УДК 330.44:005.591.6
DOI: 10.15587/1729-4061.2021.243118
Комплексний підхід до оцінювання ефективності бізнес-моделі авіапідприємства на основі інноваційності бізнес-процесів З. М. Побережна
Проведено удосконалення теоретико-методичних підходів до формування інноваційності бізнес-процесів підприємств. Сформовано модель інноваційності бізнес-процесів, яка враховує принципи, цілі, методи вдосконалення управління бі- знес-процесами та чинники впливу на них.
Досліджено основні напрямки формування ефективної бізнес-моделі авіапі- дприємства на основі інноваційності бізнес-процесів та запропоновано страте- гічні напрями її забезпечення. При цьому виділено такі аспекти активізації інно- ваційної діяльності авіапідприємства як: вплив зовнішнього та внутрішнього се- редовища, інноваційна активність, аналіз інноваційного потенціалу та інновацій- ність бізнес-процесів.
Сформовано комплексний підхід до оцінювання ефективності бізнес-моделі авіапідприємства на основі інноваційності бізнес-процесів. Даний підхід дозволяє забезпечити необхідний рівень інноваційної гнучкості авіапідприємства і незале- жності при застосування інноваційних бізнес-процесів. Автором проведена прак- тична реалізація застосовуваного підходу на авіапідприємствах. Проведене дос- лідження дозволило виокремити найбільш важливі для авіапідприємств бізнес- процеси. До яких відносять: рівень підтримки (забезпеченості) інноваційної дія- льності, коефіцієнт оборотності поточних активів, забезпеченість матеріа- льно-технічними ресурсами. В результаті проведеного оцінювання найбільші бали мають саме ці бізнес-процеси (4,55; 4,43 та 4,26 відповідно).
Проведення оцінювання фінансової стійкості авіапідприємств на ринку та ро- зраховані показники-індикатори оцінки. Визначено інтегральний показник фінансо- вої стійкості авіапідприємств, згідно якого визначено проблеми ефективного функ- ціонування українських авіапідприємств. При цьому невеликі авіапідприємства отримують збитки та характеризуються низьким рівнем фінансової стійкості.
Ключові слова: бізнес-модель, комплексний підхід, інноваційність бізнес-про- цесів, авіапідприємство, бізнес-модель авіапідприємства, інноваційний потен- ціал, бізнес-процеси.
1. Вступ
Питання управління підприємствами на основі формування ефективних біз- нес-моделей, які реалізовуються за допомогою низки збалансованих та обґрунтова- них бізнес-процесів, наразі набувають окремої актуальності. Вибір ефективної біз- нес-моделі вимагає використання широкого кола інструментів прийняття управлін- ських рішень, адже впливає на життєдіяльність та конкурентоспроможність госпо- дарюючого суб’єкта у довгостроковій перспективі. При цьому виникає проблема оцінювання ефективності управлінських рішень при виборі тих чи інших варіацій
Not
a reprint
пливу на результативний показник. Світовий досвід показує, що сучасний динамі- чний розвиток ринку товарів та послуг, зростання конкуренції, низький обсяг про- ведення інновацій на підприємствах веде до зниження конкурентоспроможності продукції. Відбувається поява бар’єрів у міжнародній торгівлі, сировинну орієнта- цію експорту зумовлює необхідність пошуку нових інструментів і методів управ- ління інноваційністю бізнес-процесів. Одним із прогресивних методів управління є технологічність існуючих бізнес-процесів, яке може оптимізувати господарську та інноваційну діяльність підприємств, покращить конкурентоспроможність та якість продукції. Бізнес-процес в сфері технологічних інновацій має особливого значення при побудові ефективної бізнес-моделі підприємства, що має свої межі і характе- ризується входами в процес, якими можуть виступати результати наукових дослі- джень та розробок. Закінчується процес виходом – появою нової технології вироб- ництва традиційних, удосконалених чи принципово нових продуктів, упрова- дження інформаційних систем, нових джерел енергії, тощо.
Ефективність управління бізнес-процесами в сфері технологічних інновацій на підприємстві прямо залежить від якості та повноти інформації, що використо- вується в процесі реалізації системи управління бізнес-процесами. Чим більше фа- кторів враховує обрана (розроблена) підприємством система управління, тим швидше, точніше та адекватніше керівництво реагуватиме на зміну внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства.
Однією із найважливіших умов діяльності авіапідприємств в сучасних умо- вах господарювання є забезпечення керівництва ефективними інструментами ана- лізу та прогнозування. Авіапідприємствам необхідно орієнтуватись на тенденції світового ринку авіаційних перевезень із подальшим прийняттям управлінських рішень на основі аналітичної інформації. Авіапідприємства повинні постійно ви- користовувати останні інноваційні технології, впроваджувати нові бізнес-процеси та аналізувати всю поточну діяльність.
Саме тому, актуальності набуває розроблення комплексного підходу до оці- нювання ефективності бізнес-моделі авіапідприємства на основі інноваційності бізнес-процесів. Адже саме застосування даного підходу дає змогу визначити які саме бізнес-процеси впливають на діяльність авіапідприємства та від яких краще відмовитись, або переорієнтувати свою діяльність.
2. Аналіз літературних джерел та постановка проблеми
Вагомий внесок у створення наукового підґрунтя для формування й функ- ціонування бізнес-процесів суб’єктів господарювання здійснено в багатьох робо- тах як українських, так закордонних авторів. Так, в праці [1] визначено, що бізнес- процеси на підприємстві здатні підвищити ефективність та дієвість підприємства, шляхом вдосконалення та запровадження інновацій. Проте відсутнє спрямування на комплексний підхід до вирішення цього питання. Доцільно ще розглядати осо- бливості формування окремих складових інноваційного потенціалу відповідно до умов функціонування підприємства та зв’язок між ними в процесі реалізації.
У праці [2] пропонується розглядати бізнес-процеси як діяльність, спрямо- вану на створення продукту. Підприємства можуть отримати вигоду від надання
For reading
only
нових послуг або вдосконалення існуючих бізнес-процесів. Але залишилися не- вирішеними питання, пов'язані з досягненням ефективності та результативності підприємства, яке стає можливим лише на основі скоординованих попереджува- льних дій керівництва та стратегії розвитку. Варіантом подолання цього є гнуч- кість підприємства в залежності від змін зовнішнього середовища, формуванні ра- ціональних бізнес-планів та представленні ефективних бізнес-моделей.
У праці [3] визначено бізнес-модель як спосіб ведення бізнесу, що функціо- нує у взаємозв’язку з інноваціями. Саме тому для підприємства, що комерціалізу- ють нові ідеї та технології за допомогою бізнес-моделей розглядають їх як місце для інновацій. Проте відсутнє визначення обсягів вкладень в розробку і впрова- дження інновацій і ефективністю результатів, що отримуються. Тому важливе значення має здійснення моніторингу динаміки показників ефективності діяльно- сті підприємства під впливом зміни бізнес-моделі та параметрів інноваційності.
Авторами праці [4] визначено, що бізнес-модель виступає посередником в процесі створення цінності. Вона діє між технічною та соціальною сферами, відби- рає і фільтрує технології, трансформує їх у певні конфігурації, які будуть запропо- новані на ринку. У зазначеній статті зроблено акцент на розробці ціннісних пропо- зицій та використанні можливостей для сталого розвитку в довгостроковій перспе- ктиві на основі інноваційності бізнес-моделі. Однак у роботі не висвітлено пода- льші механізм і граничні можливості підприємств щодо фінансування інновацій.
У сучасних умовах ведення бізнесу саме бізнес-процеси відповідають техно- логії виробничої діяльності, можливостям формувати інноваційне підприємство.
У праці [5] запропоновано концепцію інноваційної бізнес-моделі полягає в прое- ктуванні нових або трансформуванні існуючих бізнес-моделей. Варіантом подо- лання цього може бути поєднання окремих бізнес-процесів, які залежать від їхньої ефективності та формуванні на їх основі ефективних бізнес-моделей.
Вивчення бізнес-моделей ведення бізнесу авіапідприємствами вимагає розу- міння сутності організації самих авіаперевезень, адже це не лише наявна авіаційна техніка, а й методи та способи здійснення перевезень, персонал, логістика та ін.
Потрібно розуміти, що на рівень функціонування авіапідприємств великий вплив мають відповідні компоненти бізнес-моделі. Саме тому, в праці [6] визначено чо- тири основні компоненти, які мають вплив на бізнес-модель авіапідприємства:
ціннісна пропозиція; сегментація ринку; ланцюжок створення вартості; структура прибутку. Однак у роботі не враховано методичні підходи до визначення та про- гнозування результатів діяльності авіапідприємства, в залежності від запропоно- ваних компонентів бізнес-моделі.
У науковій праці [7] зазначено, що сучасний рівень міжнародної конкуренції визначає для авіапідприємств досить жорсткі вимоги до створення успішного ве- дення бізнесу. Все це дозволяє стверджувати, що доцільним є залученість до інно- ваційної діяльності та створення гнучких організаційних структур. Це зумовлює керівників авіапідприємств все частіше розглядати можливість реорганізації фі- нансово-економічних відносин як засіб для створення конкурентоспроможних бі- знес-моделей на засадах інноваційності. Запровадження інновацій в бізнес-моде- лях дає можливості до забезпечення кращого сервісу надання послуг клієнтам та забезпечення нових форм діяльності.
Not
a reprint
Взагалі, особлива увага науковцями приділяється формуванню, оцінюванню, управлінню бізнес-процесами і його складовими, а також сутності основних видів бізнес-моделей підприємств, що дасть змогу поліпшити результуючі показники і забезпечити конкурентоспроможність підприємства у стратегічній перспективі.
Усе це дозволяє стверджувати, що доцільним є застосування комплексного підходу до оцінювання ефективності бізнес-моделі авіапідприємства на основі інноваційно- сті бізнес-процесів. При цьому, важливо враховувати можливості фінансової стій- кості авіапідприємства та встановити рівень запасу досягнення бажаної мети.
3. Мета та завдання дослідження
Метою дослідження є розробка комплексного підходу до оцінювання ефек- тивності бізнес-моделі авіапідприємства на основі інноваційності бізнес-процесів.
Це дасть можливість сприяти стимулюванню господарської діяльності, зростанню конкурентоспроможності підприємства та адаптації його до умов зовнішнього се- редовища.
Для досягнення мети було поставлено такі завдання:
– розглянути та удосконалити теоретико-методичні підходи дослідження інноваційності бізнес-процесів підприємства;
– удосконалити напрями формування ефективної бізнес-моделі авіапідпри- ємства на основі інноваційності бізнес-процесів;
– застосувати математичний інструментарій для визначення етапів підходу щодо оцінювання ефективності бізнес-моделі авіапідприємства;
– оцінити рівень фінансової стійкості авіапідприємств на конкурентних рин- ках та визначення їх конкурентного становища.
4. Матеріали та методи дослідження
Дослідження проводилось з використанням методів системного аналізу та те- оретичного узагальнення, спостереження та порівняння. Вказані методи були ви- користані для формування концепції ефективної бізнес-моделі підприємства, яка досягається в оцінювання джерел наявних ресурсів підприємства та інноваційно- сті його розвитку, а також аналізі існуючих бізнес-процесів на підприємстві.
На основі теоретичних концепцій був проведений аналіз можливості застосу- вання їх у практиці для авіапідприємств. Зокрема, був використаний комплексний підхід оцінювання бізнес-процесів авіапідприємства та їх поєднання для визна- чення які саме бізнес-процеси мають найбільший вплив на ефективність бізнес- моделі авіапідприємства.
Даний підхід дає змогу забезпечення конкурентоспроможності авіапідприємс- тва та визначити рівень фінансової стійкості у мінливому зовнішньому середовищі.
For reading
only
5. Результати дослідження з формування ефективності бізнес-моделі авіапідприємства на основі інноваційності бізнес-процесів
5. 1. Формування теоретико-методичного підходу дослідження іннова- ційності бізнес-процесів підприємства
Підприємство як відкрита економічна система має безліч взаємопов’язаних процесів, які своїм функціонуванням визначають його стан та перспективи розви- тку в майбутньому. Процеси, що протікають всередині підприємства, взаємо- пов’язані між собою та від них безпосередньо залежить загальний стан всього під- приємства. В умовах сучасного мінливого зовнішнього середовища підприємст- вам слід застосовувати інноваційний шлях розвитку, адже саме принципу іннова- ційного управління, які ґрунтуються на ефективному застосуванні та впрова- дженні бізнес-процесів дають змогу адаптуватись до змін. Досягнення бажаної си- нергетичної взаємодії між стратегією і фінансовими цілями підприємства є одним з напрямків інноваційності бізнес-процесів як складової управління підприємст- вом в цілому. Саме тому оптимальною є забезпечення ефективністю бізнес-про- цесів підприємства та залучення сучасних інформаційних технологій, що дозво- лить раціонально використовувати час при описі зв’язку між результатами бізнес- процесів і витратами на їх досягнення. Таким чином, для забезпечення інновацій- ності бізнес-процесів підприємства необхідно враховувати принципи, цілі, методи вдосконалення управління бізнес-процесами та чинники впливу на інноваційність бізнес-процесів. Слід зауважити, що питання управління бізнес-процесами гостро постають на підприємстві, коли на певному етапі його розвитку відбуваються по- рушення у роботі підрозділів, виробництва. Якщо вони носять регулярний харак- тер та істотно впливаючи на ефективність діяльності самого підприємства, потрі- бно швидко реагувати на них. З огляду на це, на рис. 1 представлено модель фор- мування інноваційності бізнес-процесів підприємства.
З метою забезпечення інноваційності бізнес-процесів на підприємстві пропо- нується застосовувати теоретико-методичний підхід удосконалення та реалізації бізнес-процесів. Даний підхід дає змогу діагностувати наявні бізнес-процеси під- приємства та встановити якісні та кількісні характеристики, які визначають сту- пінь ефективності управління і функціонування. Він також дозволяє постійне по- ліпшення й оптимізацію, тому дуже важливе формування системи удосконалення бізнес-процесів, що представлено на рис. 2.
Перший етап полягає в аналізі наявних бізнес-процесів на підприємстві, на другому етапі проводиться оцінка можливостей та проблем в існуючих бізнес- процесах. На третьому етапі відбувається процес удосконалення бізнес-процесів та реалізація запропонованих заходів, на четвертому етапі – контроль за виконан- ням запропонованих заходів з удосконалення бізнес-процесів.
Ефективне формування інноваційності бізнес-процесів на підприємстві про- понується здійснюватися наступними шляхами:
– вибір найбільш перспективних бізнес-проєктів інноваційного спрямування;
– диференціація критеріїв відбору інвестиційних бізнес-проєктів;
– забезпечення відповідності запропонованих інвестиційних бізнес-процесів виробничому та фінансовому потенціалу підприємства;
Not
a reprint
– забезпечення узгодженості інвестиційних бізнес-процесів за найважливі- шими показниками підприємства.
Принципи
- мінімальна типізація процесів;
- автономність бізнес- процесів;
- єдиний контроль за бізнес-процесами;
- спрощення узгодженості виконання функцій
Цілі
- оптимізація організаційної структури;
- мінімізація витрат;
- скорочення втрат робочого часу;
- підвищення якості продукції (послуг)
Методи
- безперервне удосконалення бізнес-процесів;
- реінжиніринг бізнес- процесів;
- методи швидкого аналізу;
- бенчмаркінг;
Чинники сприяння - фінансування
інноваційних проектів;
- інтелектуалізація активів;
- персональні компетенції;
- фонд підтримки інноваційних розробок
Інноваційність бізнес-процесів підприємства
Чинники впливу - емоційно-
когнітивні;
- технологічні;
- споживчі;
- матеріально- технічні Створення
бізнес- процесу
(ідеї)
Аналіз можливості її реалізації
Інноваційне
забезпечення Впровадження на під-ві
Просування
Стратегічні напрями забезпечення інноваційності бізнес-процесів
- формування нових конкурентних переваг;
- створення та впровадження інновацій на всіх етапах розвитку підприємства;
- технологічна модернізація наявності інфраструктури підприємства;
- створення та впровадження програми інноваційного розвитку Фінансові надходження
Рис. 1. Модель формування інноваційності бізнес-процесів підприємства
For reading
only
Рис. 2. Теоретико-методичний підхід до удосконалення інноваційності бізнес- процесів підприємства
5. 2. Напрями формування ефективної бізнес-моделі авіапідприємства на основі інноваційності бізнес-процесів
Одним із ключових моментів при формуванні бізнес-моделі підприємства є виявлення джерел стійких конкурентних переваг, що дозволять створити макси-
Not
a reprint
мальну цінність для споживачів. Успішна комерціалізація новітніх технологій та- кож залежить від бізнес-моделі, у межах якої вони виводяться на ринок. Динаміч- ний розвиток і тенденції інтелектуалізації бізнесу, зростання ролі інноваційної ді- яльності у підвищенні конкурентоспроможності підприємства мають всебічний вплив на розвиток підприємства, саме тому побудова ефективної бізнес-моделі охоплює всі аспекти управління підприємством. Як ключовою складовою ефекти- вної бізнес-моделі являються бізнес-процеси, які повинні ґрунтуватись на іннова- ційний аспект. Інноваційність бізнес-поцесів передбачають використання радика- льних та відкритих інновацій. Авіапідприємства, які виходять на ринок з іннова- ційними бізнес-процесами і відповідними конкурентними стратегіями, мають зна- чні переваги на ринку і можуть встановлюють свої правила, маючи великі конку- рентні переваги над конкурентами. Бізнес-модель авіапідприємства має забезпе- чити системне поєднання цілей та бізнес-процесів із реаліями зовнішнього сере- довища, яке підступно-стрімко змінюється.
Бізнес-процеси авіапідприємства дуже різноманітні та досить ускладнені, за- вдяки чому авіапідприємство може здійснювати успішну діяльність і задоволь- няти потреби клієнтів. У сучасних умовах загальна бізнес-модель повинна зміню- ватися у відповідності до швидких змін ринкового середовища. Це вимагає від управлінців аналізувати, перевіряти, удосконалювати, а іноді і реорганізовувати бізнес-процеси з метою досягнення ще більшої ефективності. При цьому потрібно орієнтуватися на те, яка специфіка у даного авіапідприємства, на яких клієнтів воно орієнтується, у яких географічних областях працює. Саме це дозволить до- сягти кращого ефекту, тобто зосередження на тих базових елементах бізнес-про- цесів, які можуть принести максимальний результат. Важливим питанням зали- шається правильний розподіл бізнес-процесів на елементи та визначення окремих їх складових з точки зору можливого процесу їх моделювання та представлення у вигляді взаємопов’язаної структури.
Сучасні напрямки розвитку ефективної діяльності підприємства вимагають раціонального вибору шляхів управління бізнес-процесами. Моніторинг економі- чної стійкості бізнес-процесів підприємства полягає у відстеженні показників еко- номічної діяльності, спрямованих на своєчасне виявлення та ранню профілактику проблем, а також відхилень від їх критеріїв [8].
Для реалізації ефективної бізнес-моделі авіапідприємства необхідні:
1. Визначення нових ключових чинників успіху, які визначаються при оцінці внутрішнього середовища підприємства, його внутрішнього потенціалу.
2. Розробка та забезпечення інноваційності бізнес-процесів.
3. Підвищення інноваційної активності підприємства, яке проявляється в ос- новних видах діяльності авіапідприємства: придбання авіаквитків здійснюється через Інтернет, технологічне оновлення повітряних суден, надання додаткових сервісів для пасажирів та ін.
4. Оцінка стратегічного аналізу інноваційного потенціалу авіапідприємства обумовлює необхідність аналізу сильних і слабких сторін його діяльності, аналізу інноваційного клімату та цілей та тенденції в розвитку галузі повітряного транс- порту.
For reading
only
Сталий розвиток підприємства характеризується здатністю здійснювати без- перервну господарську діяльність в будь-який час в умовах невизначеності впливу навколишнього середовища. Впровадження заходів сталого розвитку підприємс- тва має ряд економічних, соціальних та екологічних напрямів. Так до таких на- прямів можна віднести:
– підвищення рівня управління підприємством;
– відкриття нових ринкових можливостей;
– зростання інвестиційної привабливості підприємства;
– інноваційний підхід до розвитку товарів та послуг;
– мінімізація ризиків;
– підвищення ефективності розподілу ресурсів та скорочення витрат.
Однак для забезпечення сталого розвитку підприємства існує низка проблем, які необхідно вирішувати шляхом моніторингу, реінжиніринг та перепланування існуючих бізнес-процесів [9–11].
На рис. 3 представлено систему формування ефективної бізнес-моделі авіа- підприємства на основі інноваційності бізнес-процесів.
Таким чином, успішна реалізація бізнес-моделі авіапідприємства обумовлює необхідність гармонізації використання інноваційності бізнес-процесів, аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства та стратегічному аналізу інноваційного потенціалу.
Таким чином, будь-яке підприємство, яке планує розвиватися або виживати в динамічному середовищі, має стикатися з постійними змінами, оскільки його можливості продовжувати функціонувати під загрозою. В таких випадках сучасне економічне середовище для більшості підприємств змушені ставати гнучкими, по- стійно реагувати на зміни зовнішнього середовища. Розвиватися і реалізовувати різні місцеві та глобальні проєкти змін у своїй підприємницькій діяльності, які слід розвивати без втрати контролю [12].
Не потрібно також забувати, що для забезпечення інноваційного потенціалу підприємства надважливу роль відіграють інвестиції. Існує кілька факторів, що характеризують інвестиційну привабливість підприємства. Серед яких можна ви- ділити стабільність фінансового стану та рівень фінансових показників, конкурен- тоспроможність продукції, ступінь ризикованості інвестицій, а також наявний по- тенціал для розширення інновацій. Інвестиції відіграють важливу роль щодо роз- витку підприємства, а це означає, що вони сприятимуть його розвитку та вдоско- наленню, а також загальному покращення інноваційного клімату в країні [13].
Not
a reprint
Стратегічний аналіз інноваційного
потенціалу:
- аналіз
інноваційного клімату та цілей;
- вибір стратегіних альтернатив інноваційного розвитку;
- оптимізація мережі маршрутів;
- підвищення ефективності управління активами
авіапідприємств
Інноваційна активність авіапідприємства:
- технічне оснащення
повітряних суден;
- інноваційність всіх процесів на
авіапідприємстві;
- забезпечення інтернет-продажів;
- зменшення черг очікування пасажирів Етапи інноваційності бізнес-
процесів:
1. Дослідження та розвиток напрямів технологічного розвитку авіапідприємства.
2. Створення нових
інноваційних технологій.
3. Оцінка вартості
інноваційних технологій.
4. Розробка бізнес-плану нової інноваційної технології.
5. Адаптація інноваційних технологій.
6. Аналіз результату реалізації інноваційних технологій.
Бізнес-модель авіапідприємства Зовнішнє середовище:
- споживачі;
- конкуренти;
- посередники
Внутрішнє середовище:
- ресурсний потенціал;
- бізнес-процеси;
- технологія;
- фінансовий потенціал;
- організаційний потенціал;
- виробничий потенціал
Рис. 3. Система формування ефективної бізнес-моделі авіапідприємства на ос- нові інноваційності бізнес-процесів
5. 3. Математичний інструментарій застосування етапів підходу щодо оцінювання ефективності бізнес-моделі авіапідприємства
Вибір ефективної бізнес-моделі авіапідприємством в умовах невизначеності вимагає використання широкого кола інструментів прийняття рішень, серед яких
For reading
only
виділяються методи інтелектуального аналізу даних або дейтамайнінгу. Дані ме- тоди базуються на положеннях теорії нечітких множин, зокрема використовуючи алгоритм нечіткого логічного висновку, який складається із наступних етапів [14]:
1. Перший етап. Формування набору вхідних лінгвістичних змінних:
1* *2 *
* , ,..., n ,
Х х х х (1)
де x1, x2, …, xn – найменування вхідних лінгвістичних змінних; 1, 2…n – порядко- вий номер вхідної змінної.
2. Другий етап – фазифікація, тобто формулювання функцій належності для термів усіх вхідних змінних, складання логічних правил нечіткого висновку і ви- значення вагомості кожного правила.
Відповідно до [15], якщо позначити функцію належності і-ї вхідної нечіткої змінної (хi) з інтервалу х хi, i j-му нечіткому терму як tij для вхідної змінної, або dijдля вихідної змінної. Тоді нечітка терм-множина може бути задана як визначе- ний інтеграл обмежений функцією х до деякої нечіткої множини належності μj(xi) на відрізку х хi, i, де хi ліва межа інтервалу, хi права межа інтервалу.
У даному дослідженні використано функції належності гаусового типу, яка відповідає щільності нормального розподілу даних [16]:
1 — 2
—2
,
х b
х е c (2)
де b – координата максимуму функції належності, c – коефіцієнт концентрації фу- нкції належності, який визначається, виходячи із розподілу ознаки у генеральній сукупності.
Нечітка база знань містить також набір правил, які задаються нечіткими терм-множинами [15]:
x1 t1j jx2 t2j j... jxn tnj з вагою j
y dj, j 1, ,m (3)де t1j,t2j,...,tnj – значення вхідної лінгвістичної змінної, j – порядковий номер лін- гвістичного терму, y – найменування вихідної лінгвістичної змінної; dj – значення вихідної лінгвістичної змінної; θj – одна з двох можливих логічних операцій "ТА"
чи "АБО".
Міра виконання передумови кожного правила для набору вхідних змінних:
*
1*
*2 ...
*
,j Х wj j х jw хj j jw хj n j1, ,m (4) де wj позначає вагомість j-го правила у нечіткій базі знань.
Not
a reprint
3. Третій етап «Логічний висновок» [15]: визначається міра істинності висновку кожного з правил створеної бази знань шляхом рrоd-активації. Відбувається вияв- ленням функції належності j-го терму вихідної змінної (μdj(ω)) з урахуванням міри істинності передумови кожного правила для вектору вхідних змінних (μj(X*)).
4. Четвертий етап «Композиція» нечіткі терми вихідних змінних об’єдну- ються, шляхом агрегування (аgg) за операцією максимуму [15]:
1* 2* *
1* 2* *
аgg , ,..., max , ,..., ,
d d dm d d dm
(5)
5. П’ятий етап «дефаззифікації», у результаті якого набір нечітких висновків перетворюється у чітке число на основі алгоритму Сугено, який передбачає вико- ристання одного із двох типів правил нечітких висновків:
а) вихідна змінна розраховується як лінійна залежність вихідної змінної від комбінацій вхідних змінних [17]:
1 1 2 2 ... ,
x x u n xn (6)
де x1, x2 … xn – кількісні значення лінгвістичних змінних; ε1, ε2 … εn – вагові кое- фіцієнти відповідних рівнянь;
б) вихідна змінна визначається у якості константи [17]:
ω=γn, (7)
де yn – значення-константа вихідної змінної.
Наведений алгоритм нечіткого логічного висновку може бути доцільним для визначення стадій комплексного підходу у розв’язання різноманітних завдань у сфері економіки і управління підприємствами, тому що показує вплив кожного параметру бізнес-моделі підприємства в різних секторах економіки [18].
Відповідно до підходу: фінансовий результат, рентабельність та показники ефективності є показниками, що акумулюють у собі результати різних видів дія- льності підприємств за попередній період. І відповідно до цього, можуть слугу- вати індикаторами, які сигналізують про вдалий або невдалий вибір підприємст- вом бізнес-моделей.
Програмна реалізація нечіткого висновку виконувалась засобами Matlab (США) за алгоритмом нечіткого висновку Сугено.
Результуючим показником пропонується визначати коефіцієнт ефективності операційної діяльності (y). Даний показник визначається як відношення чистого доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (ЧД) до собівартості реалі- зації продукції, товарів, робіт, послуг (Соб). Даний показник має меншу мінли- вість ніж показники рентабельності, але при цьому досить точно відображає ре- зультативність обраної авіапідприємством бізнес-моделі.
Етап 1. Припускається, що ефективність обраної бізнес-моделі авіапідпри- ємства «γ» формується у результаті дії наступних чинників:
For reading
only
– x1 – мотиваційно-управлінська складова або рівень матеріального стимулю- вання мотивації працівників. Є узагальнюючою величиною здатності підприємс- тва утримувати і розвивати власних працівників, забезпечувати їм умови праці.
Може бути описана термами «низький» і «високий» рівні матеріального стиму- лювання мотивації;
– x2 – забезпеченість матеріально-технічними ресурсами. Має подвійне зна- чення, по-перше показує на скільки оптимально використовуються матеріальні і технічні ресурси у процесі діяльності. По-друге, показує на скільки вдало підпри- ємство формує активи, оскільки у разі наявності на балансі непрацюючих або над- лишкових активів, показник буде мати нижче ніж оптимальне значення. Також може бути описаний за допомогою термів «високий» і «низький» рівень матеріа- льно-технічного забезпечення;
– x3 – рівень підтримки (забезпечення) інноваційної діяльності. Показує зда- тність компанії до переходу на інноваційну модель розвитку, але, як справедливо зазначається у праці [19], «високий рівень розвитку нематеріальних активів може супроводжуватися низькою інноваційною активністю, і навпаки». Показнику мо- жна надати лінгвістичну оцінку за допомогою термів «низький» і «високий» рівні забезпечення інноваційної діяльності;
– x4 – коефіцієнт оборотності поточних активів. Оцінюється за термами
«швидка» і «повільна» швидкість одного обороту;
– x5 – збалансованість заборгованості підприємства вимірюється як відно- шення суми дебіторської заборгованості до кредиторської. Виходячи із міркувань, що значне перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською, як і її за- надто низький рівень негативно впливають на ефективність поточної діяльності підприємства. Даний показник може бути індикаторами незбалансованості грошо- вих потоків та майбутніх деструкцій поступальної виробничої діяльності. Рівень цього показника описаний за допомогою наступних трьох термів: «недостатній»,
«збалансований», «надвисокий» рівень дебіторської заборгованості;
– x6 – коефіцієнт автономії (відношення власного капіталу до пасивів підпри- ємства). Показує структуру джерел фінансування компанії. В аналізованій вибірці більшість підприємств мають досить низьке значення показника, яке у ряді випа- дків є меншим нуля. Причиною цього є отримані збитки у попередніх періодах, які перевищили вартість власного капіталу, що свідчить про вкрай низьку фінан- сову стійкість підприємства і високий ризик втрати фінансової стійкості. Для по- легшення розрахунків власний капітал таких підприємств при обчисленнях при- рівнювався до нуля, як рекомендується у ряді аналогічних обчислень [20]. Оціню- ється за допомогою термів «орієнтована на використання власного капіталу» і
«орієнтована на використання позикових коштів» структура капіталу.
Вплив зазначених вище чинників на ефективність підприємства пропону- ється визначати за шестифакторною моделлю ієрархічного типу (рис. 4).
З метою проєктування системи нечіткого логічного висновку, було прове- дено поглиблене дослідження вибірки із 15 спостережень діючих авіапідприємств за 2017–2019 рр., чим було забезпечено достатній масив інформації.
Not
a reprint
Рис. 4. Оціночні терми для лінгвістичних змінних x1–x6
Етап 2. Створено систему нечіткого логічного висновку засобами пакету прикладних програм Matlab Fuzzy Logic Toolbox (США) за допомогою системи нечіткого виводу типу Сугено, яка являє собою результат проєктування і навчання нейро-нечіткої гібридної моделі.
Для навчання гібридної мережі обрано метод hibrid з рівнем помилки 0 і кі- лькістю циклів 30, у результаті навчання мережі похибка 0,1626 процентних пун- кти, що достатньо для діагностики ефективності бізнес-моделей підприємства.
Для вхідних чинників x1–x6 та результатного y отримано модель «шість вхо- дів-один вихід». Отже, вхідні змінні x1–x4, x6 мають по два терми із відповідними графіками функцій належності, а змінна x5 – три.
За допомогою функцій належності вхідних змінних здійснюється фазифіка- ція, тобто перехід від числових параметрів вхідних змінних до нечітких значень лінгвістичних змінних. Етап фазифікації включає вибір нечітких термів для лінг- вістичної оцінки факторів впливу, що заданий на відповідних універсальних мно- жинах [21]. Тобто обираються функції належності для термів змінних x1–x6, які дозволяють для будь-якого значення із ряду вхідних даних визначити його міру належності до нечіткої множини. При цьому усім шести вхідним змінним задано функції належності типу gausmf (гаусова функція).
Далі формуються функції належності для побудови алгоритму нечіткого ви- сновку, табл. 1.
For reading
only
Таблиця 1
Функції належності, використані для побудови алгоритму нечіткого висновку
Назва терму Аналітичний вираз
Змінна x1 «рівень матеріальної підтримки мотивації працівників»
Низький
2 1
1
1 —0,007272
— , якщо 1,62
2 1,622 низький 1
1, якщо 1 1,6
, 2
х х
х е
х
Високий
2 1
1
1 —4,1452
— , якщо 2,56
2 1,585 високий 1
1, якщо 1 2,56 ,
х х
х е
х
Змінна x2 «забезпеченість матеріально-технічними ресурсами»
Низький
2
2 2
1 —0,0341
— , якщо 3,963
2 3,62 низький 2
1, якщо 2 3,963 ,
х х
х е
х
Високий
2
2 2
1 —8,48
— , якщо 4,81
2 3,67 високий 2
1, якщо 2 4,81 ,
х х
х е
х
Змінна x3 «рівень підтримки інноваційної діяльності»
Низький
2 3
3
—0,00576
—1 , якщо 3,92
2 3,863 низький 3
1, якщо 3 3,92
,
х х
х е
х
Високий
2 3
2
—9,087
—1 , якщо 5,2
2 3,88 високий 3
1, якщо 3 5,2 ,
х х
х е
х
Змінна x4 «коефіцієнт оборотності поточних активів»
Низький
2 4
4
1 —0,01799
— , якщо 3,72
2 3,71
низький 4
1, якщо 4 3,72
,
х х
х е
х
Високий
2
4 1
1 —8,849
— , якщо 5,16
2 3,685 високий 4
1, якщо 4 5,16 ,
х х
х е
х
