View of Devising a method for the interactive arrangement of structural elements of men’s jacket models

(1)

УДК 687.016:658.512

DOI: 10.15587/1729-4061.2022.251065

Розробка методу інтерактивної компоновки структурних елементів моделей чоловічого піджака

А. Л. Славінська, С. А. Матюх, В. В. Мица, О. П. Сиротенко, О. М. Домбровська

Одним із напрямків корегування дизайнерської ідеї визначено тісноту зв’язку метричних характеристик моделі з динамікою оновлення структури форми. Необхідність згортання інформації модельних різновидів чоловічого піджака обумовлена циклічним повторенням моди. Регресійним аналізом ре- зультатів дослідження доведено вплив накопичення кількісних змін стильових ознак на перехід в якісні зміни форми на протязі 15 років. Періодична повторю- ваність п’ятишовної конструкції чоловічого піджака в якості типового предста- вника свідчить про можливість застосування кластерів типових елементів. Ко- реляційний аналіз оновлення мобільних ознак (прибавка по лінії талії і ширина лац- кана) підтверджує високий рівень зв’язку з силуетною характеристикою.

Сформовано інформаційно-аналітичний матеріал кодування класифіка- ційних ознак функціональних вузлів модельних конструкцій промислової колек- ції. Запропоновано варіант згортання множин класифікаційних ознак в процесі сортування вибірок відносно базового переліку функціональних вузлів. Розроб- лена матриця сумісності 24×24 дозволяє застосувати метод морфологічної скриньки для порівняння множин вибірок. Наявність однорідності середньої величини накопичуваних частот K_к.о.=0,72, Kт.о.=0,69 підтверджує належність вибірок до типологічного ряду. Наявність спільної системи кодування спрощує відбір моделей з колекцій інтернет-ресурсів.

Метод сортування моделей-пропозицій кінцевої множини компоновки пі- дтверджено коефіцієнтом валідності K_в=0,71, який дозволяє верифікувати сприйняття образу піджака як типового представника сучасної конструкції.

Сформульовані практичні рекомендації щодо групування записів кодів мо- делей промислової колекції в промислові серії, що забезпечують контроль запу- ску виробів в технологічний процес.

Ключові слова: інтерактивна компоновка, вибірка моделей, структурний елемент, чоловічий піджак, матриця згортання.

1. Вступ

Транзитивність процесу модифікаційних перетворень форми в етапах підго- товки конструкції пояснюється дією таких зовнішніх факторів як асортиментний тип, ступінь облягання, матеріали, мода [1, 2]. Європейський чоловічий костюм є прикладом стильового становлення в культурній спадщині сучасного одягу [3].

Нечітка логіка інтернет-маркетингу тематичних досліджень модного про- дукту у послідовності «Дизайн – відображення – оцінка – регулювання» не ви- рішують проблеми стійкої поведінки споживача у виборі продукції [4, 5]. Гнуч-

Not

a reprint

(2)

кість переорієнтації виробництва у класичному модифікуванні вирішується шляхом приєднання, спрощення, скорочення, що забезпечує нові комбінації елементів технічного об’єкта за умови поінформованості про варіанти асорти- менту [6]. Підвищенню сервісу логістики конструкторсько-технологічної підго- товки сприяє інженерний метод проєктування конструкцій з орієнтацією на по- пулярні стильові лінії чоловічого піджака [7]. Такий підхід забезпечує форму- вання кластерів ознак стилю конструкції виробу.

Відповідно, актуальними слід вважати дослідження, спрямовані на форма- лізацію компонент модифікаційних елементів для компоновки об’єкта засобами агрегатування уніфікованих вузлів.

2. Аналіз літературних даних та постановка проблеми

В роботі [8] наведено результати досліджень згортання інформації щодо розвитку закономірностей циклічності моди в класичному чоловічому піджаку.

Показано протистояння змін геометричної і пластичної форм, що дозволяє гра- фічно представити структурні схеми змінювань кількісних і якісних параметрів.

Але залишилися невирішеними питання пов’язані зі зміною кількісних і якіс- них параметрів довжини піджака. Це не дозволяє застосувати метод нечіткої кластеризації для оцінки придатності представника модного дизайну [9]. При- чиною цього можуть бути об'єктивні труднощі оцінки естетичних показників придатності представника модного дизайну.

Варіантом подолання відповідних труднощів може бути теорія ролей. Саме такий підхід використаний у роботі [10], що дозволяє виконати тематичні дос- лідження модного продукту на основі валідності комунікацій у вивченні запи- тів фахівцями.

Все це дозволяє стверджувати, що доцільним є проведення дослідження, присвяченого підвищенню поінформованості споживачів щодо різновидів асор- тименту на основі генетичного алгоритму відношення до покупок, розглянуто- го в [11]. Зокрема, чоловічий костюм сформований на традиціях Європейської культури і має сьогодні глобальне застосування в соціальній сфері. Це підтвер- джують дослідження розвитку структури форми чоловічого піджака в ХХ сто- річчі [12]. Теоретична модель прогнозування параметрів форми є підґрунтям для формування бази модельних ознак модифікацій типового представника піджака.

Але залишилися невирішеними питання пов’язані з дослідженнями модельних рядів періоду 2000–2020 рр. Саме такий підхід використаний у роботі [13]. Проте аспект соціальної психології одягу не формує теоретичні підходи до розгляду асо- ртименту одягу як стимулу поведінки і предметних стосунків з особистістю.

Варіантом подолання труднощів прогнозування параметрів форми, може бути алгоритм інтерактивного процесу віртуального моделювання одягу [14].

Саме такий підхід для оцінювання придатності модельних рядів доцільно розг- лянути, як альтернативну методику.

Варіант споживання «модних ліній» чоловічого піджака в глобалізації ри- нку створює передумови для модульного проєктування стабільного асортимен- ту [15]. Показано, що позиціонуванням модулів однотипних елементів впливає на градацію конструктивних станів об’єкта проєктування. Проте залишились

For

reading

only

(3)

невирішеними питання пов’язані з оцінкою функціональності виробу з позицій сортування різновидів моделей. Причиною цього можуть бути об’єктивні труд- нощі, пов’язані з рецептурним заданням параметрів в конкретному асортименті, що ускладнює процедуру застосування смарт-технологій [16]. Варіантом подо- лання відповідних труднощів може бути використання процедури сортування параметрів моделі. Такий підхід мінімізує згортання модельних рядів в промис- лову колекцію, відповідно до потреб виробника.

Все це дозволяє стверджувати, що доцільним є проведення дослідження присвяченого розробці методу інтерактивної компоновки вербальних кодів структурних елементів чоловічого піджака для вдосконалення конструкторсь- кої підготовки виробництва.

3. Мета і завдання дослідження

Метою дослідження є розробка компонент інтерактивної компоновки мо- дельного ряду чоловічого піджака засобами агрегатування модифікаційних елементів. Це дасть можливість скоротити витратну частину градації переходу конструктивних станів чоловічого піджака в етапах конструкторської підготов- ки виробництва.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

– аналітично обґрунтувати метод комбінування дизайнерської ідеї ознак зовнішнього вигляду чоловічого піджака;

– розробити матрицю інтерактивного перебору варіантів конструктивно- композиційних рішень чоловічого піджака;

– розробити процедуру оцінки конструктивно-технологічної однорідності взаємозамінних моделей для виготовлення в технологічному процесі.

4. Матеріали та методи досліджень

4. 1. Методи досліджень транзитивності процесу модифікаційних змін чоловічого піджака в еволюції форми

Прояви циклічності моди в хронології еволюції форми теоретично об- ґрунтовано в методиці [17], яка дозволяє дослідити ймовірні зміни структури форми, виходячи із попереднього розвитку. Синергетичні зв’язки системи

«форма – цільова функція» в оцінці попиту характеризує історична глибина статистичних досліджень.

Для практичних цілей найвагомішою є рекомендація з прояву максимально напружених геометричних структур протягом 11–12 років та з прогнозом віро- гідного очікування модних форм протягом 2–3 років, що підтверджено дослі- дженнями [8, 12]. Отже, оптимальне значення часового циклу становить 15 ро- ків, який складається з 12-ти річного періоду розвитку базової форми та триріч- ного періоду перехідної структури форми.

Для визначення ступеня зв’язку ознак структури форми доцільно застосу- вати метод кореляційного аналізу статистичних даних.

Для перевірки думки щодо селективної функції моди у формі традиційного чоловічого піджака обрано два полігони вибірок статистичних характеристик моделей асортименту: перший – 1970–2000 рр. [12], другий – 2000–2020 рр. [7].

Not

a reprint

(4)

Множина вибірки X1 є підмножиною у множині вибірок X2, X1⸦X2. Мате- матичні записи операцій над множинами наступні: приналежність елемента множин xХ1, об’єднання (сума) множин X3=X1X2=xxX1 або xxX2. Пе- ретин множин X ³  X1  X2 



x x X1,x X2^ забезпечують властивості кому- нікативності і асоціативності у порівнянні вибірок.

Для верифікації зображень моделей в сучасних системах автоматизованого проєктування одягу (САПР) «Одяг» застосовують кластери групових ознак зо- внішнього вигляду (ОЗВ) [18]. На рівні підприємства система класифікації під- порядкована використанню конструкторських ознак з огляду на технологічні можливості виробництва.

Класифікаційна система оптимізованого вибору категорій прототипу [19]

створює передумови для спрощення паралельного методу кодування. Викорис- тання методу візуальної експертної оцінки дизайнерської ідеї рівнів новизни про- дукції в петлі життєвого циклу моди «висока – сучасна – масова – застаріла» до- зволяє оцінити виробничу доцільність транзакції типових представників форми.

4. 2. Матричний підхід до модифікаційного перебору композиційно- конструктивних рішень чоловічого піджака

Присутність автокореляції в динаміці чергування силуетних форм пояснює період зсуву на 3 роки в циклі розвитку базової форми [12]. Кореляційний ана- ліз сукупності класифікаційних ознак чоловічого піджака забезпечує виділення типів підпорядкування ознак зовнішнього вигляду в межах силуетної форми.

Зокрема, тип І – прилягаючий силует, тип ІІ – напівприлягаючий силует, тип ІІІ – прямий силует за принципом І – АБО.

Наявність значної кількості варіантів окремих конструктивних рішень (ОКР) a1 функціонального вузла b виробу у вигляді логічних змінних формулює задачу структурного синтезу підмножини X у формі бульової матриці відносин:

 

1

;

b

i a i

i

X X x





 ¹^ ^b^; ¹^ ^aⁱ ^ ^Aⁱ^, ⁽¹⁾

де b – число функціональних вузлів виробу; A1 – число варіантів ОКР і-го вузла.

Зведена матриця сумісності дозволяє виділити підмножини всіх можливих комплексних конструктивних рішень (ККР).



_a^{(1 )}1 , .... _{a b}^b



_a^{(1 )}1 , ... _{a b}^b ,

X  X X  X  X X (2)

які попарно сумісні.

Наявність матриці сумісності виключає вірогідність пропуску або повтор- ного розгляду можливих сполучень ОКР.

Мотивоване скорочення ОКР виконують за результатами кореляційного аналізу у виділеному часовому періоді, виходячи із опису умовної моделі типо- вого представника традиційного чоловічого піджака.

For

reading

only

(5)

В описі умовної моделі рекомендовано використати два блоки інформації.

Перший блок – ознаки зовнішнього вигляду ОЗВ, які розподілені на дві групи:

номінальні ознаки виробничої доцільності (назва виробу, силует, вид матеріа- лу); основні ознаки дизайнерської ідеї (з технічного опису моделі). Другий блок містить перелік функціональних вузлів виробу з урахуванням членування на основні деталі (спинка, пілочка, рукав) та застосування функціонально- декоративних деталей (комір, застібка, борт, низ, кишені тощо). Формування морфологічної карти основних і додаткових ознак зовнішнього вигляду повин- не враховувати стратегію емоційного брендінгу у створенні стилю [20].

Отже, для розробки матриці оптимальних сполучень структурних елемен- тів модельного рішення доцільно застосувати метод морфологічної скриньки.

Оскільки число строчок в матриці дорівнює числу її стовпців, матриця на- зивається квадратною. Діагональ бінарних сполучень однойменних кодів міс- тить елементи A^g  a_ij^g  0 , що виключає сумісність сам з собою.

4. 3. Методи оцінки конструктивно-технологічної спадкоємності моде- лей промислової колекції

Основними вимогами до моделей промислової колекції одягу є виробничо- технологічна однорідність, сумісність і взаємозамінюваність. Для сортування модельного ряду компонувальних пропозицій типового представника теорети- чним підґрунтям є використання двох принципів модифікування [15].

За першим принципом розробляють модельні конструкції серії (МКС) одя- гу на основі однієї типової базової конструкції – основи ряду. Ці ряди предста- вляють собою сукупність модифікацій варіантів конструкції однакового або різноманітного призначення, основні характеристики яких (силует, крій основ- них деталей, методи оброблення) властиві типовим базовим конструкціям. Дру- горядні ознаки (застібка, комір, оздоблення, кишені тощо) властиві різним мо- дифікаціям ряду, тобто є похідними для обраної основи.

Згідно другого принципу для проєктування серії використовують модулі варіантів типових уніфікованих основних і похідних деталей:

O П С О1,..._k  Д1,..._e  K М1,..._i, (3)

де ОП – серія модельних конструкцій;

CO1,…k – складова частина у вигляді функціонального вузла;

Д1,…e – варіант модифікації конструкцій деталі;

KM1,…i – структурні елементи конструктивного модуля в геометричній і функціональній взаємозамінюваності.

Використання модульного підходу забезпечує сумісність уніфікованих складових частин як за розмірами, так і за параметрами функціональної доціль- ності дизайнерської ідеї.

Одночасно в технологічному процесі рекомендовано виготовляти від 3 до 6 моделей. Доцільність запуску у процес характеризують однотипність назв конструкції основних деталей у функціональних вузлах (K), взаємозамінність

Not

a reprint

(6)

оформлення функціонально-декоративних деталей (Р), схожість технологічних властивостей матеріалів (М).

Отже, розмір колекції визначається за формулою:

.

N  K  P  M (4)

Критеріями оцінки конструктивно-технологічної спадкоємності моделей в серії служать коефіцієнти конструктивної Kк.о. і технологічної Kт.о. однорідності:

. . ^ij ;

к o

ij

m K

M





^{. .} ^,

ij т о

ij

с K 



С



⁽⁵⁾

де mij – кількість однотипних конструктивних ознак;

Mij – кількість всіх конструктивних ознак;

cij – кількість однорідних технологічних ознак складної обробки;

Cij – кількість всіх технологічних ознак, які визначають складність обробки.

У середньому K_к.о. і K_т.о. для чоловічого піджака не перевищує 0,8. Відбір моделей для одночасного виготовлення в технологічному процесі доцільно ви- користовувати попарним порівнянням, наприклад, А, В; В, С; А, С.

5. Результати досліджень інтерактивної компоновки модельних рядів класичного чоловічого піджака

5. 1. Аналітичний метод комбінування дизайнерської ідеї в типовому представництві ознак зовнішнього вигляду чоловічого піджака

За принципом наслідування проєктування одягу може бути віднесене до другої групи пластичних мистецтв – архітектоніки і є продуктом дизайну.

Найбільш ефективним в побудові прогнозних моделей ознак зовнішнього вигляду виробу є регресійний аналіз показників образності дизайнерської ідеї форми за стильовою належністю. Періодична повторюваність циклічної моди підтвердила життєздатність класичних форм чоловічого піджака, виробничу доцільність яких засвідчує транзитивність силуету типової п’ятишовної конс- трукції основних деталей (рис. 1) [7].

Утилітарний зміст варіювання площі обмеження контуру силуетної приба- вки у виробах піджачної групи в 12-річному періоді (аs=1,83 см) підтверджує входження в інтервал розмірної байдужості 2,0 см [21].

Для дослідження змінювань у часі моделей традиційного чоловічого пі- джака в якості обмеження обрана споживча категорія «стабілізатори», нормалі- зований ряд силуетної прибавки та типова п’ятишовна конструкція стану [15].

Достовірність масштабування ОЗВ відносно природніх пропорцій фігури людини забезпечує інструментарій комп’ютерних технологій типізації розмірів об’єкта [22].

For

reading

only

(7)

5 4 2 1 4 ''

5 3 2

9 1 5 1

9 3 1 9 3 1 ' 5 3 2 ' 4 1

4 3 2 4 3 2 ' 1 1

3 1 2 1

3 3 3 3 1

3 3 4 3 3 2 1 2 3

2 2 1 2 1 2 1 1 2 3 '

1 4 '

4 7 1 4 7 1 '

9 5 2 9 5 2 '' 5 4 1 5 5 1 ''

9 7 5 7 4 6 2 4 5 3 '' 4 5 3 5 4 2 ' 4 6

4 7

9 7 ' 3 7 1 '' 3 7 1 ' 3 5 3 6

3 5 2 3 7

1 6 1 1 6

1 7

3 5 1

Рис. 1. Силуетна модифікація конструкції стану чоловічого піджака: – Си1 (прилягаючий); – Си2 (напівприлягаючий); – Си3 (прямий)

Математичне моделювання динаміки оновлення форми чоловічого піджака за період 1970–2000 рр. [12] дозволило охарактеризувати однорідність розподі- лу частот зустрічності і типу модифікацій основних деталей для обґрунтування вхідних даних групування ОЗВ. Основою для групування є показники стабіль- ності і мобільності структурних ознак. Відповідно до шкали оцінки тісноти зв’язку виявлено, що стабільні ознаки структури форми (рівні талії, верхньої петлі, висоти плечей) характеризуються задовільним зв’язком (0,567; 0,499;

0,543). Мобільні ознаки структури (рівень ширини плечей, ширина лацкана, прибавка по лінії грудей) характеризуються сильним зв’язком (0,784; 0,802;

0,856) (табл. 1).

Перевірка автокореляції за критерієм Дурбіна-Ватсона (d_розр=0,813<d2=1,08) підтвердила протистояння динаміки пластичної і геомет- ричної форм (рис. 2).

Силуетна належність параметрів Пг має ознаки повторюваності трирічного періоду в геометрії форми (табл. 1). А саме: дифузія величин Пг для прилягаю- чого силуету – у2, у3, у9 (6,44; 6,62; 6,29 см); для напівприлягаючого силуету – у1, у4, у8, у10 (8,818; 9,176; 6,916; 8,32 см); для прямого силуету – у5, у6, у7

(11,773; 12,019; 9,684 см). Це дозволяє зробити припущення щодо збереження 15-ти річних циклів розвитку форми: пластична форма 1971–1986 рр., 2003–

2018 рр.; геометрична форма 1987–2002 рр., 2019 р. до теперішнього часу.

Not

a reprint

(8)

Таблиця 1

Експериментальні гармоніки динамічних рядів мобільних ознак структури фо- рми чоловічого піджака

Матрич- ні пара-

мет- ри, см

Інтерполяція функції тригонометричним полігоном Фур’є K a₀ aк вк у0

1987–2002 рр. 2003–2018 рр.

у1 у2 у3 у4 у5 у6 у7 у8 у9 у10 η Прибавка

по лінії грудей,

Пг 1

9, 11 9

– 0,2

84 1,7

96 10,1

33

8,81 8

6, 44

6,6 12

9,1 76

11,7 73

12,0 19

9,6 84

6,9 16

6, 29

8, 32

0,8 56 Ширина

лацкана, Шлацк

1 9, 26 1

– 0,7

00 4,6

73 12,8

15

10,5 89

12 ,0

12,

8 8,6 5,0 5,3 13, 2

13, 5

10 ,0

5, 7

0,8 02

a

б

Рис. 2. Гармоніки мобільних метричних характеристик: а – прибавка по лінії грудей Пг; б – ширина лацкана Шлац

0 2 4 6 8 10 12

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Пг, см

y = 0.0413x⁴ - 0.9173x³ + 6.6589x2 - 17.344x + 20.564 …

Цикл трирічних періодів 1986–2020 рр.

y = 0.0082x⁶ - 0.2644x⁵ + 3.2367x⁴ - 18.796x³ + 52.856x² - 66.417x + 39.956

R² = 0.9561

0 2 4 6 8 10 12 14

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Шлац, см

For

reading

only

(9)

Роль композиційного центру у чоловічому піджаку відіграють лінії коміра, лацкана і борту, яким підпорядковані решта декоративних ліній виробу. Коре- ляційний аналіз підпорядкованості ширини лацкану і силуету в полігоні вибір- ки 2003–2018 рр. підтверджує гіпотетично однаковий характер розподілу ши- рини лацкана і силуету. Зокрема, вузькі лацкани і прямий силует (η=0,81), сере- дні лацкани і напівприлягаючий силует (η=0,73), широкі лацкани і прилягаю- чий силует (η=0,997) (рис. 3).

Перший тип поєднань конструктивних рішень напівприлягаючого силуету



^X ^ ^{6 1, 8 %}



характеризує рівень вище середньої зустрічності. Другий тип ви- значає ознаки прилягаючого силуету



X 1 5 , 5 % ,



третій тип поєднує ознаки прямого силуету



X 1 4 , 8 % .



Невизначений тип поєднань конструктивних рішень



^X ^ ^{8 , 2 %}



виключено з аналізу як ефект розсіювання.

Високий рівень кореляції силуету з параметрами ширини лацкана свідчить про можливість визначення точки переходу в пластичну форму. Стійка перева- га напівприлягаючого силуету X  6 1, 8 % дозволяє виділити кластер конструк- тивно-уніфікованого ряду типових конструктивних рішень чоловічого піджака (рис. 3), які підтверджені даними [15, 23].

Статистичні дані конструктивних ознак стильових ліній чоловічого піджа- ка в ХХІ сторіччі [7, 24, 25] характеризують множину X1. Групування класифі- каційних ознак конструктивно-уніфікованого ряду [15] характеризує множину X2:X1X2. Модельний ряд компоновки елементів множини X2 утворює підмно- жини об’єднання X 3  X1 X2 і ^X ⁴ ^ ^X¹ ^ ^X ²^, що забезпечує умови сортуван- ня кластерів конструктивно-модельного ряду для виділення модельного ряду промислової колекції [26].

а б y=3.32x³-33.63x²+

+99.65x-17.14 R² = 0.99

0 20 40 60 80

1 2 3 4 5

Зустрічність, %

Напівприлягаючий силует

y=0.67x³-1.79x²-1.45x+49.20 R² = 0.99

0 20 40 60 80 100

1 2 3 4 5

Середні лацкани

Not

a reprint

(10)

в г

д е

Рис. 3. Графічна інтерпретація зустрічності мобільних ознак в силуетних типах чоловічого піджака: а – напівприлягаючий силует; б – середні лацкани; в – при-

лягаючий силует; г – широкі лацкани; д – прямий силует; е – вузькі лацкани 5. 2. Розробка матриці сумісності для автоматизованої компоновки ти- пових конструктивних рішень моделей чоловічого піджака

Гендерні відмінності чоловіків у відношенні до моди ґрунтуються на соці- альній ідентичності, а потім на унікальності, що пояснює певний консерватизм сприйняття піджака.

Групування типових класифікаційних ознак зовнішнього вигляду чолові- чого піджака за принципом І – АБО відносно десяти характеристик. Cилует – напівприлягаючий або прилягаючий, або прямий. Плечі – нормальні або роз- ширені. Застібка – відкрита центральна або зміщена, на 1–4 ґудзики. Борт – прямолінійний або заокруглений. Комір – піджачний; лацкани – середні або широкі, або вузькі, прямі або тупі, або гострі. Верхня кишеня – прорізна або накладна, або відсутня. Бічні кишені – прорізні або накладні. Спинка – з серед-

y=1.36x³-14.46x²+41.58x-11.32 R² = 0.99

0 5 10 15 20 25 30

1 2 3 4 5

Прилягаючий силует

y=3.25x³-33.607x²+ +92.143x-15.6

R² = 0.9712

0 10 20 30 40 50 60 70

1 2 3 4 5

Широкі лацкани

y=-2.31x³+22.74x²- 63.95x+60.44

R² = 1.00

0 5 10 15 20 25

1 2 3 4 5

Прямий силует

y=-3.17x⁴+34.00x³- -121.33x²+167.50x-71.00

R² = 1.00

-5 5 15 25 35

1 2 3 4 5

Вузькі лацкани

For

reading

only

(11)

нім швом або зі шлицею, або зі шлицями в бічних швах. Пілочки – з відрізним бочком або з виточками. Рукав – вшивний двошовний зі шлицею.

Кодування шифрів типових представників ознак зовнішнього вигляду чо- ловічого піджака за результатами кластерного аналізу стильових ліній періоду 2003–2018 рр. (множина X1) наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Кодування класифікаційних ознак функціональних вузлів модельних конструк- цій промислових колекцій сучасного піджака

Код і назва функціона- льного вузла

Шифр ОКР

Найменування класифікаційної ознаки

1. Спинка 1.1 Середній шов без шлиці

1.2 Середній шов зі шлицею

1.3 Середній шов, шлиця в бічному шві 1.4 Середній шов, кокетка

2. Пілочка 2.1 Відрізний бочок і комбінована виточка 2.2 Відрізний бочок і талієва виточка 2.3 Відрізний бочок і кокетка

3. Рукав 3.1 Вшивний, двошовний, з закритою шлицею 3.2 Вшивний, двошовний, з відкритою шлицею 4. Комір 4.1 Піджачний, з вузькими лацканами

4.2 Піджачний, з середніми лацканами 4.3 Піджачний, з широкими лацканами 5. Застібка 5.1 Центральна, відкрита, на петлі і ґудзики, борт

прямий

5.2 Центральна, відкрита, на петлі і ґудзики, борт заокруглений

5.3 Зміщена, на петлі і ґудзики, борт прямий 6. Верхня кишеня 6.1 Прорізна з листочкою

6.2 Накладна

6.3 Без кишені

7. Бічна кишеня 7.1 Прорізна, з клапаном

7.2 Прорізна, в рамку

7.3 Накладна, з різним оформленням зовнішнього вигляду

8. Кількість ґудзиків за

мірою прилягання 8.1 Одна петля і ґудзик, прилягаючий силует 8.2 Дві петлі і ґудзики, напівприлягаючий силует 8.3 Три і більше петлі і ґудзики, прямий силует Кодовий запис восьми функціональних вузлів сформовано на основі забез- печення цільової функції в конструкції за принципом схожості до типового представника.

Типізація ОКР у функціональних вузлах представлена 24-ма варіантами модельних ОКР. Розмір симетричної квадратної матриці 24×24. Для розріджен-

Not

a reprint

(12)

ня матриці використані символи: 1 – сумісні, 0 – несумісні в промисловій коле- кції чоловічого піджака (підмножина X₃ ) (табл. 3).

Таблиця 3

Матриця сумісності моделей промислової колекції чоловічого піджака Код

вузла Код ОКР

1 2 3 4 5 6 7 8

1.1 1.2 1.3 1.4 2.1 2.2 2.3 3.1 3.2 4.1 4.2 4.3 5.1 5.2 5.3 6.1 6.2 6.3 7.1 7.2 7.3 8.1 8.2 8.3 1

1.1 0 0 0 0 1 1 1 1 1 0 1 1 1 1 1 1 1 0 1 1 1 1 1 1 1.2 0 0 0 0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 0 1 1 1.3 0 0 0 0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 0 1 1 1 1 1 1 1.4 0 0 0 0 0 1 1 1 1 1 1 1 1 0 0 1 1 1 0 1 1 0 0 1 2

2.1 1 1 1 0 0 0 0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 0 1 1 1 1 1 1 2.2 1 1 1 1 0 0 0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 0 1 1 1 1 1 2.3 1 1 1 1 0 0 0 1 1 1 1 1 1 1 1 0 1 1 0 1 1 1 1 1 3 3.1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 3.2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 4

4.1 0 1 1 1 1 1 1 1 1 0 0 0 1 1 1 1 0 1 1 1 1 1 1 1 4.2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 0 0 0 1 1 0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 4.3 1 1 1 1 1 1 1 1 1 0 0 0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 5

5.1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 0 0 0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 5.2 1 1 1 0 1 1 1 1 1 1 1 1 0 0 0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 5.3 1 1 1 0 1 1 1 1 1 1 0 1 0 0 0 1 0 1 1 1 1 0 1 1 6

6.1 1 1 1 1 1 1 0 1 1 1 1 1 1 1 1 0 0 0 1 1 1 1 1 1 6.2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 0 1 1 1 1 0 0 0 0 1 1 1 0 1 1 6.3 0 1 0 1 0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 0 0 0 1 1 1 0 1 1 7

7.1 1 1 1 0 1 0 0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 0 0 0 1 1 1 7.2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 0 0 0 1 1 1 7.3 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 0 0 0 0 1 1 8

8.1 1 0 1 0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 0 1 0 0 1 1 0 0 0 0 8.2 1 1 1 0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 0 0 0 8.3 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 0 0 0 Матриця сполучень елементів відносно головної діагоналі розміром l×n визначає підмножину поєднань – N_c^p  4 2 1, де підмножина поєднання 0 харак- теризує нулі в діагоналі і відсутність варіанту ОКР – N⁰=56+21=77.

Коефіцієнт розрідження сполучень в матриці m₃ визначається за формулою:

3

0 7 7

0 ,1 8 3 , 4 2 1

X p

c

m N

N

   (6)

де N⁰ – підмножина поєднань 0;

p

Nc – підмножина розміру матриці l×n.

For

reading

only

(13)

За результатами автоматизованої компоновки матриці сумісності проми- слової колекції чоловічого піджака (множина Х1) максимальна кількість мо- делей склала 5832. В роздруківці наведені шифри N_ф=908 моделей (множина Х₂). Згортання Nmax пояснює виключення Nф через нульові сполучення: Nmax– Nф=5832–908=4924.

Контроль коефіцієнта розрідження у кодовому записі моделей розраховано за формулою:

4

9 0 8

0 ,1 8 4 . 4 9 2 4

mX  

Похибка фактичної компоновки моделей-пропозицій в 0,1 % підтверджує збереження циклічності структурних елементів форми типового представника традиційного чоловічого піджака.

5. 3. Процедура оцінки конструктивно-технологічної однорідності по- єднання взаємозамінних моделей

Склад моделей в промисловій колекції чоловічого піджака поєднує плас- тичну форму дизайнерської ідеї (ДІ) і виробничу доцільність (ВД) технічних можливостей випуску конкурентоспроможної продукції.

Розмір раціональної промислової колекції С_рац з урахуванням кластерів табл. 2 складає 18 одиниць:

р ац 3 2 3 1 8 ,

C  P  M  K     (7)

де Р – кластер типів функціональних вузлів, Р=3;

М – кластер показників ДІ і ВД геометрії, М=2;

K – кластер силуетів, K=3.

Для поєднання моделей промислової колекції в серію, за умови виготов- лення в типовому технологічному процесі, необхідно врахувати низку вимог:

– спільність базової основи, схожість сировини, близька трудомісткість, ідентичність обробки;

– K_к.о., Kт.о.=0,6–0,8;

– повторюваність показників типового представництва понад 45 %;

– повторення показників стилю в модифікаціях дизайнерської ідеї – від 25до 45 %;

– забезпечення варіативності образу моделей за оригінальністю засобів композиції (колір, фактура, форма) – до 25 % (від 5 до 8 показників новизни).

Число силуетів базових основ (прилягаючий, напівприлягаючий, прямий) визначає кількість промислових серій – 3. В кожній промисловій серії для од- ночасного запуску в технологічний процес передбачено також по 3 моделі (кра- тність числа 3).

Сортування кластерів кодів моделей-аналогів (множина X1, 35 моделей), моделей-пропозицій (множина X2, 908 моделей), конструктивно-уніфікованого

Not

a reprint

(14)

ряду за ознаками типізації в X2 (підмножина середніх X₃ ); сортування поліго- нів ОКР в підмножині ^X³^.(підмножина середніх X₄ ) наведено в табл. 4. Діаг- рама зустрічності в множині X₂ наведена на рис. 4.

Таблиця 4

Матриця сортування компоновки ОКР функціональних вузлів моделей- пропозицій чоловічого піджака в кластери середніх вибірок X 3,X 4

Код ФВ

Код ОКР

Сортування полігонів ОКР Підмножи-

на середніх Відхи- лення

4 2

X  X

2 X4 X3

  

с е р



Ін- декс типі-

пі- зації Вибірка

множин

Сортування функці-

ональних вузлів ФВ ^X³ ^X⁴ X1 X2 1.1 1.2 1.3 1.4 1.1–

1.4 – 1

1.1 40,0 27,3 33,65 – – – 33,65 36,83 9,53 3,17 6,35 Т 1.2 20,0 38,8 – 29,4 – – 29,4 24,7 14,1 4,7 9,4 М 1.3 34,3 30,8 – – 32,55 – 32,55 33,43 2,63 0,84 1,75 М 1.4 5,7 3,1 – – – 4,4 4,4 5,05 1,95 0,65 1,3 О 2

2.1 57,1 50,2 58,1 40,9 60,0 0,0 53,0 51,6 2,6 5,5 3,05 Т 2.2 28,6 30,4 29,0 31,8 28,6 42,9 33,1 31,75 1,35 3,15 2,25 М 2.3 14,3 19,4 12,9 27,3 11,4 57,2 27,2 23,3 3,9 9,0 6,45 О 3 3.1 40,0 50,2 50,0 60,0 50,7 50,0 52,6 45,3 4,9 5,3 5,1 Т 3.2 50,0 49,8 49,2 50,0 49,3 50,0 49,6 42,8 7,0 7,2 7,1 Т 4

4.1 29,6 15,9 12,9 17,1 15,7 28,6 18,57 17,2 1,3 12,4 6,85 О 4.2 45,7 43,2 43,6 36,1 41,4 71,4 47,9 46,79 3,59 1,09 2,38 Т 4.3 25,7 40,9 43,6 32,7 42,9 0,0 29,8 35,35 5,55 9,65 7,6 М 5

5.1 20,0 43,4 49,6 42,1 43,9 0,0 33,9 38,65 4,75 18,65 11,7 М 5.2 65,7 47,1 50,4 42,9 44,7 85,0 55,8 51,4 4,33 14,3 9,42 Т 5.3 14,3 9,5 0,0 14,2 11,4 14,3 9,97 9,73 0,237 4,57 2,4 О 6

6.1 74,3 48,8 54,8 37,2 59,3 14,3 41,4 45,1 3,7 32,9 18,3 Т 6.2 11,4 40,3 45,2 37,5 40,7 28,6 38,0 39,15 1,15 27,75 15,95 М 6.3 14,3 10,9 0,0 25,3 0,0 57,2 20,63 15,76 4,86 1,46 3,16 О 7

7.1 48,6 44,6 41,5 47,7 42,9 50,0 45,5 45,06 0,46 3,1 1,78 Т 7.2 17,2 18,1 21,0 13,6 22,9 0,0 14,4 16,23 1,86 0,97 1,41 О 7.3 34,3 37,3 37,5 38,6 34,3 50,0 40,1 38,7 1,4 4,4 2,9 М 8

8.1 11,4 6,5 11,7 0,0 10,4 0,0 5,53 6,01 0,49 5,39 2,94 О 8.2 51,4 46,9 50,4 50,6 42,9 0,0 35,98 41,4 5,46 10,0 7,73 Т 8.3 37,2 46,6 37,9 49,4 76,4 100 65,9 56,26 9,66 19,06 14,36 Т Приведені показники накопичуваних частот використані для розрахунку однорідності структурних елементів ФВ (табл. 5).

Kк.о. і K_т.о. розраховані за відношенням відсортованих середніх величин Cxi:

For

reading

only

(15)

4

. .

3 3 , 2 3

0 , 7 2 , 4 6 , 2 5

X к о

Т

С

K  С  

2 1

с е р

. .

8 , 5 5 4 ,1 6

0 , 6 9 . 6 , 3 5

т о

C C

K

C

 



 

  

Рис. 4. Діаграма зустрічності окремих конструктивних рішень чоловічого пі- джака у множині Х2 моделей-пропозицій

Таблиця 5

Матриця згортання кластерів компоновки функціональних вузлів моделей чо- ловічого піджака

Кі- лькі

сть ФВ – 8

Кіль- кість ОКР –

24

Сумарні розрахункові частоти, % у множинах

Сумарні відхи- лення, %

∆_с

ер

∑ число індексів типізації/частоти

в Х3, %

∆₁ ∆₂

Х1 Х2 Х3 Х4

 

X3  X



2

 

X4  X1



_Т _М _О

Накопичува- льні частоти

ФВ

801,

1 800 814, 88

797

,55 99,76 205,23 15

2, 5

10 7 7

462, 54

241, 73

93, 28 Середня ве-

личина час- тот,

Xi

C

33,3

7 33,33 33,9 5

33,

23 4,16 8,55 6, 35

46,2 5

24,1 7

9,3 2 Верифікацію валідності сприйняття образу характеризує наступний розпо- діл балів Т-типова (традиційний) – 3 б; М-модельна (сучасна) – 2 б; О- оригінальна (образна) – 1 б.

За даними табл. 5 коефіцієнт валідності визначено за формулою:

0 10 20 30 40 50 60

1.1 1.3 2.1 2.3 3.2 4.2 5.1 5.3 6.2 7.1 7.3 8.2

Шифр ОКР типова Т модельна М оригінальна О

Not

a reprint

(16)

3 2 1 1 0 3 7 2 7 1 5 1

K в 0 , 7 1 .

О К Р 3 2 4 3 7 2

Т   М   О      

   

 



Перехресна нострифікація схожості ОКР у функціональних вузлах підтве- рджує групування кластерів ОЗВ довкола базової моделі типового представни- ка (БМ01).

Традиційність, сучасність і оригінальність моделей серії забезпечують мо- дифікації конструкції методами заміни – а, приєднання (зняття) – б. Скетч від- бору прототипів моделей промислової серії чоловічого піджака з відсортованої промислової колекції інтернет-ресурсів [27] наведено в табл. 6.

Таблиця 6

Скетч верифікації моделей бренду для оформлення промислової серії

БМ01 МК1 МК2 МК3 Варіант

модифіку- вання Базовий модельний ряд з інтернет-ресурсів

а – заміна;

б – зняття

Скетч моделей промислової серії а – заміна кишень

МК1, МК2, МК3;

б – зняття верхньої

кишені МК2;

приєднан- ня шлиць

МК1, МК2, МК3;

приєднан- ня кокетки

– МК2

БМ01 МК1 МК2 МК3

а а а

б б б

а б

а а а

б б б

а б

а а а

б б б

а б

а а а

б б б

а б

а а а

б б б

а б

а а а

б б б

а б

For

reading

only

(17)

Кодовий запис комплексного функціонального рішення моделей промис- лової серії наведений в табл. 7.

Таблиця 7

Кодовий запис скетчу промислової серії ПС (МК1-МК3)

Шифр моделі

Код ФВ і ОКР/частота зустрічності, % Накопи- чувальна

зустріч- ність, %

Середня величина

зустріч- ності

ФВс,

1 2 3 4 5 6 7 8 %

БМ01 1.1 2.1 3.1 4.2 5.2 6.1 7.1 8.2

358,3 44,8 27,3 50,2 50,2 43,2 47,1 48,8 44,6 46,9

МК1 1.2 2.2 3.1 4.2 5.2 6.2 7.3 8.2

334,2 41,8 38,8 30,4 50,2 43,2 47,1 40,3 37,3 46,9

МК2 1.3 2.3 3.2 4.3 5.1 6.3 7.3 8.2

278,8 34,9 30,8 19,4 49,8 40,9 43,4 10,3 37,3 46,9

МК3 1.2 2.1 3.2 4.3 5.1 6.1 7.1 8.2

363,1 45,4 38,8 50,2 49,8 40,9 43,4 48,8 44,6 46,6

∑ ФВ 135,7 150,2 200,0 168,2 181,0 148,2 163,8 187,3 1334,4 ∑166,9 Сер

ФВ 33,9 37,5 50,0 42,05 45,25 37,5 40,95 46,82 41,74 41,73 Сер.

(МК1- МК3)

36,13 33,3 49,9 41,7 44,6 33,13 39,6 46,5 40,61 40,7

Базова основа БМ01 із застібкою на два ґудзики є уніфікованою. Методи заміни, приєднання (зняття) дозволяють розглянути кишені і шлиці як агрегати уніфікованих вузлів. Розбіжність середніх величин ФВс складає 1,03 %. Отже, це підтверджує належність моделей промислової серії до множини функціона- льного ряду X₁X2, X ⁴  X₁ X₂.

6. Обговорення результатів дослідження впливу типізації дизайнерсь- кої ідеї на сортування кодів структурних елементів

Періодична повторюваність циклічності моди підтвердила життєздатність класичної форми п’ятишовної конструкції чоловічого піджака з позицій транзи- тивності силуету (рис. 1). Складність змінювання дизайнерської ідеї в часі по- лягає в тому, що тіснота зв’язку в типах модифікацій метричних характеристик підпорядкована протистоянню у розвитку пластичної і геометричної форм. Це не розходиться з практичними даними робіт [8, 12]. Математичне моделювання динаміки оновлення мобільних елементів форми (рис. 2) свідчить про можли- вість застосування кластерів типових елементів (табл. 2). Механізм врахування метричних характеристик класичної форми п’ятишовного піджака передбачає