Вікова психологія з практикумом: методичні вказівки до проведення лабораторних робіт для студентів денної та заочної форми навчання напряму підготовки 6.030103 "Практична психологія"

(1)

Мукачівський державний університет Факультет гуманітарний

Кафедра психології

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ПРОВЕДЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З КУРСУ

“ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ З ПРАКТИКУМОМ ” для студентів

денної та заочної форми навчання напряму підготовки

6.030103 «Практична психологія»

Мукачево 2016

(2)

ББК 88.9 М 54

Методичні вказівки до проведення лабораторних робіт з курсу «Вікова психологія з практикумом» для студентів денної та заочної форми навчання напряму підготовки 6.030103 "Практична психологія" / Укладачі М.С. Барчій, О.Ю. Воронова. – Мукачево : МДУ, 2016. 56 с. (2,0 авт.арк.).

Рекомендовано до друку Науково-методичною радою Мукачівського державного університету, протокол № 10 від «24» травня 2016 р.

Обговорено і схвалено на засіданні кафедри психології, протокол № 11 від «15» квітня 2016 р.

Укладачі: М.С. Барчій ст. викладач кафедри психології, О.Ю. Воронова, ст. викладач кафедри психології

Мукачівський державний університет Відповідальний

за випуск: І.О. Корнієнко, зав. кафедри психології к.психол. наук, доцент

Мукачівський державний університет

Рецензент: канд.психол.наук Іванова В.В.

Методичні вказівки до проведення лабораторних робіт з курсу «Вікова психологія з практикумом» спрямовані не тільки на надання глибоких теоретичних знань, але й формування вмінь та навичок організації психологічного дослідження. Призначені для підготовки психологів з метою навчити їх проводити психологічні дослідження з респондентами різних вікових груп, дотримуючись закономірностей і правил отримання та оцінки емпіричних психологічних даних.

© Щербан Т.Д.

© МДУ

(3)

ЗМІСТ

Вступ 4

Загальні методичні вказівки для проведення лабораторних робіт 6

Перелік лабораторних робіт 9

Лабораторна робота 1. Методи вікової психології. 10 Лабораторна робота 2. Психічний розвиток та його закономірності 11 Лабораторна робота 3. Вікова періодизація психічного розвитку. 12 Лабораторна робота 4. Психічний розвиток немовляти 13 Лабораторна робота 5. Розвиток дитини раннього віку 14 Лабораторна робота 6. Психічний розвиток у дошкільному віці 16 Лабораторна робота 7. Специфіка вивчення пізнавальних процесів у

дошкільника. 17

Лабораторна робота 8-9. Діагностика готовності дитини до навчання в школі.

17 Лабораторна робота 10-11. Специфіка психічного розвитку

молодшого школяра

18 Лабораторна робота 12-13. Психологічні особливості підліткового

віку

21 Лабораторна робота 14. Психологічні особливості розвитку в

юнацькому віці 22

Лабораторна робота 15. Психологічна характеристика періоду ранньої зрілості

23

Тести для самоперевірки 25

Рекомендована література Інформаційні ресурси Додатки

39 41 42

(4)

ВСТУП

Набуття студентами психологічної компетентності та психологічної культури вимагає не тільки глибоких теоретичних знань, але й формування вмінь та навичок організації й формування системи психолого-педагогічних умінь, на яких ґрунтується професійна діяльність психолога. Тому дисципліна «Вікова психологія з практикумом» призначена для підготовки психологів з метою навчити їх теоретичним та практичним основам вікової психології, а саме ознайомити з психологічними закономірностями розвитку особистості в онтогенезі з врахуванням соціальних та освітніх трансформацій, формувати у студентів уміння та навички психологічної діагностики та профілактичної роботи з метою організації здорового способу життя дітей та дорослих.

Викладання дисципліни відбувається на ІІ курсі і ґрунтується на отриманих студентами знаннях та вміннях протягом навчання на І – ІІ курсах. Тому під час викладання курсу велика увага приділяється саме практичному оволодінню студентами навичками та вмінням організувати вивчення вікових особливостей таким чином, щоб можливо було отримати результати, які б найбільш адекватно відображали показники розвитку.

Під час вивчення дисципліни студенти прослуховують курс лекцій, закріплюють отримані знання на семінарських, практичних та лабораторних заняттях. Організований таким чином навчальний процес дозволяє студентам виступати не тільки в ролі дослідника, але й у ролі досліджуваного, що допомогає підтримувати у студентів стійку зацікавленість до предмета, вмотивовану прагненням до самопізнання.

Проміжний контроль знань передбачено у формі індивідуальної контрольної співбесіди за визначеним обсягом питань з пройденого курсу.

Викладання дисципліни завершується складанням екзамену. Обсяг матеріалу, який виноситься на екзамен, включає також і практичне володіння студентами стандартними методиками. Отримані знання необхідні для практичного застосування під час проведення психологічного вивчення досліджуваних.

Отримані знання необхідні для практичного застосування під час проведення індивідуальних та групових консультацій, індивідуальних та групових корекційних (тренінгових) занять.

Велику роль у професійному становленні та вирішенні завдань соціокультурного розвитку особистості відіграє підвищення рівня її психологічної компетентності та психологічної культури, що власне і є одним з головних завдань професійної підготовки психолога як фахівця будь- якої галузі. Психологічна культура та професійна психологічна спроможність фахівця у гуманітарній, соціально-правовій та соціально-економічній галузях досягаються шляхом достатньої психологічної практики з використанням новітніх напрацювань вікової психології.

(5)

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

Знати:

зміст, основні поняття та категорії вікової психології в межах її основних напрямів;

історію розвитку вікової психології як міждисциплінарної галузі на Заході та в Україні, основні логіку виокремлення основних наукових підходів, концепцій та шкіл;

закономірності психічного розвитку в онтогенезі, умови, джерела та рушійні сили розвитку, періодизації психічного розвитку за низкою критеріїв;

психологічні закономірності розвитку особистості на різних етапах онтогенезу, симптоми та причини кризових форм розвитку, найбільш поширені відхилення поведінки у віковому аспекті;

ключові тенденції та сфери застосування на практиці вікових закономірностей розвитку психіки;

психологічні закономірності розвитку особистості на різних етапах онтогенезу;

вміти:

використовувати знання вікових закономірностей поведінки людини для аналізу конкретних психолого-педагогічних ситуацій й проблем;

оцінювати педагогічні впливи та педагогічну діяльність працівників школи з врахуванням вікових особливостей взаємодії в системі “учень- вчитель”;

надавати психологічну допомогу в попередженні та подоланні поведінки, що пов’язана з віковими кризами;

застосовувати набуту психологічну компетентність в профілактиці шкідливих звичок та прищепленні навичок здорового способу життя школярів.

Згідно критеріїв оцінювання, лабораторні роботи оцінюються за двома критеріями:

- «зараховано» - якщо студент виконав лабораторну роботу згідно визначених вимог;

- «не зараховано» - якщо лабораторна робота виконана не повною мірою або ж не відповідає визначеним вимогам.

(6)

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

Ефективною формою організації навчального процесу у вищому навчальному закладі, яка ґрунтується на самостійній роботі студентів, є лабораторне заняття.

Лабораторне заняття – форма навчального заняття, за якої студент під керівництвом викладача проводить природничі або імітаційні експерименти чи досліди з метою підтвердження окремих теоретичних положень певної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок.

Кожен студент протягом вивчення курсу вікової психології з практикумом повинен виконати весь цикл запланованих лабораторних робіт.

Студенти, які не ліквідували заборгованості з лабораторних робіт, які не подали звітів і не захистили їх до початку екзаменаційної сесії, до здачі іспиту з дисципліни не допускаються. Не менш ніж за десять днів до початку лабораторних робіт викладач проводить в лабораторії (спеціалізована аудиторія для проведення занять з вікової психології з практикумом) інструктивне заняття зі студентами, в ході якого знайомить їх з цілями, завданнями лабораторних робіт, обладнанням лабораторії, порядком проведення лабораторних занять, особливостями підготовки до них, до звітності, організовує розподіл студентів по робочих місцях. При цьому навчальна група поділяєься на дві підгрупи, кожна з яких займається в лабораторії (спеціалізована аудиторія для проведення занять з вікової психології з практикумом) за розкладом. У кожній з підгруп здійснюється розподіл студентів за мікрогрупами у складі двох-трьох осіб. При розподілі дотримується принцип добровільності. Склад мікрогруп протягом усього циклу лабораторних робіт змінюється.

Виконання лабораторної роботи передбачає в обов'язковому порядку попередню підготовку до неї. Підготовка включає в себе з'ясування цілей, завдань лабораторного заняття, вивчення теоретичних передумов, ознайомлення з методикою виконання роботи і алгоритмом її проведення, виконання правил техніки безпеки, передбачуваних результатів роботи, форм їх подання, змісту звіту про виконану роботу.

Безпосередньо перед проведенням всього циклу лабораторних робіт викладач проводить загальний інструктаж студентів за основними правилами техніки безпеки. Після ознайомлення з правилами техніки безпеки студенти розписуються в журналі інструктажу з техніки безпеки. Надалі кожна підгрупа інструктується викладачем з дотримання правил техніки безпеки безпосередньо на робочому місці стосовно особливостей виконання конкретної лабораторної роботи.

Допуск студента до виконання чергової лабораторної роботи здійснюється викладачем по поданні звіту про виконання попередньої роботи і на основі здачі колоквіуму, проведеного у вигляді бесіди викладача зі студентом даної підгрупи або обговорення питань всім складом групи.

Особи, які не склали колоквіум, до лабораторної роботи не допускаються і

(7)

протягом часу, відведеного для проведення лабораторної роботи їх товаришам, здійснюють підготовку до неї. Виконання цієї роботи проводиться в години, вільні від занять, під керівництвом викладача.

Під час лабораторної роботи члени мікрогруп поперемінно виконують ролі досліджуваного, дослідника і спостерігача, дані проведеної роботи заносяться до протоколів реєстрації проведеної роботи.

При виконанні лабораторних робіт студентами викладач, який проводить заняття, не тільки контролює хід їх здійснення, а й надає студентам всебічну допомогу. Результати лабораторної роботи фіксуються викладачем в журналі обліку викладача.

Аналіз отриманих результатів, їх інтерпретація та складання звіту про виконану роботу виробляються студентом в позаурочний час, проте звіт про лабораторну роботу повинен бути представлений не пізніше початку чергової лабораторної роботи. У разі необхідності в процесі роботи над звітом студент може звертатися за консультацією до викладача.

Звіт про виконану лабораторній роботі повинен бути захищений студентом. Зазвичай захист проходить під час підготовки до чергової лабораторної роботи за день до її початку, в крайньому випадку, під час колоквіуму у вигляді співбесіди викладача зі студентом, в ході якого з'ясовується ступінь достовірності отриманих результатів, розуміння сутності проробленої роботи, обгрунтованість отриманих висновків. На основі такої співбесіди-захисту в журналі обліку виконання лабораторних робіт викладач робить позначку про захист даної лабораторної роботи.

По закінченні всього циклу лабораторних робіт кожен студент пише загальний звіт у вигляді протоколів проведених досліджень з вікористанням стандартизованих методик.

Основними завданнями лабораторних занять є: поглиблення та уточнення знань, здобутих на лекціях і в процесі самостійної роботи;

формування інтелектуальних умінь і навичок планування, аналізу та узагальнення; опанування техніки; нагромадження первинного досвіду організації дослідження та оволодіння технікою управління ним тощо.

Лабораторні заняття не лише закріплюють теоретичні знання, а й дають змогу студентові глибоко вивчати механізм застосування цих знань, оволодівати важливим для фахівця умінням інтелектуального проникнення у ті природно-технічні або виробничі процеси, які досліджують на лабораторному занятті. Під впливом цієї форми занять у студентів часто виникають нові ідеї наукового і технічного характеру, які використовуються у курсових, кваліфікаційних, дипломних роботах. Лабораторні заняття значною мірою забезпечують відпрацювання вмінь і навичок прийняття практичних рішень у реальних умовах.

Перелік тем лабораторних занять визначається робочою програмою навчальної дисципліни. Кількість студентів на таких заняттях не перевищує половини академічної групи. На лабораторні заняття відведено третину навчального часу.

(8)

Приступаючи до роботи в лабораторії, студенту слід знати, що будь-яке недотримання розкладу занять і дисципліни буде вважатись порушенням його службових обов'язків. Викладач, який вперше зустрічається із студентами на вступному занятті, повинен ознайомити їх із загальними правилами роботи в лабораторії, які вони зобов'язані неухильно виконувати.

Розроблено такі вимоги до студентів, дотримання яких має важливе значення для виховання у них відповідального ставлення до своїх обов'язків:

1) лабораторні заняття проходять у передбачений розкладом час.

Студенти, які не з'явилися на лабораторну роботу або не допущені до неї через погану підготовку, виконують роботу за додатковим розкладом за рахунок особистого часу;

2) порядок виконання лабораторних робіт визначено розкладом;

3) студент, який запізнився на заняття, до роботи не допускається;

4) в лабораторії необхідно дотримуватися тиші. Розмовляти з приводу виконання роботи слід тільки впівголосу;

5) студенти повинні дбайливо ставитися до матеріальних цінностей лабораторії;

6) заборонено ходити по лабораторії під час занять. Виходити з лабораторії можна лише з дозволу викладача;

7) робоче місце студента в лабораторії повинно бути в чистоті і порядку.

Мета та завдання лабораторних занять:

• Розширення знань з вікової психології.

• Знайомство з груповою та індивідуальною психодіагностикою та корекцією піддослідних різного віку.

• Надбання вмінь та навичок спілкування, взаємодії з людьми різних вікових категорій.

• Навчання складанню характеристик, що відображують вікові особливості людини.

• Ознайомлення з технологіями діагностико-розвивальної психології з дітьми різного віку.

(9)

ПЕРЕЛІК ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ Лабораторна робота 1.

Методи вікової психології.

Лабораторна робота 2.

Психічний розвиток та його закономірності Лабораторна робота 3.

Вікова періодизація психічного розвитку.

Лабораторна робота 4

Психічний розвиток немовляти Лабораторна робота 5

Розвиток дитини раннього віку Лабораторна робота 6

Психічний розвиток у дошкільному віці Лабораторна робота 7

Специфіка вивчення пізнавальних процесів у дошкільника.

Лабораторна робота 8-9

Діагностика готовності дитини до навчання в школі.

Специфіка психічного розвитку молодшого школяра Лабораторна робота 12-13

Психологічні особливості підліткового віку Лабораторна робота 14

Психологічні особливості розвитку в юнацькому віці Лабораторна робота 15

Психологічна характеристика періоду ранньої зрілості

(10)

Методи вікової психології.

Мета: Закріпити знання про методи вікової психології, особливості їх застосування.

План

1. Основні методологічні принципи психологічного дослідження.

2. Вимоги до методів дослідження.

3. Класифікаційні системи методів.

4. Розвязування психологічних задач Завдання.

складання класифікаційних методів вікової психології;

які особливості порівняльних методів;

поясніть особливості лонгітюдних методів у віковій психології;

дайте характеристику спостереження та його видів;

поясніть особливості застосування експериментальних методів;

розробка плану дослідження з використанням методу бесіди (експеримент), анкетування;

чим пояснюється можливість різних інтерпретацій одного і того ж психологічного факту? Запропонуйте, як мінімізувати вплив особистісного фактору дослідника на результати інтерпретації.

Розв’язання психологічних задач.

Ознайомлення з методом тестів та аналізу продуктів діяльності на основі тесту "Рисунок сім'ї" (модифікація Г.Т.Хоментаускаса).

Обладнання. Кожний студент повинен мати аркуш наперу стандартного розміру (формат А-4) та набір кольорових олівців.

Порядок роботи.

Після отримання інструкції студенти працюють над рисунком. Після його успішного виконання (з дотриманням всіх інструкцій) проводиться інтерпретація отриманих результатів.

Обговорюються процедура та отримані дані.

Вимоги до оформлення та захисту результатів роботи.

Результати проробленої роботи студенти оформляють у вигляді протоколів.

Бланк містить наступні пункти:

• ПІБ досліджуваного (або учасників групи);

• дата і час дослідження;

• тема;

• використовувані досліджуваним або учасниками групи матеріали;

• опис творчого продукту;

• висновки.

До протоколів додаються роботи досліджуваних.

Контрольні питання

(11)

Як співвідносяться поняття вікової психології та психології розвитку людини?

Яка структура вікової психології?

Назвіть методологічні принципи психологічного дослідження.

Охарактеризуйте методи, які найчастіше використовуються у віковій психології.

Які можливості використання методу тестів у віковій психології?

Дане заняття систематизує знання студентами методів вікової психології та специфіку їх використання з дітьми різного віку. Робота з певною методикою може здійснюватись за вибором викладача та студентів.

Рекомендована література: [1; 2; 9; 29; 30;]

Психічний розвиток та його закономірності

Мета: Закріпити знання про закономірності та ознаки психічного розвитку дитини.

План

1. Психічна активність дитини як умова її розвитку.

2. Внутрішні і зовнішні детермінанти психічного розвитку.

3. Провідна діяльність та її роль у формування особистості на різних етапах онтогенезу.

4. Ознаки психічного розвитку.

5. Аналіз особливостей психодіагностограм дітей раннього і дошкільного віку.

Завдання.

Скласти схему зовнішні і внутрішні детермінанти психічного розвитку;

Поясніть співвідношення біологічного і соціального в психічному розвитку;

Розкрийте зміст висловлення відомого вітчизняного вченого психолога Г.С.Костюка «…Дитина сама бере участь у своєму розвитку»;

Як розумієте вислів Л.С.Виготського «Навчання повинно рвести розвиток й підтягувати розвиток за собою, а не плестись у хвості розвитку»;

Поясніть тезу відомого психолога С.Г. Асмолова «Діяльність визначає особистість, але особистість вибирає ту діяльність, яка її визначає». Які види діяльності вибирають дошкільники, молодші школярі»

Обґрунтуйте відповідь. У близнюків з однієї сім’ї спостерігається індивідуальні відмінності в якостях особистості. Чому?

Як можна пояснити «Феномен Мауглі» з огляду на співвідношення і взаємозв'язок біологічних і соціальних чинників психічного розвитку?

Чи може психічний розвиток носити спонтанний, некерований характер, що в такому разі його може спричинювати?

(12)

Наведіть приклади з власного досвіду чи літературних джерел явищ акселерації та ретардації.

Аналіз особливостей психідіагностограм дітей раннього і дошкільного віку.

На даному занятті необхідно проаналізувати зовнішні та внутрішні чинники психічного розвитку його ознаки.Особливу увагу звернути на підбір відповідних психологічних задач до теми, аналіз їх розв’язку.

Скласти схему зовнішні і внутрішні ознаки психічного розвитку;

Скласти схему показників психічного розвитку дітей раннього ідошкільного віку;

Підібрати дві психологічні задачі.

Рекомендована література: [1; 2; 9; 29; 30;]

Вікова періодизація психічного розвитку.

Мета: Закріпити знання про критерії вікової періодизації, вікові періоди, вікові та індивідуальні особливості.

План

1. Критерії періодизації психічного розвитку дитини.

2. Врахування індивідуальних і вікових особливостей психічного розвитку.

3. Порівняльний аналіз вікової періодизації за Д.Б. Ельконіним та В.М.

Моргуном та Н. Ткачовою, Г. Крайг ( додаток А).

4. Аналіз поведінки дитини в кризвий період розвитку (ситуації, відеоматеріали).

5. Визначення швидкості простих рухів та аналіз результатів дослідження Завдання.

Опишіть поведінку дитини в кризовий період розвитку.

Як трактувати вислів О.М. Леонтьева «… тільки в діяльності і через діяльність здійснюється психічний розвиток».

Проведіть дослідження і поясніть відмінність результатів дослідження учнів різного віку (студентів):

Визначити швидкість простих рухів.

Для визначення швидкості простих рухів приготуйте 2 аркуші з учнівського зошита в лінійку і запропонуйте спочатку правою. А потім лівою рукою (другий аркуш) проставити якомога більше крапок, простукуючи олівцем по всьому полю аркуша. На виконання завдання дається 30 с. Після дослідження підрахувати кількість крапок, які піддослідний встиг поставити за визначений час окремо правою і лівою рукою.

(13)

Дослідження провести в різних вікових групах (дошкільники.

молодші школярі), порівняти ефективність виконання завдання піддослідними різних вікових груп правою і лівою рукою, зробити висновки щодо продуктивності виконання завдання та його залежності від віку та індивідуальних відмінностей.

Визначити вплив віку на читацькі інтереси учнів.

Це завдання може бути виконано студентами як домашнє завдання. На цьому занятті слід проаналізувати різні психологічні ситуації та задачі на визначення віку дитини, індивідуальних особливостей її розвитку. Доцільним був би перегляд фрагментів фільмів та їх наступний аналіз.

Скласти анкету для вичення читацьких інтересів учнів 2-го та 6-го класів, провести дослідження та проаналізувати, чи зумовлюються інтереси учнів розумовим розвитком, сімейними умовами, організацією виховної роботи в школі, впливами товаришів, наслідуванням. Порівняти ці дані за віком, статтю, освітою батьків.

Рекомендована література: [2;8; 9; 29; 30;31]

Психічний розвиток немовляти

Мета: закріпити знання про соціальну ситуацію розвитку, новоутворення періоду немовляти, ознайомитися з методами вивчення індивідуальних особливостей, рівня рефлекторної діяльності дитини.

План

1. Особливості дослідження розвитку дитини періоду немовляти.

2. Карта-схема спостереження.

3. Готовність батьків до переходу у стосунках від діади до тріади.

4. Період адаптації дитини та батьків.

5. Дослідження рефлекторної діяльності немовляти.

6. Складання плану роботи батьківської школи: «Розвиток та виховання дітей першого року життя».

Завдання.

Основні техніки та методики: вивчення образу себе у немовлят, порівняльне вивчення сприйняття кольору і форми немовлям, розробка пам'ятки для молодих батьків.

Розкрийте роль дорослого у розвитку зорових і слухових реакцій дитини першого півріччя життя.

Розробіть тези консультації для батьків на теми: «Формування у дітей позитивного ставлення до процесу годування», «Використання процесу годування для розвитку мови дітей».

Складіть план роботи батьківської школи: «Розвиток та виховання дітей першого року життя».

(14)

Дайте оцінку розвитку дитини і складіть психологічні рекомендації:

Дитині 9 місяців вона голосно і повторно вимовляє різні склади, наслідує слова які чує. На запитання «Де?» відшукує предмет, граючись з брязкальцем стукає, розмахуючи ним. Ходить з підтримкою. П’є з чашки сама притримує її.

На занятті можна провести огляд публікацій психологічної періодики, присвячених немовлячому періоду, презентацію підібраних студентами методик дослідження немовлят, чи переглянути та проаналізувати відеоматеріали.

Скласти анотації до переглянутих публікацій психологічної періодики.

Скласти план роботи батьківської школи: «Розвиток та виховання дітей першого року життя».

Рекомендована література: [8; 9; 29; 30;31,32]

Розвиток дитини раннього віку

Мета: закріпити знання про соціальну ситуацію розвитку, новоутворення періоду раннього дитинства, ознайомитися з методами вивчення індивідуальних особливостей, рівня розвитку психічних процесів у ранньому дитинстві, особливості дослідження розвитку дитини раннього віку.

План 1. Карта-схема спостереження (див. додаток Б) 2. Готовність дитини до взаємодії з іншими дітьми.

3. Дитина раннього віку у дитячому садку.

4. Дослідження пізнавальних процесів дитини раннього віку.

Основні техніки та методики: вивчення вольових проявів, негативних особистісних проявів, розуміння мови, сприйняття кольору в ігровій ситуації, розробка пам'ятки для батьків «Переживаємо кризу трьох років».

Завдання.

Проаналізувати карту – схему спостереження за дитиною раннього віку.

Проаналізувати повідомлення про адаптацію дитини до умов дзн.

Презентація студентами методик дослідження пізнавальних процесів.

Скласти таблицю особливостей розвитку особистості дитини в ранньому віці.

Схема характеристики дитини раннього віку (додаток В).

Вивчення негативних особистісних проявів

Проведення дослідження. Здійснюють «фотографічний» запис усіх негативних проявів у поведінці, мові, емоційній сфері у дітей 2-7 років протягом 3 днів.

Обробка результатів. Аналіз протоколів проводять за схемою:

(15)

форма негативного прояву: вередування, впертість, заздрість, брехня, проступок тощо;

зміст негативного прояву: які мовні, емоційні, поведінкові реакції спостерігалися;

динаміка: як протікає (наскільки тривало і стійко);

причина, що викликала негативну реакцію: невміння дитини стримувати власні потяги, страх перед дорослим, боязнь покарання, неправильна організація життя дитини, недовіра, крик дорослого, соматичне захворювання, негативна поведінка однолітків тощо;

реакції овесників на негативну поведінку товариша: байдуже ставлення, допитливість, ативне втручання, звернення до дорослого по допомогу, зі скаргою тощо;

реакція вихователя на негативну поведінку дитини: байдуже ставлення, силове втручання, крик, покарання, використання ігрового прийому тощо;

Робиться висновок про причини та особливості негативних особистісних проявів дитини.

Вивчення вольових проявів дитини

Проведення дослідження. Проведіть спостереження за дитиною (2-7 років) в різних видах діяльності.

Обробка результатів. Аналіз проводять за схемою:

Чи вміє дитина отримувати та досягати мети, поставленої дорослим, а токож самостійно визначати ціль та керуватися нею в діяльності, досягати результатів. Причини того, що мета не досягнута.

Чи вміє дитина стримувати власні емоції (не заплакат, якщо боляче та безпосередні бажання (допомогти черговим, коли хочеться гратися; не викрикувати на занятті, почекати черги).

Які вольові якості у дитини сформовані:

дисциплінованість: чи підкоряєтться дитина загальним правилам поведінки і діяльності; чи воконує вимоги дорослого, наскільки точно; які причини невиконання; як регує на вимоги; наскільки усвідомлюване виконання загальних правил;

самостійність: чи здатна дитина діяти без сторонньої допомоги (постійно;

залежно від ситуації), не вміє;

наполегливість: чи уміє дитина досягати мети в умовах неуспіху, утримань, перешкод, доводить справу до кінця; як реагує на перешкоди вдіяльності;

організованість: чи уміє дитина раціонально організовувати свою діяльність, зосереджено її виконувати;

ініціативність: чи уміє дитина виконувати діяльність за власної ініціативи;

в яких видах діяльності це проявляється і яким чином.

Які вольові звички сформовані у дитини: культурно-гігієнічні; звичка до регулярної праці, напруженої діяльності. Роблять висновки проте, наскільки розвинені вольові прояви, свормовані вольові якості і звички.

(16)

Дане заняття систематизує знання студентів про особливості психічного розвитку дітей раннього віку та особливості психодіагностики дітей ранього віку. Апробацію вибраних методик рекомендуємо студентам провести самостійно, результати обговорити на наступному занятті.

Результати проробленої роботи студенти оформляють у вигляді протоколів.

• тема;

Рекомендована література: [8; 9; 17;31,32]

Психічний розвиток у дошкільному віці

Мета: закріпити знання про соціальну ситуацію розвитку, новоутворення періоду дошкільного дитинства, ознайомитися з методами вивчення індивідуальних особливостей, рівня розвитку психічних процесів у дошкільному дитинстві.

План

1. Психологічні особливості дошкільника. Карта-схема спостереження.

(див. додаток В)

2. Попередження відхилень у поведінці дошкільника.

3. Дослідження емоційно-вольового розвитку (презентація методик).

4. Дослідження самооцінки дошкільника (презентація методик).

Завдання.

1. Аналіз карти-схеми спостереження за дошкільником.

2. Складання рекомендацій батькам по вихованню гіперактивниної, сором’язливої, замкненої та ін. дитини.

3. Презентація методик дослідження емоційно-вольового розвитку дошкільника: «Вибір картинок», «Назви слова», «Закінчи історію»,

«Веселий – сумний», кольоровий тест ставлень, «Зробимо разом»,

«Поділи іграшки».

4. Презентація методик дослідження самооцінки: «Який Я», «Сходинки»,

«Автопортрет».

5. Схема характеристики дитини дошкільного віку ( додаток Ж).

На занятті потрібно звернути увагу на знання студентами основних стандартних методик дослідження емоційно-вольового розвитку та самооцінки дошкільника та формування вмінь складати психологічні рекомендації батькам. Можна проаналізувати відповідні психологічні

(17)

рекомендації за матеріалами психологічної періодики, організувавши групову роботу студентів.

Складання характеристики на дитину дошкільного віку за схемою.

Рекомендована література: [8; 9; 20; 30;31,32]

Специфіка вивчення пізнавальних процесів у дошкільника.

Мета: закріпити знання про особливості пізнавальних процесів дошкільника,ознайомитись з методиками їх діагностики.

План

1. Сприймання дошкільників. Діагностика сприймання.

2. Пам'ять її діагностика в дошкільному віці.

3. Діагностика мислення та мовлення дошкільника.

4. Діагностика уваги та рівня довільної регуляції діяльності.

Завдання.

Презентація методик. «Чого не вистачає» (Р. С. Немов), «Які предмети заховані у малюнках», «Назви фігури», «Знайди квадрат», «Копіювання друкованих літер», «Графічний диктант», «Знайди і викресли», «Лабіринт»,

«Склади фігури», «Комбінаторика», «Послідовність подій», «Назви одним словом», «Який предмет зайвий» та ін.

Дане лабораторне заняття доцільно проводити у дитячому навчальному закладі або самостійно провести діагностику і написати протоколи обстеження дошкільників.

Оформити протоколи обстеження дошкільників.

• тема;

Рекомендована література [2; 9; 20; 30;31,32]

Діагностика готовності дитини до навчання в школі.

Мета: Закріпити знання студентів про готовність до навчання в школі та її компоненти, показники готовності до шкільного навчання,діагностичні методики .

План.

1.Особистісна готовність та методики її дослідження.

2.Інтелектуальна готовність та методики її дослідження.

(18)

3.Емоційно-вольова готовність та методики її дослідження.

4.Соціально-психологічна готовність дитини до навчання та методики її дослідження

Завдання.

Аналіз методик діагностичного мінімуму виявлення готовності дитини до навчання в школі: «Запам’ятай десять слів», «Назви зайве слово»,

«Будиночок», «Графічний диктант», «Лабіринт», «Склади оповідання».

Дане лабораторне заняття доцільно проводити у дитячому навчальному закладі або самостійно провести діагностику і написати протоколи обстеження дошкільників, складання статистичного звіту по сформованості готовності до навчання у старшій групі ДНЗ.

Мета: визначити основні аспекти гтовності дошкільника до школи.

Обладнання: кожен студент повинен мати кілька сторінок паперу стандартного розміру (формат А-4).

Порядок роботи. Визначити, які фактори виявляються головними при визначенні готовності дитини до школи.

Студенти розділяються на чотири групи, кожна з яких працює над одним з психологічних апектів готовності дитини. Задача студентів визначити, у чому проявляється кожен з аспектів, яким чином його можна визначити та які повинні бути показники.

Після виконання роботи студенти зачитують визначені характиристики та складають загальну характеристику психологічної готовності дитини до навчання в школі.

Обговорюються проблеми підготовки дітей до школи як передумови їх переходу до періоду шкільного дитинства та їх успішність на цьому етапі.

Оформити протоколи обстеження.

• тема;

Рекомендована література: [2;8; 9; 17;20;31,32]

Специфіка психічного розвитку молодшого школяра

Мета: закріпити знання про соціальну ситуацію розвитку, новоутворення молодшого шкільного віку; ознайомитися з методами та методиками вивчення індивідуальних особливостей, рівня розвитку психічних процесів.

План

1. Особливості вивчення особистості молодшого школяра.

2. Шестирічна дитина у першому класі.

(19)

3. Дослідження пізнавальних процесів молодшого школяра.

4. Соціальний статус молодшого школяра в класі.

Основні техніки та методики: діагностика рівня самооцінки, способи діагностики труднощів у сферах ставлення до дорослих, однолітків, самого себе, вивчення карти-характеристики готовності дитини до початку шкільного навчання, орієнтовна схема вивчення особистості учня та складання психолого-педагогічної характеристики, розробка пам'ятки для батьків «Готуємо домашнє завдання». Скласти рекомендації з розвитку пізнавальної сфери молодшого школяра (за вибором студента).

Соціометрія: дослідження міжособистісних відносин у групі.

Соціометрична техніка, розроблена Дж. Морено, застосовується для діагностики міжособистісних і міжгрупових відносин з метою їхньої зміни, поліпшення й удосконалювання. За допомогою соціометрії можна вивчати типологію соціального поводження людей в умовах групової діяльності, судити про соціально-психологічну сумісність членів конкретних груп.

Соціометрична процедура може мати на меті:

а) вимір ступеня згуртованості-роз'єднаності в групі;

б) виявлення «соціометричних позицій», тобто співвідносного авторитету членів групи за ознаками симпатії-антипатії, де на крайніх полюсах виявляються «лідер» групи й «відкинутий»;

в) виявлення внутрішньогрупових підсистем, згуртованих утворень, на чолі яких можуть бути свої неформальні лідери.

Використання соціометрії дозволяє проводити вимір авторитету формального й неформального лідерів для перегрупування людей у командах так, щоб знизити напруженість у колективі, що виникає через взаємну ворожість деяких членів групи. Соціометрична методика проводиться груповим методом, її проведення не вимагає великих часових витрат (до 15 хв.). Вона досить корисна в прикладних дослідженнях, особливо в роботах з удосконалювання відносин у колективі.

Надійність процедури залежить насамперед від правильного добору критеріїв соціометрії, що диктується програмою дослідження й попереднім знайомством зі специфікою групи.

Соціометрична процедура.

Загальна схема дій при соціометричному дослідженні полягає в наступному. Після постановки завдань дослідження й вибору об'єктів вимірів формулюються основні гіпотези й положення, що стосуються можливих критеріїв опитування членів груп. Тут не може бути повної анонімності, інакше соціометрія виявиться малоефективною. Вимога експериментатора розкрити свої симпатії й антипатії нерідко викликає внутрішні утруднення в опитуваних і проявляється в деяких людей у небажанні брати участь в опитуванні. Коли питання або критерії соціометрії обрані, вони заносяться на спеціальну картку або пропонуються в усному виді по типі інтерв'ю. Кожний член групи зобов'язаний відповідати на них, вибираючи тих або інших членів групи залежно від більшої або меншої схильності, переваги їх у порівнянні з іншими, симпатій або, навпаки, антипатій, довіри або недовіри й т.д.

(20)

Членам групи пропонується відповісти на питання, які дають можливість виявити їхні симпатії й антипатії один до одного, до лідерів, членів групи, яких група не приймає. Дослідник зараховує два питання: а) і б) і дає піддослідним таку інструкцію: «Напишіть на папірцях під цифрою 1 прізвище члена групи, який Ви вибрали б у першу чергу, під цифрою 2 - кого б Ви вибрали, якби не було першого, під цифрою 3 - кого б Ви вибрали, якби не було першого й другий». Потім дослідник зараховує питання про особисті відносини й так само проводить інструктаж.

З метою підтвердження вірогідності відповідей дослідження може проводитися в групі кілька разів. Для повторного дослідження беруться інші питання.

Приклади питань для вивчення ділових відносин

1. а) кого зі своїх товаришів із класу Ви попросили б якщо буде потреба надати допомога в підготовці до занять (у першу, другу, третю чергу)?

б) кого зі своїх товаришів із класу Ви не хотіли б просити якщо буде потреба надавати Вам допомога в підготовці до занять?

2. а) хто зі членів класу краще виконає функції лідера (старости, профорга й т.д.)?

б) кому зі членів класу важко буде виконувати обов'язки лідера?

Обробка результатів

Коли социометричні картки заповнені й зібрані, починається етап їхньої математичної обробки. Найпростішими способами кількісної обробки є табличний, графічний та індексологічний.

Запитання.

1. Які основні компоненти соціальної ситуації розвитку молодшого школяра?

2. Охарактеризуйте динаміку мотивації навчальної діяльності школяра. Які фактори на неї впливають?

3. Визначте структуру самооцінки школяра. Як пов'язані емоційні та когнітивні компоненти?

Дані заняття забезпечують формування у студентів умінь застосування відповідних методик дослідження молодшого школяра та складання за результатами досліджень рекомендацій з розвитку пізнавальної сфери.

Оформити протоколи обстеження.

• тема;

Скласти рекомендації з розвитку пізнавальної сфери молодшого школяра.

Рекомендована література: [1; 2; 9; 10; 17; 23; 30; 31;]