УДК 001.8:005.7:378
DOI: 10.15587/1729-4061.2022.253299
Розробка концепції побудови та використання інформаційного стандарту проєктного управління на базі системи управління інформацією primadoc Ю. М. Тесля, Н. Ю. Єгорченкова, О. В. Єгорченков, Ю. Л. Хлевна,
Є. Ю. Катаєва, В. В. Веретельник, І. П. Частоколенко, І. В. Огірко, А. О. Хлевний, Т. В. Латишева
Показана необхідність діджиталізації процесів управління проєктами, зо- крема, задля створення та використання інформаційного стандарту проєкт- ного управління (ІСПУ). Розроблено модель використання інформаційного ста- ндарту проєктного управління для визначення планових параметрів проєктів.
Сформульовано принципи та виділено задачі діджиталізації, рішення яких до- зволить створити такий стандарт. Проведено аналіз наявних теоретичних і практичних розробок в цій галузі. Показано, що питання створення інформа- ційного стандарту проєктного управління поки що залишається відкритим.
Встановлено, що для задоволення сформульованих вимог не підходять тради- ційні програмні засоби чи бази даних. Це пов’язане з тим, що вони не забезпе- чують необхідний рівень системності та документального супроводження в процесах формування інформаційного стандарту проєктного управління. Тому запропоновано використати систему управління інформацією підприємств і проєктів PrimaDoc для створення такого стандарту. Запропоновано концеп- цію побудови та використання інформаційного стандарту проєктного управ- ління на базі системи управління інформацією PrimaDoc. Розроблено структу- ру інформаційної технології формування ІСПУ проєктно-орієнтованої компа- нії. Запропоновано підхід та інструменти налаштування середовища системи управління інформацією PrimaDoc на технологію формування ІСПУ проєктно- орієнтованої компанії.
Проведені експериментальні дослідження, які показали зменшення витрат праці при формування ІСПУ на 65 %. Виконана практична апробація інформа- ційної технології формування ІСПУ проєктно-орієнтованої компанії на базі системи PrimaDoc. В ПАТ Тутковський (Україна) було створено інформацій- ний стандарт проєктного управління, який включав більше 10000 документів.
Результати експериментів і практичної апробації свідчать про ефективність розробленої концепції і інформаційної технології формування і використання інформаційного стандарту проєктного управління.
Ключові слова: інформаційний стандарт проєктного управління, система управління інформацією PrimaDoc, планування проєктів.
1. Вступ
У сучасному світі значно підвищились вимоги до якості та ефективності управління проєктами. Це вимагає не тільки підвищення рівня професійності менеджерів проєктів, але ще й забезпечення їх всією необхідною для управлін-
Not
a reprint
ня інформацією. Причому інформацією, яка стосується не тільки поточного проєкту, але й інформацією про те, як подібні проєкти виконувались раніше. Чи ефективно працювали виконавці і менеджери, які ризикові події виникали і до чого це призводило, наскільки надійними є постачальники ресурсів. Вся ця ін- формація формує деякий інформаційний стандарт проєктного управління ком- панії і дозволяє «навчитися» на помилках попередників, а не на своїх [1]. Тому діджиталізація проєктного управління, задля більш повного і ефективного ви- користання всієї інформації, що є в проєктах виходить на перший план в сучас- ний період розвитку економіки.
Багато чого робиться і робилось в цьому плані. Розроблялись і розробля- ються інформаційні технології управління проєктами і підприємствами, впро- ваджуються ERP-системи, використовуються різноманітні програмні засоби.
Але на цьому шляху є дві проблеми. По-перше, в більшості випадків всі ці інструменти орієнтовані на вирішення задач поточних проєктів, а не на інтелек- туальний аналіз попередньої інформації задля більш ефективного управління поточними проєктами. По-друге, проєктно-орієнтовані компанії, зазвичай, за- стосовують в процесах управління проєктами різні, інформаційно не пов’язані інструменти. Інструментальні програмні засоби, що використовуються в проєк- тах, створюються різними розробниками, для них відсутнє єдине цифрове сере- довище. Для них необхідно створювати інформаційні технології інтеграції баз даних. Такі програмні продукти не створюють єдину систему управління проє- ктами, не покривають усі процеси діяльності проєктно-орієнтованих компаній, а додаткові налаштування потребують значних капіталовкладень. Тим більше, такі засоби не утворюють єдине інформаційне середовище, яке б мінімізувало розрізненість систем, та яке можна було б використати для побудови інформа- ційного стандарту проєктного управління проєктно-орієнтованої компанії [1].
Який включав би інформацію з планування, бюджетування, моніторингу, заку- півель, адміністрування, управління ризиками, управління портфелями, управ- ління забезпеченням, і т. д. попередніх проєктів.
Тому необхідно проводити цифрову трансформацію проєктного управлін- ня задля створення інформаційного стандарту, який стане фундаментом вирі- шення функціональних задач управління проєктами, програмами, портфелями.
А для цього необхідне створення деякої цілісної технології формування ІСПУ в процесах вирішення поточних задач управління проєктами. І як показав попе- редній досвід, така технологія може базуватись на використанні системи управ- ління інформацією підприємств і проєктів – PrimaDoc [2].
Тому виникає актуальна наукова задача, яка полягає в розробці концеп- ції діджиталізації проєктів і програм, яка б дозволила створити релевантний інформаційний стандарт проєктного управління, задля підвищення ефектив- ності їх реалізації.
2. Аналіз літературних даних та постановка проблеми
Світові тенденції розвитку багатьох сфер діяльності людини спрямовані на діджиталізацію. Прикладом діджиталізації слугують віртуальні офіси, елект- ронні валюти, виплати за допомогою засобів інтернет, цифрові послуги та інше.
For
reading
only
Цифрова трансформація сучасного бізнесу вимагає змін і в процесах управлін- ня проектами. На сьогоднішній день ці зміни полягають в успішному застосу- ванні хмарних технологій, тобто проектна діяльність переходить до повної не- залежності від географічного чи технологічного розташування учасників прое- кту. Питання діджиталізації проектного менеджменту розглядається у багатьох працях [3–8]. В [3] зазначено, що компанії, які не мають існуючої програми ци- фрової трансформації, мають термін на її прийняття рік або менше. Досліджен- ня [4] показує, що 33 % компаній розробляють свої плани по цифровим перет- воренням, але не будуть виконуватися протягом наступних 12 місяців. 92 % бі- знесу вважають, що інтелектуальна автоматизація (комбіноване використання штучного інтелекту і автоматизації) буде більш широко використовуватися в рамках своєї компанії протягом наступних 12 місяців [5]. Переваги, які вже сві- дчать про зусилля щодо цифрової трансформації, включають збільшення частки ринку (41 %), збільшення зацікавленості клієнтів у цифрових каналах (37 %), більш позитивний моральний дух працівників (37 %), більша активність в Інте- рнеті та мобільних пристроях (32 %), дохід (30 %) [6]. Прикладом сучасних до- сліджень може послугувати робота [7]. В ній досліджено управління цифрови- ми проектами з цілісної точки зору: від консультацій до постпродакшн. Автор намагався вирішити проблеми, пов’язані з цифровими проектами. А саме, ін- струменти, пов’язані з DevOps, плануванням проектів, співпрацею, керуванням проектами Agile, керуванням тестуванням та плануванням проектів, поглиблене висвітлення моделі виконання Agile разом із її показниками, найкращі практики та сценарії застосування, спеціальне та поглиблене висвітлення для досягнення високої якості цифрових проектів за допомогою системи якості з детальним ви- вченням конкретного випадку, останні тенденції та інновації в цифровому про- сторі та їх вплив на управління цифровими проектами, тощо. Або, в досліджен- ні [8] метою є визначення концепції цифровізації управління проектами, а та- кож оцінка того, як працює управління проектами. можуть бути додатково роз- роблені та підтримані цифровими рішеннями для управління проектами. Це до- слідження має якісний характер і є емпіричним індуктивним дослідженням, пі- дкріпленим оглядом літератури. У рамках дослідження було проведено ін- терв’ю з експертами з управління проектами в підрозділі ланцюга постачання (SCE) Nokia. Емпіричний приклад складається з аналізу поточного стану та специфікації вимог до управління проектами в Nokia MN/BM/SCE, а також із всебічного техніко-економічного обґрунтування трьох найсучасніших цифро- вих рішень з управління проектами, доступних на ринках: JIRA, HP. PPM і MS POL. Проведений аналіз показав, що розвиток інформаційних технологій спри- яє більш ефективній управлінській діяльності команд проєктів. У [9] виокрем- лено готові програмні продукти, які забезпечують життєвий цикл проєктів. Не- доліком є розрідненість представлених технологій за функціями, відсутність концептуалізації єдиного інформаційного простору для управління проєктами та програмами. Питання інтеграції технологій з позиції діджиталізації підпри- ємства висвітлено у праці [10]. У роботі наведено перспективи швидкого реагу- вання, кращої доступності до даних в умовах електронного управління, але у роботі не представлено поєднання електронного управління одного цеху із ін-
Not
a reprint
шими, з адміністрацією, не сформовано регламенти такого управління. І не роз- глянуто питання інтеграції управління проєктами з управлінням підприємст- вом. Електронне управління бізнес-операціями підприємства знайшло продов- ження у роботі [11]. У дослідженні представлено модель, яка складається з компонентів, які можуть бути використані для визначення взаємодії між різни- ми проєктами, програмами. Це дозволяє розробляти ефективніші стратегії циф- рової трансформації. Але у роботі не представлено структуру бази даних взає- модій, не враховано унікальність кожного окремого підприємства, яке має вла- сні внутрішні стандарти діджиталізації. Концептуалізація діджиталізації проєк- тів та програм розглядається у роботі [12]. Результати дослідження направлені на інтеграцію системного, процесного і проєктного підходів у єдиний цифровий простір. Представлена праця направлена на діджиталізацію ЗВО, але не врахо- вує потреби виробничих проєктно-орієнтованих підприємств. Відкритим зали- шилось питання планування у єдиному інформаційному просторі нових проєк- тів з врахуванням існуючої інформації (яка зберігається у єдиному інформацій- ному просторі) за завершеними проєктами. Дане питання частково представле- но у роботі [13]. У статті представлено цифрову систему допомоги для плану- вання виробничої програми на ранніх етапах проєкту на основі моделювання матеріального потоку. Дані про продукт генеруються з використанням попере- дніх замовлень у зв’язку з оцінкою схожості. Але у представленій моделі не враховуються операційна діяльність, питання єдиного інформаційного просто- ру виходять за межі даного дослідження.
Поняття інформаційного стандарту на сьогодні застосовується для будіве- льних проєктів в контексті інформаційного моделювання будівель (BIM). У ро- боті [14], висвітлено недоліки існуючих досліджень щодо впровадження BIM.
Продовженням даного дослідження є праця [15]. У роботі запропоновано інфо- рмаційна стандартна структура для BIM для визначення систематичного стан- дарту та методу для ефективної розробки різних рекомендацій для стандарту.
Рішення питання впровадження електронного управління проектами проектно- орієнтованими підприємствами представлено у роботі [16]. Але у праці дослі- джено управління проектами, які можна чітко оформити в плануванні та конт- ролі реалізації: проекти створення та забезпечення інформаційних ресурсів. У статті [17] описано дослідження масштабів і характеру проектної документації та потоків проектної інформації в будівельній галузі. В дослідженні зіставлено різні типи проектної інформації з документами. На основі цього аналізу була розроблена комп’ютерна система для підтримки управління інформацією прое- кту. Система дозволяє керівникам будівництва вводити інформацію для різно- манітних подій проекту, перехресних посилань на різні масиви інформації та використовувати інформацію для моніторингу та контролю за різними аспекта- ми будівельного проекту.
Самим відомим і популярним засобом роботи з документацією проєктів є сімейство продуктів Microsoft SharePoint [18]. Але у цих продуктах відсутні ін- струменти налаштування інформаційного середовища на формування інформа- ційного стандарту проєктної діяльності, з ідентифікацією експертів та зберіган- ням всієї історії оцінок та змін індивідуально визначених параметрів проєктів.
For
reading
only
Базуючись на результатах аналізу зроблено висновок, що наразі не виявле- но наукові праці в яких би розглядалося питання формування та застосування інформаційного стандарту проєктного управління проєктно-орієнтованих ком- паній спеціалізованими програмними засобами. З іншого боку, є праці по сис- темам управління інформацією підприємств і проєктів [2]. Але в цих працях не розглядається можливість їх застосування до створення інформаційного стан- дарту проєктної діяльності.
Враховуючи вищесказане, можна зробити висновок про важливість науко- вої та практичної значимості створення єдиного цифрового простору (на базі системи управління інформацією підприємств і проєктів). І в цьому просторі інформація стане не чим іншим, як інформаційним стандартом проєктно- орієнтованих підприємств.
3. Мета та задачі дослідження
Метою дослідження є розробка концепції побудови та використання інфо- рмаційного стандарту проєктного управління в проєктно-орієнтованих компа- ніях на базі системи управління інформацією PrimaDoc. Це дасть можливість проєктно-орієнтованим компаніям створювати інформаційні стандарти проєкт- ної діяльності безпосередньо в процесах електронного документообігу та управління інформацію компанії.
Для досягнення наведеної мети необхідно вирішити наступні задачі:
– сформулювати принципи та виділити задачі діджиталізації, вирішення яких дозволить створити ІСПУ проєктно-орієнтованої компанії;
– розробити модель використання ІСПУ для визначення планових параме- трів нових проєктів;
– розробити структуру інформаційної технології формування ІСПУ проєк- тно-орієнтованої компанії;
– запропонувати підхід та інструменти налаштування системи управління інформацією PrimaDoc на інформаційну технологію формування ІСПУ проєкт- но-орієнтованої компанії.
4. Матеріали та методи дослідження
Об’єктом дослідження є процеси створення і використання інформаційно- го стандарту проєктної діяльності проєктно-орієнтованих підприємств. Пред- мет дослідження – процеси ідентифікації та зберігання інформації, яка форму- ється по ходу реалізації проєктів і може бути використана задля підвищення ефективності управління майбутніми проєктами.
Поняття інформаційного стандарту введено і розкрито у роботі [1]. Інфор- маційний стандарт – це не стандарт ISO з управління проєктами (який регламе- нтує процеси). Це нове поняття, синонімом якого є "стандартизований архів попередніх проєктів компанії". В традиційних технологіях такий стандарт ство- рюється різноманітними засобами управління проєктами. В цьому випадку ви- магаються додаткові напрацювання на системне використання такого «розподі- леного» стандарту. Для усунення цього недоліку пропонується нова концепція – в якості ядра інформаційного стандарту проєктного управління використати
Not
a reprint
систему PrimaDoc. Через цю систему всі інші засоби будуть надавати інформа- цію для управління проєктами, а PrimaDoc буде виконувати додаткову функцію – створюватиме цей стандарт як єдину систему інформації в проєктно- орієнтованій компанії. Тому в концепції побудови та використання інформа- ційного стандарту проєктної діяльності не розробляються нові методи та засоби накопичення інформації про хід виконання проєкту, а використовується існую- ча система управління інформацією підприємств і проєктів PrimaDoc. Але для ефективного використання необхідне її налаштування на ті задачі діджиталіза- ції, реалізація яких дозволить створити стандарт, зданий підвищити точність планування майбутніх проєктів. Це обґрунтовується тим, що питання створення інформаційних стандартів проєктної діяльності не реалізуються існуючими ін- струментальними засобами управління проєктами [19, 20]. Припущенням роботи є те, що проєктно-орієнтовані компанії, які будуть використовувати запропоновану концепцію, будуть реалізовувати проєкти які міститимуть значну кількість робіт і ресурсів, які вже виконувались і використовувались в попередніх проєктах.
Виходячи з цього, гіпотеза дослідження полягає в тому, що створення ІС- ПУ на базі системи PrimaDoc дозволить підвищити точність планування, що в свою чергу підвищить ефективність управління новими проєктами.
Для інтеграції в концепції створення ІСПУ задач діджиталізації, моделі вико- ристання ІСПУ, структур представлення інформації та технології налаштування системи PrimaDoc використовувались положення системного підходу. Для виді- лення інформаційної складової проєктних процесів, яка в повній мірі дозволить підвищити точність планування та ефективність управління майбутніми проєкта- ми використовувались засади проєктного підходу. Для розробки моделі викорис- тання ІСПУ, яка лягла в основу прогнозування параметрів майбутніх проєктів ви- користовувались методи експертної оцінки та теорії ймовірностей. Розробка стру- ктур ІСПУ виконувалась з використанням СУБД PostgreSQL.
Експериментальні дослідження проводились в умовах діючого виробничо- го підприємства, яке працювало в галузі приладобудування. Це дозволило на практиці перевірити адекватність запропонованої концепції та моделі, та відпо- відність налаштування системи PrimaDoc технології формування інформацій- ного ресурсу у проєктах виготовлення складних геофізичних приладів.
5. Результати дослідження процесів створення і використання інфор- маційного стандарту проєктного управління
5. 1. Принципи та задачі діджиталізації, орієнтовані на створення ін- формаційного стандарту проєктного управління
Метою цифрової трансформації проєктно-орієнтованих компаній є підви- щення ефективності і якості діяльності за рахунок більш повного використання інформаційного ресурсу компанії. Це дозволяє більш повно задовільнити інфо- рмаційні потреби команд проєктів за рахунок зберігання необхідної інформації в цифровій формі в інформаційному стандарті проєктної діяльності. Задамо ряд визначень, які відносяться до процесу цифрової трансформації проєктно- орієнтованих компаній.
For
reading
only
Визначення 1. Інформаційний простір проєктно-орієнтованих компаній – це вся інформація, що використовується компанією в процесі своєї діяльності.
Якісь елементи інформаційного простору оцифровуються і переносяться в циф- ровий простір. Який є частиною інформаційного простору ЗВО.
Визначення 2. Інформаційний стандарт проєктного управління (ІСПУ) про- єктно-орієнтованої компанії – інформація, що оцифровується в процесі вико- нання проєктів, і яка може бути використана для підвищення ефективності ви- рішення функціональних задач управління майбутніми проєктами.
В основі будь-якої концепції повинні лежати принципи, які визначають ба- чення сфери її застосування, механізми та інструменти її реалізації, місце в предметній області. Принципи діджиталізації, які забезпечать створення інфор- маційного стандарту проєктної діяльності наведені в табл. 1.
Таблиця 1
Принципи діджиталізації, які забезпечать створення інформаційного стандарту проєктної діяльності
№ Назва Опис
1
Принцип ре- зультативно-
сті
Результатом цифрової трансформації проєктно-орієнтованих компаній є створення ІСПУ та технології його використання в
процесі управління проєктами. Маючи інформаційний стан- дарт проєктного управління можна розраховувати параметри
плану з врахуванням інформації, що накопичена в стандарті 2 Принцип
входження
Інформаційний стандарт є частиною інформаційного просто- ру проєктно-орієнтованої компанії
3 Принцип ві- дповідності
Цифрова трансформація має за мету створення цифрового простору, а значить, побудову інформаційного стандарту
проєктно-орієнтованої діяльності
4
Принцип по- вноти відо-
браження процесів управління
проєктами
Інформаційний стандарт проєктного управління повинен ві- дображати все, що відбувається в проєктах і що можна вико-
ристати з користю в наступних проєктах. Це різноманітна інформація, яка створюється і використовується різними учасниками проєктів, міститься в різних інформаційних ба-
зах різних програмних засобів
Слідуючи сформульованим принципам (табл. 1) можна правильно визна- чити задачі управління проєктами та той інформаційний ресурс, який необхідно включити в ІСПУ.
До таких задач відносяться задачі аналізу, планування, моніторингу, управління ризикам і закупівлями, та інші, в рамках яких створюється інформа- ційний ресурс для ефективного управління проєктами. Тому в інформаційному стандарті проєктного управління необхідно відображати всю інформацію по тому, як і що відбувалось в проєкті.
Виходячи з такого представлення проблеми діджиталізації проєктно- орієнтованих компаній в процесі формування ІСПУ необхідно вирішити чо- тири задачі:
Not
a reprint
1. Визначити, яка частина інформаційного простору компанії повинна ві- дображатись в інформаційному стандарті.
2. Розробити структуру ІСПУ.
3. Розробити технологію його формування.
4. Розробити модель його використання.
Виходячи з такого бачення місця і ролі ІСПУ в управлінні проєктами можна визначити його основні компоненти та задачі діджиталізації, які дозволять напов- нити ці компоненти інформацією по проєктам, що виконуються в компанії:
1. Інформація по проєктному аналізу. Цінною є експертна оцінка проєкту, викладена в технічному, фінансовому, економічному аналізі, SWOT аналізі та аналізі реалізуємості.
2. Проєктна документація. Документація, що описує продукт проєкту та його конфігурацію. Це може бути беклог продукту (ІТ проєкти), проєктно- кошторисна документація (девелопмент і будівництво), конструкторсько- технологічна документація (проєкти в сфері промислового виробництва), та ін.
Важливим елементом інформаційного стандарту в цій частині є фізичні обсяги робіт по формуванню продукту проєкту та обсяги необхідних ресурсів.
3. План проєкту. Затверджений план та зміни, які вносяться до нього по ходу його виконання. Важлива динаміка змін в плані, робота виконавців, зриви термінів та їх причини, якість самого плану та якість оцінки різними експертами парамет- рів плану (які параметри які експерти задавали, і що було насправді).
4. Бюджет проєкту та зміни до нього, які виникають в процесі виконання проєкту. Важлива інформація для майбутніх проєктів – планові та фактичні ви- трати на роботи та матеріально-технічні ресурси (МТР). На що йдуть накладні витрати. Динаміка накладних витрат.
5. Планові та фактичні терміни закупівлі матеріально-технічних ресурсів.
Важлива інформація про затримки в закупівлях та причини зривів – бездіяль- ність контрагентів, чи погана робота логістики компанії.
6. План управління ризиком, ризикові події що виникли, відхилення фак- тичних параметрів управління ризиками від планових та які експерти які поми- лки допустили.
Для внесення наведеної інформації в ІСПУ проєктно-орієнтованої компанії необхідно вирішити задачі:
1. Визначити джерела інформації, які формують наведені компоненти ін- формаційного стандарту.
2. Розробити формальні сценарії обробки та внесення інформації в ІСПУ.
3. Розробити технологію використання сценаріїв для внесення інформації в ІСПУ в процесі роботи над проєктом. Причому використання сценаріїв не по- винно створювати незручностей та вимагати додаткових витрат часу.
4. Розробити структуру бази даних для зберігання інформації ІСПУ.
5. Розробити модель визначення планових параметрів нових проєктів з ви- користанням даних інформаційного стандарту.
На відміну від традиційної бази даних в інформаційному стандарті вся ін- формація відповідає логічній схемі: оцінка експертапрогнозовані параметри проєкту, що завершивсяфактичні параметри проєкту, що завершив-
For
reading
only
сяступінь довіри до експерта & оцінка експертом нового проєк- тупрогнозовані параметри нового проєкту.
Тому структура бази даних базується на логічнім зв’язку: на основі інфор- мації «А» планується стан «B» проєкту, хоча насправді стан проєкту став «С».
Що вимагає доповнення таблиць бази даних полями (табл. 2).
Таблиця 2
Додаткові реквізити інформаційного стандарту проєктного управління та прик- лад їх заповнення
Реквізити БД проєкту Реквізити ІСПУ Експерт Параметр
проєкту
Прогнозоване (розраховане) значення
Вихідна інформа- ція
Планове значення
Фактичне значення ID1201 Тривалість
проєкту X Виконання 13-ти
попередніх проє- ктів
1,2X По закін- ченні про- єкту
. . . ID1207 Бюджет
виконавця Y Виконання 7-ми попередніх проє- ктів
1,5Y По закін- ченні про- єкту
Формування ІСПУ в розрізі наведених задач дозволить:
1. Створити ІСПУ у вигляді архіву даних, структурованого під оцінку па- раметрів нових проєктів.
2. Оцінювати новий проєкт через збережені у інформаційному стандарті експертні оцінки попередніх проєктів.
3. Розраховувати параметри робіт, закупівель, ризиків на основі викорис- тання досвіду попередніх проєктів.
4. Будувати довіру до експертів через відхилення їх оцінок, від факту реа- лізації проєкту.
Для того, щоб побудувати технологію наповнення ІСПУ необхідно визна- чити, яка інформація із попередніх проєктів найбільш необхідна для визначення планових параметрів.
5. 2. Модель визначення планових параметрів нових проєктів з вико- ристанням інформаційного стандарту проєктного управління
Визначення планових параметрів нових проєктів по параметрам проєктів, що завершились, повинно виконуватися на основі наступних розрахунків.
1. Розрахунок тривалості робіт. Визначається:
1. 1. На основі показників, які встановлюють експерти (інформація по по- точному проєкту). Крім того враховується відхилення фактичної тривалості від планової, яку задавали ті ж експерти:
Not
a reprint
1
1 1
1 1
1 ,
i
m j i k n
i j
j i
M m
m r n n
i i
r n
k M
(1)де r n – очікувана тривалість роботи Zrn в проєкті Пn, отримана на основі оцінок експертів та даних ІСПУ;
m
r n – оцінка тривалості роботи Zrn в проєкті Пn експертом Em;
m
j i – оцінка тривалості роботи Zji в проєкті Пi експертом Em; ki – кількість робіт в проєкті Пi;
*
j i – фактична тривалість роботи Zji в проєкті Пi; M – кількість експертів.
1. 2. На основі тривалості робіт з такою ж назвою в попередніх проєктах.
Уточнюється через використання фізичних обсягів робіт та обсягів ресурсів:
1 1
, 1
n r n r i
i r i
r i r n
r n
F W F W
n
(2) де *r n – очікувана тривалість роботи Zrn в проєкті Пn, отримана з врахуван- ням обсягів робіт і ресурсів;
Frn – фізичний обсяг роботи Zrn в проєкті Пn;
*
Fr i – фактичний фізичний обсяг роботи Zri в проєкті Пi; Wrn – обсяг трудових ресурсів в роботі Zrn в проєкті Пn;
*
Wr i – фактичний обсяг трудових ресурсів в роботі Zri в проєкті Пi.
Для кожної роботи планова тривалість роботи вибирається з двох значень:
r n і *r n. Для вибору використовується правило: якщо кількість проєктів, в яких виконувалась робота Zrn значна (на практиці, більше 5), то вибирається значен- ня *r n, в іншому випадку вибирається r n. Але тут ще потрібно враховувати умови виконання робіт. Якщо умови виконання поточного проєкту відрізня- ються від попередніх (наприклад, інша пора року, інші виконавці), то краще вибирати значення r n.
2. Потреба в ресурсах.
2. 1. Для трудових ресурсів визначення обсягу по роботам проєкту. На ос- нові показників, які встановлюють експерти. Також враховується відхилення фактичних обсягів робіт від планових, які задавали ті ж експерти:
For
reading
only
1 1
1 1
,
ji n
i m
M m ji
m r k n
r k n
w w w
W n
M
(3)де wr k n – очікуваний обсяг ресурсу Tr в роботі Zkn проєкту Пn, отриманий
на основі оцінок експертів та даних з ІСПУ;
m r k n
w – оцінка експертом Em обсягу ресурсу Tr в роботі Zkn проєкту Пn;
m
W j i – оцінка обсягу ресурсу Tj в проєкті Пi експертом Em;
*
W ji – фактичний обсяг ресурсу Tj в проєкті Пi.
Оцінка потрібного обсягу ресурсу Tj в проєкті Пi експертом Em розрахову- ється по роботам цього проєкту
,
k i i
m m
ji Z jk i
W
wде wmj k i – оцінка експертом Em обсягу ресурсу Tj в роботі Zki проєкту Пi.
2. 2. Для будь-яких ресурсів. На основі переліку ресурсів в роботах з такою ж назвою попередніх проєктів. Уточнюється через фізичні обсяги робіт:
1 1
, 1
n r n
i j i r n r j i
j i r k n
z z w F F w
n
(4)
де wr k n* – очікуваний обсяг ресурсу Tr в роботі Zkn проєкту Пn, отриманий з
ІСПУ по аналогії з попередніми проєктами;
*
Fji – фактичний фізичний обсяг роботи Zji в проєкті Пi; Frn – проєктний фізичний обсяг роботи Zrn проєкту Пn;
wr ji – обсяг ресурсу Tr в роботі Zji проєкту Пi.
Для кожного трудового ресурсу плановий обсяг в роботі вибирається з двох значень: wr k n і w*r k n. Для вибору використовується правило: якщо кількість робіт, в яких використовувався ресурс Tr більше 20, то вибирається значення
* ,
r k n
w в іншому випадку вибирається wr k n. Для матеріальних і фінансових ресур- сів вибирається значення wr k n.
3. Закупівлі МТР. Визначається:
3. 1. На основі показників, які встановлюють експерти (інформація по по- точному проєкту). Також враховується відхилення фактичних термінів від пла- нових, які задавали ті ж експерти:
Not
a reprint
1 1
1 1
,
n r i
i m
M m r i
m r n
r n
n M
(5)де r n – очікувана тривалість закупівлі МТР Tr в проєкті Пn, отримана на основі оцінок експертів та даних ІСПУ;
m
r n – оцінка тривалості закупівлі МТР Tr в проєкті Пn експертом Em;
m
r i – оцінка тривалості закупівлі МТР Tr в проєкті Пi експертом Em;
*
r i – фактична тривалість закупівлі МТР Tr в проєкті Пi.
3. 2. На основі інформації про виконання закупівель у тих самих постача- льників раніше:
1
1 ,
1
n
i r i
r n n
(6)де *r n – тривалість закупівлі МТР Tr в проєкті Пn, отримана на основі даних ІСПУ.
З двох значень r n та *r n рекомендується вибирати більше.
4. Оцінка ризиків.
4. 1. На основі оцінки, яка встановлюється експертами. Але враховується оцінка ризиків в попередніх проєктах цими експертами та факт їх виникнення та впливу на проєкт:
Ймовірність ризику:
1 1 1
1 1
1
1 1 ,
n m
i r i r
M m
r n m r n
M
S n S
i r i r
p L
p p
p L
(7)
при умові:
1
1 0 ,
n m
i pr i Lr
1
1 0 ,
n S
i pr i Lr
де prn – очікувана ймовірність виникнення ризику Rr в проєкті Пn, отримана на основі даних експертів та даних ІСПУ;
m
pr n – оцінка ймовірності виникнення ризику Rr в проєкті Пn експертом Em;
For
reading
only
m
pr i– оцінка ймовірності виникнення ризику Rr в проєкті Пi експертом Em;
Lr– кількість подій, які призвели до ризику Rr в попередніх проєктах;
S
pr i– оцінка ймовірності виникнення ризику Rr в проєкті Пi експертом Es; M – кількість експертів.
Інформація по ризикам у попередніх проєктах береться з інформаційного стандарту проєктної діяльності. Причому, визначає, в скількох проєктах Lr ри- зик Rr відбувся.
Оцінка втрат від ризику:
1 1 1
1 1
1
1
, 1
n m
i r i r i
M m
r n m r n
M
S n S
i r i r i
D D
D D
D D
(8)
при умові:
1
1 0 ,
n m
i Dr i Dr i
in11
Dr iS Dr i
0 ,де Drn – очікувані втрати від ризику Rr в проєкті Пn, отримані на основі да- них експертів та даних ІСПУ;
m
Dr n – оцінка втрат від ризику Rr в проєкті Пn експертом Em;
m
Dr i – оцінка втрат від ризику Rr в проєкті Пi експертом Em;
*
Dr i – фактичні втрати від ризику Rr в проєкті Пi;
s
Dr i – оцінка втрат від ризику Rr в проєкті Пs експертом Es.
Розраховані ймовірності настання ризиків і очікувані втрати від настання ризикових подій повинні використовуватись командою для управління ризика- ми нового проєкту Пn.
Знаючи, які дані ІСПУ необхідні для планування наступних проєктів мож- на перейти до розробки структури інформаційної технології формування та ви- користання інформаційного стандарту проєктного управління проєктно- орієнтованої компанії.
5. 3. Структура інформаційної технології формування та використан- ня інформаційного стандарту проєктного управління проєктно- орієнтованої компанії
Для побудови ІСПУ необхідно визначитись саме з тим, які документи та які дані необхідні для отримання максимального ефекту від такого стандарту.
Традиційно, всі бази даних розділяються на фактографічні і документа- льні. Інформаційний стандарт проєктного управління містить, в основному,
