Житомирський державний університет імені Івана Франка
Матеріали ІІ Всеукраїнського науковопрактичного вебінару
2 грудня 2015 року
«Викладання іноземних мов для студентів
немовних спеціальностей:
стан, проблеми,
перспективи»
Житомир 2015
УДК 811.11.13
Рецензенти:
Полховська М.В. – кандидат філологічних наук, доцент кафедри англійської філології та перекладу імені Д.І.Квеселевича ННІ іноземної філології Житомирського державного університету;
Могельницька Л.Ф. – кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри іноземних мов Житомирського державного технологічного університету;
Шигонська Н.В. – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри сестринської справи, завідувач навчально-методичною лабораторією Житомрського інституту медсестринства.
Відповідальний за випуск та комп’ютерну верстку – Білошицька Т.Ю., кандидат педагогічних наук, викладач кафедри іноземних мов і новітніх технологій навчання ННІ іноземної філології ЖДУ ім. І.Франка
«Викладання іноземних мов для студентів немовних спеціальностей:
стан, проблеми, перспективи»: збірник матеріалів ІІ Всеукраїнського науково-практичного вебінару (2 грудня 2015 р.). – Житомир: Житомирський державний університет імені Івана Франка, 2015.
Матеріали зверстано з електронних носіїв, наданих авторами публікацій.
Відповідальність за зміст статей і матеріалів, допущені помилки та неточності несуть автори публікацій.
Офіційний сайт конференції: http://www.nniif.org.ua/
E-mail: [email protected]
©
В. В. Безлюдна кандидат педагогічних наук, доцент Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини
СТАН ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ІНШОМОВНОГО ПРОФЕСІЙНОГО
СПІЛКУВАННЯ
Під впливом змін, що відбуваються в суспільстві останнім часом, ситуація в галузі навчання студентів іноземної мови в немовному вузі значно змінилася: рейтинг курсу “Іноземна мова” суттєво підвищився. Орієнтація вузівського курсу на формування у студентів немовних спеціальностей умінь різних видів професійного спілкування з використанням іноземної мови вимагає вирішення цілого ряду питань, що стосуються оптимальної організації процесу навчання згідно сучасних вимог та реальних умов викладання.
Базовими документами, що забезпечують практичну реалізацію кінцевих цілей навчання та впровадження реформи мовної освіти у ВНЗ, виступають національні програми з навчання іноземних мов у ВНЗ України.
Так створена Tипова навчальна програма для викладання англійської мови професійного спрямування “National ESP Curriculum for Universities”, що є спільною ініціативою Міністерства освіти та науки України та Британської Ради в Україні. Вона базується на рекомендаціях Ради Європи та передбачає розроблення навчальних модулів, які відповідатимуть вимогам національної кредитно-модульної системи. Програма має на меті формування у студентів професійних мовних компетенцій, що сприятиме їхньому ефективному функціонуванню у культурному розмаїтті навчального та професійного середовищ. Навчальна дисципліна „Іноземна мова для професійного спілкування” ВНЗ освіти є однією з ланок професійного навчання, яка
забезпечує формування адаптації студентів до професійної діяльності.
Рекомендована Типова програма з англійської мови для спеціальних цілей (2005) передбачає формування у студентів вищих навчальних закладів професійної комунікативної компетенції, яка розглядається як мовна поведінка, що є специфічною для академічного і професійного середовища.
Викладання іноземної мови для нефілологічних спеціальностей значною мірою відрізняється від викладання іноземної мови як профілюючого предмету. У цьому випадку здійснюється викладання іноземної мови як мови професійного спілкування, що поєднує у собі знання мови та профілюючого фаху.
Засобом оптимізації та індивідуалізації безперервної мовної освіти, підвищення ефективності керування навчальним процесом у конкретних навчальних закладах є створення програм і навчально-методичного забезпечення. В умовах обмеженої кількості навчальних годин з дисципліни
"Іноземна мова" для студентів немовних вищих навчальних закладів забезпечується за рахунок розробки та впровадження навчально-методичних комплексів, що враховують дійсні потреби навчання та суб'єктів навчання для їх подальшої академічної діяльності та професійної кар'єри. У відповідності з сучасною концепцією мовної освіти студентів немовних спеціальностей вузівські навчально-методичні комплекси повинні відображати конкретні умови вивчення іноземної мови в тому чи іншому вищому навчальному закладі.
Підручники, різноманітні наочні посібники, аудіо-та відеоматеріали, комп'ютерні та технічні засоби, що використовуються в навчально- методичному комплексі, дозволяють формувати у студентів немовних спеціальностей іншомовне професійне спілкування. Традиційні навчальні матеріали підкріплюють електронними курсами або підручниками, мультимедійними навчальними програмами. Електронні підручники, практикуми, мультимедійні навчальні програми можна використовувати не тільки для роботи над мовним матеріалом, але й для розвитку основних видів
мовленнєвої діяльності. Вони також дають можливість здійснювати поточний, текстовий і підсумковий контроль рівня мовної підготовки студентів. Таким чином, посилюються ефективність і продуктивність вивчення іноземної мови, при цьому використовуються адекватні прийоми і технології навчання.
Література
1. Попко І.А. Сучасні тенденції у викладанні іноземних мов у вищих навчальних закладах // Лінгвометодичні концепції викладання іноземних мов у немовних вищих навчальних закладах України: Зб. наукових статей учасників всеукр. наук.-практ. конф., Київ. – 2003. – С. 278-294.
2. Мусницкая, Е.В. Новые тенденции и актуальные проблемы формирования умений иноязычного общения у студентов неязыкового вуза [Текст] / Е.В. Мусницкая // Профессиональная коммуникация как цель обучения иностранному языку в неязыковом вузе. – М., 2000.
3. Програма з англійської мови для професійного спілкування.
Колектив авторів: Г. Є. Бакаєва, О. А. Борисенко, І. І. Зуєнок, В. О. Іваніщева, Л. Й. Клименко, Т. І. Козимирська,С. І. Кострицька, Т. І. Скрипник, Н. Ю.
Тодорова, А. О. Ходцева. – К.: Ленвіт, 2005. – 119 с.
Р. О. Безлюдний кандидат педагогічних наук, доцент Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
СПЕЦИФІКА ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИМ МОВ У НЕМОВНИХ ВУЗАХ
У програмах з іноземних мов навчання мові на факультетах немовних вузів розглядається як самостійний курс, основна мета якого – забезпечити майбутнім фахівцям різних напрямків підготовки практичне оволодіння однією із іноземних мов в об’ємі, необхідному для використання набутих знань у повсякденній роботі.
Без пошуку продуктивних методів та методик викладання, звичайно, не може йти мова про ефективне оволодіння іноземними мовами, як, власне, і про сучасну організацію навчального процесу. Викладачі іноземних мов постійно знаходяться у творчому пошуку новітніх та результативних прийомів, які б дали можливість в обмежений аудиторний час зацікавити студентів, заохотити їх до роботи та творчості, удосконалити та примножити набуті ними знання.
Прагнення педагогів модернізувати процес викладання іноземних мов призводить до глибшого вивчення відомих раніше методів та їх вдосконалення. Так, розроблений професором Жан-Полем Мартаном метод
“Учіння через навчання”, був відомий ще в ХIХ в. під назвою бел- ланкастерської системи взаємного навчання. Суттєва відмінність сучасного методу полягає в тому, що на занятті відбувається не тільки повідомлення студентами нових, самостійно здобутих знань, а інтерактивне спілкуванню та колективне мислення. Досвід проведення подібних занять показав, що студенти легко засвоюють складний граматичний матеріал, наводять цікаві
приклади на відповідні теми; комунікація здійснюється невимушено, а атмосфера доброзичлива і творча.
На сучасному етапі реалізація інноваційних підходів до викладання іноземної мови професійного спілкування неможлива без проблемного підходу. Головною метою такого підходу є створення проблемних ситуацій.
Розвиток творчої, професійної та пізнавальної діяльності студентів буде успішним, якщо викладач залучатиме їх до обґрунтування власної точки зору щодо певної проблеми, яка стає предметом дослідження. Пізнавальна діяльність студентів при цьому включатиме етапи пошуку, аналізу та вирішення, що вимагатиме актуалізації знань і вмінь. Проблемні ситуації можуть бути створені на всіх етапах навчального процесу.
Аналіз сучасних методичних особистісно орієнтованих підходів до викладання іноземної мови у немовномуВНЗ свідчить про те, що однієюз найбільш поширених інноваційних технологій єметод проектів, який розглядають як цілісну педагогічну систему. Основою цієї системи є побудова навчання на творчому засвоєнні знань у процесі самостійної, індивідуальної або групової діяльності для виконання фахового завдання з обов’язковою презентацією результату. Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. Розроблений американським філософом Дж.Д’юї ще в 1920-роках в США, він полягав у пропозиції будувати навчання на активній основі через доцільну діяльність студента, враховуючи його власний інтерес саме в цьому знанні. Практичною метою навчання іноземної мови в умовах методу проектів є формування мовленнєвих здібностей та комунікативної компетенції студентів (навичок і вмінь говоріння, аудіювання, читання та письма) на основі спілкування, обмеженого тематикою та мовним матеріалом.
Література
1. Мартан Ж-П. Використання методу “Учіння через навчання” на уроках іноземних мов / Ж-П. Мартан, Ф.А. Ратнер, А.Е. Рахимова // Інозем. мови в школі. –2007. – №6. – С. 2-3.
2. Полат Е.С. Метод проектов на уроках иностранного языка / Е.С.
Полат // Иностр. яз. в школе. – 2000. – № 2. – С. 3-10.
А.Р. Безрукова викладач Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
ВАЖЛИВІСТЬ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ТУРИЗМ»
Важливість викладання англійської мови для професійних цілей, зокрема у сфері туризму, є безперечною. Знання англійської мови потрібне у всіх професійних областях. Проте особливу увагу приділяють англійській мові у галузі туризму через її специфічні особливості. Англійська мова відіграє важливу роль у розвиток туризму та його галузей, широко використовується під час подорожей, а також у роботі з клієнтами.
Англійська мова для туризму є однією з найцікавіших розділів англійської для спеціальних цілей (English for Specific Purposes). Термін
"специфічний" в (ESP) відноситься до конкретної мети вивчення англійської мови. Студенти підходять до вивчення англійської мови через сферу діяльності, яка вже відома для них. Це означає, що вони можуть одразу використовувати вивчений матеріал у роботі та навчанні. Метою дисципліни
«Англійська для спеціальних цілей» є формування необхідної комунікативної спроможності в сферах професійного та ситуативного спілкування в усній і письмовій формах, навичок практичного володіння іноземною мовою в різних видах мовленнєвої діяльності в обсязі тематики, що обумовлена професійними потребами; оволодіння новітньою фаховою інформацією через іноземні джерела. Завдання дисципліни полягає в навчанні, розвиткові та удосконаленні різних видів мовленнєвої діяльності, аудіювання, говоріння, діалогічного мовлення, читання, письма та перекладу.
Акцентом у викладанні англійської мови для туризму є те що вона викладається без відриву від реальності та інтегрована у предметну область, що цікава для студента. Так, наприклад, студент може вивчати розмовну мову у сфері готельно-ресторанного бізнесу, поради щодо проходження співбесіди та ділової зустрічі, культури спілкування та мовлення, ділового етикету та написання резюме. Вдало підібраний матеріал має базуватися на цікавих та актуальних текстах та видах діяльності, що формують широкий спектр навичок. Кожен вид діяльності має розвивати більш ніж одну навичку. Текст, як навчальний матеріал, може бути використаний як джерело нової лексики, формування комунікативних навичок та навичок читання.
Отже, чітко визначені потреби та ретельно відібрані матеріали під час вивчення англійської для студентів спеціальності «Туризм» гарантують професійну самореалізацію у майбутній кар'єрі.
Література
1. Minodora Otilia Simion. The Importance of Teaching English in the Field of Tourism in Universities [Електронний ресурс] Режим доступy : http://www.utgjiu.ro/revista/ec/pdf/2012-02/23_simion%20otilia.pdf.
Д. Ю. Білінський викладач Житомирський державний університет імені І. Франка
ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ НЕМОВНИХ СПЕЦІАОТНОСТЕЙ
Мотивація є важливим фактором при вивченні іноземної мови. Вищий навчальний заклад повинен готувати не тільки висококваліфікованого спеціаліста у певній сфері діяльності, але також виховувати і особистість, яка має власну точку зору, а також уміння відстоювати її, уміння орієнтуватися і пристосовуватися до динаміки ситуації у світі.
Що ж є критичним мисленням? Критичне мислення - це мислення вищого порядку, яке спирається на інформацію, усвідомлене сприйняття власної інтелектуальної діяльності та діяльності інших [2]. Критичне мислення сприяє розвитку уяви, точності сприйняття, розширює кругозір студента.
При формуванні критичного мислення під час вивчення іноземної мови головною метою не є запам'ятовування матеріалу, а застосування вже вивчених граматичних, лексичних, фонетичних знань, які осмислюються, аналізуються, перевіряються та підлягають творчій обробці.
Мозковий штурм та рольові ігри є найкращими методами, які сприяють розвитку критичного мислення.
Мозковий штурм – метод, основною особливістю якого є підсилення творчої діяльності студента. Цей метод передбачає складання переліку способів вирішення проблеми студентами. Валідність запропонованих студентами способів є вторинною відносно власне активності студентів на уроці. В кінці даного заняття проводиться відбір найкращих рішень.
Мозковий штурм передбачає наступні етапи:
формування та опис проблеми;
пропонування студентами рішень проблеми;
обробка та аналіз запропонованих рішень.
Ще одним методом формування критичного мислення є рольова гра.
Поняття «гра» налаштовує студентів на позитивні емоції: сміх, веселощі, спілкування і дружба. Використовуючи цю методику викладач спонукає студентів до задіяння не тільки емоцій, уяви при вирішенні проблеми, а і розумових механізмів. Ця методика допомагає студентам нейтралізувати страх та невпевненість перед вирішення нового завдання, а також сприяє формуванню позитивного ставлення до вивчення іноземної мови.
Правильне застосування методики рольової гри дає можливість розвивати мовні навички та вміння, вибирати і підбирати мовні засоби, дає широкий ряд можливостей прогнозувати і моделювати діалоги в різних мовних ситуаціях. Також для студентів старших курсів рольову гру можна провести у вигляді процедури захисту дипломних робіт або проектів . Тут тематика буде обумовлена професійною спрямованістю їхніх робіт і матиме вузькоспеціалізований характер [1].
Література :
1. Стронин М.Ф. Обучающие игры на уроке английского языка./ М.Ф.
Стронин - М., “Просвещение”, 1984 г. - 112 с
2. Тягло О.В. Критичне мислення: Навчальний посібник. - Х: Основа, 2008. - 189 с.
Т.Ю. Білошицька кандидат педагогічних наук,викладач
Житомирський державний університет імені І. Франка
ІНТЕНСИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИМ МОВАМ СТУДЕНТІВ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
З кожним роком підвищуються вимоги не тільки до професійних знань та вмінь, але й до володіння іноземною мовою. Дослідження наукової літератури свідчить про те, що проблема удосконалення методів навчання залишається однією з найбільш актуальних проблем освіти.
Термін «інтенсивне навчання» вперше був запропонований болгар- ським вченим Георгієм Лозановим. Саме ним у 1966 р. у Софії був заснований науково-дослідний інститут сугестології. Поняття «сугесто- логія» походить від лат. suggestio – навіювання та давньогрецького Xojoq – вчення. На думку Г. Лозанова, розкриття резервних можливостей студента відбувається в комбінації комунікативно-пізнавальної сфери та емоційно- мотиваційної. При сугестопедичному навчанні відбувається активізація усвідомленої і неусвідомленої психічної активності індивіда. При цьому дотримується єдність абстрактно-логічного та художньо-образного типу мислення. Психологічні, педагогічні та художні засоби підвищують мотивацію, інтерес, емоційний тонус і пізнавальну активність учнів. На цій основі покращуються кількісні та якісні характеристики мовлення на уроках іноземної мови.
Ця методика вивчення іноземної мови заснована на вибірковому лексичному матеріалі загальновживаної базової лексики. У процесі навчання не потрібно відразу навантажувати студентів великою кількістю лексичного матеріалу, а поступово збільшувати об’єм навчального матеріалу новими словами або фразами. Одним із важливих моментів сугестивного методу є те, що він не вимагає від студентів активної участі. Механізм швидкого
засвоєння навчального матеріалу заснований на запам’ятовуванні лексики на рівні зорового пізнання [3].
Подальший розвиток ідеї Г. Лозанова знайшли в наукових дослідженнях і практичних розробках Центру інтенсивного навчання іноземних мов під керівництвом Г. Китайгородської. Вона збагатила теорію Г. Лозанова новими методичними положеннями, які дали змогу перебудувати не лише систему мотивації, але й сам процес навчання, та даними ряду суміжних з методикою наук, зокрема психології і психолінгвістики.
Особливості таких технологій полягають: у використанні прийомів, які активізують свідомі та підсвідомі процеси психіки для створення різноманітної та міцної мовної бази; в розробці завдань, які мотивують спілкування; в оптимальній організації колективної взаємодії учнів між собою та вчителем [1, с.9].
Побудова моделі інтенсивного навчання іншомовного спілкування відбувається згідно з усіма принципами методу активізації, а її реалізація здійснюється поетапно. Перший етап – це подача нового навчального матеріалу циклу занять, другий – тренування у спілкуванні, третій – практика у спілкуванні. Весь мовний матеріал курсу розбитий на мікроцикли, кожен з яких містить: основний текст-полілог, тексти монологічного характеру, лексико-граматичний коментар, домашні усні і письмові завдання. Всі полілоги, об’єднані наскрізним сюжетом. Таким чином моделюється мовна поведінка учнів у різноманітних ситуаціях мовного спілкування.
Визначальною рисою усіх вправ в інтенсивному навчанні є їх вмотивований характер. По суті це комунікативна або комунікативно-рольова мотивація, тобто учень знає не лише, що він має робити, але й заради чого він щось говорить, слухає, читає, пише. Некомунікативні вправи використовуються лише у вигляді мовних ігор, де мотивом діяльності учня є сама участь у грі.
Особливе значення в інтенсивному методі навчання набуває питання розподілу учбового матеріалу в часі. Воно визначається і регулюється цілим
рядом чинників різної природи: дидактичними, методичними, психологічними. Всі ці чинники однаково важливі, взаємозв’язані і підпорядковані завданням навчання.
На початковому етапі здатність учнів запам’ятовувати нову лексику та сприймати короткі повідомлення іноземною мовою досить обмежена, тому виникає необхідність застосування рідної мови.
Першочерговим завданням початкового етапу стає розвиток навичок та вмінь пріоритетних видів мовленнєвої діяльності – читання та говоріння на основі активного запасу загальновживаної лексики в обсязі до 2000 лексичних одиниць. Це означає активне застосування прийомів сугестивного методу (авторитет викладача, інфантилізація, вправи на емоційні інтонацію та ритм, концертну псевдопасивність) для залучення різних психічних аспектів до процесу навчання з метою подолання психологічних бар’єрів, які можуть перешкоджати англомовній комунікації [2].
На середніх етапах відбувається удосконалення навичок та вмінь в усіх видах мовленнєвої діяльності (слуханні, говорінні, читанні та письмі).
Важливим чинником стає циклічний характер змісту навчання кожного навчального дня, який забезпечує послідовну зміну відрізків навчання, призначених для повторення засвоєного раніше і введення нового матеріалу, формування та удосконалення відповідних навичок та умінь. Тому на середньому етапі відбувається розвиток раніше засвоєних вмінь, розширення навичок та поповнення словникового запасу в межах вивчених тем.
Заключний етап передбачає завершення формування іншомовної компетенції студента як незалежного користувача, що має забезпечувати його активну мовленнєву позицію в різних ситуаціях. Слід зазначити, що необхідною умовою завершення кожного етапу розвитку та переходу до наступного рівня є ретельний контроль з боку викладача, що передбачає розуміння конкретних етапів навчального процесу.
Визначальною рисою усіх вправ в інтенсивному навчанні є їх вмотивований характер. По суті це комунікативна або комунікативно-рольова
мотивація, тобто учень знає не лише, що він має робити, але й заради чого він щось говорить, слухає, читає, пише. Некомунікативні вправи використовуються лише ,у вигляді мовних ігор, де мотивом діяльності учня є сама участь у грі.
Література:
1. Рабинович Ф.М., Сахарова Т.Е. Интенсивные методы обучения иностранным язикам и средняя школа / Ф.М. Рабинович, Т.Е. Сахарова //
Иностр. яз. в шк. – 1991. – № 1. – с. 9-17.
2. Китайгородская Г. А. Интенсивное обучения иностранным языкам / Г.А. Китайгородская // Иностр. яз. в шк. – 1990 - № 2 – С. 65-71.
3. Методика изучения языков. Метод Лозанова. Суггестология – изучение внушения и внушаемости [Електронне видання]. – Режим доступу : http://filolingvia.com/publ/67-1-0-104.
.
Яків Бойко кандидат педагогічних наук, викладач
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ МЕТОДИЧНОГО І ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ХАРАКТЕРУ СТОСОВНО ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ НА
НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЯХ
Основне завдання викладання іноземних мов на немовних спеціальностях полягає не тільки у вивченні професійної лексики і читанні відповідних текстів, а й в здобутті низки навичок, які характерні для студентів факультетів іноземних мов. Це насамперед поглиблене вивчення граматики, розвитку комунікативних навичок, ознайомлення із творами публіцистичного і художнього стилів. Хоча існують великі перешкоди у втіленні таких задумів на практиці. Передусім це пов’язано із академічними годинами, які закладаються у діючих навчальних планах і програмах.
Особлива увага повинна приділятися інноваційним методам, підвищенню стандартів, практичному спрямуванню навчального матеріалу, широкому використанні інформаційно-комунікативних технологій тощо. Метод кейсів відносять до новітніх інтерактивних технологій викладання іноземних мов.
Такий підхід дає змогу вирішити ситуацію у більш практичний спосіб.
Велику роль у ефективності даного методу відводиться викладачу, під керівництвом якого здійснюється аналіз ситуації. Дискусія і дебати теж можуть підвищити ефективність засвоєння іноземних мов при формуванні соціальних навичок і знаходженні компромісу. Мозковий штурм покликаний до розв’язання проблем на основі групової роботи студентів, вмінні чітко висловлювати власну думку і толерантно ставитись до суджень інших учасників колективної співпраці. Висловлення своєї власної думки сприяє формуванню впевненості у своїх силах і виробленню доброзичливого
ставленню до інших учасників даного процесу, розвитку критичного та аналітичного мислення, відмови від стереотипів, вмінню виважено відстоювати власні ідеї та думки. У зв’язку з тим, що кількість годин, які відводяться на вивчення іноземних мов обмежена, велику увагу викладачу слід приділити самостійній і індивідуальній роботі студентів. Як правило, домашнє читання виноситься на факультативне опрацювання і його роль часто недооцінюється. Правильно організоване і проведене домашнє читання виявляється досить дієвим у введенні і ознайомленні студентів з новими лексичними одиницями, які в подальшому можуть бути використанні останніми в активному чи пасивному словнику.
В системі освіти США, починаючи з середньої школи і закінчуючи вищими закладами освіти, відбувається перехід до нової освітньої парадигми.
Вона полягає не стільки у фактичному вивченні матеріалу, фактів, а у більш осмисленому підході до них і кращому розумінні даних явищ. Така інтерпретація освітньо-виховних цілей висуває нові вимоги перед викладачами і створює сприятливе середовище для формування самоаналізу, самокритики і самореалізації студентів. Позааудиторна діяльність відкриває нові можливості підвищення продуктивності взаємодії викладача і студента, компенсації недостатньої кількості аудиторних годин і прищепленню інтересу до даного предмету.
Проектна технологія у вищих навчальних закладах передбачає певну сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють вирішити ту чи іншу проблему шляхом самостійних дій студентів із обов’язковим представленням результатів. Доцільність використання методу проектів безліч: кооперація, міждисциплінарні зв’язки, заощадження аудиторного часу, практична спрямованість, вироблення навичок пошуково-дослідницької та експериментальної роботи тощо. Дуже часто самі студенти вибирають теми і види діяльностей, які їх цікавлять. Тому, на мою думку, вчителям слід частіше звертатися до цього методу.
Отже, наведені вище практичні поради методичного і організаційного характеру дають змогу переглянути традиційні і консервативні підходи до викладання іноземних мов на немовних спеціальностях і підвищити їх ефективність. Із створенням сучасних високотехнологічних засобів навчання, таких як комп’ютерна і обчислювальна техніка, інтерактивні дошки, планшети, тощо, система освіти переходить на новий щабель свого розвитку, висуваючи нові вимоги до взаємодії суб’єктів освітнього процесу.
Література
1. Краснова О.І. Метод проекту як пріоритетний напрям розвитку освітніх інновацій у процесі вивчення іноземних мов у ВНЗ [Електронний ресурс] / О.І. Краснова // Режим доступy : http://www.tme.umo.edu.ua/docs/6/11krasil.pdf.
Я. В. Бондарук кандидат педагогічних наук, доцент Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
МОВНІ ШКОЛИ І ПРОГРАМИ ЗА КОРДОНОМ ЯК ЕТАП ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ
АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
Зростання важливості англійської мови у сучасному інформаційно- технологічному суспільстві спричинило розвиток різних напрямів удосконалення системи підготовки майбутнього вчителя. Сьогодення вимагає ініціативних, усебічно освічених фахівців, які можуть і хочуть займатись самоосвітою, готові здійснювати постійний неперервний професійний розвиток.
Однією із можливостей професійного зростання майбутніх учителів англійської мови, на наш погляд, можна вважати мовні школи і програми за кордоном. Не викликає сумніву той факт, що навіть недовге перебування в живому іншомовному середовищі сприяє суттєвому вдосконаленню навичок англійської та мотивує студентів на подальше вивчення іноземної мови. До інших, не менш суттєвих переваг такого навчання можна віднести наступні:
це можливість обрати зручний час і тривалість навчання (як правило, курси іноземної мови за кордоном проводяться круглий рік і не мають обмежень у максимальній кількості тижнів навчання); це хороша нагода не лише покращити рівень володіння іноземною мовою, а й вивчити культурні особливості іншої країни (студент має можливість обрати різні регіони країни для навчання (наприклад, у США – це: Нью-Йорк, Філадельфія, Вашингтон, Маямі, Чикаґо, Сієтл, Портленд (Орегон), Сан-Франциско, Берклі, Сан-Дієго, Лос-Анджелес) та типи проживання залежно від міста (сім'я, студентська резиденція, готель, апартмент, хостел та ін.); це різне навантаження курсів
або спеціалізовані уроки, які спрямовані на досягнення певної мети у навчанні [2]; це активний відпочинок (різні види спорту, захоплюючі екскурсії і знайомство з визначними пам'ятками країни, святкові заходи) [1].
Варто наголосити, що сучасні мовні курси зазвичай охоплюють групові (не більше 10 студентів) та індивідуальні уроки спілкування, граматики, поповнення словникового запасу та заняття з різних стилів і форм написання мовою, яка вивчається. Все це значно полегшує процес засвоєння іншомовних знань, умінь і навичок.
Таким чином, іншомовне навчання за кордоном є помітним кроком у самоосвіті майбутнього фахівця і важливим етапом неперервного професійного розвитку вчителя англійської мови.
Література
1. Курси англійської мови за кордоном [Електронний ресурс] // IQ Consultancy: Освіта за кордоном. – Режим доступу : http://www.iqconsultancy.com.ua/eduabroad/lang_progs/
2. Мовні курси [Електронний ресурс] // Вивчай і відкривай світ . – Режим доступу : http://vyvchay.com/uk/general-english
Ю. М. Буровицька Чорноморський державний університет ім. Петра Могили
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ІКТ В ПРОЦЕСІ ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ-НЕФІЛОЛОГІВ
Інформаційно-комунікаційні технології в наш час дуже стрімко розвиваються і широко використовуються у всіх сферах життя. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті є досить перспективним.
Інформаційно-комунікаційні технології – це загальний термін, який підкреслює роль уніфікованих технологій та інтеграцію телекомунікацій, комп’ютерів, програмного забезпечення, накопичувальних та аудіовізуальних систем, які дозволяють користувачам створювати, одержувати доступ, зберігати, передавати та змінювати інформацію. Іншими словами ІКТ складається з інформаційних технологій (ІТ), а також телекомунікацій, медіа- трансляцій, усіх видів аудіо і відео обробки, передачі, мережевих функцій управління та моніторингу
При вивченні іноземної мови, навіть якщо використовуються найбільш комунікативні підходи, враховуючи обмежений час, студенти-нефілологи мають мало можливостей для того, щоб взаємодіяти іноземною мовою. Крім того, через відсутність безпосереднього контакту з носіями іноземної мови та мовного контексту, майже неможливо розвинути у студентів комунікативні навики. Технології та мультимедіа здатні забезпечити більший зв'язок студентів з іноземною мовою і підвищити якість навчання шляхом надання можливості для розвитку комунікативних навичок. ІКТ є перспективними, тому що вони надають студентам і викладачам можливість спілкування між собою чи з зовнішнім світом, незважаючи на обмеження у часі чи місці. Це може стати можливим за допомогою соціальних мереж, електронної пошти, он-лайн дискусійних кімнат, вікі, блогів чи чатів у менш стресовій атмосфері.
Крім того, технології можуть підвищити мотивацію студентів та забезпечити
можливості для самостійного навчання. Якщо правильно і ефективно включити ІКТ у навчальну програму, вони можуть бути потужним інструментом викладання і навчання на заняттях та поза ними.
ІКТ дозволяють отримати доступ до джерел достовірної інформації, усувають географічні межі, мотивують студентів до саморозвитку, створюють можливості для адекватної самооцінки і накладають на студентів відповідальність за власне навчання.
Через стрімкий та інтенсивний розвиток ІКТ формуються перспективні педагогічні технології, які орієнтуються на інтелектуальне вдосконалення студентів. Серед основних перспективних напрямків використання нових ІКТ в освіті можна виділити наступні:
• експертні та навчальні системи (ініціюють розвиток процесів пізнавальної діяльності, підвищують мотивацію студентів за рахунок варіативності самостійної роботи, дають можливість для самоконтролю та самокорекції);
• навчальні бази даних (допомагають у процесі пошуку необхідної інформації за певними ознаками, її аналізу, модифікації інформації при заповненні бази даних новим контентом);
• відеокомп’ютерна система (комплекс обладнання, який дозволяє представити користувачу різноманітні види інформації (текст, графіка, відеофільм, рухливі малюнки, звук), забезпечуючи ведення інтерактивного діалогу користувача з системою);
• мультимедіа (дозволяє інтегровано представити на екрані комп’ютера будь-яку аудіовізуальну інформацію, реалізуючи інтерактивний діалог користувача з системою);
• віртуальна реальність (нова технологія неконтактної інформаційної взаємодії, що реалізує за допомогою комплексних мультимедіа-операційних середовищ ілюзію безпосереднього входження і присутності в реальному часі у стереоскопічно представленому «екранному світі»).
Інформаційно-комунікаційні технології набирають популярності серед сучасних викладачів та студентів. Використання ІКТ може мати деякі недоліки, вимагає додаткової підготовки викладачів та студентів і включає додаткові витрати для адміністрації. Але разом з тим, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процес навчання взагалі та у процес іншомовної підготовки студентів-нефілологів зокрема має набагато більше переваг.
Д.О. Вольницька викладач Житомирський державний університет імені Івана Франка
МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У СТУДЕНТІВ ВНЗ
Сучасний розвиток суспільства, зростаюча потреба у спілкуванні та співпраці між країнами й народами з різними мовами, історією та культурами вимагають суттєвих змін у підході до вивчення та викладання іноземних мов у навчальних закладах. Метою навчання іноземних мов є формування комунікативної компетенції, що означає опанування мовою як засобом міжкультурного спілкування; розвиток умінь використовувати мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу.
Невід’ємною складовою вивчення іноземної мови є опанування її граматичної системи. Основною метою навчання граматики іноземної мови у є формування у студентів комунікативних навичок, однак без знання граматики людина не зможе повністю розуміти мовлення інших і побудувати власне таким чином, щоб її зрозуміли. Виходячи з вищесказаного, у контексті успішного навчання англійської мови особливої актуальності набуває проблема формування англомовної граматичної компетенції. Існує декілька підходів щодо навчання граматиці. Розглянемо декілька з них [1].
1). Комунікативний підхід у вивченні граматики передбачає, що засвоєння граматики іноземної мови, здійснюється у процесі вирішення комунікативних завдань, тобто при використанні граматичних форм у мові.
Нові граматичні форми повинні засвоюватись у процесі їх багаторазового повторення, у нових комунікативних ситуаціях. За такого навчання оволодіння граматикою здійснюється шляхом запам’ятовування форм, що використовуються у мовних контекстах. Недоліком комунікативного підходу
є те, що засвоєння граматичного матеріалу відбувається на підсвідомому рівні [2].
2). Концептуальний підхід
На думку С. Страус, Дж. Лі та інших дослідників, що розробили концептуальний підхід щодо вивчення граматики іноземної мови, граматика є інструментом, який дозволяє виявити та усвідомити, одночасно індуктивно та дедуктивно, граматичні концепти та їх нюанси (наприклад, «завершеність»,
«передбачення», «ціле», «частина», «відоме», «специфічне» та інше), а також способи їх кодування носіями мови у морфосинтаксичних формах. Таким чином, метою концептуальної граматики є підвищення якості розуміння і говоріння іноземною мовою шляхом засвоєння граматичних концептів та явищ [1].
Граматичні концепти – це абстрактні уявлення, ідеальні моделі, матеріально виражені у понятті, терміні і наділені набором вагомих і другорядних ознак [2,3].
На думку І.Л. Бім, навчати граматиці іноземної мови – означає формувати специфічні для даної мови граматичні механізми так, щоб у студентів одночасно складалися певні граматичні знання і вміння. Для реалізації цієї граматичної мети необхідно:
розглядати навчання граматиці не як самоціль, а як засіб для оволодіння способами словозміни, словотвору;
відібрати необхідний і достатній граматичний мінімум, засвоєння якого забезпечить, з одного боку, відносно правильне граматичне оформлення продуктивних видів мовленнєвої діяльності, головним чином говоріння, з іншого – забезпечить рецепцію, тобто розуміння при читанні і аудіюванні, тобто мова йде про відбір активного граматичного мінімуму і так званого пасивного мінімуму;
забезпечити міцне і автоматизоване володіння граматичним мінімумом для активного використання у мовленні, тобто досягти такого
положення, щоб під час говоріння достатньо було «запустити» лише перший елемент, а усі інші «спрацьовують» за заданою програмою [3].
Виходячи зі сказаного, можна виділити наступні загальні вимоги щодо засвоєння граматичної сторони мови:
а) студенти повинні вміти граматично правильно оформлювати свої усно-мовленнєві висловлювання, концентруючи при цьому основну увагу на його утриманні;
б) студенти повинні вміти розпізнавати граматичні явища при читанні і аудіюванні, спрямовуючи свою увагу на вилучення змістовної інформації. Цій меті повинен відповідати відібраний граматичний мінімум.
На сьогодні, у зв'язку із затвердженням провідної позиції граматики у формуванні комунікативної компетенції, проблема формування граматичних навичок є однією з найбільш актуальних. Граматичний навик за своєю природою неоднорідний і таким чином вимагає до себе комплексного підходу [2]. Під граматичним навиком ми розуміємо автоматизоване використання граматичних засобів у мові [1].
Таки чином, розглянувши поняття граматичної навички, вивчивши цілі і завдання навчання граматики, на нашу думку, граматична навичка – синтезована дія, що здійснюється у параметрах формування навички і забезпечує адекватне морфолого-синтаксичне оформлення мовної одиниці будь-якого рівня у мові.
Література
1. Thornbury S. How to teach grammar/ S. Thornbury. – London: Longman, 1999. – 192 p.
2. Widodo H.P. Approaches and procedures for teaching grammar/ H.P.
Widodo. – Режим доступу:
https://education.waikato.ac.nz/research/files/etpc/2006v5n1nar1.pdf
3. Ніколаєва С.Ю. Методика викладання іноземних мов у сер.навч.закладах /С.Ю. Ніколаєва – К.: Ленвіт. – 2002. – 320с.
