Г. В. Коваленко О. С. Альбещенко
ЕКОНОМІКА І БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК У ТВАРИННИЦТВІ
Опорний конспект лекцій
МИКОЛАЇВ 2016
УДК 338.43: 637.52 ББК 65:325.1 К91
Автори: Г. В. Коваленко, О.С. Альбещенко
Друкується за рішенням науково-методичної комісії факультету менеджменту Миколаївського національного аграрного університету від 21.12.2016 р., протокол № 4.
Рецензенти:
Т. Я. Іваненко – доцент кафедри управління інноваційною діяльністю підприємств, Миколаївський національний аграрний університет;
О. М. Дробітько – канд. с.-г. наук, Голова фермерського господарства «Олена»
Братського району Миколаївської області.
К91
Коваленко Г. В.
Економіка і бухгалтерський облік у тваринництві : конспект лекцій / Г. В.
Коваленко, О. С. Альбещенко. – Миколаїв : МНАУ, 2016. – 122 с.
У конспекті лекцій викладено питання визначення ресурсного потенціалу тваринництва, економіки виробництва тваринницької продукції, теоретичні основи бухгалтерського обліку.
Рекомендовано здобувачам вищої освіти спеціальності 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» з використання знань з курсу «Економіка і бухгалтерський облік у тваринництві».
УДК 338.43: 637.52 ББК 65:325.1
© Миколаївський національний аграрний університет, 2016
© Коваленко Г. В., Альбещенко О. С., 2016
Зміст
Передмова 4
1.
Модуль 1. Ресурсний потенціал тваринництва та ефективність його використання
Предмет, методи та задачі науки "Економіка і бухгалтерський облік
в тваринництві 6
2. Земельні ресурси та їх використання в сільському господарстві 8 3. Трудові ресурси і продуктивність праці в тваринництві 12 4. Матеріальні ресурси сільського господарства 16
5. Інвестиції та їх ефективність 23
6. Ціноутворення і ціни на продукцію тваринництва 25 7. Розміщення, спеціалізація і концентрація сільгоспвиробництва,
інтеграційні процеси 31
8. Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва 35 9.
Модуль 2. Економіка виробництва продукції тваринництва
Економіка виробництва продукції тваринництва 40 10. Економіка виробництва продукції скотарства 44 11. Економіка виробництва продукції свинарства 47 12. Економіка виробництва продукції вівчарства 48 13. Економіка виробництва продукції птахівництва 51
14. Економіка бджільництва 52
15.
Модуль 3. Теоретичні основи бухгалтерського обліку
Предмет і методи бухгалтерського обліку 55
16. Бухгалтерський баланс і система рахунків бухгалтерського обліку 59 17. Документи, облікові регістри, форми бухгалтерського обліку 63 18. Облік грошових коштів та розрахункових операцій 69 19. Облік оплати праці і розрахунків з працівниками 73 20. Облік виробничих запасів, готової продукції, поточних
біологічних активів 78
21. Облік основних засобів та нематеріальних активів 87 22. Облік витрат та виходу продукції тваринництва 91 23. Собівартість продукції тваринництва та методи її калькулювання 94
24. Рекомендована література 103
ПЕРЕДМОВА
Розвиток тваринницьких галузей дає змогу впродовж всього року забезпечувати рівномірне виробництво продукції, надходження коштів від її реалізації, більш повне використання основних виробничих фондів і трудових ресурсів. Крім того, тваринницькі галузі використовують відходи рослинництва, а для нього виробляють цінні органічні добрива.
Розвиток тваринництва відбувається в надзвичайно складних економічних умовах, зумовлених, з одного боку, низькою купівельною спроможністю населення, а з іншого — значним зростанням вартості кормів та інших статей витрат. Це потребує від виробників тваринницької продукції раціонального використання наявних матеріальних, грошових і фінансових ресурсів для того, щоб вироблена продукція була вищою за якістю, нижчою за собівартістю і зберігала при цьому свою конкурентоспроможність.
Стан галузі характеризується низкою негативних тенденцій, зокрема, неможливість підтримувати високу рентабельність майже усіх видів продукції тваринництва внаслідок високої собівартості й трудомісткості. Розв’язання проблеми відпускних цін на екологічно чисту тваринницьку продукцію, а також сталість цін сприятиме підвищенню ефективності тваринництва.
Входження України в світову економіку підтвердило, що ефективність господарської і комерційної діяльності залежить також від компетентності управлінських кадрів, їх знання конкретної економіки, законодавчого поля, в якому треба діяти, соціальних аспектів господарювання.
Виробництво тваринницької продукції має особливості, що необхідно враховувати й при організації бухгалтерського обліку. Особливості бухгалтерського обліку в сільському господарстві, як і будь-якого іншого виробництва, полягають в обліку витрат на виробництво; готової сільськогосподарської продукції; реалізації сільськогосподарської продукції.
Крім того, специфічністю бухгалтерського обліку в сільському господарстві є порядок обліку молодняку на вирощуванні та відгодівлі.
Сучасні ініціативи спрямовані на розбудову тваринництва та переведення виробництва продукції на більш високий організаційний рівень.
Сприятливі природно-кліматичні та земельні умови, наявність трудових ресурсів переконують, що тваринництво має великий потенціал в Україні. За наявності дієвих механізмів державної підтримки цей потенціал буде реалізовано.
Економічні знання безсилі провістити конкретний розвиток подій, але вони здатні відкрити їх економічну логіку, в пізнанні якої лежить її практична вартість. Вивчення економічної науки формує основи інтелігентності, виховує культуру соціально-абстрактного мислення; орієнтує на дійсну соціальну вартість: економічну свободу особистості, право на доходну вартість, на підприємництво. Вивчення сучасної економіки - це оволодіння цивілізованими формами економічної діяльності, які розраховані на незалежних і бажаючих економічної самостійності людей, ладних своїми зусиллями будувати свій матеріальний добробут.
Опорний конспект, один з конкретних за формою та змістом посібників, подає матеріал стисло, чітко формулює думки, аналізує лише головне, чим створює передумови для самостійних роздумів та для дискусій, які допомагають студентам краще засвоїти теоретичні та методичні положення, характер практики господарювання і дати найбільшу віддачу.
Посібник буде корисним для здобувачів вищої освіти, що вчаться за спеціальністю «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва».
Модуль 1.
Ресурсний потенціал тваринництва та ефективність його використання.
Тема 1. Предмет та методи науки «Економіка і бухгалтерський облік у тваринництві».
1. Народногосподарське значення сільського господарства.
2. Особливості сільського господарства як галузі.
3. Предмет та задачі науки «Економіка та бухгалтерський облік в тваринництві».
4. Комерційний стиль економічного мислення.
5. Методи економіки та бухгалтерського обліку в тваринництві.
1.Народно-господарське значення сільського господарства Важливість сільського господарства визначається тим, що:
- воно забезпечує населення продуктами харчування, без чого неможливе матеріальне виробництво і життя людей;
- виробляє основну частину сировини для легкої та харчової промисловості;
- має великий вплив на рівень та темпи розвитку важкої промисловості;
- це важлива сфера приложення праці;
- це важливе джерело накопичення.
2. Особливості сільського господарства як галузі
1. Сільське господарство базується на різних формах власності.
2. Головним, вічним, незмінним засобом виробництва є земля.
3. Економічний процес виробництва переплітається з природним.
4. Сільгоспвиробництво розміщене на великих площах різних кліматичних зон.
5. Переміщуються засоби праці при нерухомих предметах праці.
6. Частина створеної продукції використовується в послідуючому циклі виробництва.
7. Робочий період не співпадає з періодом виробництва.
8. Просторовий фактор та сезонний характер виробництва створюють особливості в використанні техніки.
9. Спеціалізація на виробництві закінчених видів продукції, постійна комбінація галузей рослинництва і тваринництва.
10. Тісна залежність від інших галузей народного господарства.
3. Предмет та задачі науки «Економіка та бухгалтерський облік в тваринництві»
Назва “економіка” походить від грецьких слів “ойкос” - дім, “номос” - закон. Економіка - це наука про закони хазяйнування.
Економічна наука безсила провістити конкретний розвиток подій, але вона здатна відкрити їх економічну логіку. В пізнанні цієї логіки її практична вартість.
Економічні знання - це порятунок від соціальних забобон та повторення уже зроблених помилок.
Економічна наука формулює основи інтелігентності, виховує культуру соціально-абстрактного мислення, дозволяє оволодіти цивілізованими формами економічної діяльності.
Економіка та бухгалтерський облік у тваринництві – складова частина економічних наук. Це наука про характер і форми прояву об'єктивних загальноекономічних законів в даній галузі. Вона вивчає фактори та умови, під впливом яких ці закони можуть діяти з найбільшою ефективністю.
Задача науки полягає в тому, щоб люди, які її вивчили, могли вирішити, як їм діяти в тих чи інших конкретних умовах, щоб виробництво було ефективним.
4. Комерційний стиль економічного мислення
Настанови комерційного стилю економічного мислення:
- ведення сільськогосподарського виробництва без чекання завдань та ресурсів із центру;
- орієнтація товаровиробників на самостійну, господарську, економічну поведінку, відповідальність перед покупцем, контроль за якістю і ціною закуплених ресурсів і послуг;
- основою прийняття господарських рішень є власна вигода, прибуток;
- бережливість в використанні ресурсів, підвищення родючості землі;
- постійне порівняння своїх витрат і результатів з показниками конкурентів.
5. Методи економіки та бухгалтерського обліку в тваринництві
Методи - це сукупність засобів та прийомів пізнання, це спосіб вивчення предметів дослідження, спосіб рішення поставленої задачі.
Загальнонауковим є діалектичний метод, який використовує прийоми аналізу, синтезу, індукції, дедукції.
Спеціальні економічні методи: монографічний, економіко-статистичний, експериментальний, методи середніх та відносних величин, групування статистичних даних, балансовий, економіко-математичного моделювання.
Контрольні запитання.
1. Назвіть особливості сільського господарства як галузі виробництва.
2. Що вивчає економіка та бухгалтерський облік в тваринництві?
3. Поясніть принципи комерційного стилю економічного мислення.
4. Поясніть на прикладах методи середніх та відносних величин, економіко-математичного моделювання.
5. Назвіть інші спеціальні економічні методи.
Тема 2.
Земельні ресурси та їх використання в сільському господарстві.
1. Земля - головний засіб виробництва в сільському господарстві, її особливості, як засобу виробництва.
2. Основи земельного законодавства.
3. Категорії земельного фонду.
4. Показники економічної ефективності використання землі.
5. Напрями підвищення економічної ефективності використання землі.
1. Земля - головний засіб виробництва в сільському господарстві, її особливості як засобу виробництва
В сільському господарстві виробництво продукції пов'язане з якісним станом ґрунту і залежить від характеру його використання. Це головний засіб виробництва, без якого неможливий сам процес виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Земля одночасно є предметом і засобом праці, отже і головним засобом виробництва.
Особливості землі, як засобу виробництва:
Одночасно є і предметом праці і
засобом праці.
Продукт природи, а не людської праці.
Просторово обмежена.
Земля
Не може бути замінена іншим
засобом виробництва.
Має ділянки різної якості.
Нерухома, не змінює місцеперебування.
Вічний засіб виробництва.
Розрізняють кілька видів родючості ґрунту.
Характеризується запасом поживних речовин, що створюються в результаті природного процесу ґрунтоутворення.
Створюється в процесі виробничої діяльності людей за допомогою праці і засобів виробництва, залежить від рівня розвитку виробничих сил.
Сукупність природної і штучної родючості.
Виділяють абсолютну та відносну економічну родючість. Абсолютна характеризується урожайністю, відносна - відношенням урожаю до витрат на його виробництво.
2. Основи земельного законодавства
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України. Діють також закони "Про плату за землю", "Про селянське (фермерське) господарство", "Про колективне сільськогосподарське підприємство", ''Про власність", "Про оренду землі", "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України" ,"Про місцеве самоврядування в Україні", ряд постанов Кабінету Міністрів, указів Президента та інші документи. В основі земельних відносин лежать різні форми власності на землю: державна, колективна і приватна.
Природна
родючість
Штучна родючість
Економічна родючість
для ведення сільського (фермерського) господарства. Ділянка до 50 га
сільгоспугідь, до 100 га загальної площі
Земля передається у приватну власність безкоштовно
для ведення особистого підсобного господарства (до 0,6 га)
для колективного садівництва (до 0,12га) для будівництва житлового будинку (0,1- 0,25 га), для гаражного будівництва)
Землекористування в Україні платне. Плата за землю вноситься у вигляді земельного податку (в грошовій і натуральній формі) або орендної плати. Земельний податок з земель, які вже мають грошову оцінку, складає 0,1% їх вартості, інших від 7,5 коп до 3,15 грн за квадратний метр. Орендна плата має різну форму.
Земельний кадастр - це сукупність достовірних відомостей про землю, її природні властивості, господарський та правовий стан. Він включає чотири розділи:
- кількісний і якісний облік земель;
- державну реєстрацію землеволодінь і договорів на оренду землі;
- бонітування ґрунтів;
- економічну оцінку землі.
Бонітування земель - якісна оцінка ґрунтів, як природного тіла.
Максимальний бонітет - 100 балів.
Економічна оцінка - це оцінка землі як засобу виробництва.
Максимальна економічна оцінка - 100 балів. В останні роки економічна оцінка визначається в грошовій формі, яка характеризує різний рівень доходності різних земельних ділянок.
3. Категорії земельного фонду
Єдиний земельний фонд України складає 60,4 млн. га. По цільовому призначенню земельний фонд поділяється на категорії.
Це землі:
- сільгосппризначення;
- населених пунктів;
- промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та інші;
- природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення;
- водного фонду;
- лісового фонду;
- запасу.
Фіксовані платежі
Плата у відсотках від фактичної грошової виручки
Орендна плата
Різниця в цінах, по яких орендодавач реалізує продукцію орендатора, і цінами по яких він цю продукцію у орендатора купив
Найбільшу господарську вартість мають землі сільгосппризначення.
Питома вага кожного виду сільгоспугідь в їх загальній площі складає структуру сільгоспугідь.
Перехід одних земельних угідь в інші називається трансформацією земель.
Трансформація земель буває позитивна та негативна.
4. Показники економічної ефективності використання землі
Показники економічної ефективності використання землі поділяються на натуральні та вартісні.
Вартісні показники: валова і товарна продукція, валовий і чистий доход та прибуток з розрахунку на 1га сільгоспугідь.
5. Напрями підвищення економічної ефективності використання землі 1. Система заходів щодо підвищення родючості земель:
- система землеробства;
- інтенсифікація рослинництва;
- зміцнення матеріально-технічної бази сільського господарства;
- розвиток меліорації і хімізації;
- підвищення ефективності використання меліорованих земель.
2. Охорона ґрунтів від ерозії та інших руйнівних процесів:
- освоєння науково обґрунтованих систем ведення господарства;
- ґрунтозахисні системи обробітку землі;
- протиерозійні заходи.
3. Зменшення площ земель, які випадають із сільгоспобороту.
Сільгоспугіддя Рілля
Багаторічні культурні
насадження Пасовища
Сіножаті
Залежи та перелоги
В рослинництві: урожайність культур Натуральні показники
В тваринництві: кількість
тваринницької продукції з розрахунку на 100 га сільгоспугідь (в свинарстві на 100 га ріллі, в( птахівництві на 100 га посіву зернових).
4. Раціональна організація земельної території та землевпорядкування.
Контрольні запитання
1. Поясніть, чому земля в сільському господарстві є головним засобом виробництва.
2. Назвіть специфічні особливості землі як засобу виробництва.
3. Назвіть види родючості ґрунту і дайте їх характеристику.
4. В яких випадках земельні ділянки передаються у власність безкоштовно?
5. Яку форму має плата за землю?
6. Назвіть величину земельного податку.
7. Яку форму має орендна плата?
8. На які категорії поділяється земельний фонд за цільовим призначенням?
9. Які землі відносяться до сільгоспугідь?
10. Що таке земельний кадастр?
11. Яка різниця в підходах до оцінки землі. при бонітуванні та визначенні економічної оцінки?
12.Які натуральні показники характеризують економічну ефективність використання землі?
13.Які вартісні показники характеризують економічну ефективність використання землі?
Тема 3.
Трудові ресурси і продуктивність праці в тваринництві.
1. Особливості праці в сільському господарстві.
2. Трудові ресурси і показники їх використання.
3. Розрахунок потреби в затратах праці.
4. Продуктивність праці, її показники.
5. Шляхи підвищення продуктивності праці.
1. Особливості праці в сільському господарстві
Праця - доцільна діяльність людей, в процесі якої створюються матеріальні блага та послуги. В сільському господарстві праця має свої особливості. Предметами праці тут є живі організми (рослини, тварини), яким притаманні біологічні закони розвитку. Для праці характерна сезонність, особливо в рослинництві. Вона більш складна. Результати залежать не тільки від працівника, а й від природних та економічних умов, розміщення підприємства.
2. Трудові ресурси і показники їх використання
Трудові ресурси - це частина працездатного населення, яка має необхідний фізичний розвиток, знання та досвід для роботи в сільському господарстві. Це чоловіки віком від 16 до 60 років та жінки віком від 16 до 55 років. В сільськогосподарських роботах також приймають участь пенсіонери (за контрактом) та підлітки від 12 до 16 років.
Економічний зміст трудових ресурсів відображує поняття "робоча сила", яке означає здатність людей до праці і реалізовується в процесі виробництва.
Основними показниками використання трудових ресурсів є:
1. Кількість вироблених людино-годин за рік одним працездатним (Т1).
,
де Тф - фактична кількість відпрацьованих в господарстві людино-годин.
Ч - середня чисельність працівників.
2. Коефіцієнт використання трудових ресурсів (Кв)
кв = ,
де Тн - можливий фонд робочого часу (норматив) людино-годин 3. Коефіцієнт використання робочого часу дня (Кд)
Кд ,
де t Ф.сер - середня фактична довжина робочого дня, год.
t Н- нормативна довжина дня в господарстві, год.
4. Коефіцієнт сезонності використання трудових ресурсів.
де tmax витрати праці в місяці максимальної зайнятості працівників.
tсер - середньомісячні витрати праці.
5. Коефіцієнт розмаху сезонності Крозм
де tmin - мінімальні місячні витрати праці.
3. Розрахунок потреби в затратах праці
Щоб визначити забезпеченість господарства трудовими ресурсами складають баланс робочої сили. Потреби в витратах праці визначаються згідно технологічних карт по кожній культурі і виду тварин. В тваринництві розрахунки проводять також відповідно до навантаження худоби та птиці на одного працівника.
Фонд робочого, часу по господарству за рік (Ф) визначається в залежності від кількості працездатних (Ч), річного фонду робочого часу одного працездатного (t) та часу, фактично відробленому в минулому році пенсіонерами та підлітками (t підл.)
Порівнюючи потребу з наявністю визначають рівень забезпеченості господарства трудовими ресурсами.
4. Продуктивність праці, її показники
Продуктивність праці - це здатність живої праці створювати певну кількість продукції за одиницю робочого часу.
Рівень продуктивності праці визначається співвідношенням обсягу виробленої продукції до витрат праці. Обсяг продукції може обчислюватись як в натуральній формі, так і в вартісній, розрахованій в порівняних цінах.
Продуктивність праці в сільському господарстві обчислюється з допомогою системи прямих і непрямих показників.
Прямі показники розраховуються в натуральній або вартісній формі.
Це виробіток та трудомісткість продукції.
Виробіток - кількість продукції, виробленої за одиницю робочого часу або з розрахунку на одного середньорічного працівника.
де В – виробіток на одного середньорічного працівника.
О – обсяг робіт за рік в натуральних показниках.
Ч – середньорічна чисельність робітників, чол.
,
де ВП – валова продукція, вироблена за рік, в порівняних цінах, грн.
Т – витрати праці на виробництво продукції, людино-годин.
Трудомісткість одиниці продукції - витрати праці на виробництво одиниці продукції.
де Т - витрати праці на виробництво всієї продукції, людино-годин.
t - витрати праці на виробництво одиниці продукції, людино-годин.
Непрямі показники:
1. Витрати праці на вирощування 1 га посіву окремої культури або окремого виду худоби (людино-годин).
2. Навантаження посівних площ або поголів'я худоби на одного працівника. Непрямі показники оцінюють продуктивність праці приблизно, але дають можливість постійно визначати динаміку виробництва для контролю і аналізу.
5. Шляхи підвищення продуктивності праці
На продуктивність праці впливають різні фактори: природні, технічні, організаційно-економічні, соціально-економічні.
Шляхи підвищення продуктивності праці:
1. Підвищення урожайності сільгоспкультур за рахунок використання більш продуктивних сортів та гібридів, добрив, меліорації і т.п.
2. Підвищення продуктивності тварин за рахунок покращення якостей, повноцінної годівлі, ліквідації яловості і т.ін.
3. Впровадження комплексної механізації та автоматизації виробництва.
4. Впровадження інтенсивних технологій.
5. Застосування прогресивних форм організації та оплати праці.
6. Раціоналізація розміщення сільського господарства, обґрунтування спеціалізації та концентрації виробництва.
7. Інші шляхи, пов'язані з підвищенням кваліфікації кадрів, виконанням всіх вимог технологічного процесу, зміцненням матеріально-технічної бази господарства.
Контрольні запитання.
1. Дайте визначення поняття "праця" та поясніть її особливості в сільському господарстві.
2. Що таке трудові ресурси?
3. Яка різниця між поняттями "трудові ресурси" і "робоча сила"?
4. Дайте визначення показників використання трудових ресурсів.
5. Як визначити потребу в трудових ресурсах?
6. Що таке продуктивність праці?
7. Назвіть прямі показники продуктивності праці та методи їх розрахунку.
8. Для чого використовують непрямі показники продуктивності праці.
Тема 4.
Матеріальні ресурси сільського господарства
1.Матеріально-технічна база сільського господарства та її особливості.
2. Виробничі фонди як складова ресурсного потенціалу.
3.Енергетичні ресурси, показники їх використання.
4. Механізація і автоматизація сільгоспвиробництва, її показники.
5. Ефективність використання машинно-тракторного парку.
6.Виробничі приміщення, споруди, транспортні засоби, дороги, продуктивна і робоча худоба.
1. Матеріально-технічна база сільського господарства та її особливості Матеріально-технічна база сільського господарства - це всі засоби і предмети праці, які використовуються в сільгоспвиробництві. До них відноситься земля, трактори, автомобілі, стаціонарні двигуни, електросилові установки, робоча худоба, сільгоспмашини, робочі машини, електромережі, водопроводи, виробничі приміщення, будівлі, транспортні засоби, шляхи, продуктивна худоба та птиця, корми, насіння, добрива, засоби хімзахисту та інше.
Особливості матеріально-технічної бази пов'язані з особливостями сільського господарства як галузі.
2. Виробничі фонди як складова ресурсного потенціалу
Засоби виробництва (засоби праці та предмети праці), виражені в грошовій формі, становлять виробничі фонди сільського господарства. Залежно від економічного значення в процесі виробництва, характеру обороту і способу перенесення вартості на створюваний продукт вони поділяються на основні та оборотні. Засоби праці набувають економічної форми основних фондів, а предмети праці – оборотних
Різниця між основними та оборотними фондами
Основні фонди Оборотні фонди 1. Багато разів беруть участь Один раз
у процесі виробництва.
2. Переносять свою вартість на Повністю, відразу.
створюваний продукт поступово, частинами.
3. Зберігають свій натуральний Не зберігають.
вигляд.
Грошова оцінка сукупності взаємопов'язаних ресурсів (землі, основних і оборотних фондів, трудових ресурсів), які використовуються для виробництва сільгосппродукції, є ресурсним потенціалом підприємства.
Особливості матеріально-технічної бази сільськогогосподарства.
Найважливішою складовою є земля Розвиток враховує сезонність виробництва Залежить від природно- кліматичних умов Складовою частиною є живі організми – тварини, рослини Частина бази створюється в самому господарстві
Склад основних фондів.
Питома вага кожної групи основних фондів у їх загальній вартості називається структурою основних фондів.
Основні фонди оцінюють за початковою, залишковою та відновною вартістю.
Початкова (балансова) вартість (ОФпочатк.) складається з фактичних витрат на придбання і доставку основних фондів у господарство
ОФпочат = Вприд+ В тр.,
де Вприд. - фактичні витрати на придбання основних фондів;
Втр - втрати на їх транспортування та монтаж.
Залишкова вартість визначається як різниця між їх початковою вартістю та зносом
ОФзал = ОФпочатк - З, де ОФзал - залишкова вартість основних фондів;
З - сума зносу за період експлуатації.
Відновна вартість відображає вартість відтворення основних фондів на час переоцінки.
Основні фонди
Виробничі Невиробничі
Сільгосппризначення Не сільгосппризначення
Будівлі, споруди, передавальне устаткування Силові машини та обладнання Робочі машини та устаткування Транспортні засоби Вимірювальні прилади, лабораторне обладнання Обчислювальна техніка Інвентар, інструмент строком служби більше року певної вартості Робоча та продуктивна худоба Багаторічні плодові насадження Інші Промислово-виробничі Будівництва Торгівлі та громадського харчування Фонди житлово-комунального господарства і побутового обслуговування Фонди охорони здоров’я Фонди освіти
Знос основних фондів поділяється на фізичний (поломки, розкришування.
стирання) та моральний (втрата вартості в результаті вдосконалення техніки та здешевлення її виробництва.)
Щорічний знос основних виробничих фондів входить складовою частиною в собівартість продукції в вигляді амортизаційних відрахувань і відшкодовується при її реалізації. Сума амортизаційних відрахувань утворює амортизаційний фонд.
Амортизація - це економічний процес поступової втрати основними фондами своєї вартості і перенесення її на створювану продукцію, або виконану роботу. Норма амортизації (На) розраховується за формулою;
б а
б ел
ОФ -Л
Н 100
ОФ Т
де ОФб - балансова вартість основних фондів, грн Л - ліквідна вартість (вартість металобрухту), грн.
Тел - амортизаційний період (термін служби), років Сума амортизації (А) дорівнює:
а сер
А= Н ОФ 100
де ОФсер - середньорічна вартість основних виробничих фондів
Економічна ефективність використання основних виробничих фондів характеризується показниками:
Фондовіддачі:
Фондомісткості продукції:
Норми прибутку:
Позначки: ОФ - основні фонди, грн;
ВП - валова продукція, грн;
П - прибуток, грн;
Фо - оборотні фонди, грн.
Забезпеченість виробничими фондами визначається показниками Фондозабезпеченості:
Фондоозброєності праці:
де Зсгу - площа сільгоспугідь, га;
r - середня чисельність робітників, чол.
Склад оборотних засобів
Оборотні засоби
Оборотні фонди + Фонди обігу Виробничі запаси: Незавершене виробництво: Гроші в касі
Насіння Молодняк тварин Кошти в незавершених розрахунках
Добрива Тварини на відгодівлі Готова продукція на складі
Корми Витрати під урожай
озимих майбутнього року Пестициди Незакінчена інкубація яєць Запчастини Перехідний мед у вуликах Паливно-мастильні
матеріали
Дрібний інвентар
Інше
Інше
Інші
Основними показниками, які характеризують економічну ефективність використання оборотних засобів є коефіцієнт обороту оборотних засобів (Ко) і тривалість одного обороту в днях (До)
де ВР - виручка від реалізації продукції, грн;
М - вартість молодняку, переведеного в основне стадо, грн;
Вс - виручка від реалізації основного стада;
03 - середньорічні залишки оборотних засобів, грн.
де До- тривалість одного обороту, днів.
3. Енергетичні ресурси, показники їх використання
Енергетичні ресурси - найбільш активна частина матеріально - технічної бази. До неї відносяться механічні двигуни, електромотори та електроустановки, робоча худоба.
Енергетичні потужності визначаються в кінських силах.
Розраховують:
енергозабезпеченість сільського господарства (Ез)
енергоозброєність праці (Еозб)
де N k.c - енергетичні потужності, к.с S - площа сільгоспугідь, га
r - середньорічна чисельність працівників, чол.
електроозброєність праці (Ел ).
де Е - кількість електроенергії, використаної на виробничі потреби.
4. Механізація і автоматизація сільгоспвиробництва, її показники Механізація - це процес заміни ручної праці машиною, окремих машин - системою машин, впровадження автоматизованих систем.
Основою впровадження комплексної механізації та автоматизації виробництва є система машин.
Система машин - це сукупність техніки, яка забезпечує послідовне і безперервне виконання робіт у виробництві.
Розраховують:
часткова (механізовані лише окремі виробничі процеси).
Механізація комплексна (всі процеси механізовані, механізмами керує людина).
автоматизація (всі процеси виконуються, регулюються і контролюються за допомогою машин
- рівень механізації (Рм)
- рівень комплексної механізації (Рк.м)
,
де Ом ,Ок.м - обсяг механізованих та комплексно механізованих робіт;
Озаг - загальний обсяг робіт.
5. Ефективність використання машинно-тракторного парку
У складі техніки в господарствах переважає машинно-тракторний парк.
Обсяг механізованих робіт обчислюється в умованих еталонних гектарах.
Показники ефективності використання машинно-тракторного парку:
― річний, денний і змінний виробіток на 1 трактор.
де Вр , Вg , В3 - річний, денний та змінний виробіток на один трактор;
О - річний обсяг робіт в у.е. га.
n - середньорічна кількість тракторів, шт.;
Мg ,Мз - кількість відроблених за рік машино-днів, машино-змін.
― Коефіцієнт змінності (Кз)
― Коефіцієнт виконання змінних норм виробітку (Кв)
де Оф, Он - фактичний та нормативний обсяг робіт.
― Собівартість одного еталонного гектара механізованих робіт (С)
де З – затрати на механізовані роботи, грн;
6. Виробничі приміщення, споруди, транспортні засоби, дороги, продуктивна і робоча худоба
Виробничі приміщення - це свинарники, корівники, кормокухні, зерносховища, гаражі, ремонтні майстерні та інше. Споруди - силосні, картопле- та овочесховища, теплиці, водонапірні башти, електромережі, дороги з твердим покриттям та інше.
Економічна ефективність використання виробничих будівель та споруд визначається показниками:
- вартість валової продукції, чистого доходу, прибутку з розрахунку на 1000 грн балансової вартості будівель (споруд);
- затрати праці на обслуговування однієї голови худоби і виробництво 1ц продукції;
- вартість будівель і споруд з розрахунку на 1 голову худоби, на 1т продукції, яка зберігається в сховищах;
- собівартість 1ц продукції.
Перевезення вантажів здійснюється в основному автомобільним транспортом. Використовуються також трактори і гужовий транспорт.
Важливе місце в складі матеріально-технічної бази посідає продуктивна і робоча худоба. Від раціонального використання продуктивної худоби залежить ефективність функціонування всіх інших засобів виробництва в тваринництві.
Контрольні запитання.
1. З чого складається матеріально-технічна база сільського господарства?
2. В чому проявляються особливості матеріально-технічної бази сільського господарства?
3. Що таке ресурсний потенціал господарства?
4. Назвіть склад основних фондів в тваринництві.
5. Назвіть показники використання основних фондів.
6. Як розрахувати показник енергоозброєності праці?
7. В чому різниця між частковою, комплексною механізацією та автоматизацією?
8. Дайте поняття системи машин.
9. Які показники характеризують ефективність використання, машинно-тракторного парку?
10. Які показники характеризують використання виробничих приміщень і споруд?
11. Які показники характеризують використання транспортних засобів?
