• No results found

View of Devising the policy of funds allocation in the decision-making process under the budget and tax management

N/A
N/A
Protected

Academic year: 2022

Share "View of Devising the policy of funds allocation in the decision-making process under the budget and tax management"

Copied!
24
0
0

Повний текст

(1)

УДК 336.02

DOI: 10.15587/1729-4061.2022.253072

Формування політики розподілу коштів у процесі прийняття рішень при бюджетно-податковому управлінні

Н. В. Кузьминчук, Н. Ю. Мадрус, О. І. Давидов, В. А. Євтушенко, О. В. Мелень, А. О. Харченко

Проведено дослідження, актуалізація та цінність якого спрямована на посилення значущості питання удосконалення політики розподілу шляхом впровадження моделі оптимізації розподілення бюджетних коштів у процес прийняття рішень. Визначено, що потенціал життєзабезпечення населення в регіоні (ПЖН в регіоні) виступає інструментом дослідження ресурсів регіону з точки зору їх можливості забезпечувати потреби населення регіону в поточ- ному періоді та в перспективі. Ґрунтуючись на антропоцентричному підході встановлено, що основним стратегічним ресурсом є людський потенціал, що має сукупність характеристик (компонент), які відображають його фізичний потенціал, потенціал здібностей і знань, майновий потенціал. Реалізація кон- цепції ПЖН в регіоні викликала нагальну потребу дослідження сучасних про- блем бюджетно-податкового управління розвитку регіонів, зокрема управління бюджетними видатками на стадії їх розподілу з використанням сучасних за- собів забезпечення цих процесів. Визначено доцільність застосування моделей математичного програмування для визначення ефективної структури бю- джету з урахуванням темпів інфляції та використання методики розрахунку реальної заробітної плати. Отримано значення найбільш пріоритетних напря- мів бюджетного фінансування: рівень розвитку соціальної інфраструктури (11 %), рівень професійної підготовки (29 %), рівень оплати праці та підприєм- ницького доходу (21 %) та рівень соціальних виплати населенню (14 %). Вста- новлено, що за умови нового розподілу бюджетних коштів величина досягнуто- го рівня розвитку ПЖН в регіоні збільшиться на 9 % порівняно з 2021 р.

Запропонований підхід виступає перманентно важливою передумовою формування пріоритетних напрямів бюджетного фінансування за компонен- тами ПЖН в регіоні у процесі продукування і реалізації універсальних й специ- фічних рішень в сфері бюджетно-податкового управління.

Ключові слова: політика розподілу, оптимальний розподіл, потенціал життєзабезпечення населення в регіоні, бюджетно-податкове управління.

1. Вступ

Суспільство є цілісною соціальною організацією життєдіяльності людей, яка історично виникла та безперервно розвивається; воно представляє собою систему різноманітних відносин, які взаємно обумовлюють друг друга. Кожна незалежна держава зацікавлена в прогресивному розвитку та процвітанні свого суспільства, у новій якості якого все більше проявляються ті риси та характери- стики, що будуть визначати його розвиток на найближчі десятиріччя.

Not a

reprint

(2)

Важливість цього для самопочуття та свідомості народу зростає в умовах дестабілізації економічного розвитку країн через глобальну фінансову кризу внаслідок пандемії коронавірусу та дії обмежувальних заходів. Ситуація на енергетичному ринку, політичні і соціально-економічні трансформації в світо- вих масштабах також вимагають якісних перетворень на стратегічному і такти- чному рівнях прийняття управлінських рішень.

Про несприятливі тенденції розвитку потенціалу життєзабезпечення насе- лення будь-якої країни свідчать дослідження та показники рейтингів, проведе- них як фахівцями науково-дослідницьких інститутів, так і міжнародними орга- нізаціями. Наприклад, за даними ООН значення індексу людського розвитку в світі є вкрай нерівномірним, що свідчить про різні досягнення країн з точки зо- ру стану здоров’я, освіти та фактичних доходів населення (табл. 1).

Таблиця 1

Рейтинг країн світу за індексом людського розвитку (Human Development Index 2020)

Рейтинг Країна Індекс людського розвитку

1 Норвегія 0,957

2 Ірландія 0,955

3 Швейцарія 0,955

4 Гонконг 0,949

5 Ісландія 0,949

74 Україна 0,779

185 Південний Судан 0,433

187 Чад 0,398

188 Центральноафриканська Республіка 0,397

189 Нігер 0,394

Результати дослідження показують, що розвиток людини покращується, але темпи сповільнюється у всіх регіонах світу і прогрес є дуже нестійким [1].

Тому актуалізація питання поліпшення соціально-економічних стандартів життя населення на основі якісних перетворень в усіх сферах життєдіяльності країни створює умови для існування суспільства та його постійного розвитку в сучасних реаліях. Об’єктивна діагностика життєзабезпечення населення країни (регіону) є не тільки першочерговою потребою економіки. Вона може розгляда- тися як ключовий показник результатів роботи органів державного управління та місцевого самоврядування як на рівні країни, так її регіонів. Кожна країна включає різні території, округи, регіони, однак їх об’єднує бажання досягти ви- сокого рівня життєзабезпечення населення за рахунок ефективного розподілу бюджетних коштів.

Одним з головних чинників стабільності досягнутих позитивних економіч- них тенденцій у країні (регіоні) є забезпечення економічного зростання як ос- нови підвищення добробуту населення. Це можливо на базі мобілізації та ефек- тивного використання комплексу засобів, серед яких вагоме місце займають

For reading

only

(3)

бюджетні інструменти. При цьому ключовою проблемою є забезпечення проце- сів формування доходної частини бюджетів різних рівнів. З іншого боку розпо- діл бюджетних коштів, їх обсяг і структура справляють значний вплив як на окремі галузі, так і на економіку країни в цілому.

На стратегічному рівні ефективний розподіл бюджетних коштів дозволяє ви- рішувати наступні завдання розвитку потенціалу життєзабезпечення населення:

– стимулювання народжуваності та проведення ефективної міграційної політики;

– зниження захворюваності населення, забезпечення умов життя населен- ня, покращення екологічної ситуації;

– забезпечення зайнятості та зростання доходів населення, розвиток науко- ємних інноваційних галузей.

Однак діюча політика розподілу бюджетних коштів не завжди дозволяє досягти поставлених цілей через недосконалість існуючих алгоритмів дій з ре- гулювання рівня потенціалу життєзабезпечення. Як показує досвід країн світо- вих лідерів, метою розвитку суспільства має стати не нагромадження матеріа- льних благ, а всебічний розвиток здібностей людини та найбільш повне задово- лення її потреб. Ці явища знаходять своє відображення в концепції людського потенціалу, зокрема антропоцентричного підходу, сутність якого проявляється в зміщенні акцентів зі збільшення обсягів виробництва ВВП на розвиток люд- ського капіталу. Врахування ступеня пріоритетності видатків на основі антро- поцентричного підходу дозволить сконцентрувати зусилля у сферах, де досяг- нення позитивних структурних зрушень виступає імпульсом відповідного оно- влення і розвитку в пов’язаних з ними або більш віддалених сферах.

Разом з тим, потенціал бюджетно-податкового управління в структурі державного регулювання соціально-економічного розвитку в багатьох країнах світу реалізовано не в повній мірі. Все це визначає надзвичайну актуальність та важливість проведення наукових досліджень ефективного розподілу бюджет- них коштів у контексті реалізації стратегічних завдань забезпечення стійкого розвитку регіонів та країни в цілому.

2. Аналіз літературних даних та постановка проблеми

Безперечно, головною метою дослідження розвитку потенціалу життєзабе- зпечення населення регіону має бути пошук шляхів оптимального розподілу бюджетних коштів. Це необхідно для координації прийняття й реалізації вива- жених управлінських рішень, що створить підґрунтя цілеспрямованої, система- тичної й адекватної дії щодо забезпечення підвищення якості життя. Потреба в оптимальному розподілі бюджетних коштів за статтями фінансування обумов- лена, в першу чергу, обмеженістю ресурсів та необхідністю їх ефективного ви- користання. Крім того, на цей час в процесі прийняття управлінських рішень у сфері розподілу бюджетних коштів не сформувалося чіткого та регламентова- ного підходу, що вимагає її всебічного вивчення і теоретичного обґрунтування.

Так, у роботі [2] серед основних проблем із джерелами фінансування бюджет- них програм виділено нерівномірність розподілення бюджетних коштів у часі, просторі й серед розпорядників коштів. Внаслідок цього виникає необхідність

Not

a reprint

(4)

не лише поглиблення рівня адаптації наявних теоретичних положень до реалій української економіки, а й розробки рекомендацій щодо цілісної концепції удо- сконалення української системи державного регулювання розвитку регіонів.

В роботі [3] наведено результати дослідження щодо вирішенням проблеми побудови ефективної бюджетної політики. Дослідники зауважують, що стиму- лювання бюджетного та податкового процесів полягає у проведенні заохочува- льних заходів для суб’єктів діяльності регіону. Але залишилися невирішеними питання, пов'язані з питаннями пошуку шляхів оптимізації видатків бюджету, що свідчить про обмеженість аналізу структурних та організаційних заходів у цьому напрямку. Однак вважаємо, що значенню та характеру реалізації будь- яких заходів повинно передувати встановлення раціональних кількісних пропо- рцій розподілу бюджетних коштів.

У роботі [4] показано, що у бюджетній сфері спостерігається пріоритетне надання фінансових ресурсів бюджетним установам, які протягом звітного пе- ріоду отримали позитивний ефект від їх використання. З метою стимулювання платників податків держава надає податкові пільги, податкові кредити, встано- влює інші преференції. Створюючи особливості або пільгові режими оподатку- вання, місцева влада залучає додаткові інвестиції, сприяє новому будівництву, розвитку зовнішньоекономічних звязків, створенню спеціальних економічних зон та зон промислового будівництва.

Але залишилися невирішеними питання, пов'язані з визначенням залежно- сті обсягу бюджетного фінансування обраних напрямів та тенденцій розвитку регіону. Причиною цього можуть бути об'єктивні труднощі, пов'язані з складні- стю та неузгодженість нормативної бази регулювання податкової сфери. Варіа- нтом подолання відповідних труднощів може бути обґрунтування основ держа- вного регулювання розвитку регіону фінансово-бюджетними інструментами, що включає етапи процесу розвитку та являє собою систему взаємозв'язаних завдань регіону як соціально-економічної системи.

Саме такий підхід використаний у роботі [5], проте оцінка рівня впливу бюджетних видатків на показники потенціалу життєзабезпечення населення регіону не враховують кількісні та якісні аспекти його вимірювання.

У цьому напряму дуже змістовними є дослідження [6], в якому оптималь- ний розподіл коштів вважається таким, що дозволяє досягнути відповідного стану соціально-економічного розвитку регіону. Даний показник характеризу- ється мінімально можливими відмінностями рівня розвитку досліджуваного регіону та ідеального регіону. Тобто, стану при якому інтегральний індекс соці- ально-економічного розвитку регіону досягає максимальних значень [7]. Осно- вним недоліком даного підходу є важкість ідентифікації характеристик ідеаль- ного регіону, оскільки на соціально–економічний розвиток окремих територій впливають як об’єктивні, так і суб’єктивні фактори.

Деякі дослідники пропонують надмірно складний апарат дослідження оп- тимального розподілу бюджетних коштів за напрямками, що становить певні перепони до використання досягнутих результатів досліджень широкою ауди- торією читачів [8]. Наприклад, в роботі [9] пропонуються методи моделювання політики розподілу коштів та факторів впливу на засадах теорії нечітких мно-

For reading

only

(5)

жин. В роботі [10] при дослідженні бюджетно–податкового управління викори- стовують метод головних компонент та багатофакторний кореляційний аналізу.

Але з огляду на певну обмеженість статистичних даних, результати такого роду досліджень мають недостатній рівень обґрунтованості рівня розвитку потенціа- лу життєзабезпечення населення.

При моделюванні оптимального розподілу бюджетних коштів між напрям- ками розвитку регіону було використано у загальному вигляді підхід, запропо- нований у роботі [11]. Даним автором обрана система критеріїв, що дозволяють оцінити ефективність управління регіоном (адитивний та мультиплікативний критерій). Обмеженням даного підходу є неможливість об’єктивного визначен- ня адекватності обраних критеріїв.

На цій основі запропоновано модель оптимізації процесу розподілу бю- джетних коштів у вигляді двокритеріальної задачі нелінійного програмування.

Запропонований підхід дозволяє дослідити зв’язок між рівнем розвитку, досяг- нутого за рахунок бюджетних асигнувань у конкретній сфері, спрямованих на вирішення конкретних проблем розвитку регіону, та обсягу коштів для його збільшення на 0,01. Безсумнівним є те, що ця залежність має експоненційну форму, тобто зростання напряму розвитку регіону є результатом збільшення бюджетних коштів, спрямованих на фінансування даного напрямку.

Проте, наведені у роботі [11] положення є дискусійними з точки зору не- обхідності проведення аналізу, заснованому на реальній статистичній інформа- ції, та необхідності врахування рівня впливу бюджетних видатків на показники життєзабезпечення населення регіону.

Все це дозволяє стверджувати, що доцільним є проведення дослідження, присвяченого необхідності розробки підходів до моделювання політики розпо- ділу бюджетних коштів. Визначення оптимальної структури бюджетних витрат дозволить покращити рівень життєзабезпечення населення регіону країни в процесі бюджетного управління.

3. Мета та задачі дослідження

Метою даного дослідження є розробка підходів до моделювання політики розподілу коштів з метою підвищення загальної ефективності та результатив- ності прийняття управлінських рішень при бюджетно-податковому управлінні.

Це дасть можливість сформувати пріоритетні напрями фінансування за рахунок бюджетних коштів окремих сфер та об’єктів бюджетно-податкового регулю- вання для поліпшення рівня розвитку життєзабезпечення населення як країни, так і її регіонів.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

– запропонувати методичний підхід до визначення потенціалу життєзабез- печення населення (ПЖН) як інструменту дослідження спроможності ресурсів регіону задовольняти потреби населення в поточному періоді та перспективі;

– запропонувати науково-практичний підхід до формування методики ефе- ктивного розподілу бюджетних коштів за показниками ПЖН в регіоні.

4. Матеріали та методи дослідження

Not

a reprint

(6)

Методичною основою дослідження виступили концепції соціально- економічного розвитку, державного регулювання розвитку регіонів в умовах трансформації фінансово-бюджетної системи, використання фінансово- бюджетного інструментарію формування потенціалу життєзабезпечення насе- лення регіону.

В ході проведеного дослідження для побудови логіки та структури дослі- дження використано метод структурно-логічного аналізу. Систематизація точок зору дослідників щодо змісту базових понять, що використовуються при оці- нюванні потенціалу життєзабезпечення населення в регіоні, проведена із вико- ристанням методу теоретичного узагальнення.

Статистичний аналіз використано для визначення інституційних тенденцій та результативності розвитку регіону при дослідженні потенціалу життєзабез- печення населення, математичного програмування – для оптимізації розподілу бюджетних коштів на розвиток потенціалу життєзабезпечення населення регіо- ну. Для наочного подання отриманих результатів і схематичної побудови обґрун- тованих підходів використано графічний метод. Процес визначення оптимальної структури бюджетних витрат на основі математичного програмування здійснюва- вся з використанням програмного забезпечення RTC MathCad 14 (США).

5. Результати дослідження оптимального розподілу коштів у процесі прийняття рішень при бюджетно-податковому управлінні

5. 1. Визначення потенціалу життєзабезпечення населення в регіоні Основним недоліком структури видаткової частини державного бюджету те, що при формуванні та виконанні більшості видатків бюджету не врахову- ється податкова спроможність економіки та населення в процесі забезпечення надходжень до бюджету. Це призводить до виникнення структурних дисбалан- сів у фінансах держави та значних (прихованих та існуючих) дефіцитів бюдже- ту [12]. Ще одним негативним фактором є і характер його виконання. Більшість бюджетних видатків спрямовані не на досягнення довгострокових цілей, а на вирішення накопичених проблем [13].

Основним стратегічним ресурсом в регіонах є людський капітал, на який впливають певні фактори, а саме рівень освіти, стан сфери охорони здоров’я, соціальне середовище, рівень життя населення, екологічна ситуація [14]. Отже можна стверджувати, що розглянуті характеристики формують людський поте- нціал, який має наступні складові: соціально-демографічні, соціальні, економі- чні, екологічні. Людські ресурси традиційно використовуються з метою досяг- нення цілей як на рівні особистості, так і на рівні суспільства в цілому. До них крім інструментальних, що спрямовані на забезпечення базових умов життєдія- льності, відносяться і екзистенціальні, що передбачають розширення можливо- стей та потенцій особистості в процесі самореалізації.

Поліпшення життєзабезпечення населення будь-якої країни створює одно- часно умови і для існування суспільства, і для його розвитку [15]. ПЖН в регіо- ні складають ресурси соціально-економічного потенціалу, що надають можли- вості отримати зарплату та доходи від підприємницької діяльності. Також до складу ПЖН входять і бюджетні ресурси в частині надання соціальної допомо-

For reading

only

(7)

ги та пенсій, бюджетні інфраструктурні ресурси, що дозволяють людям отри- мати безкоштовні блага. Концепція ПЖН в регіоні є інструментом дослідження здатності ресурсів задовольняти потреби населення в даний час і в майбутньо- му. Тому в основі концепції ПЖН в регіоні лежить антропоцентричний підхід, який значно розширює можливості вільного вибору людиною напрямів реалі- зації свого потенціалу, тобто власних здібностей у різних сферах. Людський капітал потребує постійного розвитку, а для цього необхідні значні інвестиційні вкладення. На макрорівні його фінансування відбувається за рахунок Державного бюджету України. Отже виникає проблема оптимального розподілу обмежених ресурсів, яку можна розглядати як задачу математичного програмування, оскільки цей науковий напрям розглядає застосування математичних методів для розв’язання оптимізаційних економічних задач [16–18]. В дослідженні сформова- но методичний підхід до визначення ПЖН в регіоні та його складових (рис. 1).

Формування системи показників, які характеризують рівень розвитку потенціалу життєзабезпечення населення (ПЖН) в регіоні Аналіз показників оцінки регіональних ресурсів, які визначають

розвиток соціально-економічного потенціалу регіону

Людський потенціал Інші показники оцінки

розвитку регіону Демографічний

потенціал Фізичний

потенціал Середовище проживання Потенціал здібностей і

знань Майновий

потенціал

Демографічний розвиток Соціальний

потенціал

Індикатори стану економічної системи

Макроекономічні показники Послуги населенню

Фінансування людського розвитку

Формування та визначення показників ПЖН в регіоні

Аналіз показників ПЖН в регіоні

Фізичний потенціал

населення регіону Потенціал здібностей і

знань населення регіону Майновий потенціал населення регіону

Формування та прийняття управлінського рішення щодо формування ПЖН в регіоні

Рис. 1. Методичний підхід до визначення потенціалу життєзабезпечення насе- лення в регіоні та його складових

Джерело: розроблено авторами

Not

a reprint

(8)

Під потенціалом життєзабезпечення населення в досліджені розуміється сукупність основоположних здібностей, можливостей індивіда, рівень розвитку й реалізації яких підвищує продуктивність його діяльності. ПНЖ в регіоні бу- демо вважати наявні регіональні ресурси, які формують доходи населення у ви- гляді заробітної плати, соціальної допомоги, пенсій та підприємницького дохо- ду, також ресурси бюджетної інфраструктури надання населенню безкоштов- них благ. ПЖН в регіоні складають ресурси соціально-економічного потенціалу з точки зору надання можливостей отримання зарплати та доходів від підприє- мницької діяльності. Крім того, складовими ПЖН є бюджетні ресурси в частині надання соціальної допомоги та пенсій, а також ресурси бюджетної інфрастру- ктури в контексті можливостей надання населенню безкоштовних благ. Тому в досліджені пропонується виділити наступні його компоненти: фізичний потен- ціал, потенціал здібностей та знань, майновий потенціал, сформованих за раху- нок видатків бюджету. Розглянемо більш докладно кожну складову та показни- ки, які її формують.

Першою складовою ПЖН в регіоні є фізичний потенціал, який характери- зують соціально-демографічні чинники та чинники здоров’я.

Пропонується для оцінки стану сфери охорони здоров’я використовувати такі показники: рівень захворюваності населення (х1) і рівень оздоровлення та спортивної підготовки (х3). Для оцінки соціального середовища – рівень розви- тку соціальної інфраструктури (х2) і рівень житлово-комунальних послуг (х4), для оцінки екологічної ситуації в регіоні – рівень екологічної безпеки (х5).

Наступна складова – потенціал здібностей та знань, який характеризує знання та навички, які були здобуті шляхом освіти, професійної підготовки та культурного розвитку особистості. Для її оцінки пропонується використовувати наступні показники – рівень освіти (х6), рівень культури (х7).

Остання складова це – майновий потенціал, який характеризує здатність індивіда раціонально та ефективно використовувати фінансові ресурси, що пе- ребувають у його розпорядженні, щоб поліпшити якість його життя. Для її оці- нки пропонується використовувати наступні показники – рівень оплати праці та підприємницького доходу (х8), рівень соціальних виплати населенню (х9).

Тим самим можливо віднести відповідну статтю видатків до кожного з дев’яти напрямів (х1–х9).

5. 2. Формування методики ефективного розподілу бюджетних коштів за показниками потенціалу життєзабезпечення населення в регіоні

Процес визначення оптимальної структури бюджетних витрат на основі математичного програмування пропонується розподілити на декілька етапів:

1 етап: Формування вихідної інформації для моделювання. Для досягнення поставленої мети використаємо систему показників, яку обґрунтовано в попе- редньому пункті. Таким чином, з використанням побудованої оптимізаційної моделі буде вирішуватися проблема найбільш ефективного розподілу коштів, яке дозволить покращити рівень ПЖН в регіоні.

For reading

only

(9)

В якості змінної моделі yi,

_ _ _ _

1,

i m була обрана частка коштів, які вклада- ються в і-й напрям розвитку ПЖН в регіоні. Таким чином, виникає наступне обмеження:

1

1,

m

i i

y (1)

яке враховує, що бюджет необхідно розподілити між всіма компонентами ПЖН в регіоні, а саме фізичний потенціал, потенціал здібностей та знань та майнового потенціал життєзабезпечення населення регіону.

Кількість коштів, що вкладаються в і-ий напрямок:

б ю д ж,

i i

P y P i 1,m,

де Pбюдж − загальний розмір бюджетних коштів, що планується вкладати в ПЖН в регіоні.

Досягнутий рівень життєзабезпечення населення Харківського регіону поз- начимо Іфакт. Зрозуміло, що мова йде про покращення цього значення за рахунок вирішення оптимізаційного завдання перерозподілу бюджетних коштів. Тобто не- обхідно вирішити завдання максимізації рівня ПЖН в регіоні з урахуванням об- меження (1). Для цього необхідно сформувати цільову функцію, яка відображає залежність ПЖН в регіоні від його складових, тобто має наступний вигляд:

1, 2, 9.

I F x x x

Так, для формування функції залежності рівня ПЖН в регіоні від складо- вих було використано розраховані дані для показників (х1–х9) за аналізований період 2010–2020 рр. [19, 20]. При проведенні відповідних розрахунків статис- тичні дані по бюджетних видатках було скориговано з урахуванням темпів ін- фляції, що дозволило визначити їх реальну величину на основі використання методики розрахунку реальної заробітної плати [21].

Оскільки складові ПЖН в регіоні вимірюються за допомогою різних вели- чин, які змінюються в різних діапазонах, було здійснено їх нормування. Даний процес передбачає, що їх значення знаходяться в діапазоні від 0 до 1, при чому найкращі значення показників відповідають 1, а найгірші – 0.

В свою чергу, значення кожного показника xi залежить від фінансових ресурсів, що направлено в обраний напрямок, тобто xi є функцією наступного загального виду:

 .

i i i

x f y (2)

Not

a reprint

(10)

Таким чином, виникає необхідність побудувати відповідні функції (моделі) залежності складових рівня розвитку ПЖН в регіоні від величини бюджетних коштів, що спрямовані на розвиток регіону.

2 етап: Побудова моделей взаємозв’язку між значеннями показників, які характеризують ПЖН в регіоні та величиною бюджетних коштів, спрямованих на його розвиток.

Для побудови моделей залежності складових рівня фізичного потенціалу від кількості бюджетних коштів було використано сформовані дані на поперед- ньому етапі. Однак вважаємо за доцільне додати наступне міркування: значення будь-якої складової xi буде мати не нульове значення, навіть якщо кошти в цей напрям не вкладаються.

Залежність показників, які характеризують фізичний потенціал, (х1–х5) від обсягів коштів з бюджету наведено на рис. 2, 3.

а

б

Рис. 2. Нормовані значення показників фізичного потенціалу регіону від обсягів коштів з бюджету на напрям: а – відносний рівень захворюваності населення; б

– відносний рівень розвитку соціальної інфраструктури Джерело: побудовано авторами за даними [19, 20]

0 0,2 0,4 0,6 0,8

0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6

Апроксимовані значення Вихідні значення х1

0 0,2 0,4 0,6 0,8

0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6

Апроксимвані значення

For reading

Вихідні значення х2

only

(11)

а

б

в

Рис. 3. Нормовані значення показників фізичного потенціалу регіону від обсягів коштів з бюджету на напрям: а – відносний рівень оздоровлення та спортивної

підготовки; б – відносний рівень житлово-комунальних послуг; в – відносний рівень екологічної безпеки

Джерело: побудовано авторами за даними [19, 20]

0 0,2 0,4 0,6 0,8

0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6

Апроксимвані значення Вихідні зачення х3

0 0,2 0,4 0,6 0,8 1

0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6

Апроксимовані значення Вихідні значення х4

0 0,2 0,4 0,6 0,8

0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6

Апроксимовані значення Вихідні значення х5

Not

a reprint

(12)

Виходячи з рис. 1, можна ввести гіпотезу, що залежність між складовими рівня фізичного потенціалу регіону і обсягами бюджетних коштів на їх фінан- сування можна описати моделлю наступного вигляду:

b,

i i

I a y (3)

де a і b – параметри моделі.

Модель (3) належить до класу нелінійних моделей, але її параметри мож- ливо отримати за рахунок її лінеаризації та використання методу найменших квадратів [12]. Результати розрахунків зведено в табл. 2.

Таблиця 2

Параметри моделей залежності рівня фізичного потенціалу від величини бю- джетних коштів, що спрямовані на розвиток регіону

Складові фізичного потенціалу Параметри моделі Помилка ап- роксимації

а b

рівень захворюваності населення Х1 0,87 0,33 7,3 % рівень розвитку соціальної інфраструктури

Х2 0,78 0,31 12,8 %

рівень оздоровлення та спортивної підготов-

ки Х3 0,81 0,3 9,3 %

рівень житлово-комунальних послуг Х4 0,88 0,34 12,6 % рівень екологічної безпеки Х5 0,76 0,33 9 % Джерело: розраховано авторами

Аналіз даних табл. 2 дозволяє дійти висновку, що всі побудовані моделі можна використовувати у подальшому досліджені, оскільки рівень помилки складає менш 15 %. Наступним кроком цього етапу є побудова аналогічних за- лежностей між показниками потенціалу здібностей та знань та бюджетними коштами (рис. 4). Графічне відображення залежності між бюджетними видат- ками та показниками потенціалу населення надано на рис. 5.

Виходячи з представленої інформації (рис. 2, 3) найбільш достовірний та щільний зв'язок спостерігається між складовими потенціалу здібностей та знань і майнового потенціалу та кількістю бюджетних видатків на їх забезпечення.

Встановлена залежність може бути описаний за допомогою ступеневої функції загального вигляду (3), що підтверджує положення про можливість підвищити певною мірою складові потенціалу за рахунок бюджетного фінансування.

Результати побудови моделей та оцінки їх якості для складових потенціалу здібностей та знань і майнового потенціалу наведено в табл. 3.

Таким чином, рівняння вигляду (3) та встановлені графіки функцій (рис. 1–3) дозволили побудувати функції Ii, які є універсальними для всіх складових ПЖН в регіоні.

3 етап: встановлення критерію оптимізації та системи обмежень моделі оп- тимізації бюджетних коштів.

For reading

only

(13)

Величина досягнутого рівня розвитку ПЖН в регіоні залежить від складо- вих, які розглянуто вище та можна вважати, що є їх лінійною комбінацією.

а

б

Рис. 4. Нормовані значення показників потенціалу здібностей та знань регіону від обсягів коштів з бюджету на напрям: а – відносний рівень освіти; б – відно-

сний рівень культури

Джерело: побудовано авторами за даними [19, 20]

Отже, при аналізі можливих критеріїв рівня ПЖН в регіоні пропонується використовувати зважений адитивний критерій (F), який буде мати вигляд:

0 0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9

0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6

Апроксимовані значення Вихідні значення х6

0 0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9

0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6

Апроксимовані значення

Not

Вихідні зачення х7

a reprint

(14)

 

1

m a x ,

i

m

i i i

y i

F I y (4)

де αі − коефіцієнт відносної важливості і-го напрямку ПЖН в регіоні, Σαi=1.

а

б

Рис. 5. Нормовані значення показників майнового потенціалу регіону від обся- гів коштів з бюджету на напрям: а – відносний рівень оплати праці та підприє-

мницького доходу; б – відносний рівень соціальних виплат населенню Джерело: побудовано авторами за даними [19, 20]

Для розрахунку чисельних значень пропонованих коефіцієнтів автори вва- жать за доцільне використовувати загальновідомий підхід, що ґрунтується на експертних оцінках, у якості яких виступають попарні порівняння важливості показників впливу на ПЖН [17].

Результати використання цього підходу наведено в табл. 4.

0 0,2 0,4 0,6 0,8 1

0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6

Апроксимвані значення Вихідні значення х8

0 0,2 0,4 0,6 0,8 1

0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6

Апроксимвані значення Вихідні значення х9

For reading

only

(15)

Таблиця 3

Параметри моделей залежності складових рівня потенціалу здібностей та знань і майнового потенціалу від величини бюджетних коштів, що спрямовані на роз- виток регіону

Складові потенціалу здібностей та знань і майнового потенціалу

Параметри моделі Помилка ап- роксимації

а b

рівень освіти Х6 0,91 0,31 12,6 %

рівень культури Х7 0,76 0,28 13,1 %

рівень оплати праці та підприємницького доходу Х8

0,93 0,28 9,2 % рівень соціальних виплати населенню Х9 0,92 0,32 12,8 % Джерело: розраховано авторами

Таблиця 4

Коефіцієнти відносної важливості складових потенціалу життєзабезпечення на- селення в регіоні

рівень захво-

рюва- ності насе- лення

Х1

рівень розвитку

соціаль- ної ін- фрастру- ктури Х2

рівень оздоро- влення та спор- тивної підго- товки Х3

рівень житло-

во- кому-

наль- них послуг

Х4

рі- вень еко- логі- чної

без- пеки

Х5

рі- вень

осві ти Х6

рі- вень

ку- льту ри Х7

рівень оплати праці та підприє- мницько-

го дохо- ду Х8

рівень соціа- льних випла- ти на- селен-

ню Х9 0,07 0,11 0,06 0,08 0,06 0,19 0,11 0,18 0,14 На основі існуючого зв’язку бюджетних видатків та показників ПЖН в регіо- ні та визначених коефіцієнтів відносної важливості його напрямів, що наведено у табл. 4 можна вирішити завдання ефективного розподілу залишку бюджетних ко- штів. Важливо попередньо вирахувати обов’язкову частину для досягнення необ- хідного мінімального значення кожної із складових ПЖН в регіоні.

З урахуванням результатів етапу 2 цільова функція (4) набуває наступ- ного вигляду:

 

1

m a x .

i

i

m

b

i i i

i y

F a y (5)

Отже, маємо наступне завдання оптимізації: необхідно розподілити обме- жені бюджетні кошти вираз (1) таким чином, щоб рівень ПЖН в регіоні був ма- ксимальним – вираз (5).

4 етап: розв’язання задачі нелінійного програмування − визначення долі бюджетних видатків на напрямки розвитку ПЖН в регіоні.

Завдання (5), (1) належить до класу завдань нелінійного програмування.

Слід додати, що цільова функція (5) є адитивною, і її складові – функції, що

Not

a reprint

(16)

опуклі догори. Саме тому для вирішення оптимізаційного завдання (5), (1) мо- жна використати метод послідовного розподілу, який дозволяє отримати опти- мальний розв’язок [16].

Отже оптимальний розподіл бюджетних коштів має вигляд, наведений в табл. 5.

Таблиця 5

Оптимальний розподіл бюджетних коштів за складовими потенціалу життєза- безпечення населення в регіоні

Складові ПЖН в регіоні Частка

бюджету

Позначення Прогнозований

рівень Складові фізичного потенціалу

рівень захворюваності населення Х1 0,32 4 % рівень розвитку соціальної інфраструктури Х2 0,31 11 % рівень оздоровлення та спортивної підготовки Х3 0,33 4 %

рівень житлово-комунальних послуг Х4 0,32 3 %

рівень екологічної безпеки Х5 0,28 5 %

Складові потенціалу здібностей та знань

рівень освіти Х6 0,63 29 %

рівень культури Х7 0,39 9 %

Складові майнового потенціалу

рівень оплати праці та підприємницького доходу Х8 0,59 21 % рівень соціальних виплати населенню Х9 0,5 14 % 5 етап: визначення рівня розвитку напрямів ПЖН в регіоні, що може бути досягнутий за рахунок зміни бюджетних видатків.

Виходячи з отриманих результатів за моделлю оптимізації бюджетних ко- штів по Харківському регіону необхідно сформувати пріоритетні напрямки бю- джетного фінансування за кожною компонентою ПЖН в регіоні.

Для складових фізичного потенціалу оптимальна доля коштів буде склада- ти 27 % частки бюджетних коштів, для складових потенціалу здібностей та знань – 38 %, для складових майнового потенціалу – 35 %.

Отже, найбільш пріоритетними напрямами є складові потенціалу здібнос- тей та знань та майнового потенціалу. Але, якщо розглядати у розрізі окремих показників, то найбільш пріоритетним напрямом слід вважати рівень професій- ної підготовки (29 %). Також важливими для формування потенціалу життєза- безпечення населення є рівень оплати праці та підприємницького доходу (21 %), рівень соціальних виплати населенню (14 %) та рівень розвитку соціа- льної інфраструктури (11 %).

Крім того, згідно результатів оптимізації необхідно значно скоротити бюдже- тні витрати на рівень захворюваності населення, оскільки ці кошти витрачаються не ефективно та не призводять до підвищення рівня ПЖН в Харківський області.

For reading

only

(17)

Проаналізуємо, яким чином вплине новий розподіл бюджетних коштів на рівень ПЖН в Харківській області.

Фактичні дані бюджетного розподілу за складовими потенціалу життєзабе- зпечення населення в регіоні на 2021 р. були наступні:

1 0 .3 ;

y y2 0 .0 6 ; y3 0 .0 2 ; y4 0 .0 1; y5 0 .0 1;

6 0 .2 4 ;

y y7 0 .0 3 ; y8 0 .2 ; y9 0 .1 3 .

Значення цільової функції (5) було розраховано для фактичних даних розпо- ділу бюджетних коштів та порівняно із отриманим оптимальним розв’язком. В результаті отримали, що оптимальному розв’язку відповідає значення рівня ПЖН в регіоні на 9 % більше, ніж при фактичному розподілу у попередньому 2021 року.

Отримані значення частки коштів, які вкладаються в кожен з напрямків 0ПЖН в регіоні є об’єктивними, враховуючи наведені вище коефіцієнти відно- сної важливості напряму (табл. 4).

Запропоновані моделі можуть бути використані в рамках обґрунтованого науково-практичного підходу до формування методики ефективного розподілу бюджетних коштів за показниками ПЖН в регіоні. Це допоможе визначити час- тку видатків обласного бюджету, які спрямовується на різні напрями, що під- вищить ефективність їх функціонування (рис. 6).

На основі отриманих результатів доцільно сформувати пріоритетні напря- ми та обрати сфери регулювання і контролю розвитку потенціалу життєзабез- печення в регіоні. Порівнюючи отримані оптимальні значення питомої ваги бюджетних коштів на показники фізичного потенціалу, встановлено, що пере- розподіл видатків бюджету доцільно здійснювати у бік:

– розвитку соціальної інфраструктури;

– оздоровлення та спортивної підготовки;

– забезпечення екологічної безпеки населення;

– покращення якості освіти населення.

Слід зазначити, що екологічна безпека є найбільш гуманним і відповідаль- ним завданням екологічного законодавства, яке, по-перше, втілює екологічні права громадян України. По-друге, гарантує реалізацію екологічної безпеки та визначає правові, економічні та соціальні основи охорони екологічного середо- вище [22]. Тому функцією реалізації екологічної політики на регіональному рівні є регулювання раціонального використання важливих регіональних природних ресурсів. Ще одним напрямом є постійний моніторинг та облік природних ресур- сів на регіональному рівні, контроль за дотриманням екологічного законодавства, формування регіональних планів реалізації природоохоронні заходи тощо [23].

Вирішення проблем, пов’язаних із функціонуванням соціальної сфери, є пре- рогативою держави. Тому важливо звернути увагу на соціальні заходи державних органів щодо раціоналізації видатків у соціальній сфері (перегляд пільг та мініма- льної заробітної плати, прожиткового мінімуму, розподіл платних послуг). Також варто досягти оптимізації бюджетних витрат за рахунок самофінансування [24].

Not

a reprint

Посилання

СУПУТНІ ДОКУМЕНТИ

One of the main mechanisms for the preparation and implementation of decision-making process and implementation of combat operations and destruction activities, as

Accordi- ng to this protocol cardiomyocytes were stimulated in the physiologically determined frequency range with

Determining the optimal structure of budget expenditures could improve the level of life support of the population of the region of the country in the process of

enterprise as a system of interrelated and interdependent business pro- cesses. To implement these processes it is necessary to make deci- sions and carry out certain actions. As

Dual companies are companies whose organizational structure allows them to profit equally successfully from current economic activities (operating activities), and

The analysis of results of their scientific works has proved that almost all methods of forming radio-location portrait of aims, which are the source information for recognition,

Determining the optimal structure of budget expenditures could improve the level of life support of the population of the region of the country in the process of

Based on the results of the analysis of deviations of the actual values of partial and integrated indicators, compliance with the standards of sustainable in- clusive

Exploring the paradigm of the formation of the resource supply of the enterprise in the context of resource theories, it is advisable to identify four vectors of the

Final balancing of the budget is carried mainly in the following financial year though it may last even longer. The balance of the financial year is determined by the actual outturn

Conservation of natural resources in rural areas by: organizing work to remove residues of unsuitable or banned pesticides and agrochemicals accumulated in previous

make it difficult to compare the new user with existing ones and to find similar characteristics in them [5]. The situation of artificial distortion of rating of

Post-industrial economy or knowledge economy is not the highest degree of economic science. New concept of smart economy is being reflected in the numerous works of

The general goal of the research is the evaluation of information and intellectual elements of the value added in the decision-making process under modern social and

In view of the above, value-oriented management proposes to understand the qualitatively new state of strategic management of the corporation, the three- fold goal of which is

These studies show that optimal impact of pastoral poetry on the overall development of primary school pupil feelings is possible only on the basis of the full study of

The main goal of the state regional policy is to create conditions for dynamic, balanced socio-economic development of Ukraine and its regions, raising living

Tasks: structuring the hierarchy of cause-and-effect relationships for known variants of the decision-making process in an intelligent information system, considering the

Under the rental agreement, one party (the rent recipient) transfers the property to the other party (the rent payer), and the rent payer in return undertakes to pay the rent

According to various indicators, the volume of the shadow economy in Ukraine amounted to 54 % of GDP in 2015 (Conditions, 2016; Ministry of Economic Development and Trade of

sis of the sources o f research of the development of the elementary school in Transcarpathia at every historical stage will provide subsequent creative use o f its results

W�en t�e Security Council considered t�e possibility of intervening to �alt t�e massacres, two permanent members, France and t�e United States (t�e latter

In the laboratory workshop is considered in detail decision-making criteria in conditions of uncertainty and risk, optimal methods behavior in conflict situations,