1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Колективна монографія
За загальною редакцією В.М. Кушнір
Умань ВПЦ «Візаві»
2021
2
УДК 373.2(02) А 43
Колектив авторів
Семчук Світлана, Попиченко Світлана, Найдюк Ірина, Гаврилюк Світлана, Скрипник Неля, Гарбар Світлана, Залізняк Алла, Семчук Богдан,
Дудник Наталія, Кривда Валентина, Кушнір Валентина Рецензенти:
Андрющенко Тетяна Костянтинівна – доктор педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри освітнього менеджменту і педагогічних інновацій, Комунальний навчальний заклад «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради»
Мачинська Наталія Ігорівна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри початкової та дошкільної освіти, Львівський національний університету імені Івана Франка
Іщенко Людмила Валентинівна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіка та психологія розвитку дитини Уманського державного педагогічного університету
Рекомендовано до друку
Вченою радою Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 17 від 25 травня 2021 року)
А43 Актуальні проблеми дошкільної освіти : колективна монографія / МОН України, Уманський держ. пед. ун-т імені Павла Тичини ; С. Семчук, С. Попиченко [та інші]; за заг. ред. В. М. Кушнір. – Умань : Візаві, 2021. – 252 с.
Колективна монографія є спробою узагальнити наукові дослідження професорсько-викладацького колективу кафедри дошкільної освіти з актуальних проблеми дошкільної освіти. Зміст колективної монографії спрямований на пошук нових підходів до організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти, створення сприятливих умов для формування особистісної зрілості дитини, її базових якостей, необхідних компетентностей.
Монографія адресується викладачам, науковцям, студентам вищих педагогічних навчальних закладів, спеціалістам закладів дошкільної освіти та інших освітніх закладів.
УДК 373.2(02)
©Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 2021
3
ЗМІСТ
Передмова……… 4
Розділ 1. Збереження самоцінності дошкільного дитинства та важливість дошкільної освіти
Семчук Світлана Дитина та інформаційно-комунікаційне
середовище: проблеми взаємодії………. 5 Попиченко Світлана Забезпечення наступності між
дошкільною та початковою освітою………. 32 Найдюк Ірина Самоцінність дошкільного дитинства,
його особлива роль у розвитку особистості………. 55 Розділ 2. Становлення компетентностей дитини в умовах
закладу дошкільної освіти
Гаврилюк Світлана Актуалізація творчості дітей
дошкільного віку……… 75 Скрипник Неля Проблема розвитку та збагачення
емоційного інтелекту дітей дошкільного віку………. 90 Гарбар Світлана Формування культури поведінки дітей
дошкільного віку в умовах закладу дошкільної освіти…………... 113 Розділ 3. Створення сприятливих умов для формування
особистісної зрілості дитини, її базових якостей
Залізняк Алла Розвивальне освітнє середовище закладу
дошкільної освіти……….. 140 Семчук Богдан Вплив інформаційно-комунікаційних технологій на становлення особистості дитини–дошкільника……….. 162 Дудник Наталія, Кривда Валентина Цінність родинного виховання та його вплив на розвиток особистості дитини
у партнерській взаємодії із закладом дошкільної освіти…………. 189 Кушнір Валентина Психолого-педагогічна характеристика
управлінської компетентності фахівців закладів
дошкільної освіти………. 227
4
ПЕРЕДМОВА
Реформування дошкільної освіти України зумовили зміни у визначенні чітких методологічних засад, що враховують сучасні світові та європейські тенденції розвитку дошкільної освіти і водночас ґрунтуються на національних надбаннях.
Нині здійснено значні зміни у законодавчій базі дошкільної освіти, оновлено її змістову складову, організаційні форми та методи навчання, оцінювання якості дошкільної освіти та ін. Зокрема, внесено зміни до Закону України “Про дошкільну освіту”, до Положення про дошкільний навчальний заклад, затверджено нову редакцію Базового компонента дошкільної освіти, прийнято Концепції розвитку дошкільної освіти та ін.
Головний акцент у Базовому компоненті дошкільної освіти ставиться на ідеї гуманістичної педагогіки, патріотичного і громадянського виховання та солідарної відповідальності держави, громади, родини, фахівців педагогічної освіти й інших професій, причетних до піклування, догляду та розвитку дітей дошкільного віку, а також теорію природовідповідності.
Реалізувати зазначені завдання повинні насамперед батьки та вихователі закладу дошкільної освіти. У зв’язку з цим виникає потреба підготовки висококваліфікованих фахівців для освітньої сфери України, здатних до організації дошкільної освіти, до вирішення актуальних питань розвитку, навчання та виховання дітей, розв'язання професійних задач управлінського, методичного та освітнього характеру, що реалізується шляхом гармонійного поєднання фундаментальності та професійної спрямованості підготовки професіоналів.
Зміст колективної монографії спрямований на пошук нових підходів до організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти. Її матеріали можуть бути цікаві для викладачів вищих педагогічних закладів освіти, управлінців закладів дошкільної освіти, вихователів, здобувачів вищої освіти зі спеціальності 012 Дошкільна освіта.
Валентина Кушнір, доктор педагогічних наук, професор Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
5
РОЗДІЛ 1. ЗБЕРЕЖЕННЯ САМОЦІННОСТІ ДОШКІЛЬНОГО ДИТИНСТВА ТА ВАЖЛИВІСТЬ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
Семчук Світлана
ДИТИНА ТА ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ: ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ
Сучасна інформатизація суспільства кардинально перебудовує простір дитинства, оскільки соціалізація дітей відбуваються у процесі впливу різноманітної інформації – надміру «одоросленої», множинної і перенасиченої агресивними шаблонами.
Проблема використання комп’ютерних технологій у навчальному процесі перебуває в центрі уваги американських науковців (Т. Баджет, Т. Воген, Д. Джонасен, М. Кирмайер, У. Рош, К. Сандлер). Вони зазначають, що засоби мультимедіа традиційно використовуються як інформаційні системи для створення конструкторських навчальних середовищ [6].
На необхідності використання комп’ютерних технологій в навчанні дошкільників наполягають учені Ю. Горвиць, Є. Зваригіна, Н. Кириченко, О. Кореганова, Л. Марголіс, С. Новосьолова, Л. Чайнова та ін. [4; 9].
Науковці (О. Коротаєва, К. Островська, Л. Підлипна, С. Шапкін) наголошують на тому, що використання інформаційних технологій у дошкільному віці, їх уплив на соціальне становлення дітей є малодослідженим й актуальним питанням [11; 13].
У новій редакції Базового компоненту дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти) у варіативній складовій введено освітній напрям «Комп’ютерна грамота», який передбачає формування цифрової компетентності дитини – це здатність використовувати інформаційно-комунікаційні та цифрові технології для задоволення власних індивідуальних потреб і розв’язання освітніх,
6
ігрових завдань на основі набутих елементарних знань, вмінь, позитивного ставлення до комп’ютерної та цифрової техніки [1, с. 26].
Сучасні наукові дослідження (К. Моторіна, С. Первіна, М. Холодна, С. Шапкін) засвідчують про те, що діти віком п’яти–
шести років можуть працювати на комп’ютері. Саме цей віковий період збігається з моментом інтенсивного розвитку мислення дитини від наочно-образного до абстрактно-логічного [7].
Науковці (Н. Кириченко, О. Кореганов, Л. Марголіс, А. Іванов) стверджують, що існує три підходи щодо застосування комп’ютера в дошкільному навчальному закладі, а саме: формування у дітей перших навичок роботи з ним; застосування комп’ютера як засобу навчання (читання, письмо, математика тощо); використання комп’ютера як засобу, що впливає на розвиток пізнавальних процесів дитини (мислення, уяви, пам’яті, мови) [10].
Науковці Ю. Горвиць і С. Новосьолова зазначають, що у світі спостерігається тенденція до більш широкого використання комп’ютерних технологій для навчання та розвитку дітей дошкільного віку. При цьому велику увагу слід приділяти проектуванню інтерфейсів, створенню інтегрованого розвивального предметного середовища, де ІКТ найбільш природно поєднуються з іншими дидактичними засобами та методами [4].
Л. Чайнова зауважує, що використання комп’ютерних технологій позитивно впливає на загальний рівень педагогічного процесу та рівень розвитку дітей дошкільного віку [23].
Учені В. Рибалко та О. Ковальська зазначають, що перед педагогічними колективами закладів дошкільної освіти відповідно до документів дошкільної освіти в Україні ставлять такі завдання:
спрямування педагогічної діяльності на розвиток у дитини–
дошкільника пізнавальної активності, творчого ставлення до дійсності; формування вміння виокремлювати проблему, аналізувати її, знаходити адекватні засоби її розв’язання, встановлювати зв’язок причин і наслідків, приймати конструктивні рішення, обґрунтовувати й відстоювати їх, переносити набуті знання в нові умови; формування здібностей, знань, умінь, навичок, кмітливості, розсудливості,
7
допитливості; забезпечення гармонійного та всебічного розвитку дошкільника [15, с. 3].
Як зазначає А. Богуш у статті «Вектор наступності Державних стандартів дошкільної і початкової ланок освіти», зміст Базового компонента дошкільної освіти визначено на основі компетентнісного підходу: освітній процес організовується відповідно до вікових можливостей дітей, які взаємодіють в освітньому просторі спрямованому на досягнення соціально закріпленого результату (заданої норми, вимог до розвиненості, вихованості та навченості дитини) [2, с. 3].
Зауважимо: спілкування із комп’ютером викликає в дітей жвавий інтерес, спочатку як ігрова діяльність, а потім і як навчальна. Цей інтерес лежить в основі формування таких важливих структур, як пізнавальна мотивація, довільні пам’ять та увага, адже саме ці якості забезпечують психологічну готовність дитини до навчання в школі.
Однією з форм впливу комп’ютерних технологій на соціалізацію дітей дошкільного віку є трансляція інформації про культуру та її репродукція. Другою – власні творчі, продуктивні можливості ІКТ.
І третьою формою впливу ІКТ є їх естетична функція. Окремі спеціалісти вважають, що принаймні половина людства формує свої погляди під соціалізуючим медіа-впливом [19, с. 323].
Соціалізаційні можливості комп’ютерних технологій полягають передусім у їхній здатності до поширення знань, формування способів їх сприйняття та оцінювання, утвердження того чи того ставлення до подій. Тобто фактично вони конструюють суб’єктивну реальність і
«занурюють» у неї молоде покоління [12, с. 166].
Аналіз нових наукових джерел із питань впливу ІКТ на дітей дошкільного віку дозволив виділити психологічні закономірності та особливості формування дитячої свідомості:
- гострий сюжет викликає й підтримує увагу та зацікавленість дітей;
- підвищена увага до перегляду коротких сюжетних роликів;
- можливість залучення дитини до участі в процесі перегляду комп’ютерних повідомлень;
8
- захоплення дитини рекламним сюжетом базується на психологічних механізмах;
- легкість запам’ятовування короткого, цікавого та близького дитині сюжету;
- можливість формування в дитини етичних та моральних норм, цінностей за допомогою цікавого та доступного сюжету [21, с. 191].
Позитивний потенціал комп’ютерних технологій полягає у створенні нових можливостей для розвитку дитини, набуття нового досвіду. Це залежить не лише від змісту каналів інформації, але й передовсім від дитини як користувача, від способу і характеру відбору, особливостей сприймання медіа-повідомлень, від того, які програми оглядає, у який спосіб, з ким і в який час. Корисними щодо пізнавального розвитку можуть бути спеціальні освітні передачі, програми науково-популярного характеру, розвивальні комп’ютерні ігри. Цінні з огляду освітнього, естетичного, розвивального потенціалу комп’ютерні ігри можуть зумовити позитивні зміни у різних сферах особистості, стати джерелом наукових знань, культури, задовольняти емоційні, пізнавальні, культурні потреби. Позиція переможця може зміцнити в дитини почуття власної вартості, пригнічувати почуття страху, невпевненості, напруження. Однак, крім переваг, існують загрози, які приховує взаємодія «дитина–медіа» [16, с. 300].
Відтак, створення спеціального середовища орієнтованого та формування цифрової компетентності дітей – один із найперспективніших підходів до впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у систему дошкільної освіти.
О. Горошко вважає, що використання комп’ютерів у дошкільному віці є ефективним і позитивним для розвитку та створює умови для подальшої успішної інтеграції дитини у сучасне інформаційно-комунікаційне середовище загалом. Упровадження ІКТ у навчально-виховний процес закладу дошкільної освіти повинно здійснюватися за наявності в навчальному закладі комп’ютерно- ігрового комплексу, достатньої кількості навчально-методичної літератури, необхідного рівня програмно-технічного забезпечення та
9
інших компонентів, обраного навчально-методичного комплексу.
Також досить важливою умовою є професійна підготовка вихователя та його творчий потенціал (інтенсивність використання творчих методик, доповнення та вдосконалення навчальних планів, використання інноваційних методик, варіативність індивідуалізованих і диференційованих навчальних завдань) [5, с. 92].
Сучасна дитина занурена в інформаційне середовище, адже живе серед телебачення, книг, журналів та комп’ютерних ігор. Інформація відіграє все більшу роль у життєвому циклі дитини-дошкільника, пронизує всю її діяльність та формує інформаційний спосіб життя. За рахунок цього «сучасне інформаційно-комунікаційне середовище дуже суперечливе, але водночас надзвичайно різноманітне за характером представлених ідеологій, поглядів, підходів до тих чи інших явищ» [17, с. 102].
Інформаційно-комунікаційне середовище – засіб ефективної взаємодії учасників освітнього процесу: дітей, педагогів, батьків.
Важливо відзначити, що інформаційно-комунікаційні технології можна успішно використовувати як в освітній діяльності педагогів, так і в управлінській, методичній роботі. Інноваційні педагогічні технології належать до системи загального наукового і педагогічного знання. Виникли і розвиваються на межі загальної інноватики, методології, теорії та історії педагогіки, психології, соціології і теорії управління, економіки освіти.
Інноваційні педагогічні технології є однією з домінуючих тенденцій розвитку людства. Використання мультимедійних презентацій дозволяє зробити заняття емоційно забарвленими, привабливими, викликають у дитини живий інтерес, є прекрасним наочним посібником і демонстраційним матеріалом, що сприяє хорошій результативності заняття. При розгляді, обстеженні і зоровому виділенні ознак і властивостей предметів, формуються способи зорового сприйняття, обстеження, виділення у предметному світі якісних, кількісних і просторово-часових ознак і властивостей, розвиваються зорова увага і зорова пам'ять. Застосування комп'ютера, мультимедіа та інформаційних технологій у якості дидактичних
10
засобів використовується для підвищення мотивації та індивідуалізації навчання, розвитку творчих здібностей дітей та для створення благополучного емоційного фону.
Інформаційно-комунікаційне середовище ЗДО буде розвивальним i безпечним, якщо ним мудро керуватиме педагог. Тому вихователі слідкують, щоб яскраві комп’ютерні образи, розважальні елементи не заступали розвивального ефекту роботи. Також враховують особливості дитячого сприймання та засвоєння інформації. Застосування ІКТ у освітньому процесі відкриває широкі перспективи в роботі з дошкільниками. Актуальність цього напряму роботи з дітьми зумовлена пріоритетним завданням освіти, що полягає у забезпеченні подальшого становлення особистості дитини, розвитку її розумових здібностей, насамперед – у навчанні дітей творчо і самостійно мислити. Як відомо, кожен педагогічний колектив шукає нових шляхів поліпшення освітнього процесу та забезпечення його ефективності.
Застосування ІКТ в дошкільному закладі створює умови для:
- формування у дітей здатності орієнтуватися в інформаційних потоках довкілля;
- опанування практичних засобів роботи з інформацією на рівні вікових можливостей;
- формування вміння обмінюватися інформацією за допомогою сучасних технічних засобів, що сприятиме досягненню успіху в будь- якій діяльності в сучасному інформаційному суспільстві.
З інтеграцією ІКТ в освітній процес з’являються можливості розширення його змістового наповнення. Навчальна інформація при цьому стає доступнішою для сприймання дошкільниками. ІКТ дає змогу підвищити інтерактивність освітньої системи в дошкільних закладах, перейти від пояснювально-ілюстративного способу навчання до діяльнісного, за якого дитина стає активним суб’єктом, а не пасивним об’єктом педагогічної дії. Тож навчання дітей дошкільного віку із застосуванням інтерактивних комплексів стає якіснішим, цікавішим і продуктивнішим, сприяє усвідомленому
11
засвоєнню знань та формуванню мотивації до навчання, а головне – сприяє адаптації дітей до життя в інформаційному суспільстві.
З. Дорошенко вважає, що основною метою моделювання інформаційно-комунікаційного середовища закладу дошкільної освіти має бути виховання здорової, гармонійної і всебічно розвиненої особистості. Новизна ідеї полягає в тому, щоб сформувати соціально активну й відповідальну, творчо думаючу і працюючу особистість дитини–дошкільника шляхом створення оригінальної системи безперервної освіти від народження дитини до входження її в самостійне життя [8, с. 49].
Зазначимо, сутність принципів моделювання інформаційно- комунікаційного середовища закладу дошкільної освіти, за визначенням З. Дорошенко така:
- демократизація – це мета, засоби і гарантія перебудови дошкільного навчального закладу, відкритість і варіантність змісту освіти, розвиток педагогіки співтворчості і співробітництва;
- принцип виховання здорової дитини має реалізуватися через забезпечення фізичного, морального, соціального і психологічного благополуччя кожного вихованця і працівника дошкільного навчального закладу;
- системність передбачає логічну взаємодію всіх структурних підрозділів, усіх учасників освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі і поза ним, продуктивну співпрацю, що забезпечуватиме оптимальний розвиток, навчання і виховання;
- гуманізація дошкільного навчального закладу та освіти передбачає дитиноцентристський підхід, що сприяє подоланню відчуження вихователя та дитини від навчальної діяльності та одне від одного, забезпечення орієнтації закладу на повноцінність щоденного життя дошкільника на кожному з вікових етапів;
- диференціація та індивідуалізація освітнього процесу має сприяти розвитку здібностей кожного, хто навчається, розвитку особистості з урахуванням її інтересів, мотивів, ціннісних орієнтацій, розбіжностей в інтелектуальній, емоційно-вольовій і дієво-практичній
12
сферах, особливостей фізичного і психічного розвитку кожної дитини дошкільного віку;
- діяльнісний підхід вимагає долучення суб’єктів освітнього процесу в активну суспільно корисну діяльність для вирішення завдань соціальної адаптації вихованців;
- співпраця і співробітництво – спільна доцільна активна діяльність вихователя та дошкільника, який творчо розвивається, спрямовується на опанування знань і соціального досвіду;
- саморух дитини шляхом розвитку здійснюється завдяки створенню оптимальних умов і режиму найбільшого сприяння (педагогічного, психофізіологічного, медичного, ергономічного тощо) для всебічного самостійного розвитку природних задатків, схильностей та інтересів, результатом чого є можливість вільного самостійного переміщення по різних потоках складності та рівнях навчання з метою саморозвитку [8, с. 50].
З огляду на зазначене, вважаємо, що сучасні інформаційні технології в інформаційно-комунікаційному середовищі закладу дошкільної освіти мають виконувати такі функції:
- засобу навчання (застосування програмних засобів);
- технічного засобу автоматизації процесу навчальної діяльності дитини–дошкільника, який долучений до пізнавальної, пошукової, дослідницької, експериментальної роботи, що дозволяє мобільно працювати з текстом, графічним, звуковим або відеодокументом, якісно подавати інформацію, обробляти її, спілкуватися зі своїми однолітками;
- зразка сучасних інноваційних технологій, що розвиває навички оволодіння ними, дає знання про їхні назви і функціональне призначення, складові елементи; ефективного тренажера, що розвиває пізнавальну і творчу активність особистості, спонукає її приймати власні оригінальні рішення, бачити їхній результат, перевіряти їхню правомірність тощо [20, с. 223].
Тому серед базових складових мережі інформаційно- комунікаційного середовища ЗДО, що буде застосовувати інформаційно-технічні інновації, можна виокремити такі:
13
- повноцінна багатофункціональна медіатека, яка охоплює мультимедійні, інтерактивні навчальні програми з різних галузей освіти, науки і культури, навчально-методичні матеріали з основних напрямів дошкільної освіти, що розраховані на різні вікові категорії вихованців;
- віртуальна Інтернет-бібліотека, яка дає широкі можливості для використання всіма учасниками освітнього процесу ЗДО необхідної інформації, систематизованої за розділами;
- інформаційний або редакційно-видавничий центр, що забезпечить створення, підтримку та оновлення сайтів, навчальних, творчих, пошукових, дослідницьких, експериментальних проектів, випуск інформаційних публікацій, газет, методичних і навчальних посібників тощо;
- каталог інформаційних баз даних, які містять вичерпну організаційну, методичну та консультаційну інформацію щодо реалізації навчальних і творчих проектів;
- структурована електронна бібліотека методичних матеріалів, пошукових, дослідницьких, експериментальних робіт із різних розділів програми ЗДО [18, с. 19].
Окрім того, при застосуванні ІКТ у навчально-виховному процесі в закладі дошкільної освіти необхідно враховувати такі чинники:
ступінь відповідності інформаційного і технологічного забезпечення;
позитивність впливу мотиваційних орієнтацій на формування в дітей знань, умінь та навичок більш високого рівня, ніж при традиційному навчанні; варіативність індивідуалізованих і диференційованих навчальних завдань; доповнення та вдосконалення планування освітнього процесу в ЗДО за рахунок використання інноваційних методик; інтенсивність використання творчих методів [18].
Проблема використання комп’ютерно орієнтованих засобів навчання в закладах дошкільної освіти розглядається сучасними науковцями (В. Бондаровською, О. Зваригіною, О. Корегановою, Н. Лисенко, В. Моторин, Г. Наєнко, С. Новосьоловою, Т. Осиповою, Ф. Петку, Л. Чайновою та ін.) у двох напрямах:
14
1) упровадження у дидактику дошкільної освіти комп’ютерних технологій і педагогічних методів їх застосування; розробки структури занять, рекомендацій щодо санітарно-гігієнічних вимог, проблем безпеки з організації комп’ютерно-ігрового комплексу в закладах дошкільної освіти;
2) усебічного розвитку дітей в інформаційно-комунікаційному середовищі: оволодіння умінням вирішувати завдання конструктивної діяльності; формування просторових уявлень; розвиток логіко- математичних умінь, творчої активності, інтелектуального, естетичного розвитку дитини) [3].
Т. Степанова зауважує, що введення комп’ютерів у систему освітньої діяльності ЗДО є істотним чинником збагачення інтелектуального розвитку дитини, її творчих здібностей, формування її особистості, допоможе дитині пом’якшити перехід до нової соціальної позиції [22, с. 105].
Т. Поніманська наголошує на тому, що система комп’ютерної освіти дітей дошкільного віку включає: комп’ютерні програми та ігри, методичні рекомендації щодо їх включення у зміст освіти; спеціальну науково-пізнавальну літературу для дошкільників про персональний комп’ютер; кваліфікованих спеціалістів, готовність педагогів до роботи з комп’ютерно-ігровими комплексами; методичні рекомендації для батьків [14, с. 402].
Водночас З. Дорошенко, аналізуючи сучасний стан інформаційно-освітнього середовища закладу дошкільної освіти щодо його інформаційного забезпечення, виявила такі проблеми:
- недостатній рівень заснованого на комп’ютерних технологіях (КТ) інструментально-технологічного та інформаційно-ресурсного забезпечення навчального процесу;
- обмеженість доступу суб’єктів освітнього простору ЗДО до освітніх ресурсів і послуг;
- недостатній рівень підготовки вихователів та інших суб’єктів системи дошкільної освіти до використання в освітньому процесі сучасних засобів навчання та КТ;
15
- відсутність системи створення, розповсюдження, підтримання й оновлення електронних засобів навчання, електронних інформаційних ресурсів навчального призначення [8, с. 50].
На основі вищезазначеного можна здійснити спроби спроектувати модель освітнього інформаційно-комунікаційного середовища закладу дошкільної освіти. Така модель, по-перше, має охоплювати всіх суб’єктів освітнього простору та визначати дидактичні принципи їхньої взаємодії, а по-друге – визначати ресурсні складові, які зображено на рисунку 1.1.
На рисунку зображено створене освітнє інформаційно- комунікаційне середовище ДНЗ, до якого входять: комп’ютери, периферійні засоби (принтер, сканер), додаткові пристрої (клавіатура, мишка, джойстики); настільні розвивальні та комп'ютерні ігри;
куточок релаксації та ін.
Рисунок 1.1
Рис. 1.1. Модель освітнього інформаційно-комунікаційного середовища ЗДО
16
Отже, складовими та суб’єктами освітнього інформаційно- комунікаційного середовища закладу дошкільної освіти є:
- на рівні матеріального ресурсного забезпечення – сучасні технічні засоби для широкого використання комп’ютерних технологій (комп’ютерні класи), електронні бази програмно-педагогічних засобів (комп’ютерні навчальні, розвивальні програми та середовища, тренажери, електронна бібліотека, відеотека тощо), комп’ютерно- орієнтовані засоби навчання і навчальні середовища для дітей дошкільного віку [18, с. 22];
- на рівні кадрового ресурсного забезпечення – вихователь, що володіє навичками роботи на персональному комп’ютері та вміє застосовувати ІКТ на рівні інтеграції в наявний освітній простір та формувати у дітей інформатичну компетенцію [18, с. 22];
- на рівні інформаційного ресурсного забезпечення – підключення до мережі Інтернет, сайт закладу дошкільної освіти, блоги адміністрації, вихователів та вузьких спеціалістів, електронна пошта закладу тощо [18, с. 22].
Інформаційно-комунікаційні технології є одним з найперспективніших і найпопулярніших напрямів створення інформаційно-комунікаційного середовища в закладі дошкільної освіти. Вони мають на меті створення продукту, який містить колекції зображень і даних, що супроводжуються звуком, відео, анімацією та іншими візуальними ефектами.
Мультимедійна презентація для дітей дошкільного віку має містити добірку слайдів, на яких є графічні об’єкти, малюнки тощо, а також звук, відео та анімацію — три основні компоненти мультимедia.
Використання на заняттях мультимедійних презентацій дозволяє побудувати навчально-виховний процес на основі психологічно коректних режимів функціонування уваги, пам'яті, гуманізації змісту навчання і педагогічних взаємодій, реконструкції процесу навчання і розвитку з позицій цілісності. Під час презентацій заняття стають емоційно забарвленими, привабливими, викликають у дитини живий інтерес, є прекрасним наочним посібником і демонстраційним матеріалом, що сприяє хорошій результативності заняття.
17
Мультимедійна презентація – набір кольорових слайдів, оформлених засобами інформаційних технологій та призначених для розкриття певної теми. Перегляд мультимедійних презентацій пропонують дітям під час фронтальних та підгрупових занять, а також у процесі індивідуальної роботи. Вони дають дошкільникам змогу краще зрозуміти новий навчальний матеріал, узагальнити отримані знання, а ще – активізують пізнавальний iнтepec до нової теми, сприяють засвоєнню ними запропонованого матеріалу.
Мультимедійна презентація має мати мету, а також перелік компонентів, з яких вона складається. Також слід указувати, під час якого заняття (з ознайомлення з довкіллям, з розвитку мовлення, з ознайомлення з природою тощо) ця презентація буде використана.
Практика засвідчила результативність застосування комп'ютерних презентацій на заняттях з розвитку мовлення, особливо у процесі розв'язання завдань з розвитку зв'язного мовлення та під час вивчення віршів. Такі заняття сприяють створенню позитивного настрою у вихованців, а перед педагогами відкривається можливість широкого вибору наочності, iгpoвиx вправ у вигляді слайд-шоу, які дають змогу закріпити у дітей навички словотворення, граматично правильного зв'язного мовлення.
Мультимедійна презентація – це зручний і ефективний спосіб представлення інформації за допомогою комп’ютерних програм. Він поєднує в собі динаміку, звук і зображення, тобто ті чинники, які найдовше утримують увагу дитини. Одночасний вплив на два найважливіші органи сприймання – слух і зір – дає змогу досягти набагато більшого ефекту в освітньому процесі дошкільників.
Полегшення процесу сприймання і запам’ятовування інформації за допомогою яскравих образів – це основа будь-якої сучасної презентації. Більше того, презентація дає педагогу змогу самостійно скомпонувати навчальний матеріал з огляду на особливості конкретної вікової групи і теми так, щоб домогтися максимального розвивального ефекту заняття, бесіди, спостереження тощо. Мультимедійні презентації дозволяють представити навчальний і розвиваючий матеріал як систему яскравих опорних образів, наповнених вичерпною
18
структурованою інформацією в алгоритмічному порядку. В цьому випадку задіюються різні канали сприйняття, що дозволяє закласти інформацію не лише у фактографічному, але і в асоціативному виді в пам'ять дітей. Подача матеріалу у вигляді мультимедійної презентації скорочує час навчання, вивільняє ресурси здоров'я дітей. Основа будь- якої сучасної презентації – полегшення процесу зорового сприйняття і запам'ятовування інформації за допомогою яскравих образів. Форми і місця використання презентації (або навіть окремого її слайду) на занятті залежать, звичайно, від змісту цього заняття і мети, яку ставить педагог.
Застосування комп'ютерних слайдових презентацій в процесі навчання дітей має наступні переваги:
- здійснення полісенсорного сприйняття матеріалу;
- можливість демонстрації різних об'єктів за допомогою мультимедійного проектора і проекційного екрану в багаторазово збільшеному виді;
- об'єднання аудіо-, відео- і анімаційних ефектів в єдину презентацію сприяє компенсації об'єму інформації, що отримується дітьми з літератури;
- активізація зорових функцій, окомірних можливостей дитини;
- комп'ютерні презентаційні слайд-фільми зручно використовувати для виведення інформації у вигляді роздруківки великим шрифтом на принтері як роздавальний матеріал для занять з дошкільниками. Комп’ютер, як інструмент для обробки інформації, може служити і потужним технічним засобом навчання і відігравати роль незамінного помічника у вихованні дошкільників.
Спілкування дітей дошкільного віку з комп’ютером починається з комп’ютерних ігор, ретельно підібраних з урахуванням віку й навчальної спрямованості. Гра є однією з форм практичного мислення дітей. I тому використання комп’ютерних iгop у освітній діяльності є природним для дитини i слугує ефективним засобом підвищення мотивації i забезпечення індивідуалізації навчання та розвитку особистісних здібностей. У гpi дитина оперує своїми знаннями, досвідом, враженнями, що відображаються у формі ігрових cпocoбiв
19
дії, iгpoвих знаків, які набувають в смисловому полі гри. Однією з найважливіших функцій комп’ютерних ігор є навчальна. Комп’ютерні ігри створені так, що дитина може собі уявити окреме поняття або конкретну ситуацію, та одержати узагальнене поняття про всі схожі предмети або ситуації. У такий спосіб у дитини розвиваються такі важливі операції мислення як узагальнення і класифікація. Під час гри на комп’ютері, дитина рано починає розуміти, що предмети на екрані – це не реальні речі, а тільки знаки цих реальних речей.
Таким чином, у дітей починає розвиватися так звана знакова функція свідомості, тобто розуміння того, що є кілька рівнів навколишнього середовища – це й реальні речі, і картинки, схеми, слова або числа і ін. Комп’ютерні ігри вчать дітей переборювати труднощі, контролювати виконання дій, оцінювати результати.
Завдяки комп’ютеру стає ефективним навчання цілеспрямованості, плануванню, контролю і оцінки результатів самостійної діяльності дитини, через сполучення ігрових і не ігрових моментів. Дитина входить у сюжет ігор, засвоює правила, відповідно діє і прагне досягнення результатів. Крім того, практично у всіх іграх є свої герої, яким потрібно допомогти виконати завдання. Таким чином, комп’ютер допомагає розвити не тільки інтелектуальні здібності дитини, але й виховати вольові якості, такі як самостійність, зібраність, зосередженість, посидючість, спонукає дитину до співпереживання, допомоги героям ігор тощо, збагачуючи тим самим його ставлення до навколишнього світу.
Комп’ютерні iгpи в жодному paзi не замінюють звичайних iгop i занять, а доповнюють їx, входять до структури занять, збагачуючи педагогічний процес новими можливостями. У комп'ютерних iгpax пропонують елементи знань, які у звичайних умовах i за допомогою традиційних зacoбiв дидактики зрозуміти та засвоїти дітям складно чи нaвiть неможливо.
Комп’ютерні ігри:
- допомагають дітям краще засвоювати матеріал, виявляють прогалини у знаннях та усувають їх, забезпечують досягнення дітьми певного рівня інтелектуального розвитку;
20
- під час комп’ютерних ігор у дітей розвиваються позитивні емоційні реакції, що сприяє корекції і розвитку психічних процесів;
- заняття з використанням комп’ютерних програм, розвивальних ігор стимулюють у дітей цікавість і прагнення досягати поставленої мети.
Комп’ютерні ігри, що використовуються в роботі з дітьми дошкільного віку умовно можна поділити на підгрупи:
- розвиваючі комп’ютерні ігри (спрямовані на формування загальних розумових здібностей, а також пам’яті, мислення, уваги);
- навчальні комп’ютерні ігри (які знайомлять дитину з початками математичних понять, дидактичних уявлень, з основами систематизації, класифікації, синтезу, аналізу понять, навчають грамоті, читанню);
- ігри – квести (де правила гри приховані і дитина повинна дійти до усвідомлення цілі і способу дій, тобто знайти ключ для розв’язання завдання);
- ігри – забави (без завдань для розвитку, проте дають можливість дитині порозважатись, здійснити пошукові дії і побачити результат у вигляді мультика);
- комп’ютерні діагностуючі ігри (допомагають виявити рівень знань, розвитку, здібностей або відхилень).
Комп’ютеризація, що поступово проникає практично в усі сфери життя й діяльності сучасної людини, вносить свої корективи й у підходи до виховання дітей дошкільного віку. Тому постало актуальне завдання — комп’ютеризації закладу дошкільної освіти і створення проекту з теми «Комп’ютерна азбука для дітей», який включає в себе теоретичну і практичну частину (рис. 1.2) [18].
Мета проекту: створити освітнє інформаційно-комунікаційне середовище, що сприяє успішній соціалізації дитини-дошкільника.
Освітні завдання проекту: ознайомити дітей із комп’ютером та його складовими; сформувати початкові навички роботи за комп’ютером, навчити користуватися клавіатурою, «мишою»;
управляти елементами робочого столу, файловою системою;
ознайомити з можливостями тієї чи тієї програми.
21
Розвивальні завдання проекту: створювати передумови елементарного усвідомлення способів дій та розв’язання завдань за допомогою комп’ютера; вчити виділяти суттєве в явищах навколишньої дійсності, порівнювати, бачити схоже та відмінне, вчитися розмірковувати, аналізувати та робити висновки; розвивати здатність до створення малюнку, конструкції, образу, фантазії, розповіді по картинці, звукового аналізу слів; створювати умови для перспективного розвитку дитини, становлення її творчих здібностей;
формувати уміння оперувати символами (знаками), узагальненими образами, здійснювати аналіз, порівняння і узагальнення [18].
Рисунок 1.2
Рис. 1.2. Змістова складова проекту «Комп’ютерна азбука для дітей».
Виховні завдання проекту: розвивати емоційно-вольову сферу дитини (самостійність, зібраність, зосередженість, посидючість), прилучати до співробітництва, формувати естетичний смак; розвивати теоретичне мислення, здатність розмірковувати, варіювати [18].
Проект «Комп’ютерна азбука для дітей» включає в себе дві частини – теоретичну і практичну. Теоретична частина спрямована на ознайомлення дітей із комп’ютером та його складовими, історією створення обчислювальної техніки, сучасними можливостями її
22
використання в різних сферах життя. Практична частина спрямована на формування у дитини умінь і навичок самостійної роботи за комп’ютером: користування «мишою», клавіатурою, калькулятором [18].
Дошкільник отримує перші знання про алгоритми, використання комп’ютера в довкіллі, здобуває знання щодо спеціальної термінології (алгоритм, робочий стіл, меню, процесор тощо). Але найперше дитину слід ознайомити з правилами роботи на комп’ютері та правилами безпеки [18].
Теми подаються відповідно до циклів поступово, в ігровій формі та вигляді бесід, бесід–діалогів, прослуховування та складання казок, експериментів. Усі завдання подаються згідно з віковими, фізіологічними та індивідуальними особливостями дітей дошкільного віку [18].
Завдання передбачають роботу дитини у стандартних програмах, які є у кожному комп’ютері: графічному редакторі Paint, текстовому редакторі з калькулятором [18].
У графічному редакторі Paint дитина малює, конструює;
закріплює знання про геометричні фігури, величину, колір; розвиває мислення, фантазію; навчається працювати індивідуально, свідомо обирати спосіб дії для розв’язання завдання; тренує швидкість дій та мислення («Намалюй геометричні фігурі», «Хатинка для лисички»,
«Космос», «Веселе сонечко», «Ялинка», «Де мишка живе?»,
«Домалюй»). При цьому засвоюються навички користування
«мишкою» [15, с. 4].
У текстовому редакторі дитина закріплює знання з грамоти;
навчається набирати букви, склади, слова двома руками; розвиває дрібну моторику рук, пам’ять, мислення («Країна Літер», «Маленькі слова», «Ім’я», «Цікаві сусіди»). При цьому засвоюються навички користування клавіатурою [15, с. 4].
У програмі «Калькулятор» дитина набирає цифри, приклади;
закріплює знання про арифметичні знаки і цифри, рахунок;
розвиваються логіко-математичні здібності («Рахуємо», «Веселі цифри», «Чого бракує») [15, с. 4].
