Харківський національний університет внутрішніх справ
Бочаровські читання
Тези доповідей учасників
Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 25-річчю підготовки психологів
у Харківському національному університеті внутрішніх справ
(Харків, 13 квітня 2018 р.)
Харків 2018
Бочаровські читання. Харків, 2018
2 УДК [159.9:378:351.74](477) ББК 67.9(4УКР)301.163р3 Б86
Друкується за рішенням оргкомітету відповідно до доручення ХНУВС від 06.02.2018 № 17.
Б86
Бочаровські читання : тези доп. учасників Міжнар.
наук.-практ. конф., присвяч. 25-річчю підгот. психологів у Харків. нац. ун-ті внутр. справ (Харків, 13 квіт. 2018 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Харків, 2018.
– 324 с.
У збірнику окреслено актуальні проблеми психологічної нау- ки в ракурсі різних її галузей. З використанням широкого кола вітчизняних і зарубіжних джерел представлено сучасні погляди та дослідницькі позиції провідних науковців з України, Білорусі, Ізраїлю, Італії, Росії, Фінляндії, Швеції щодо застосування надбань практичної психології в різних соціальних сферах.
УДК [159.9:378:351.74](477) ББК 67.9(4УКР)301.163р3
Матеріали викладено в авторській редакції з незначними ко- ректорськими правками. Відповідальність за точність поданих фактів, цитат, цифр і прізвищ несуть автори.
Електронна копія збірника безоплатно розміщується у відкритому доступі на сайті Харківського національного універ- ситету внутрішніх справ (http://www.univd.edu.ua) у розділі
«Видавнича діяльність. Матеріали науково-практичних конфе- ренцій, семінарів тощо»), а також у репозитарії ХНУВС (http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/).
© Харківський національний університет внутрішніх справ, 2018
ЗМІСТ
АЛЕКСАНДРОВ Ю. В.
Особливості відповідальності студентів-психологів
залежно від їх бачення свого професійного майбутнього ...10 АЛЕКСЄЄНКО Н. В.
Специфіка інтуїтивних здібностей у працівників Державної кримінально-виконавчої служби України з різним рівнем психологічної готовності
до інноваційної діяльності ...15 АТАМАНЧУК Н. М.
Розвиток у студентської молоді мотивації до навчання...19 АФАНАСЬЄВА Н. Є.
Особливості інтерпретацій у психологічному консультуванні фахівців екстремального
профілю діяльності...22 БАБЕНКО О. О.
Дослідження психологічного впливу слідчих на учасників слідчих дій у рамках судово-
психологічної експертизи...26 БАЗЫМА Б. А.
Мышление как иррациональный процесс ...29 БАЛАБАНОВА Л. М.
Спеціальна психологічна підготовка фахівців
аварійно-рятувальних підрозділів ...32 БАНДУРКА О. М.
Психологія поліції: зарубіжний досвід
і перспективи розвитку в Україні...35 БАРКО В. І., ОСТАПОВИЧ В. П., БАРКО В. В.
Деякі методи дослідження професійної діяльності
поліцейських Національної поліції України...40 ВАЛЄЄВ Р. Г.
Стан задоволеності роботою працівників поліції
превентивної діяльності ...45
4 ВІДЕНЄЄВ І. О.
Правосвідомість як інтегруючий чинник професійного розвитку співробітника правоохоронних органів...49 ВОРОБЙОВА І. В.
Модель формування іміджу військовослужбовця
Національної гвардії України ...52 ГАВРИЛОВА А. В., СЕЛЮКОВА Т. В.
Саморегуляція як необхідна складова особистості
майбутнього рятувальника ...57 ГІРЕНКО С. П.
До питання професійно-орієнтованого формування
конфліктологічної культури особистості...60 ГРЕСА Н. В., ВІДЕГРЕН О.
Специфіка відповідальності в контексті
особистісної зрілості в молодому віці...67 ГРЕЧЕНКО В. А., ПОСОХОВА Я. С.
Національна складова ментальності правоохоронця
в УСРР в 1920-х рр. ...72 ГРИШКІНА Т. В.
Специфіка посттравматичного зростання
в комбатантів АТО...76 ГРИЩЕНКО М. В.
Індивідуально-психологічні особливості працівника
як основа розвитку професійно важливих якостей ...79 ГУЛЯЄВА О. В.
До проблеми особливостей структури психологічного благополуччя у студентів
з обмеженими можливостями здоров’я...83 ДИСА О. В.
Відкритість і прозорість у роботі сучасної поліції ...87 ДІДКОВСЬКА-БІДЮК М. В.
Профайлінг як складова обов’язків слідчого...90 ЄВДОКІМОВА О. О., ЛАМАШ І. В.
До визначення поняттєвого простору проблеми
ресурсів особистості...93
ЖАРІКОВА С. Б.
Професійне здоров’я особистості: психологічний ракурс ... 100 ЖДАНОВА І. В., БОЙКО А. В.
Особливості життєвих сенсів студентів-медиків ... 103 ЖДАНОВА І. В., САБАЗОВА Ю. О.
Проблема психологічної діагностики
особистісної зрілості людини... 107 ЗАИКА Е. В.
Влияние свойств нервной системы на память
в обычных условиях и при интерференции ... 111 ЗАИКА Е. В.
Вопросы психологии и педагогики детского рисования в работах Ф. И. Шмита (Харьков, 1920-е годы) ... 117 ЗЕМЛЯНСЬКА О. В.
Синергетичний підхід до аналізу кримінального
конфлікту в судово-психологічній експертизі... 123 ЗУЄВ І. О., ЗАЇКА Є. В., ЛЮБАР С. А.
Взаємозв’язок когнітивних процесів
з особистісною позицією учнів 5-х класів... 127 IVANCHENKO A., TIMCHENKO O., ZAIKA E.
The students’ stress: psychoprophylaxis and overcoming... 130 ІВАНОВА Ю. М., СЕЛЮКОВА Т. В.
Особливості життєстійкості та самовідношення в осіб
з різним рівнем прояву асертивної поведінки... 135 КЛИМЕНКО І. В.
Формування антикорупційної спрямованості особистості в контексті професійної підготовки
поліцейських ... 139 КОБИКОВА Ю. В.
Коррекция движений развития контакта как ресурс... 144 КОГУТ І. В.
Поліфункціональність професійно-педагогічної
комунікативної компетентності особистості... 147
6 КОЛЕСНІКОВА М. С.
До питання соціальної психології, соціології
злочинності, девіантології в системі наукового знання ... 150 КОЛЧИГІНА А. В., ЗАЙЦЕВА О. О.
Стиль саморегуляції в юнаків і дівчат
з різною мотиваційною орієнтацією ... 154 КОРНІЛОВ О. В.
Психологічні особливості впливу сучасних ЗМІ
на дітей підліткового віку ... 158 КОСТЕНКО Я. В.
Теоретична модель підготовки працівників підрозділів ювенальної превенції
до профілактики підліткових девіацій... 161 КУЗЬМЕНКО О. О.
Вплив мультфільмів на розвиток і поведінку дітей ... 165 КУЧЕРЕНКО О. Ф.
Проблеми навчання іноземних студентів
у трансінформаційному суспільстві... 167 КУЧЕРЕНКО С. М., КУЧЕРЕНКО Н. С.
Теоретичні аспекти зв’язку надійності службово-бойової діяльності майбутніх офіцерів технічного профілю
Національної гвардії України з їх стресостійкістю... 170 ЛАМАШ І. В., МОХОРЄВА О. М.
До проблеми вивчення заздрості в контексті
кримінальної поведінки ... 173 ЛАМАШ І. В., ОНАЦЬКА В. Д.
Рефлексія як детермінанта особистісної зрілості
працівників Національної поліції... 177 ЛАПКІН А. В.
Психологічні аспекти добору прокурорів... 181 ЛЕОНІДОВА Д. В., ХАВІНА Д.
Відповідальність як предмет сучасних досліджень
у вітчизняній психології ... 185
ЛОГАЧЕВ М. Г., НАННІ А.
Насилля в сім’ї як форма деструктивної поведінки
працівників поліції ... 189 МАКАРОВ А. О.
Практика попередньої реєстрації досліджень
у психології... 193 МЕТЛИЦКИЙ И. Е.
Развитие профессионального потенциала сотрудников оперативных подразделений
правоохранительных органов... 198 МІЛОРАДОВА Н. Е., ДОЦЕНКО В. В.
Змістовні характеристики професіогенезу
правоохоронця ... 201 МОГІЛЬОВА С. В.
Виклики сучасної трансформаційної модернізації ... 204 ОНАЦЬКА В. Д.
Критичне мислення як ціннісна орієнтація
сучасної освіти... 208 ПАВЛИК О. М.
Ставлення неповнолітніх правопорушників з різним
ступенем перевиховання до значущих понять... 212 ПРИХОДЬКО І. І.
Профілактика бойового стресу у військовослужбовців ... 216 ПРІБИТКОВА Н. О.
Щодо поширення расизму та ксенофобії:
культурно-психологічні фактори... 220 РУДАЙ А. С.
Психологічні ресурси як медіатор професійного
розвитку працівників поліції... 223 САППА М. М.
Микола Країнський і його роботи 1897–1914 років
з енергетичної психології ... 227 САШУРІНА О. Ю.
Психологічні ресурси особистості працівників поліції
як предмет дослідження ………231
8 СВІТЛИЧНА О. І., СЕЛЮКОВА Т. В.
Перфекціонізм у структурі особистості
майбутнього офіцера ДСНС України... 234 СЕЛЮКОВА Т. В., ЄВГЛЕВСЬКА Л. В.
Девіантна поведінка та деструктивні установки
в осіб з різним рівнем самоізоляції... 236 СКЛЯРОВ О. М.
Специфіка проактивної копінг-поведінки
засуджених чоловіків ... 240 СМІРНОВА О. М.
Оцінка рівня інтелекту під час професійного відбору кандидатів на службу в Національну поліцію
та навчання у ВНЗ МВС України ... 244 СОКУРЕНКО В. В.
Психологічне забезпечення службової діяльності
поліцейських ... 249 СОЛОХІНА Л. О.
Особливості самоактуалізації жінок середнього віку
з різним рівнем тривоги ... 254 СОРОКА А. В.
Аналіз окремих результатів програми психологічної корекції ресоціалізації
особистості в постпенітенціарний період ... 258 СПИЦЯ-ОРІЩЕНКО Н. А.
Психологічні особливості мотивації професійного
самовизначення учнів 8-х класів загальноосвітніх шкіл ... 262 СУПРУН Д. М.
Новітні тенденції професійної підготовки
спеціальних психологів... 266 ТОПОРКОВА І. В.
Брехня в системі соціально-психологічної
адаптації особистості... 269 ТЮРІНА В. О.
Умови і фактори формування девіантної поведінки
курсантів вищих навчальних закладів МВС України ... 273
ФЕДОРЕНКО О. І.
Особливості організації підготовки майбутніх
правоохоронців до профілактичної роботи з дітьми... 277 ФІЛОНЕНКО В. М.
До питання типології особи злочинця-рецидивіста... 280 ХАРЧЕНКО С. В.
Основні напрями та результати досліджень
соціального інтелекту студентів ВНЗ ... 284 ХМЕЛЕВСЬКИЙ Д. О.
Голоцен як епоха найінтенсивнішого
психічного розвитку індивіда... 288 ЧЕПІГА Л. П.
Про деякі особливості посттравматичного
особистісного зростання в учасників бойових дій ... 290 ШАХОВА О. Г.
Гендерні аспекти психологічного захисту підлітків ... 294 ШВЕЦЬ Д. В.
Особистість правоохоронця в умовах
трансформаційних процесів правоохоронної галузі ... 298 ШЕВЧЕНКО Л. О.
Гендерні особливості саморегуляції злочинців ... 304 ШЕЛКОШВЕЄВ І. В., РАУТАРІНТЕ С.
Компетентнісний підхід у системі відбору
кандидатів у Національну поліцію України ... 308 ШИЛІНА А. А., ШКІЛЬОВ С. В.
Самооцінка метакогнітивної поведінки
як функція когнітивного потенціалу студентів... 312 ШИНКАРЕНКО І. О.
Відповідальність як соціально-психологічна якість
майбутнього працівника Національної поліції України... 316 ЯЛАНСЬКА С. П.
Формування компетентностей аспірантів
із психології учіння та розвитку людини... 320
10 УДК 159.922
Юрій Васильович АЛЕКСАНДРОВ, кандидат психологічних наук,
доцент, доцент кафедри соціології та психології факультету № 6 Харківського національного університету внутрішніх справ;
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5871-8344
ОСОБЛИВОСТІ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ- ПСИХОЛОГІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ЇХ БАЧЕННЯ СВОГО
ПРОФЕСІЙНОГО МАЙБУТНЬОГО
Розглянуто питання особистісної готовності студентів- психологів до опанування професією як необхідною умовою ус- пішної професійної самореалізації молодого фахівця-психолога.
Зосереджено увагу на тому, що при розгляді феномена відпові- дальності дослідники звертають увагу на його ємність, бага- тогранність, на те, що воно вбирає в себе чималу кількість рі- знорідних компонентів. Аналізуються результати досліджен- ня за допомогою методики «Опитувальник багатомірно- функціонального аналізу відповідальності».
Ключові слова: професійна самореалізація, особистісне само- визначення, відповідальність, професійне самовизначення.
Особистісна готовність є необхідною умовою успішної про- фесійної самореалізації молодого фахівця-психолога. Різними дослідниками доведено, що у студентів на 3 та 5 курсах виникає криза професійного та особистісного самовизначення, яка про- являється в невпевненості в своїх силах, зростанні тривожності щодо свого майбутнього, зниження інтересу до навчання, появи сумнівів у правильності вибору професії. Так в дослідженнях О. М. Грінченко простежується зниження показників рефлексив- ного, діяльного та фізичного Я серед студентів 3 та 5 курсів [1].
Виникає протиріччя між потребами студентів в освоєнні нового виду діяльності та наявними у них для цього засобами і способами.
Проблеми професійного самовизначення проаналізовано у роботах Є. Клімова, М. Пряжнікова, І. Кона, Т. Кудрявцева та ін- ших вчених.
При розгляді феномена відповідальності дослідники звер- тають увагу на його ємність, багатогранність, він вбирає в себе чималу кількість різнорідних компонентів (І. М. Чередов, 1983;
© Александров Ю. В., 2018
В. А. Енгельгардт, 1984; А. М. Анохін, А. В. Сахно, 1990, та ін.). Роз- гляд відповідальності як системної якості особистості передба- чає розгляд функціональної єдності мотиваційних, емоційних, когнітивних, динамічних, регуляторно-вольових і продуктивних складових. Термін «відповідальність» має пряме відношення до різних галузей психології. Зміст цього поняття аналізується у зв’язку з вивченням особистості, когнітивних процесів, психоло- гії управління, морального виховання. Відповідальність вивча- ється не тільки психологами, але і юристами, соціологами, філо- софами. Показово, що навіть в рамках однієї науки термін «від- повідальність» вживається для розгляду різних сторін діяльнос- ті людини. У Великому тлумачний словнику сучасної української мови дається таке тлумачення поняття відповідальності: «Від- повідальність – це покладені на кого-небудь або взяті ким- небудь зобов’язання звітувати за будь-які дії і приймати на себе провину за будь-які дії» [2, с. 136]. Відповідальність має безпосе- реднє відношення до виконання зобов’язань, під якими розумі- ють «обіцянку або договір, що вимагає від того, хто їх прийняв їх безумовного виконання» [3, с. 16]. При проведенні дослідження ми за допомогою методики «Опитувальник багатомірно-функціо- нального аналізу відповідальності» виявили рівень і особливості відповідальності студентів психологів залежно від їх бачення свого професійного майбутнього. Всі дані отримані з допомогою цієї методики представлені в таблиці 1.
Таблиця 1 Показники відповідальності студентів психологів залежно
від їх бачення свого професійного рівня (M±σ)
Шкали
Студенти психологи, які планують працювати за спеціальністю
Студенти психо- логи, які не пла- нують працювати
за спеціальністю
t p
1 2 3 4 5
Динамічна
ергічність 17,45±1,67 18,95±1,91 2,65 0,01 Мотивація
оціоцентрична 21,85±2,43 19,60±2,93 2,64 0,01 Когнітивна
осмисленість 18,60±1,69 17,85±2,74 1,04 –
12
Закінчення табл. 1
1 2 3 4 5
Продуктивність
предметна 21,05±1,64 21,75±3,65 0,78 –
Емоції стенічні 20,65±3,23 16,05±2,44 5,08 0,001 Регуляторна
інтернальність 19,70±2,66 19,10±3,23 0,64 – Труднощі
особистісні 18,00±1,86 19,90±2,51 2,72 0,01 Прагнення
інструменталь- но-стильові
16,70±1,42 20,20±3,69 3,96 0,001 Динамічна аер-
гічність 17,35±2,28 19,25±3,59 1,99 0,05
Мотивація
егоцентрична 16,45±3,20 21,80±4,26 4,49 0,001 Когнітивнапоі-
нформованість 20,70±2,27 22,15±2,94 1,74 – Продуктивність
суб’єктна 22,55±1,67 18,70±2,81 5,27 0,001 Емоції астенічні 14,15±1,39 19,60±6,31 3,77 0,001 Регуляція
екстернальна 18,15±1,73 21,30±3,25 3,83 0,001 Труднощі
операціональні 18,30±1,03 17,05±2,56 2,02 0,05 Прагнення зміс-
товно-смислові 20,60±1,93 19,65±2,70 1,28 – З даних, представлених у таблиці, видно статистичні від- мінності за багатьма шкалами. Шкала «динамічна енергійність»
свідчить про те, що студенти психологи, які не планують надалі працювати за спеціальності більше схильні до самостійного, ретельного виконання важких завдань. Можливо, це відбуваєть- ся тому, що професія практичного психолога дуже складна і від- повідальна. Саме тому студенти, які планують працювати за фахом, вимагають для себе більше контролю. Студенти, які не планують працювати за фахом, можуть виконувати завдання без контролю, їм не так важлива для майбутньої професії правиль- ність виконання завдання. Шкала «соціоцентрична мотивація»
говорить про те, що студенти, які планують далі працювати за фахом, мають більшу соціальну мотивацію, виражену у вико- нанні відповідальних справ через бажання бути серед людей, колективу, суспільства. Можна припустити, що це відбувається тому, що професія психолог знаходитися в групі професій «лю- дина – людина». «Емоційність стенічна» засвідчує, що студенти, які планують в подальшому працювати практичними психоло- гами, при виконанні відповідальних завдань отримують пози- тивні емоції частіше, ніж ті, хто не планують працювати за фа- хом. Ми думаємо, що це відбувається тому, що психолог несе більшу відповідальність за свою роботу. Якщо людина вирішила працювати далі психологом, то вона розуміє свою відповідаль- ність, але в той же час отримує задоволення від виконуваної роботи. Тому у цій шкалі, у студентів, які планують працювати за фахом, бали статистично значимо вище. Шкала «особистісні труднощі» свідчить про те, що студенти які не планують працю- вати за фахом мають більше внутрішніх труднощів, таких як:
тривожність, невпевненість, поганий настрій, ніж ті, хто планує працювати психологом. Можливо, це відбувається тому, що ті студенти, які хочуть працювати психологами, найбільш відпові- дально відносяться до навчання, ретельніше вивчають способи боротьби з внутрішніми проблемами і потім використовують це у повсякденному житті. «Прагнення інструментально-стильові»
говорять про те, що студенти, які не збираються надалі працю- вати по професії, більше прагнуть зайняти лідируюче положен- ня при виконанні відповідальних справ. Можливо, це відбува- ється тому, що ті учні, які в майбутньому будуть психологами, розуміють, що можна утвердитися не лише за рахунок чільної позиції. «Динамічна аергічність» говорить про те, що у студентів, які не планують працювати за фахом, більше виражена низька завадостійкість, нерішучість і необов’язковість, схильність до відмови від реалізації складних і відповідальних завдань, ніж у студентів, які планую працювати за спеціальністю. Можливо, саме це пояснює причину, чому ці студенти не хочуть продовжу- вати свою трудову діяльність за обраною спеціальністю. «Моти- вація егоцентрична» більше виражена у студентів, які не плану- ють працювати за фахом у подальшому. Це говорить, що вони більше бажають звернути на себе увагу при виконанні відпові-
14
дальних справ і отримати винагороду. Можливо, це відбувається тому, що в цілому в навчанні ці студенти мають низький рівень успішності, і тому бажають хоч іноді отримувати похвалу, при успішному виконанні відповідальних завдань. Шкала «продук- тивність суб’єктна» говорить про те, що студенти, які планують в подальшому працювати психологами, мають вищі результати діяльності, пов’язаної з особистим благополуччям, самореаліза- цією, з розвитком різних сторін і якостей особистості. Імовірно, це відбувається тому, що для психолога дуже важливо розвива- тися в професійному та особистісному плані і це знають і розу- міють студенти. Студенти, які не планують працювати психоло- гами, можливо, не вважають самореалізацію важливою части- ною свого життя. Шкала «емоційна астенічність» свідчить про те, що студенти, які планують працювати далі за фахом при не- успіхі у відповідальній справі проявляють більше негативних емоцій, ніж ті, хто не планує працювати за спеціальністю. «Регу- ляторна екстернальність» свідчить, що студенти які не плану- ють працювати за фахом більше схильні реалізацію відповідаль- них справ ставити в залежність від інших людей і зовнішніх об- ставин. Можливо, це відбувається тому, що вони не вміють нести відповідальність за свої справи і вчинки. А майбутні психологи розуміють, що відповідальність за виконання якоїсь задачі за- лежить тільки від них самих. Шкала «труднощі операціональні»
показує, що у студентів, які планують працювати за фахом, бі- льше виникає труднощів при виконанні завдання, які залежать від характеру діяльності і оточуючих людей, ніж в учнів, які не планують працювати далі в сфері психології. Можливо, це відбу- вається тому, що майбутнім психологам потрібно працювати з різними людьми.
Список бібліографічних посилань
1. Грінченко О. М. Особливості динаміки особистісної ідентичності студентів-психологів. Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди. Психологія. 2016.
Вип. 54. С. 27.
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Б. Бусел. Київ ; Ірпінь : Перун, 2004. 1440 с.
3. Муздыбаев К. Психология ответственности. Изд. 2-е, доп. М. : Либроком, 2010. 248 с.
Одержано 11.03.2018
15
Рассмотрены вопросы личностной готовности студентов- психологов к овладению профессией, как необходимое условием успешной профессиональной самореализации молодого специа- листа-психолога. Сосредоточено внимание, что при рассмот- рении феномена ответственности исследователи обращают внимание на его емкость, многогранность, на то, что оно впитывает в себя большое количество разнородных компо- нентов. Анализируются результаты исследования с помощью методики «Опросник многомерно-функционального анализа ответственности».
Ключевые слова: профессиональная самореализация, лично- стное самоопределение, ответственность, профессиональное самоопределение.
УДК 159.9.07
Наталія Володимирівна АЛЕКСЄЄНКО,
викладач кафедри соціології та психології факультету № 6 Харківського національного університету внутрішніх справ;
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1975-3745
СПЕЦИФІКА ІНТУЇТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО- ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З РІЗНИМ РІВНЕМ
ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Пропонується аналіз теоретичного та емпіричного вивчення феномену інтуїції. Обґрунтовується професійна інтуїція пра- цівників Державної кримінально-виконавчої служби України як специфічний фактор професійної діяльності. Наведені показ- ники компонентів інтуїтивного стилю осіб з різним рівнем психологічної готовності до інноваційної діяльності у праців- ників ДКВС України.
Ключові слова: інноваційна діяльність, інтуїтивний стиль, ін- туїція, Державна кримінально-виконавча служба України.
Професійна діяльність працівників Державної криміналь- но-виконавчої служби України (далі – КВС) тісно пов’язана з виконанням діяльності, яка характеризується різноманітними
16
стрес-факторами, які потребують активізації особистісних ре- сурсів для їх подолання. Діяльність пенітенціаріїв характеризу- ються дефіцитом часу та інформації для прийняття раціональ- ного рішення, а значить, в цих умовах особливу роль починає грати інтуїція. Роль інтуїції в регуляції мислення людини і зв’язок її з виразністю новоутворень достатньо добре представ- лені як у вітчизняних підходах, так і в сучасних зарубіжних дослі- дженнях: професійну інтуїцію вивчали (О. Б. Смоліков, С. А. Смолко, П. О. Монаков); описували інтуїціюпрацівників правоохоронних органів (І. В. Васильєва, П. Є. Григорьєв, С. В. Іванцов, О. М. Ігна- тов, Г. Д. Бабушкін, О. Ю. Попов). Дослідники наголошують на тому, що частіше всього інтуїція проявляє себе, коли життєва ситуація актуалізує у людини важливі, значущі для нього потре- би (вітальні, в безпеки, в самоповазі).
І. В. Васильєва зі співавторами розуміють інтуїцію як: «меха- нізм переробки інформації про фізично нелокальних, особистіс- но і / або біологічно значимі події, за допомогою сукупності пси- хічних процесів і відтворення в продуктах свідомості, діяльності, поведінки» [1, с. 191].
І. В. Васильєва, П. Є. Григорьєв та О. М. Ігнатов запропонува- ли теоретичний опис структурної моделі інтуїції на основі виді- лення трьох ієрархічних рівнів: «інтегральний показник інтуїції, види інтуїції та підвиди інтуїції … у підвиди професійної інтуїції входить інтуїція працівників правоохоронних органів … змінни- ми для професійної інтуїції виступають професійний досвід і успішність у професійній діяльності … у працівників правоохо- ронних органів змінною виступає досвід професійної діяльності в екстремальних ситуаціях, в ситуації небезпеки, ризику для життя і здоров’я» [2, с. 234].
За Т. С. Кириленко та А. О. Лобановою, розкриття доміную- чих видів інтуїції для особистості дасть змогу підвищувати ефе- ктивність прийняття інтуїтивних рішень. Авторки вважають, що надзвичайно актуальним це питання постає для працівників окремих груп професій, а саме професій підвищеного ризику, діяльність яких відбувається при ліміті часу, підвищеній емо- ційній напрузі та вимагає швидкої реакції. Дослідниці акценту- ють увагу на тому, що у своїй професійній діяльності вони мають потребу в постійному виборі, коли перевага часто віддається на
основі «особливого чуття», визначення домінуючого виду інтуї- ції дозволить зробити їх рішення більш продуктивними [3, с. 10].
Щодо інтуїтивного пізнавального стилю за С. Епстайном, то ним він розуміється як стійка перевага спиратися на інтуїтивне пізнання як основу для рішень і дій (цит. за [4, с. 6]).
У якості досліджуваних виступили працівники Державної кримінально-виконавчої служби України, загальною кількістю 227 осіб. Із застосуванням опитувальника для виміру психологі- чної готовності до інноваційної діяльності В. Є. Клочко та О. М. Краснорядцевої, та за допомогою кластерного аналізу за методом k – середніх були сформовані групи з різним рівнем психологічної готовності до інноваційної діяльності. Першу гру- пу (з низьким рівнем) склали 82 досліджуваних, у другу групу (з високим рівнем) увійшло 77 досліджуваних. 68 респондентів з середнім рівнем показника були виключені із подальшого до- слідження. Результати дослідження інтуїтивної здібності і за- стосування інтуїції осіб з різним рівнем психологічної готовності до інноваційної діяльності надані в таблиці 1.
Таблиця 1 Показники компонентів інтуїтивного стилю осіб з різним рівнем психологічної готовності до інноваційної діяльності
у працівників Державної кримінально-виконавчої служби (M ±m)
Компоненти інтуї- тивного стилю
I Група n1=82 низький
рівень
II група n2=77 високий
рівень
t p
Інтуїтивна здібність 28,86 ±1,01 23,04 ±1,49 3,2 0,05 Використання інтуїції 23,14 ±1,19 26,19±1,04 2,02 0,05
За шкалою «Інтуїтивна здібність» показник у першій групі склав 28,86 ± 1,01 проти 23,04 ± 1,49 у другій групі. Вірогідні розбіжності між групами за цією шкалою встановлені не були.
Отже, представники обох груп не виявляють відмінностей в уявленнях щодо власної здібності до формування детальних передчуттів та здогадок. У другій групі порівняно з першою вста- новлено вірогідно більш високий показник за шкалою «Викорис- тання інтуїції», де показники склали 26,19 ± 1,04 та 23,14 ± 1,19
18
відповідно (t = 2,02, р ≤ 0,05). Таким чином, у цій групі більш ви- раженою є схильність покладатися на інтуїцію у прийнятті рі- шень у ситуаціях невизначеності.
Отже, результати дослідження щодо інтуїтивних здібностей і застосування інтуїції дозволяють зробити висновок про те, що для працівників ДКВС з високим рівнем психологічної готовнос- ті до інноваційної діяльності притаманна більш виражена схи- льність покладатися на інтуїцію у прийнятті рішень у ситуаціях невизначеності на відміну від респондентів другої групи з низь- ким рівнем.
Список бібліографічних посилань
1. Васильева И. В., Григорьев П. Е. Интуиция: от противоречивости теоретических объяснений к методологии доказательного эмпиричес- кого исследования. Вестник Тюменского государственного универси- тета. Педагогика. Психология. 2014. № 9. С. 189–195.
2. Васильева И. В., Григорьев П. Е., Иванцов С. В., Игнатов А. Н. Тео- ретическая модель интуиции: обоснование включенности интуиции сотрудников силовых структур в обобщенный концепт интуиции. Вес- тник КРУ МВД России. 2017. № 2 (36). С. 232–236.
3. Кириленко Т. С., Лобанова А. О. Концепція інтелектуальної та чуттєвої інтуїції: основні поняття та проблеми. Психологічний часопис.
2017. № 6 (2). С. 5–14.
4. Корнилова Т. В., Корнилова С. А. Интуиция, интеллект и личнос- тные свойства (результаты апробации шкал опросника С. Эпстайна).
Психологические исследования. 2013. № 28. С. 5–13.
Одержано 05.03.2018 Предлагается анализ теоретического и эмпирического изуче- ния феномена интуиции. Обосновывается профессиональная интуиция работников Государственной уголовно-исполни- тельной службы Украины как специфический фактор профес- сиональной деятельности. Приведенные показатели компо- нентов интуитивного стиля лиц с разным уровнем психологи- ческой готовности к инновационной деятельности у работни- ков ГУИС Украины.
Ключевые слова: инновационная деятельность, интуитив- ный стиль, интуиция, Государственная уголовно-исполни- тельная служба Украины.
19 УДК 37.015.3:005.32:159.9.07–057.875 Ніна Михайлівна АТАМАНЧУК, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри загальної, вікової та практичної психології Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка;
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8332-075Х
РОЗВИТОК У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ МОТИВАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ
Охарактеризовано мотивацію навчання, виявлено специфіку мотивації навчання у студентському віці. Здійснено емпіричне дослідження мотивації навчання студентів педагогічного за- кладу вищої освіти. Виділено, що у студентів першого курсу пе- дагогічного ЗВО домінуючими є зовнішні мотиви навчання, а у четвертокурсників внутрішні. Підкреслено, що результати дослідження дають підстави стверджувати про важливість педагогічного впливу на розвиток в студентів ЗВО мотивації до навчання, а значить і до майбутньої професійної діяльності.
Ключові слова: мотивація навчання, студент, заклад вищої освіти, внутрішні та зовнішні мотиви навчання.
Однією з проблем оптимізації навчальної діяльності студен- тів є низка питань, які пов’язані з мотивацією учіння. Це означає те, що в системі «навчальний» студент є не тільки об’єктом управління системи, але і суб’єктом діяльності.
Дослідження мотивації навчання не дозволяє чітко визна- чити, що ж спонукує молоду людину до навчальної діяльності.
Вивчення поведінкових проявів студентів у процесі навчання у ЗВО дає тільки деякі загальні пояснення мотивації, але навіть вони дозволяють формувати позитивну мотивацію до успішного опанування знаннями, що стане запорукою успіхів у майбутній професійній діяльності.
Отже, це питання досить актуальне, повністю не досліджене, незважаючи на значну кількість наукових робіт, присвячених проблемі формування мотивації навчання у виші.
Саме тому метою нашого дослідження є вивчення особли- востей мотиваційної сфери студентів першого та четвертого курсів, що сприятиме підвищенню ефективності їхньої навчаль- но-професійної діяльності.
20
Поняття «мотивація» науковці пояснюють неоднозначно;
його використовують у психології як систему чинників, які ви- значають поведінку і як процес, що стимулює і підтримує актив- ність на певному рівні.
Звернувшись до психологічного словника, знаходимо таке пояснення: «Мотивація – система мотивів, яка визначає конкре- тні форми діяльності або поведінки людини. Всебічне розкриття причин, якими пояснюється та чи інша поведінка людини, її дії і вчинки, неодмінно передбачає аналіз тих психологічних момен- тів, якими вони визначаються, тобто сукупності мотивів, якими зумовлено конкретну поведінку» [1, с. 97].
Мотивація навчання складається із низки спонук, які по- стійно змінюються і вступають у нові відносини один із одним.
Такими спонуками є потреба та сенс навчання для особистості, її мотиви, цілі, емоції, інтереси. У психологічній науці розроблено достатньо велику кількість класифікацій мотивів навчальної діяльності (Л. І. Божович, А. К. Маркова, П. М. Якобсон та ін.).
У навчальній та навчально-професійній діяльності важливе значення мають і зовнішні, і внутрішні мотиви. Мотивація на- вчально-професійної діяльності – це співвідношення цілей, яких студент прагне досягти, та внутрішньої активності його особис- тості. У навчанні мотивація виражається у прийнятті студентом цілей і завдань.
З метою з’ясування мотивів навчання студентів першого та четвертого курсів педагогічного ЗВО, нами було проведено опи- тування у формі анкетування (модифіковане нами). Питання анкети спрямовані на виявлення внутрішніх та зовнішніх моти- вів навчальної діяльності (виділених у роботі О. Б. Вершинської).
Так, внутрішніми мотивами навчальної діяльності є спонукання, в основі яких – задоволення від процесу й безпосередніх резуль- татів навчально-пізнавальної діяльності (прагнення оволодіва- ти новими знаннями та способами пізнавальної діяльності; пра- гнення до підвищення власної компетентності, ефективності та майстерності та ін.). Зовнішніми мотивами є спонукання, що не пов`язані з процесом і безпосередніми результатами навчальної діяльності студентів, але відіграють важливу стимулюючу роль (прагнення стати висококласним фахівцем; прагнення заслужи- ти схвалення з боку викладачів, батьків та товаришів; орієнтація
на практичну цінність навчання, його важливе значення для майбутнього життя та ін.).
В дослідженні взяли участь 148 студентів І та ІV курсу (74 студентів І курсу та 74 – ІV курсу) Полтавського національ- ного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.
Таким чином, згідно з результатами дослідження, ми ви- явили найбільш вагомі внутрішні мотиви навчання в студентів:
загальний розвиток, вдосконалення (вищі в студентів І курсу);
прагнення оволодіти знаннями для реалізації їх у професії (вищі в студентів І курсу); збагачення інтелекту (вищі в студентів ІV курсу); отримання інформації (вищі в студентів ІV курсу); отри- мання знань (вищі в студентів ІV курсу); розуміння і засвоєння інформації на заняттях (вищі в студентів І курсу); вибір необхід- них знань (вищі в студентів ІV курсу); отримання задоволення від спілкування з викладачами (вищі в студентів ІV курсу); задо- волення від навчання (вищі в студентів ІV курсу); потреба в на- вчанні (вищі в студентів ІV курсу); стати компетентнішими за рахунок навчання (вищі в студентів ІV курсу).
Серед зовнішніх мотивів навчання студентів ми виявили найбільш вагомі: подобається отримувати похвалу за перевер- шення своїх попередніх досягнень (вищі в студентів І курсу);
похвала за здібності і розум, успіхи в навчанні (вищі в студентів І курсу); працьовитість і працездатність (вищі в студентів ІV кур- су); конкуренція, думка про майбутню професію, диплом (вищі в студентів ІV курсу); відповідальність (вищі в студентів ІV курсу);
совість, почуття обов’язку (вищі в студентів ІV курсу); схвалення з боку батьків (друзів) та педагогів (вищі в студентів І курсу);
стати успішним (вищі в студентів І курсу); зробити кар’єру (вищі в студентів ІV курсу); створити сім’ю (вищі в студентів ІV курсу).
Наші спостереження показали: студенти педагогічного за- кладу, в яких переважають внутрішні мотиви навчання, більше включені в навчальний процес. Вони активніші, більш вільні в плануванні своєї професійної освіти, самоосвіти. Однаково заці- кавлені вивченням і загальноосвітніх, і вузькопрофесійних дис- циплін. Студенти з переважанням зовнішньої мотивації навчан- ня менше цікавляться навчальною діяльністю.
Отже, дослідження особливостей мотиваційної сфери навчан- ня має важливе значення для прогнозування успішності освітньої
22
діяльності. Разом з тим, воно необхідне як для формування особис- тості, так і для підвищення ефективності діяльності в даній сфері.
Список бібліографічних посилань
1. Войтко В. І. Психологічний словник. Київ : Вища шк., 1982. 216 с.
Одержано 21.02.2018 Охарактеризовано мотивацию учебы, выявлена специфика мотивации учебы в студенческом возрасте. Осуществлено эм- пирическое исследование мотивации учебы студентов педаго- гического заведения высшего образования. Выделено, что у студентов первого курса педагогического ЗВО доминирующими являются внешние мотивы учебы, а у четвертокурсников внутренние. Подчеркнуто, что результаты исследования да- ют основания утверждать о важности педагогического влия- ния на развитие у студентов ЗВО мотивации к учебе, а значит и к будущей профессиональной деятельности.
Ключевые слова: мотивация учебы, студент, заведение выс- шего образования, внутренние и внешние мотивы учебы.
УДК 159.96
Наталя Євгенівна АФАНАСЬЄВА, кандидат психологічних наук, доцент,
доцент кафедри психології діяльності в особливих умовах
Національного університету цивільного захисту України (м. Харків);
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3341-184
ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРПРЕТАЦІЙ У ПСИХОЛОГІЧНОМУ КОНСУЛЬТУВАННІ ФАХІВЦІВ ЕКСТРЕМАЛЬНОГО
ПРОФІЛЮ ДІЯЛЬНОСТІ
Представлено теоретичний аналіз особливостей психологіч- ного консультування фахівців екстремальних видів діяльності.
Особливу увагу приділено використанню такої консультатив- ної техніки, як інтерпретація. Виявлено, що для клієнтів даної категорії слід використовувати техніку інтерпретації специ- фічним чином, враховуючи ті параметри, які не мають зна- чення при консультуванні інших категорій клієнтів.
Ключові слова: психологічне консультування, фахівці екст- ремального профілю, техніки психологічного консультування, техніка інтерпретації.
© Афанасьєва Н. Є., 2018
Професії екстремального профілю пов’язані з дією найсиль- ніших стресогенних факторів. Невизначеність обстановки, яка складається, постійне очікування небезпеки, необхідність без- перервного логічного та психологічного аналізу мінливої обста- новки, напруження уваги, зіткнення з людським горем надають потужного і неоднозначного впливу на психіку людини, вима- гають мобілізації всіх її фізичних і психічних можливостей для ефективного вирішення поставлених завдань. Тому психологіч- не консультування є важливим чинником збереження профе- сійного здоров’я та професійного довголіття.
Інтерпретація у психологічному консультуванні – це процес надання додаткового значення або нового пояснення внутрі- шнім переживанням або зовнішнім подіям клієнта, або зв’язу- вання між собою розрізнених ідей, емоційних реакцій і вчинків, вибудовування певного причинного зв’язку між психічними явищами [1].
Інтерпретація як узагальнення передбачає перехід до іншо- го масштабу уявлення про ситуацію або приведення в єдину систему розрізнених, не пов’язаних у свідомості клієнта деталей психологічної ситуації, що сприяє новому розумінню власних проблем; інтерпретація як аналогія за допомогою певного яск- равого образу, метафори стимулює мислення клієнта, сприяє самостійному пошуку ним способів вирішення психологічної задачі [2].
Аналіз професійної діяльності, професійно-важливих якос- тей особистості, травматичного досвіду тощо дозволив нам ви- значити специфіку консультування фахівців екстремального профілю діяльності. Це: ускладнений процес встановлення кон- сультативного контакту та складання контракту, опір процесу консультування загалом, низька рефлексивність, особливості запитів і мотивів звернення за допомогою, гендерний аспект, низька готовність до прийняття інтерпретацій, амбівалентність почуттів і / або алекситимія і т.п. Все це висуває особливі вимоги, як до процесу консультування, так і до особистості консультанта.
Інтерпретація – складна техніка. Для того щоб використову- вати її правильно, слід враховувати ряд додаткових моментів:
1) готовність клієнта до прийняття інтерпретації, пропонованої консультантом; 2) адекватність даного моменту бесіди для
