09 червня 2017 року

Повний текст

(1)МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Факультет агротехнологій та екології Кафедра агрохімії та ґрунтознавства. Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція. „АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПІДВИЩЕННЯ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТІВ ТА ЗАСТОСУВАННЯ АГРОХІМІЧНИХ ЗАСОБІВ В АГРОФІТОЦЕНОЗАХ” ПРИСВЯЧЕНА МІЖНАРОДНОМУ ДНЮ АГРОХІМІКА. Дубляни 07 – 09 червня 2017 року.

(2) УДК 631.4/.8(063). Актуальні проблеми підвищення родючості ґрунтів та застосування агрохімічних засобів в агрофітоценозах : матеріали Міжнародної науковопрактичної Інтернет-конференції, присвяченої Міжнародному Дню агрохіміка 07 – 09 червня 2017 р. – Львів, 2017. – 345 с.. Відображено аспекти ґрунтознавчих досліджень щодо стану ґрунтового покриву за різного ступеня. антропогенного навантаження, висвітлено. агрохімічні та агроекологічні чинники збереження та розширеного відтворення ефективної родючості ґрунтів сільськогосподарського призначення в різних ґрунтово-кліматичних умовах, представлено окремі способи управління якістю сільськогосподарської продукції внаслідок застосування агрохімічних засобів в агроценозах для вирощування екологічно безпечної продукції, екологічної стабільності агроценозів та збалансованого розвитку агроекосистем. Для наукових працівників, фахівців аграрного виробництва, докторантів, аспірантів і студентів аграрних вищих навчальних закладів.. Видано за рішенням вченої ради факультету агротехнологій та екології Львівського національного аграрного університету (Протокол № 10 від 19 червня 2017 року).. Видається в редакції авторів.. © Львівський національний аграрний університет, 2017 р. 2.

(3) МІЖНАРОДНИЙ НАУКОВИЙ КОМІТЕТ Снітинський В.В. – академік НААН України, д. б. н., професор, ректор ЛНАУ, голова. Балюк С. А. – академік НААН України, д. с.-г. н., професор, директор ННЦ „Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім. О.Н. Соколовського”, заступник голови. Жилкін В. А. – перший заступник генерального директора ДУ «Інститут охорони ґрунтів України», заступник голови. Бердніков О. М.. – д. с.-г. н.,. чл.-кор. НААН, зав. лаб. агрохімії. Інституту сільськогосподарської мікробіології та АПВ НААН. Бикін А. В. – д. с.-г. н., професор, чл.-кор. НААН України, зав. кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О. І. Душечкіна НУБіП України. Гамаюнова В. В. – д. с.-г. н., професор, зав. каф. землеробства, геодезії та землеустрою Миколаївського НАУ. Генсьор Я. – д. габ., професор кафедри ґрунтознавства, агрохімії і гідрології ЖУ (Польща). Господаренко Г. М. – д. с.-г. н., професор каф. агрохімії та ґрунтознавства Уманського НУС. Лопушняк В. І. – д. с.-г. н., професор, зав. каф. агрохімії та ґрунтознавства Львівського НАУ. Мазіров М. А. – д. б. н., професор, зав. каф. землеробства і методики дослідної справи РДАУ- МСГА ім. К.А. Тімірязєва. Мамедов Г. М. огли – д. філософії, заступник директора з наукової роботи Інституту ґрунтознавства і агрохімії НАН Азербайджану. Персикова Т. Ф. – д. с.-г. н., професор, зав. каф. ґрунтознавства БДСГА (Білорусь). Польовий В. М. – д. с.-г. н. чл.-кор. НААН, професор Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН України. Длугощ Я. – д. габ., професор, декан ф-ту рільництва та біотехнологій, УТП (Польща). Титова В. І. – д. с.-г. н., проф., зав. каф. агрохімії і агроекології Нижньоновгородської ДСГА (Росія). 3.

(4) ЗМІСТ 1. СТАН ҐРУНТОВОГО ПОКРИВУ, ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ ТА РОЗШИРЕНОГО ВІДТВОРЕННЯ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ В. В. Снітинський, З. І. Лемішка ОЦІНКА СТАНУ ОРНИХ ЗЕМЕЛЬ ЗОНИ ПАСМОВОГО ПОБУЖЖЯ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЇХ АГРОХІМІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ А.И. Беленков, д. с.-х. н., А.В. Зеленев, д. с.-х. н., Р.Х. Уришев, Е.В. Семинченко РОЛЬ ПОЛЕВЫХ СЕВООБОРОТОВ НИЖНЕГО ПОВОЛЖЬЯ В ПОДДЕРЖАНИИ ПОЧВЕННОГО ПЛОДОРОДИЯ Э.М. Векилова ВЛИЯНИЕ ОРГАНИЧЕСКИХ ОТХОДОВ И ПОСЕВА ЛЮЦЕРНЫ НА НЕКОТОРЫЕ АГРОХИМИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ ЗАГРЯЗНЕННОЙ НЕФТЬЮ ПОЧВЫ АБШЕРОНА О. В. Гаськевич СІРІ ЛІСОВІ ҐРУНТИ У СТРУКТУРІ ҐРУНТОВОГО ПОКРИВУ ПАСМОВОГО ПОБУЖЖЯ Л.З. Джалилова, Н.З. Мустафаева ИЗУЧЕНИЕ ВОДНОФИЗИЧЕСКИХ СВОЙСТВ ПОЧВ ШИРВАНСКОЙ РАВНИНЫ Н.А. Исмаилова БЛОК БИОМЕТРИИ-ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ МОДЕЛИ ПЛОДОРОДИЯ ЛЕСНЫХ ПОЧВ ЮГОВОСТОЧНОЙ ЧАСТИ БОЛЬШОГО КАВКАЗА А.О. Казюта, О.М. Казюта ТРАНСФОРМАЦІЯ ХІМІЧНИХ, МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ТА ФІЗИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЧОРНОЗЕМУ ТИПОВОГО ПІД ДІЄЮ КОРОТКОРОТАЦІЙНИХ СІВОЗМІН М.М. Ковальов, Т.О. Семитківська АГРОЕКОЛОГІЧНІ КРИТЕРІЇ РОДЮЧОСТІ ЧОРНОЗЕМІВ Н.С. Матюк, В.Д. Полин, Н.В. Малахов РОЛЬ ГЛУБИНЫ И ИНТЕНСИВНОСТИ ПРИЕМОВ ОБРАБОТКИ ПОЧВЫ В ПОВЫШЕНИИ ЕЕ ПЛОДОРОДИЯ К.Г. Нуриева, Н.А. Султанова, Ю.Х. Мустафаев ИССЛЕДОВАНИЯ ПО ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ ОЦЕНКЕ ОРОШАЕМЫХ ПОЧВ КАРАБАХСКОЙ РАВНИНЫ А.І. Огородня ЗМІНА БУФЕРНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЧОРНОЗЕМУ ОПІДЗОЛЕНОГО ЗА ТРИРІЧНОГО ВПЛИВУ ФІТООКУЛЬТУРЮВАННЯ П. М. Слобода ЕНЕРГЕТИЧНИЙ СТАН ҐРУНТУ ЯК ЧИННИК ПРОДУКТИВНОСТІ АГРОЦЕНОЗУ ТОПІНАМБУРА М.М. Юсифова КАЧЕСТВЕННАЯ ОЦЕНКА ВИНОГРАДОПРИГОДНЫХ ПОЧВ ЛЕНКОРАНСКОЙ ОБЛАСТИ АЗЕРБАЙДЖАНА 4. 8. 17. 26. 32 38. 44. 50 57. 66 75. 82 89. 98.

(5) 2. РАЦІОНАЛЬНІ СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ ТА СУЧАСНІ АГРОТЕХНОЛОГІЇ М. Д. Волощук, Л. П. Кнігніцька ФОРМУВАННЯ УРОЖАЙНІСТІ ЛЬОНУ-ДОВГУНЦЮ І ЯКОСТІ ЛЬОНОПРОДУКЦІЇ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБІВ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ ТА УДОБРЕННЯ В УМОВАХ ПЕРЕДКАРПАТТЯ В.В. Гамаюнова, А.О. Литовченко, В.Ф. Дворецький, Н.М. Музика, М.С. Туз, В.С. Кудріна, Т.В. Глушко ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СУЧАСНОЇ ЗЕМЛЕРОБСЬКОЇ ГАЛУЗІ НА ЗАСАДАХ РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ К.И. Дамирова ВЛИЯНИЕ КОМПОСТА НА УРОЖАЙНОСТЬ И КАЧЕСТВО ЧЕСНОКА В УСЛОВИЯХ ЛУГОВО ЛЕСНЫХ ПОЧВ АЗЕРБАЙДЖАНА В. В. Зубковська ВПЛИВ РІЗНИХ ФОСФАТНИХ СПОЛУК НА СТУПІНЬ РУХОМОСТІ ФОСФОРУ ТА ПРОРОСТАННЯ ЯЧМЕНЮ Ф.Г. Исаева, Э.Э. Рустамова ЭФФЕКТИВНОСТЬ ОРГАНИЧЕСКИХ ОТХОДОВ ПОД САХАРНУЮ СВЕКЛУ И СОРГО В УСЛОВИЯХ ОРОШАЕМЫХ СЕРО-ЛУГОВЫХ ПОЧВ С.Г. Исмайлова ВЛИЯНИЕ УДОБРЕНИЙ НА ПОСТУПЛЕНИЕ ЭЛЕМЕНТОВ ПИТАНИЯ В РАСТЕНИЯ ХЛОПЧАТНИКА В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ФАЗ РАЗВИТИЯ І.С. Клевчук ВПЛИВ УДОБРЕННЯ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО НА АГРОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ТЕМНО-СІРОГО ОПІДЗОЛЕНОГО ҐРУНТУ В ЗАХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ П. Г. Копитко, А. С. Кротик ПЛОДОВІ УТВОРЕННЯ СМОРОДИНИ ЧОРНОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ЕЛЕМЕНТІВ АГРОТЕХНОЛОГІЇ Н.І. Лагуш, М. Береський ПРОДУКТИВНІСТЬ РІПАКУ ОЗИМОГО ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ АЗОТНОГО ЖИВЛЕННЯ НА ЧОРНОЗЕМАХ ОПІДЗОЛЕНИХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ В. І. Лопушняк ВПЛИВ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ НА ВОЛОГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУЛЬТУР В ПОЛЬОВІЙ СІВОЗМІНІ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ М.А. Мазиров, Н.С. Матюк, О.А. Савоськина, В.Д. Полин РОЛЬ СПОСОБА РАЗМЕЩЕНИЯ КУЛЬТУР, УДОБРЕНИЙ И УСЛОВИЙ УВЛАЖНЕНИЯ В ФОРМИРОВАНИИ УРОЖАЙНОСТИ ОЗИМОЙ РЖИ Г.М. Мамедов, З.Б. Мамедбекова, Э.П. Махмудова, Р.Н. Ибрагимли РАЦИОНАЛЬНОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ УДОБРЕНИЙ ДЛЯ ПОВЫШЕНИЯ ПЛОДОРОДИЯ РАЗЛИЧНЫХ ТИПОВ ПОЧВ 5. 104. 111. 121. 126. 133. 139. 144. 150. 156. 163. 175.

(6) АЗЕРБАЙДЖАНА. 183. Г.Д. Мехтиев, М.А. Ахмедова РЕЗЕРВЫ ЭЛЕМЕНТОВ МИНЕРАЛЬНОГО ПИТАНИЯ ГОРНО-АЛЛЮВИАЛЬНЫХ И ГОРНО СВЕТЛО-СЕРОЗЕМНЫХ ПОЧВ САДАРАКСКОГО И ШАРУРСКОГО РАВНИН ЗАПАДНОГО РЕГИОНА НАХИЧЕВАНСКОЙ АР В.А. Николаев, И.Ф. Биналиев ИЗМЕНЕНИЕ ПЛОТНОСТИ СЛОЖЕНИЯ И СОДЕРЖАНИЯ НИТРАТНОГО АЗОТА ПОД ДЕЙСТВИЕМ РАЗНЫХ ПРИЕМОВ ОБРАБОТКИ ПОЧВЫ С.А. Османова ВЛИЯНИЕ ОБРАБОТКИ ПОЧВЫ И УДОБРЕНИЙ НА СТРУКТУРНЫЕ ЭЛЕМЕНТЫ ОЗИМОЙ ПШЕНИЦЫ В ГЯНДЖА-ГАЗАХСКОЙ ЗОНЕ Б.І. Пархуць, П.В. Сидорук ПРОДУКТИВНІСТЬ РІПАКУ ОЗИМОГО ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ МІНЕРАЛЬНОГО УДОБРЕННЯ НА ЧОРНОЗЕМАХ ОПІДЗОЛЕНИХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ Р.А. Пашаев, А.А. Алиева, Р.Х. Гейдарова ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ИЛА ПРЕСНОВОДНЫХ ВОДОЁМОВ ПОД КУЛЬТУРУ АМАРАНТ Т.Ф. Персикова, Т.Н. Мыслыва, М.В. Царева ВЛИЯНИЕ РАЗЛИЧНЫХ ДОЗ УДОБРЕНИЙ НА ОСНОВЕ КУРИНОГО ПОМЕТА НА КАЧЕСТВО ОСНОВНОЙ И ПОБОЧНОЙ ПРОДУКЦИИ ПШЕНИЦЫ ЯРОВОЙ В.О. Поліщук, С.В. Журавель ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МІКРОДОБРИВ І БІОПРЕПАРАТУ ПРИ ФОРМУВАННІ УРОЖАЙНОСТІ ВІВСА З ПІДСІВОМ КОНЮШИНИ І. Ю. Рассадіна ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ СТРУКТУРИ ВРОЖАЮ РИЖІЮ ЯРОГО ЗАЛЕЖНО ВІД УДОБРЕННЯ Б.М. Салманов ПРИМЕНЕНИЕ КАПЕЛЬНОГО ОРОШЕНИЯ И ОЦЕНКА ЕГО ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ЭФФЕКТИВНОСТИ Є.В. Скрильник, А.М. Кутова, Ю.М. Товстий БІОКОМПОСТУВАННЯ ПТАШИНОГО ПОСЛІДУ І.А. Шувар, В.В. Іванишин, В.М. Сендецький, О.М. Бунчак, Л.В. Центило АГРОЕКОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОЛІПШЕННЯ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТІВ ДЛЯ СТАЛОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ АГРОЕКОСИСТЕМ, ВИРОБНИЦТВА ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ В СУЧАСНОМУ ЗЕМЛЕРОБСТВІ. 6. 189. 197. 203. 210. 216. 221. 229. 236 241 251. 255.

(7) 3. УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА БІОЛОГІЧНА ЦІННІСТЬ ВРОЖАЮ М.А. Багирова ДЕЙСТВИЕ НАФТЕНОВОГО РОСТОВОГО ВЕЩЕСТВА (НРВ) НА ФОНЕ МИНЕРАЛЬНЫХ УДОБРЕНИЙ НА КУЛЬТУРУ ВИШНЯ М.М. Вислободська, Н.І. Вега АГРОХІМІЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ДОБРИВ ОРГАНІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ НА ВМІСТ БІЛКА ТА АЗОТУ В ЗЕРНІ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ Г.М. Господаренко, В.В. Любич ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЗЕРНА СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ВИДІВ, НОРМ І СТРОКІВ ЗАСТОСУВАННЯ АЗОТНИХ ДОБРИВ. 265. 270. 276. 4. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ АГРОХІМІЧНИХ ЗАСОБІВ В АГРОФІТОЦЕНОЗАХ ТА ШЛЯХИ ЇХНЬОГО ВИРІШЕННЯ А.И. Беленков, М.П. Аксенов, И.В. Юдаев ВЛИЯНИЕ ПРЕДПОСЕВНОЙ ОБРАБОТКИ СЕМЯН НА СОСТОЯНИЕ ПОСЕВОВ ПОДСОЛНЕЧНИКА В ВОЛГОГРАДСКОЙ ОБЛАСТИ А.Ф. Гасанова, Е.Н. Кулиева УПРАВЛЕНИЕ ПРОДУКТИВНОСТЬЮ СУХОСТЕПНЫХ ПАСТБИЩ В АЗЕРБАЙДЖАНЕ А.Г. Гулиев, А.М. Керимов, В.З. Велиев КЯГРИЗЫ – КАК АЛЬТЕРНАТИВНЫЙ ИСТОЧНИК ПРЕСНОЙ ВОДЫ Ж.З. Гуральчук, А.М. Сичук, О.П. Родзевич, О.В. Гуменюк ВПЛИВ ЯКОСТІ ВОДИ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПОЗАКОРЕНЕВИХ ОБРОБОК РОСЛИН Г.А. Гусейнова ЕКОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ЛАНДШАФТНЫХ КОМПЛЕКСОВ ЮЖНОГО СКЛОНА БОЛЬШОГО КАВКАЗА Г.М. Грицуляк ВПЛИВ ВНЕСЕННЯ ОСАДУ СТІЧНИХ ВОД НА ФІТОТОКСИЧНІСТЬ ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТОГО ҐРУНТУ ПЕРЕДКАРПАТТЯ С.Д. Исмаилов ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПЕРЕРАБОТКИ ОРГАНИЧЕСКИХ ОТХОДОВ В ЦЕЛЯХ ОБЕСПЕЧЕНИЯ БЛАГОПРИЯТНОГО ЭКОЛОГИЧЕСКОГО СОСТОЯНИЯ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ А.П. гызы Заманова ОЧИЩЕНИЕ ТЕХНОГЕННОЗАГРЯЗНЕННЫХ ПОЧВ С ПОМОЩЬЮ РАСТЕНИЯ КАРПОБРОТУС (CARPOBROTUS) С.З. Мамедова, В.Н. Гасанов ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ ПОВЫШЕНИЯ ПРОДУКТИВНОСТИ ПОЛУПУСТЫННЫХ ПАСТБИЩ АЗЕРБАЙДЖАНА 7. 283. 292 299. 306 314 319. 327. 334. 339.

(8) 1. СТАН ҐРУНТОВОГО ПОКРИВУ, ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ ТА РОЗШИРЕНОГО ВІДТВОРЕННЯ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ. УДК 631.8.81 ОЦІНКА СТАНУ ОРНИХ ЗЕМЕЛЬ ЗОНИ ПАСМОВОГО ПОБУЖЖЯ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЇХ АГРОХІМІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ В. В. Снітинський, доктор біол. наук, академік НААНУ З. І. Лемішка, аспірант Львівський національний аграрний університет, м. Дубляни Подано узагальнені результати досліджень агрохімічного стану ґрунтів Золочівського району зони Пасмового Побужжя за 2014 р. Ґрунти району характеризуються підвищеним вмістом гумусу, низьким вмістом сполук лужногідролізованого азоту, підвищеним та високим ступенем забезпечення рухомими сполуками фосфору та обмінного калію. Середньозважений показник рНсол.. орних. земель. району. становить. 6,6.. Щільність. забруднення. радіонуклідами цезію-137 знаходиться в межах до 1,0 Кі/км2. Перевищень ГДК солей важких металів не виявлено. Ключові слова: орні землі, гумус, реакція ґрунтового розчину, макроелементи, мікроелементи, важкі метали, родючість ґрунту.. Постановка проблеми. На сьогодні, стан земельного фонду зони Пасмового Побужжя свідчить про погіршення екологічного стану та посилення деградаційних процесів, які викликані техногенним навантаженням. Сучасне використання земельних ресурсів України й зони Пасмового Побужжя зокрема не відповідає вимогам раціонального природокористування. Внаслідок цього, порушено екологічно допустиме співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових насаджень, що негативно впливає на стійкість агроландшафтів.. 8.

(9) Інтенсивне сільськогосподарське використання орних земель призвело до зменшення родючості ґрунтів у зв'язку з їх переущільненням, втратою грудкувато-зернистої структури, водопроникністю та аераційною здатністю. Крім цього, екологічно необґрунтоване ведення сільськогосподарського виробництва зумовило. збільшення площі кислих і засолених ґрунтів,. забруднення пестицидами і важкими металами з усіма екологічними наслідками. Для. впровадження. збалансованого. заходів. використання. щодо. раціонального. сільськогосподарських. і. земель. екологічно необхідна. інформація про агрохімічний стан ґрунтів. Джерелом такої інформації є дані, отримані. за. результатами. агрохімічного. обстеження. земель. сільськогосподарського призначення, яке проводиться з періодичністю раз у кожні п’ять років. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням, що пов’язані з агроекологічним моніторингом земель сільськогосподарського використання присвячено низку наукових праць багатьох вітчизняних вчених. Зокрема, М. І. Майстренко. та. В. О. Греков. дали. характеристику. сучасному. агроекологічному стану земель сільськогосподарського призначення України. Значна. частина. вітчизняних. досліджень. стосується. регіону. Західного. Лісостепу. Зокрема, Пшевлоцьким М. І. і Гаськевичом В. Г. висвітлено агротехногенні зміни ґрунтів Сокальского пасма [7], Ямелинцем Т. Г. встановлено інтенсивність змін фізико-хімічних властивостей сірих лісових ґрунтів Західного лісостепу [8]. У працях Підвальної Г. С. і Позняка С. П. проаналізовано зміни гумусового стану ґрунтів Пасмового Побужжя [6]. Дослідження авторів засвідчують, що найбільший вміст гумусу мають ґрунти міжпасмових знижень, особливо центральної і південної частин Пасмового Побужжя. В автоморфних ґрунтах вміст гумусу є від дуже низького до середнього. Постановка завдання. Мета наших досліджень полягала в аналізі ґрунтового покриву Золочівського району за результатами Х туру обстеження. 9.

(10) Об’єктом дослідження є ґрунти Золочівського району зони Пасмового Побужжя. Матеріали і методики. Проведений аналіз інформації, отриманої за результатами суцільного агрохімічного обстеження ґрунтів Золочівського району зони Пасмового Побужжя Х туру. Агрохімічне обстеження ґрунтів орних земель Золочівського району проведено у 2014 році на базі Львівської філії. ДУ. «Держґрунтохорона». [4].. У. дослідженні. використовувалися. теоретичні методи, а саме збір та опис фактів, їх аналіз. Аналізи та відбір ґрунтових зразків проводили відповідно до методики суцільного ґрунтово-агрохімічного моніторингу сільськогосподарських угідь України (1994). Агрохімічні показники ґрунтів визначали відповідно до загальноприйнятих методик: органічна речовина (вміст гумусу) – методом Тюріна (ДСТУ 4289: 2004); рН сольове – потенціометрично (ДСТУ ISO 103902007); суму ввібраних основ – за методом Каппена (ГОСТ 27821-88); сполуки азоту, що лужногідролізуються, методом Корнфілда (ДСТУ 7863: 2015); обмінний калій та рухомі фосфати методом Кірсанова (ДСТУ 4405: 2005) та Мачигіна (ДСТУ 4114: 2002). Крім цього, в ґрунтах визначали вміст мікроелементів, зокрема: бору – фотометричним методом; марганцю, кобальту, міді, цинку – атомно-абсорбційним методом [5]. В ході дослідження було відібрано 3836 ґрунтових зразків на площі 31,9 тис. га. Результати досліджень. Важливим показником родючості ґрунтів є реакція ґрунтового розчину, яка істотно впливає на ріст і розвиток рослин та активність мікробіологічних хімічних, біохімічних процесів. Вона впливає на засвоєння рослинами поживних речовин ґрунту і добрив, мінералізація органічної. речовини,. ефективність. внесених. добрив,. урожайність. сільськогосподарських культур та його якість [2]. Агрохімічна оцінка ґрунтів орних земель Золочівського району наведена у таблиці 1.. 10.

(11) Таблиця 1 Агрохімічна оцінка ґрунтів орних земель Золочівського району В перерахунку. Типи ґрунтів. Площа, га. рН. Гумус,. сольове. %. N, мг/кг ґрунту. на метод Кірсанова Р2О5,. K2О5,. мг/кг. мг/кг. B,. Mn,. Co,. Cu,. Zn,. мг/кг. мг/кг. мг/кг. мг/кг. мг/кг. ґрунту. ґрунту ґрунту ґрунту ґрунту. ґрунту ґрунту Дерново-підзолисті. 163,4. 7,2. 2,6. 110,3. 58,2. 15,2. 0,9. 26,2. 0,7. 1,0. 1,4. Ясно-сірі і сірі опідзолені Темно-сірі та чорноземи опідзолені Чорноземи карбонатні та дерново-карбонатні Лучно-чорноземні. 1377,8. 6,1. 2,1. 106,4. 139,2. 108,2. 0,6. 21,0. 0,8. 0,9. 2,3. 11279,1. 5,5. 3,0. 118,2. 152,7. 166,6. 0,6. 23,4. 0,6. 1,1. 2,2. 15283,5. 7,3. 3,8. 149,1. 9,7. 7,5. 0,9. 21,7. 0,8. 1,1. 2,5. 59,7. 7,1. 5,2. 201,8. -. -. 0,9. 16,1. 0,4. 1,0. 3,7. Чорноземно-лучні та лучні Лучно-,мулувато-,торфуватоболотні Торфово-болотні і торфовища. 792,1. 7,0. 4,2. 157,4. 59,2. 46,8. 1,0. 26,6. 0,6. 1,2. 2,2. 166,5. 6,8. 4,8. 187,5. 36,8. 28,6. 0,9. 23,6. 0,9. 1,3. 2,6. 341,8. 7,4. 5,9. 272,9. 0,7. 2,7. 1,1. 27,6. 1,0. 1,1. 2,1. Дернові. 2091,9. 7,2. 4,6. 169,5. 36,7. 32,0. 1,0. 27,4. 0,8. 1,1. 2,1. Намиті. 95,5. 5,9. 2,7. 114,9. 175,9. 141,8. 0,5. 32,8. 0,7. 1,3. 1,5. Інші ґрунти та виходи порід. 6,2. 5,1. 3,2. 117,6. 57,0. 107,5. 0,6. 26,7. 0,6. 2,5. 2,6. 11.

(12) За результатами досліджень орних земель, у Золочівському районі площа кислих ґрунтів складає 6978,0 га (21,9%), в тому числі: 37,1 га (0,1%) – з дуже сильнокислою, 1026,9 га (3,2%) – з сильнокислою, 3399,4 га (10,6%) – з середньо кислою та 2451,8 га (7,7%) – з слабо кислою реакцією. На площі 1742,0 га (5,5%) виявлено близьку до нейтральної реакцію та на площі 2377,2 га (72,9%) - нейтральну реакцію ґрунтового розчину. Середньозважений показник рН сольового становить 6,6. Підвищена кислотність у ґрунтах призводить до руйнації гуматної частини вбирного комплексу та негативно діє на рослини в періоди росту. Як правило, такі ґрунти безструктурні, збіднені на кальцій та магній. Основною причиною підкислення ґрунтового розчину є відсутність заходів з хімічної меліорації земель та вирощування рослинницької продукції виключно за рахунок поживних речовин мінеральних добрив [3]. Гумус є найважливішою складовою ґрунту, оскільки впливає на прискорення кругообігу речовин як у ґрунті, так і в рослині і при збільшенні його запасів підвищується енергетичний рівень процесів, що в них проходять. Забезпеченість органічною речовиною коливається в межах від низького (<1,0%) до дуже високого (>5,0%) ступеня. Площа ґрунтів з підвищеним (3,14,0%) вмістом гумусу переважає і становить 15190,7 га або 47,6%. Середній (2,1-3,0%) ступінь забезпечення органічною речовиною виявлено на площі 8554,4 га (26,8%). Низький вміст гумусу встановлено на площі 1777,4 га (5,6%), високий – на площі 3666,5 га (11,5%) та дуже високий – на площі 2745,4 га (8,6%). Середньозважений показник вмісту органічної речовини (гумусу) на обстежених орних землях складає 3,5% [4]. Азотовмісні органічні сполуки представлені гумусом, амінокислотами, продуктами конденсації їх та іншими органічними речовинами [3]. Вміст сполук, що лужногідролізуються, коливається від дуже низького (<100,0 мг/кг ґрунту) до підвищеного (>200,0% мг/кг ґрунту). Переважають ґрунти з низьким (100,1-150,0 мг/кг ґрунту) вмістом. Їх площа становить 23748,2 га (74,4%). Середнім ступенем забезпечення характеризуються ґрунти на площі 5290,9 га (16,6%), підвищеним – 2345,7 га (7,3%). Дуже низький ступінь забезпечення 12.

(13) встановлений на площі 549,6 га (1,7%). Середньозважений показник становить 138,9 мг/кг ґрунту. Вміст фосфору в ґрунті є однією з основних ознак його родючості і окультуреності. За вмістом рухомих фосфатів переважають ґрунти з підвищеним (10885,9 або 34,1%) та високим (10565,6 або 33,1%) ступенем забезпечення. Дуже низький вміст відмічено на площі 119,2 га (0,4%), низький – на площі 522,0 га (1,6%), середній – на площі 5874,7 га (18,4%), дуже високий – на площі 3967,0 га (12,4%). Середньозважений показник становить 146,4 мг/кг ґрунту [5]. Азотовмісні органічні сполуки представлені гумусом, амінокислотами, продуктами конденсації їх та іншими органічними речовинами. Ґрунти багатші на органічну речовину мають вищий вміст азоту [3]. Вміст сполук, що лужногідролізуються, коливається від дуже низького (<100,0 мг/кг ґрунту) до підвищеного (>200,0% мг/кг ґрунту). Переважають ґрунти з низьким (100,1-150,0 мг/кг ґрунту) вмістом. Їх площа становить 23748,2 га (74,4%). Середнім ступенем забезпечення характеризуються ґрунти на площі 5290,9 га (16,6%), підвищеним – 2345,7 га (7,3%). Дуже низький ступінь. забезпечення. встановлений. на. площі. 549,6. га. (1,7%).. Середньозважений показник становить 138,9 мг/кг ґрунту. Вміст фосфору в ґрунті є однією з основних ознак його родючості і окультуреності. За вмістом рухомих фосфатів переважають ґрунти з підвищеним (10885,9 або 34,1%) та високим (10565,6 або 33,1%) ступенем забезпечення. Дуже низький вміст відмічено на площі 119,2 га (0,4%), низький – на площі 522,0 га (1,6%), середній – на площі 5874,7 га (18,4%), дуже високий – на площі 3967,0 га (12,4%). Середньозважений показник становить 146,4 мг/кг ґрунту [4]. Вміст обмінного калію в ґрунтах різний і залежить від механічного складу ґрунту, внесення добрив, кліматичних умов та способу його використання. Ґрунти з високим та підвищеним вмістом обмінного калію. 13.

(14) переважають. Їх площі становлять, відповідно, 9714,0 га або 30,4% та 9087,5 га або 28,5%. Середньозважений показник становить 99,3 мг/кг ґрунту. Ґрунт являється головним джерелом мікроелементів для рослин [1]. За вмістом бору, марганцю та міді переважають площі з дуже високим вмістом, відповідно, 17591,6 га або 55,1%, 15050,5 га або 47,1%, 30337,1 га або 95,0%. За вмістом цинку переважають площі з підвищеним ступенем забезпечення – 13004,2 га або 40,7%. Середньозважений показник становить 2,3 мг/кг ґрунту. Щільність забруднення радіонуклідами цезію-137 знаходиться в межах до 1,0 Кі/км2. Перевищень ГДК солей важких металів не виявлено [5]. В цілому, для зменшенню втрат гумусу, мінеральних речовин та стабілізації їх рівня необхідно запровадити такі заходи: збалансовано вносити мінеральні добрива; мінімізувати обробіток ґрунту; збільшувати площі рекультивованих земель; використовувати органічні добрива; збільшувати посіви сидеральних культур. Висновки. За результатами агрохімічного обстеження, проведеного в 2014 р. можна зробити наступні висновки. На орних землях Золочівського району переважають ґрунти з підвищеним (3,1-4,0%) вмістом гумусу на площі 15190,7 га. Низький вміст органічної речовини встановлено на площі 1777,4 га. За даними обстеження орні землі різноманітні за ступенем кислотності – від дуже сильнокислих до нейтральних. Площа сильно кислих ґрунтів збільшилась на 1,9%. Причиною цього є інтенсивне використання мінеральних добрив. Середньозважений показник рН сольового становить 6,6. Результати. дослідження. підтверджують,. що. на. орних. землях. переважають ґрунти з низьким (74,4%) ступенем забезпечення азоту в сполуках, що лужногідролізуються; підвищеним (34,1%) та високим (33,1%) – рухомих фосфатів; високим (30,4%) та підвищеним (28,5%) – обмінного калію. Бібліографічний список: 1. Довідник з агрохімічного та агроекологічного стану ґрунтів України. К: Урожай, 1994.. 14.

(15) 2. Керівний нормативний документ. Еколого-агрохімічна паспортизація полів та земельних ділянок. К. : Аграрна наука, 1996. 3. Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища у 2014 році «Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища у Львівській області в 2014 році» [Електронний. ресурс]. –. Режим. доступу:. http://www.menr.gov.ua/dopovidi/regionalni – Назва з екрана. 4. Матеріали агрохімічної паспортизації земель Золочівського району Львівської. області. [Електронний. ресурс]. –. Режим. доступу:. http://www.iogu.gov.ua – Назва з екрана. 5. Методика. суцільного. ґрунтово-агрохімічного. моніторингу. сільськогосподарських угідь України. КНД // За ред.. О. О. Созінова, Б. С. Прістера. – К., 1994 – 162 с. 6. Підвальна Г. С. Гумусовий стан автоморфних ґрунтів Пасмового Побужжя : моногр. / Г. С. Підвальна, С. П. Позняк. – Львів : ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2004. – 189 с. 7. Пшевлоцький М. І. Ґрунти Сокальського пасма і їх агротехногенна трансформація / М. І. Пшевлоцький, В. Г. Гаськевич. – Львів : ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2002. – 178 с. 8. Ямелинець Т. С. Просторовий аналіз деградаційних процесів сірих лісових ґрунтів західного лісостепу України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. географ. наук : спец. 11.00.05 «біогеографія та географія ґрунтів» / Т. С. Ямелинець. – Львів, 2004. – 20 с.. В. В. Снитынский д-р биол. наук, академик УААН, З. И. Лемешка, аспирант, Оценка состояния пахотных земель зоны Грядового Побужья по результатам их агрохимического обследования. Львовский национальный аграрный университет, г. Дубляны. 15.

(16) Представлены обобщенные результаты исследований агрохимического состояния почв Золочевского района зоны Грядового Побужья за 2014 г. Почвы района. характеризуются. повышенным. содержанием. гумуса,. низким. содержанием соединений щёлочногидролизированного азота, повышенной и высокой степенью обеспечения подвижными соединениями фосфора и обменного калия. Средневзвешенный показатель рН сол. пахотных земель района составляет 6,6. Плотность загрязнения радионуклидами цезия-137 находится в пределах до 1,0 Ки/км2. Превышений ПДК солей тяжелых металлов не обнаружено. Ключевые слова: пахотные земли, гумус, реакция почвенного раствора, макроэлементы, микроэлементы, тяжелые металлы, плодородие почвы.. V. V. Snitynskyy, doctor in biology, academician of NAASU, Z. I. Lemishka, a postgraduate. Assessment of area arable land Ridged Pobuzhya results of examination agrochemical. Lviv National Agrarian University, Dubliany. Summarized research results of agrochemical condition of soil of Zolochiv district Ridged Pobuzhya area for 2014. Soils of district are characterized by a high humus content, low contents of alkali hydrolysed nitrogen compounds, increased and high degree providing mobile phosphorus and exchange potassium. Average weighted indicator pHkcl arable land area is 6.6. The density of contamination by radionuclides cesium-137 within 1.0 Ci/km2. Exceeded MAC of salts of heavy metals were not found. Key words: arable land, humus, soil reaction solution, macronutrients, micronutrients, heavy metals, soil fertility.. 16.

(17) УДК 631.582 (470.44/47) РОЛЬ ПОЛЕВЫХ СЕВООБОРОТОВ НИЖНЕГО ПОВОЛЖЬЯ В ПОДДЕРЖАНИИ ПОЧВЕННОГО ПЛОДОРОДИЯ 1. А. И. Беленков, д. с.-х. н., 2А. В. Зеленев, д. с.-х. н., 2Р. Х. Уришев, 3 Е. В. Семинченко. 1. Российский государственный аграрный университет – МСХА имени К. А. Тимирязева, Москва, 2Волгоградский государственный аграрный университет, 3Нижне-Волжский НИИ сельского хозяйства, Волгоград, Россия Для підвищення продуктивності, економічної ефективності польових сівозмін і родючості світло-каштанових ґрунтів в сухостеповій зоні Нижнього Поволжя. необхідно. впроваджувати. чотирипільну. зернопаропросапну. біологізовану сівозміну зі заробкою в ґрунт сидеральної маси озимого жита і нетоварної частини врожаю польових культур. В результаті застосування такого агроприйому в сівозміні забезпечується позитивний баланс органічної речовини, азоту і калію в ґрунті відповідно +3,33 т/га, +40,6 і +43,8 кг/га, гумусу – +0,16 т/га, збільшується вихід зерна з 1 га сівозмінної площі на 8,1% і зростає рівень рентабельності виробництва на 7%. Ключові слова: органічна речовина, елементи живлення, гумус, вихід зерна, економічна ефективність.. Постановка проблемы. Эффективное развитие земледелия Нижнего Поволжья связано с плодородием почвы, которое повышается за счет расширения состава предшественников сельскохозяйственных культур и применения биологизированных приемов в полевых севооборотах. Это позволяет уменьшить разрыв круговорота органического вещества и элементов питания, увеличить запас гумуса в почве, выход продукции растениеводства, уровень рентабельности производства зерна в агроценозе путем вовлечения максимального количества образовавшейся фитомассы [4, 6, 7].. 17.

(18) Цель. исследования. биологизированные воспроизводство. –. разработать. севообороты, плодородия. которые. перспективные. обеспечивают. светло-каштановых. полевые. сохранение. почв. на. и. основе. возобновляемых биоресурсов, высокий выход зерна в сухостепной зоне. Материалы и методы. Исследования проводили на опытном поле Нижне-Волжского НИИСХ. Почва опытного участка – светло-каштановая тяжелосуглинистая с содержанием гумуса в пахотном слое 1,74%, pH почвенного раствора 8,1. Содержание легкогидролизуемого азота 2-7 мг, подвижного фосфора – 3-11 мг и обменного калия – 30-40 мг/100 г почвы. Повторность. опыта. четырехкратная.. Размещение. вариантов. рендомизированное. Площадь опытной делянки 200 м2. В опыте высевали районированные сорта сельскохозяйственных культур. Изучали следующие схемы полевых севооборотов с соответствующим набором предшественников, а также эффективность применяемых приемов биологизации: 1) зернопаропропашной четырехпольный: пар черный – озимая пшеница – сорго на зерно – овес (контроль); 2) зернопаропропашной сидеральный биологизированный четырехпольный: пар сидеральный (озимая рожь на сидерат) – озимая пшеница – сорго на зерно – овес; 3) зернопаропропашной сидеральный биологизированный шестипольный: пар сидеральный (рыжик на сидерат) – озимая пшеница – сорго на зерно – нут – сафлор – овес; 4) зернопропашной биологизированный восьмипольный: горох – озимая пшеница – нут – сафлор – горох – сорго на зерно – нут – овес. Результаты и их обсуждение. Круговорот органического вещества в севооборотах позволяет оценить возможные потери плодородия почвы вследствие отчуждения растительных остатков и зерна возделываемых культур с поля. Многолетние бобовые травы и озимые повышают выход пожнивных, корневых остатков и соломы – на 40-60%, улучшают баланс органического вещества почвы. Насыщение этими культурами севооборотов до 40-50% приостанавливает. деградацию. плодородия. почвы.. Велико. значение. в. поступлении органического вещества в почву по севооборотам принадлежит 18.

(19) соломе,. листостебельной. массе,. сидеральным. культурам,. которые. компенсируют потери за счет гумификации растительных остатков (рис.1). Рис. 1. Круговорот органического вещества в полевых севооборотах, т/га севооборотной площади (среднее за 2014-2016 гг.). Наибольшее количество органического вещества накапливалось в четырехпольном зернопаропропашном севообороте с использованием озимой ржи на сидерат – 7,07 т/га, это выше контроля на 30,7%. Отчуждалось с поля меньше всего органического вещества в шестипольном севообороте с рыжиком на сидерат – 1,70 т/га. В биологизированных севооборотах меньше отчуждается, но больше поступает в почву органического вещества: в четырех-, шести- и восьмипольном севооборотах соответственно 5,20; 4,12 и 3,79 т/га, что выше контроля на 4,08; 3,0 и 2,67 т/га. В этих севооборотах обеспечивался положительный баланс органического вещества. Самое высокое значение отмечалось в четырехпольном севообороте с озимой рожью на сидерат +3,33 т/га, самое низкое – в восьмипольном зернопропашном севообороте +1,96 т/га. В контрольном варианте, где нетоварная часть урожая убирается с поля, обеспечивался отрицательный баланс органического вещества – 3,17 т/га. Последнее время вынос основных элементов питания из почвы урожаями полевых культур достиг критических величин. Естественные источники поступления питательных веществ (корневые и пожнивные остатки, опад, 19.

(20) остатки. микробного. свободноживущими. происхождения,. микроорганизмами). азотфиксация не. бобовыми. компенсируют. и. отчуждение. элементов питания с урожаями полевых культур и тем более не пополняют их запасы [3]. Поэтому очень важно при прогрессивных системах земледелия возвращать элементы питания в почву, тем самым, регулируя пищевой режим, воспроизводство почвенного плодородия путем внесения органических удобрений в виде сидератов, соломы и листостебельной массы (табл. 1). Таблица 1. Круговорот основных элементов питания в полевых севооборотах, кг/га севооборотной площади (среднее за 2014 – 2016 гг.) № варианта 1(к) 2 3 4. Накопилось N 67,7 97,1 76,4 82,2. P2O5 16,2 23,9 17,1 17,4. Отчуждено. K2O 44,2 60,5 45,1 42,2. N 59,7 43,3 43,2 53,9. P2O5 13,9 12,5 10,6 12,1. K2O 33,2 8,3 7,1 7,9. Поступило с Поступило в учетом аммиачной Баланс + почву селитры N P2O5 K2O N P2O5 K2O N P2O5 K2O 8,0 2,3 11,0 8,0 2,3 11,0 -51,7 -11,6 -22,2 53,7 11,4 52,1 83,9 11,4 52,1 +40,6 -1,1 +43,8 33,2 6,5 37,9 60,1 6,5 37,9 +16,9 -4,1 +30,8 28,3 5,4 34,3 49,5 5,4 34,3 -4,4 -6,7 +26,4. Более всего азота, фосфора и калия на 1 га севооборотной площади накапливалось в четырехпольном биологизированном севообороте с озимой рожью на сидерат соответственно по элементам 97,1; 23,9 и 60,5 кг/га. Отчуждалось. с. органическим. веществом. возделываемых. культур. в. биологизированных севооборотах элементов питания меньше, чем в контроле. Поступало в почву больше азота, фосфора и калия в четырехпольном зернопаропропашном севообороте с озимой рожью на сидерат соответственно 53,7; 11,4 и 52,1 кг/га, что выше контроля на 45,7; 9,1 и 41,1 кг/га почвы. После внесения на 1 т соломы и листостебельной массы возделываемых культур (кроме зернобобовых и сидеральных) 10 кг д.в. азота, поступление в почву этого элемента увеличивалось по сравнению с контролем в четырехпольном и шестипольном сидеральных севооборотах на 75,9 и 52,1 кг/га, восьмипольном с 50% зернобобовых культур на 41,5 кг/га. Положительный баланс азота обеспечивался только в четырех- и шестипольных биологизированных зернопаропропашных севооборотах соответственно +40,6 и +16,9 кг/га, в 20.

(21) восьмипольном зернопропашном севообороте с 50% зернобобовых культур баланс отрицательный -4,4 кг/га. Поэтому можно заключить, что в солому зернобобовых культур, для улучшения содержания в почве азота и активизации почвенных микроорганизмов также необходимо вносить 10 кг д.в. этого элемента в виде аммиачной селитры. По калию наблюдался положительный баланс во всех биологизированных севооборотах, кроме контроля, где он отрицательный. По фосфору во всех вариантах наблюдался отрицательный баланс.. Незначительным,. зернопаропропашном. до. -1,1. севообороте,. кг/га, в. он. был. остальных. –. в. четырехпольном существенный:. в. шестипольном зернопаропропашном -4,1 и в восьмипольном зернопропашном 6,7 кг/га. Поэтому для бездефицитного баланса фосфора в почве необходимо его вносить при посеве зерновых культур в рядки. Баланс гумуса можно направленно регулировать структурой посевных площадей, чередованием культур. в полевых севооборотах, внесением. растительных остатков в виде сидератов, соломы, листостебельной массы, сокращением доли черного пара и пропашных культур в структуре биологизированных севооборотов. Наиболее полная биологизация возможна в плодосменных севооборотах, где потери гумуса снижаются в 1,5 и более раз. Принятые в Нижнем Поволжье короткоротационные зерновые севообороты способствуют некомпенсируемым и значительным потерям гумуса, которые достигают 500-700 кг в год на 1 га пашни. Наиболее доступным мероприятием по сокращению дефицита гумусового баланса является внесение соломы и листостебельной массы полевых культур, что при среднем его количестве 2,53,0 т/га уменьшает ежегодный дефицит в 3-4-польных зернопаровых севооборотах примерно на 50-100 кг. Отмечалось увеличение содержания гумуса на 0,16 – 0,17% в биологизированных севооборотах, насыщенных бобовыми травами на 40 и 50%. Содержание гумуса также увеличивалось за ротацию в слое почвы 0 – 40 см на 0,19% в севообороте «рапс, пшеница яровая, овес, соя, пшеница яровая». Самое большое накопление гумуса (0,83%) было в севообороте «соя, пшеница яровая, ячмень, овес» [5]. Увеличение потерь 21.

(22) органического вещества и повышение его гумификации способствовало повышению содержания гумуса в почве (рис. 2).. Рис. 2. Баланс гумуса в полевых севооборотах, т/га (среднее за 2014-2016 гг.). Наименьшая минерализация гумуса наблюдалась в шестипольном полевом севообороте – 0,44 т/га, это ниже контроля на 0,33 т/га. В четырех- и восьмипольном севооборотах потери гумуса соответственно составили 0,48 и 0,53 т/га. Самое высокое накопление гумуса обеспечивалось в четырехпольном биологизированном севообороте с озимой рожью на сидерат – 0,64 т/га, что выше. контроля. на. 0,49. т/га.. Шестипольный. зернопаропропашной. и. восьмипольный зернопропашной севообороты также превышал контроль по гумификации органического вещества соответственно на 0,29 и 0,25 т/га. Положительный. баланс. гумуса. складываля. в. зернопаропропашном. четырехпольном севообороте с озимой рожью на сидерат +0,16 т/га. Бездефицитный баланс гумуса отмечался в шестипольном севообороте [1]. Бездефицитный. баланс. гумуса. обеспечивался. в. шестипольном. севообороте с рыжиком на сидерат. В контрольном зернопаропропашном четырехпольном и восьмипольном зернопропашном севообороте отмечался отрицательный баланс, соответственно – -0,62 и -0,13 т/га.. 22.

(23) Севооборот с занятым паром при сравнении с вариантом чистого повышал продуктивность на 13,5%. Наибольший уровень продуктивности получен в севообороте занятый пар – пшеница – пшеница – овес [2]. Для оценки севооборотов рассчитывали выход зерна с 1 га (табл. 2). Таблица 2. Выход зерна в полевых севооборотах, т/га севооборотной площади (среднее за 2014 – 2016 гг.) № вариан та 1 2 3 4. Зерно Севооборот. 2014 г. 2015 г. 2016 г. среднее. Зернопаропропашной четырехпольный (к) Зернопаропропашной сидеральный биологизированный четырехпольный Зернопаропропашной сидеральный биологизированный шестипольный Зернопропашной биологизированный восьмипольный. НСР05 Самый обеспечивался. высокий в. выход. зерна. с. зернопаропропашном. 1. 1,53. 1,25. 2,40. 1,73. 1,63. 1,25. 2,73. 1,87. 1,17. 1,29. 2,64. 1,70. 0,88. 1,65. 2,95. 1,83. 0,06. 0,05. 0,07. -. га. севооборотной. сидеральном. площади. биологизированном. четырехпольном севообороте, в среднем за 3 года он составил 1,87 т/га, что выше контроля на 8,1%. Превышает контрольный вариант по этому показателю зернопропашной биологизированный восьмипольный севооборот на 5,8%. Шестипольный севооборот по выходу зерна находился на уровне с контролем. Заключение.. Для. повышения. продуктивности,. экономической. эффективности полевых севооборотов и плодородия светло-каштановых почв в сухостепной зоне Нижнего Поволжья необходимо внедрять четырехпольные зернопаропропашные биологизированные севообороты с запашкой в почву сидеральной массы озимой ржи и нетоварной части полевых культур. В результате применения этих севооборотов обеспечивается положительный баланс органического вещества, азота и калия в почве соответственно +3,33 т/га, +40,6 и +43,8 кг/га, гумуса – +0,16 т/га, увеличивается выход зерна с 23.

(24) 1 га севооборотной площади на 8,1% и уровень рентабельности повышается на 7%. Список литературы: 1. Беленков А. И., Зеленев А. В., Уришев Р. К., Семинченко Е. В. Приемы повышения содержания органического вещества почвы и продуктивности полевых севооборотов Нижнего Поволжья // Вестник Алтайского ГАУ. – 2016. № 12 (146), декабрь. – С. 5-11. 2. Зеленев А. В., Уришев Р. Х., Протопопов В. М. Биологизация земледелия – основа сохранения плодородия светло-каштановых почв Нижнего Поволжья // Стратегическое развитие АПК и сельских территорий РФ в современных международных условиях: материалы Межд. науч.-практ. конф. / ФГБОУ ВПО Волгоградский ГАУ. – Волгоград, 2015. – Том 1. – С. 128-133. 3.. Лошаков. В.. Г.. Эффективность. раздельного. и. совместного. использования севооборота и удобрений // Достижения науки и техники АПК. – 2016. – Т. 30. – №1. – С. 9-13. 4. Новиков А. А., Кисаров О.П. Обоснование роли корневых и пожнивных. остатков. в. агроценозах. //. Научный. журнал. Кубанского. государственного аграрного университета. – 2012. – №78. – С. 1-10. 5. Системы земледелия Нижнего Поволжья : учебное пособие / А. Н. Сухов, В. В. Балашов, В. И. Филин и др.; под ред. А. Н. Сухова. – Волгоград : ФГБОУ ВПО Волгоградская ГСХА, 2007. – 344 с. 6. Шрамко Н. В., Вихорев Г. В. Роль биологизированных севооборотов в изменении содержания гумуса в дерново-подзолистых почвах Верхневолжья // Земледелие. – 2016. – №1. – С. 14-16. 7. Hallam M. J., Bartholomen W. V. Influence of rate of plant residue addition in accelerating the decomposition of soil organic matter // Soil Sci. Soc. Amer. Prok. – 2003. – № 17. – P. 365-368.. 24.

(25) 1 3. А. И. Беленков, д. с.-х. н., 2А. В. Зеленев, д. с.-х. н., 2Р. Х. Уришев,. Е. В. Семинченко. Роль полевых севооборотов Нижнего Поволжья в. поддержании почвенного плодородия. 1. Российский государственный аграрный университет - МСХА имени. К.А. Тимирязева, Москва,. 2. Волгоградский государственный аграрный. университет, 3Нижне-Волжский НИИ сельского хозяйства, Волгоград, Розсип. Для повышения продуктивности, экономической эффективности полевых севооборотов и плодородия светло-каштановых почв в сухостепной зоне Нижнего Поволжья необходимо внедрять четырехпольный зернопаропропашной биологизированный севооборот с запашкой в почву сидеральной массы озимой ржи и нетоварной части полевых культур. В результате применения этого севооборота обеспечивается положительный баланс органического вещества, азота и калия в почве соответственно +3,33 т/га, +40,6 и +43,8 кг/га, гумуса – +0,16 т/га, увеличивается выход зерна с 1 га севооборотной площади на 8,1% и уровень рентабельности на 7%. Ключевые слова: органическое вещество, элементы питания, гумус, выход зерна, экономическая эффективность. A. I. Belenkov, A. V. Zelenev, R. Kh. Urishev, Ye. V. Seminchenko Prospective field crop rotation in the Lower Volga region. To improve the productivity, economic efficiency of field crop rotation and fertility of light-brown soil in the of the is necessary to introduce four-course zernoparopropashnoy biologizing field crop rotation with plowing into the soil green mass of winter rye and all noncommodity part of field crops. As a result of this crop rotation is provided by a positive balance of organic matter, nitrogen and potassium in the soil, respectively 3.33 t/ha, 40.6 and 43.8 kg/ha, of humus – 0.16 t/ha, the yield of grain yield per 1 hectare of crop rotation by 8.1% and the level of profitability 7%. Key words: organic matter, batteries, humus, grain yield, economic efficiency.. 25.

(26) УДК 631.85 ВЛИЯНИЕ ОРГАНИЧЕСКИХ ОТХОДОВ И ПОСЕВА ЛЮЦЕРНЫ НА НЕКОТОРЫЕ АГРОХИМИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ ЗАГРЯЗНЕННОЙ НЕФТЬЮ ПОЧВЫ АБШЕРОНА Э. М. Векилова, кандидат сельскохозяйственных наук Институт Почвоведения и Агрохимии Национальной Академии Наук Азербайджана, г. Баку Однією з актуальних проблем для Абшеронського півострова є забруднення навколишнього середовища нафтою і нафтопродуктами, внаслідок якого тисячі гектарів колись родючих земель стали непридатними для вирощування рослин. З метою поліпшення екологічної ситуації на території Нафтогазовидобувного Управління імені З. Тагієва (селище Гала) було випробувано дію органічних відходів та посіву люцерни на деякі агрохімічні показники забрудненої нафтою сіро-бурі ґрунти. Отримані результати позитивні. Ключові слова: Абшеронський півострів, забруднені ґрунти, органічні відходи, посів люцерни.. Постановка проблемы. Загрязнение почв нефтью и нефтепродуктами традиционно. относится. к. наиболее. серьезным. и. распространенным. проблемным ситуациям техногенного загрязнения почв. В местах добычи нефти изменяются все компоненты окружающей среды: почвы, биота, подземные и поверхностные воды, воздух [6]. Нефтяные углеводороды оказывают негативное влияние на биологическую активность почвы и жизнедеятельность растений, угнетают растительный покров. За 150-летнюю историю. нефтедобывающей промышленности Азербайджана десятки тысяч. исходно плодородных земель были выделены для развития ее инфраструктуры и в последующем загрязнены нефтепродуктами [5]. В настоящее время для очистки нефтезагрязненных почв наиболее часто используются физикохимические и биологические методы. К ним приравнивается использование 26.

No results found