3D кадастр міських населених пунктів

(1)

Міністерство освіти і науки

Національний авіаційний університет

СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЗЕМЛЕУСТРОЮ, КАДАСТРУ

ТА УПРАВЛІННЯ

ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ Збірник тез доповідей Всеукраїнської науково- практичної конференції студентів, аспірантів та

молодих учених (17 - 18 березня 2015 р.)

Київ – 2015

(2)

ББК У32-513я43 С916

Сучасні технології землеустрою, кадастру та управління земельними ресурсами: Збірник тез доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих учених. 17 - 18 березня 2015, Київ, Україна. – К.: НАУ. – 2015. – 76 с.

Збірник тез доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Сучасні технології землеустрою, кадастру та управління земельними ресурсами» охоплює широкий спектр сучасних проблем землеустрою, кадастру, управління земельними ресурсами, охорони земель, функціонування ринку землі, орендних відносин, нормативної та грошової оцінки земельних ділянок, містобудівного кадастру тощо.

Голова організаційного комітету:

Кулик М.С. – ректор Національного авіаційного університету Заступник голови організаційного комітету:

Ковальчук М.С. – в.о. завідувача кафедри землеустрою та кадастру Національного авіаційного університету

Організаційний комітет:

Бойко О. Л. (Національний авіаційний університет); Заяць І. М. (Департамент топографо-геодезичної і картографічної діяльності Держземагенства України);

Зінковська Л. М. (Науково-виробничий журнал «Землевпорядний вісник»); Калюжний М. Н. (Асоціації «Земельна спілка України»); Карпинський Ю. О. (Науково-дослідний інститут геодезії та картографії); Краснолуцький О. В. (Департамент землеустрою, використання та охорони земель Держземагенства України); Кулаковський Ю. П.

(Департамент земельних ресурсів КМДА); Мельник О. В. (ГІС асоціація України);

Мизін Д. О. (Компанія «КМС»); Микитенко Ю. І. (Управління ринку та оцінки земель Держземагенства України); Поліщук О. Г. (Департамент земельних ресурсів КМДА);

Птуха С. М. (Департамент земельних ресурсів КМДА); Середінін Є. С. (Компанія

«ЕСОММ Со»); Тарнапольський А. В. (Центр державного земельного кадастру);

Титенок І. В. (Національний авіаційний університет); Ясінський О. Л. (Компанія

«ТВІС»);

Друкується згідно ухвали організаційного комітету Матеріали надруковано в авторській редакції

©Національний авіаційний університет, 2015

(3)

Шановні учасники конференції!

Щиро вітаю вас з нагоди відкриття науково- практичної конференції та професійного свята – Дня землевпорядника України, яке було установлене Указом Президента України № 1556 від 1999 року, на підтримку ініціативи Державного комітету України по земельних ресурсах і Союзу землевпорядників України та відзначається в Україні, щорічно, у другу суботу березня.

Розвиток суспільства в усі часи був пов´язаний з землею, яка і зараз залишається головним засобом для існування людства й джерелом суспільного багатства. В Україні професія землевпорядника завжди користувалася повагою, тому що вона присвячена безцінному скарбу країни - її землі.

Створення у 2001 році кафедри землевпорядкування і кадастру (тепер землеустрою та кадастру) в Національному авіаційному університеті зробило професійне свято землевпорядників святом Національного авіаційного університету. Випускники кафедри успішно працють в обласних, міських, районних відділах Держземінспекції, Держземагентства, земельно- кадастрових бюро, службах районних, міських і обласних держадміністрацій, науково-дослідних та проектних інститутах, комерційних землевпорядних структурах, тощо, демонструючи високі теоретичні знання та практичні навички.

Приємно відзначити, що другий рік поспіль Національний авіаційний університет проводить конференції і приймає в своїх стінах високоповажних професіоналів в галузі геодезії, картографії, землеустрою, кадастру та управління земельними ресурсами, від відповідальної і професійної роботи яких сьогодні значною мірою залежать національні інтереси України, її економічна і політична незалежність, раціональне використання земельних ресурсів, їх збереження для прийдешніх поколінь, надійний захист конституційних прав землевласників, землекористувачів та орендаторів.

Бажаю успіхів у роботі конференції та нових творчих звершень у справі збереження й примноження безцінного багатства українського народу на благо процвітання рідної України!

Ректор

Національного авіаційного університету М. Кулик

(4)

Кафедрою землеустрою та кадастру Національного авіаційного університету, яка здійснює з 2001 року підготовку фахівців освітньо- кваліфікаційного рівня «Бакалавр» за напрямом підготовки 6.080101

«Геодезія, картографія та землеустрій» та освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст» і «Магістр» за спеціальністю 7/8.08010103

«Землеустрій та кадастр» починаючи з 2015 року, започатковано проведення щорічної Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Сучасні технології землеустрою, кадастру та управління земельними ресурсами», яка присвячена дню землевпорядника України.

В роботі конференції беруть участь провідні фахівці України в галузі геодезії, картографії, землеустрою, землекористування, кадастру, картографії, ГІС-технологій тощо та талановита обдарована молодь: студенти, аспіранти, молоді вчені.

Поєднання досвіду, професіоналізму та молодіжного наукового ентузіазму, прагнення творити дозволяє обговорити актуальні, нагальні проблеми сьогодення; обмінятися думками, досвідом;

намітити шляхи подальшого розвитку галузі; виокремити пріоритетні напрямки державної політики в галузі та окреслити шляхи вирішення проблем; намітити пріорітети наукових досліджень та практичних розробок і рішень; дати можливість молодим вченим активно і плідно реалізовувати себе в науковій діяльності та оприлюднювати результати своїх досліджень.

В ході роботи конференції заслухано 23 доповіді провідних фахівців на пленарному засіданні та 32 доповіді студентів, аспірантів і молодих учених на засіданні секції. Зважаючи на ситуацію в Україні, не всі бажаючі змогли відгукнутися на нашу пропозицію приїхати до Києва та взяти участь у роботі науково-практичної конференції.

Сподіваємося, що в наступному році науково-практична конференція буде більш масштабною за кількістю учасників та за географією.

До нових зустрічей на другій науково-практичній конференції у 2016 році.

Завідувач кафедри

землеустрою та кадастру Мирон Ковальчук

(5)

УДК 332.74 (477-25) (043.2) Антипенко Т.М.

Науковий керівник: Новаковська І.О., к.е.н., доц.

(Державний ВНЗ «Національний авіаційний університет», м. Київ, Україна)

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ ЗЕМЕЛЬ В м. КИЄВІ

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок належить до числа важливих економічних регуляторів земельних відносин в Україні і має використовуватись для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності тощо.

Актуальність. Відповідно до рішення Київської міської ради від 03.07.2014 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» НГО зросла в півтора-два рази майже на усі земельні ділянки в межах Києва. З 01.01.2015 року введення останньої вступили в дію.

Метою дослідження є наслідки введення нового розміру нормативної грошової оцінки земель міста Києва на фінансові результати господарюючих суб’єктів-землекористувачів та на наповнення міського бюджету.

Огляд останніх публікацій. Проблематика розвитку грошової оцінки земель в Україні розкривається у роботах Д.С.

Добряка, А.Г. Мартина, А.М. Третяка, А.Я. Сохнича, П.Т.

Саблука, М.М. Федорова та інших.

Виклад основного матеріалу. Згідно чинного законодавства, результати нормативної грошової оцінки є базою для справляння земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, визначення мінімального розміру орендної плати за земельну частку (пай), державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних

(6)

бюджет міста.

На прикладі Дарницького району міста Києва, видно, що коефіцієнт зростання НГО збільшився майже вдвічі. А це, відповідно, і зростання надходжень від плати за землю в бюджет (Табл. 1).

Таблиця 1 – Визначення коефіцієнта зростання НГО

Район Києва

Економіко- планувальна зона

Діючий розмір НГО за 1 кв. м

Нормативний розмір НГО за 1 кв. м

Коефіцієнт зростання НГО Дарницький

665 439,81 837,48 1,90

666 640,43 947,31 1,48

667 366,51 748,24 2,04

694 246,91 507,98 2,06

Але ж за останні 1,5 роки кількість виробничих підприємств в Києві скоротилась з 575 до 403. У тих, що ще на сьогодні працюють – надзвичайно низька рентабельність. Високий рівень інфляції та фактичне скорочення робочих місць призвело до зниження купівельної спроможності громадян.

Висновок. В нинішніх кризових економічних умовах слід враховувати, що через зростання нормативної грошової оцінки землі для київських підприємців сталося зростання орендної плати за землю. Не можна дозволити ще більше ускладнювати його стан черговим підвищенням податків. Інакше криза неплатежів та збільшення темпів зниження бізнес-активності в столиці неминуча.

Список використаних джерел:

1. Податковий кодекс України. (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011. – № 13-14, № 15-16, № 17, ст. 112).

2. Рішення Київської міської ради від 03.07.2014 року «Про затвердження технічної документації з НГО земель міста Києва».

3. Основи економіки землекористування/І.О.Новаковська. – К.: ВЦ «Просвіта», 2013. – 224 с.

(7)

УДК 528.42 (043.2) Бабій В.В., асистент

ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ЛАЗЕРНОГО СКАНУВАННЯ ДЛЯ СТВОРЕННЯ

КРУПНОМАСШТАБНИХ ТОПОГРАФІЧНИХ ПЛАНІВ В наш час стрімкого розвитку технологій, лазерне сканування місцевості є одним із найсучасніших видів знімання, що дозволяє отримати достатньо точну інформацію про наземні об’єкти з меншими фінансовими затратами.

Актуальність. Картографування місцевості в двовимірному просторі завжди вважалось основним напрямом топографо- геодезичної діяльності. Тому вперше наземні лазерні сканери почали використовувати якраз в топографії. Основними перевагами лазерного сканування порівняно з традиційними методами, тахеометричним і навіть супутниковим зніманням, є вища продуктивність знімання, висока точність вимірювань, легка інтеграція у виробництво, сумісність з традиційними геодезичними методами, висока ступінь деталізації та безпека процесу зйомок.

Виклад основного матеріалу. Виходячи з даних лазерного сканування виконують побудову топографічних планів та тривимірних моделей. Лазерне скануваня поділяється на три види: наземне, повітряне і мобільне. До складу системи наземного лазерного сканування (НЛС) входить лазерний сканер, а також можуть бути включені цифрова камера та GPS- приймач. Системи повітряного та мобільного лазерного сканування принципово складніші і потребують додаткової обробки даних. До складу системи повітряного лазерного

(8)

цифрова камера, блок керування.

НЛС можна використовувати як для цілей картографування малозабудованої місцевості, так і для територій з високим ступенем забудови. Безперечною перевагою є те, що основне навантаження при крупномасштабному картографуванні місцевості за даними НЛС переноситься на камеральне опрацювання. При цьому процес польових вимірювань скорочується в декілька разів.

Однак поки що система не досконала і має й недоліки, так технологія наземного лазерного сканування для картографування територій з високим трав'яним покривом (понад 40 см) є практично непридатною.

Висновок. Використання наземних лазерних сканерів для створення крупномасштабних топографічних планів дозволяє більш гнучко підходити до вибору технології зйомки місцевості в конкретних умовах і значно підвищує економічну ефективність робіт.

1. Костецька Я.М. Геодезичні прилади. Частина 2.

Електронні геодезичні прилади. [Текст]: посібник для вузів / Я.М. Костецька. – Л.: Престиж інформ, 2000. – 322 с.

2. Системы лазерного сканирования – MENSI GS200 [Электронный ресурс]: офиц. сайт компании НПП

«Навгеоком». – Режим доступа: http://www.agp.ru

3. Cavity monitoring system [Электронный ресурс]: сайт Optech Inc. Режим доступа: http://www.optech.on.ca/PDF/

CMSbrochure.pdf

(9)

УДК 322.2

Багаурі М.Г., Довгінка У.С., Капеліста І.М.

ЕФЕКТИВНІСТЬ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЗЕМЕЛЬНО- КАДАСТРОВИХ СИСТЕМ (ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД) У дослідженні здійснюється аналіз ефективності ведення земельно-кадастрових систем. В результаті здійсненого аналізу пропонується використати зарубіжний досвід для вирішення актуальних проблем державного земельного кадастру в Україні.

Актуальність. Створення ефективної земельно-кадастрової системи належить до числа найважливіших передумов сталого розвитку ринкових земельних відносин, лише на його основі здійснюється реальне гарантування прав на земельні ділянки, саме у складі кадастру здійснюється оцінювання земель для фіскальних та регуляторних цілей. Сучасний державний земельний кадастр України характеризується низкою проблем, пов'язаних з невизначеністю правового статусу земельно- кадастрової інформації та кадастрової процедури, відсутність точності і повноти наявних земельно-кадастрової інформації, відсутність автоматизації і комп'ютеризації обліку та кадастрової процедури, відсутність документального статусу електронних кадастрових даних та багато іншого.

Відсутність ефективної системи земельного кадастру значно підвищує конфліктний потенціал земельних відносин. На думку багатьох експертів, в Україні сформована кадастрова система містить значні корупційні ризики. Таким чином використання закордонного досвіду може допомогти нашій країні провести реальні реформи щодо підвищення ефективності функціонування земельно-кадастрової системи.

(10)

земельно-кадастрових систем для застосування накопиченого досвіду щодо виріщення головних проблем державного земельного кадастру в Україні на сучасному етапі розвитку земельних відносин, а також обґрунтування авторського бачення підходів до удосконалення земельно-кадастрового системи як необхідної передумови розвитку ринкових земельних відносин.

Огляд останніх публікацій Серед вчених, що займалися зазначеними питаннями, можна назвати Волкова С.М., Варламова А.А., Ларссон Г. та інших.

Виклад основного матеріалу Інвестиції в розвиток кадастрових систем окупаються, як правило, за кілька років. Про це свідчить досвід багатьох розвинених країн Європи. Так в Іспанії на модернізацію земельного кадастру з 1984 по 1990 рр.

держава витратила близько 1 млрд. дол. США. Вкладені кошти окупилися за дуже короткий термін.[2] Головними завданнями стали удосконалення системи кадастру та актуалізація кадастрових даних. В ході оновлення кадастрових даних була значно розширена податкова база. Внаслідок такого збільшення оподатковуваних одиниць нерухомості надходження від податків збільшилися в 4 рази. Адміністративні органи та організації мають доступ до кадастрової інформації без будь- яких перешкод. Приватним та юридичним особам також доступна кадастрова інформація, якщо вона стосується власника нерухомості. У інших випадках приватним особам інформація не надається, але такі данні можна отримати за спеціальним дозволом відповідних органів.[4] У розвиток кадастрової системи Швеції в 1995-2005 було вкладено близько 1 млрд.

шведських крон і продовжує витрачатися на потреби її підтримки 350 млн. щорічно. Ці кошти пішли на розробку, введення в дію та обслуговування автоматизованої земельної інформаційної системи. Надходження в казну коштів від діяльності автоматизованої системи кадастру окупили всі витрати. Насамперед це збір від податків на нерухоме майно.

(11)

Значні кошти постуають від платного обслуговування споживачів кадастрової інформації. Загальне число користувачів кадастрової інформації перевищує 20 тис. одиниць при населенні країни близько 9,5 мільйонів чоловік. Всі вони через термінали підключені до автоматизованої кадастрової системи.

Висновок Можна зробити висновок що в Україні необхідна масштабна реформа виконавчих органів державної влади, спрямована, у тому числі, і на спрощення системи органів державної влади, залучених у процес державного обліку об'єктів нерухомого майна й державної реєстрації прав на них. Можна запропонувати доповнити і внести ряд складових елементів кадастрових систем інших країн для збільшення надійності, прозорості доступу до інформації та спрощення процедури ведення та використання ДЗК в Україні. З огляду на вищенаведене та реалії сьогоднішнього дня, необхідно мати на увазі, що стратегічною метою України є інтеграція до Європейського Союзу (ЄС). Досвід країн, що пройшли тривалий шлях розвитку правової основи, технологій збору, оцінки, застосування інформації про нерухомість, планування землекористування дуже важливий для України.

1. Larsson G. Land Registration and Cadastral Systems: Tools of Land Information and Management. Harlow, Longman/New York, John Wiley & Sons Inc, 1991.

2. Варламов А.А. Теоретические основы государственного земельного кадастра (Том 1). – М.: Колос, 2003. – С.376-380.

3. Никонов П.Н., Журавский Н.Н. Недвижимость, кадастр и мировые системы регистрации прав на недвижимое имущество.

Аналитический обзор. – М.:Издательство А.Сазонова. 2006. – С.52-64.

4. Филлипова, А.П., Зарубежный опыт функционирования кадастровых информационных систем / А.П. Филлипова. – Земельный вестник России, № 1, 2005.

(12)

Бендік Ю.О.

Науковий керівник: Козлова Т.В., к.т.н., доц.

МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

Визначено структуру механізмів розвитку земельних відносин, спрямовану на їх удосконалення, для формування системи збалансованого використання та відтворення земельних ресурсів.

Актуальність. Земельна реформа як комплекс правових, економічних, технічних і організаційних заходів, здійснення яких забезпечує вдосконалення земельних відносин, триває в Україні вже понад 20 років, але основної мети – формування нових за змістом і характером земельних відносин, – так і не досягла.

Мета дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні сутності, завдань та структури механізмів розвитку земельних відносин на сучасному етапі.

Огляд останніх публікацій. Здійснюючи огляд останніх публікацій та досліджень розглядуваної проблеми, можна зробити висновок, що це питання цікавить широке коло науковців, таких як Д.С. Добряк, А.Г. Мартин, А.М.Третяк, Л.Я.

Новаковський, Ш.І. Ібатулін, О.В. Степенко та інші.

Виклад основного матеріалу. Процеси землеволодіння та землекористування визначають характер господарських процесів на землі, що, в свою чергу, зумовлюють систему земельних відносин. Процес удосконалення земельних відносин в Україні потребує наукового обґрунтування механізмів їх розвитку, що передбачає визначення та конкретизацію набору інструментів та методів здійснення заходів, спрямованих на

(13)

раціональне землекористування та охорону земель різного цільового призначення. Механізми розвитку земельних відносин поєднують інструменти і методи адміністративно-правового, фінансово-економічного, організаційного та соціально- психологічного механізмів у єдиному середовищі економічного, екологічного та соціального аспектів сталого розвитку суспільства [1]. Адміністративно – правовий механізм включає:

дозвільні, адміністративно – контрольні, інституціональні та нормативно – правові інструменти. Організаційний механізм включає: землевпорядні, планувальні інструменти та інструменти інституціоналізації структури управління.

Фінансово – економічний механізм включає інструменти економічного стимулювання і економічного гарантування, ринкові, кредитно-іпотечні, фіскально-бюджетні та інноваційні інструменти. Соціально – психологічний механізм включає інструменти морально – етичного впливу, переконання, наукового забезпечення інноваційного розвитку земельних відносин.

Висновок. Удосконалення земельних відносин повинне здійснюватися на узгодженні найважливіших складових механізмів їх розвитку, що передбачає врахування фактору збалансованості на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідно до основоположних принципів сталого розвитку.

1. Ібатулін Ш.І. Розвиток відносин власності в системі раціонального використання та відтворення земельних ресурсів / Ш. І. Ібатулін, О. В. Степенко. – Економіка природокористування і охорони довкілля. – 2012. –

С. 35 - 41.

(14)

УДК 681.518:338.24

Богославський М.Д., Нечитайло В.В.

Науковий керівник: Зацерковний В.І., д.т.н.

НЕОБХІДНІСТЬ ВПРОВАДЖЕНЯ СИСТЕМИ ПІІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У СИСТЕМИ

МОНІТОРИНГУ

Система ефективного моніторингу, що відповідає задачам сталого розвитку територій, збереження різноманіття з точки зору екосистемного підходу, підвищення тривалості життя населення, подолання демографічної кризи повинна не тільки забезпечувати різноманітні спеціалізовані спостереження, а й містити інструментарій, який би дозволяв інтегрувати їх результати в системні знання і включати в практику державного і муніципального управління, тобто підвищувати ефективність управлінських рішень.

Сучасним засобом, що допомагає прискорити і підвищити ефективність процедури прийняття рішення, забезпечити відповіді на запити і функції аналізу просторових даних, представлення результатів аналізу в наочному і зручному для сприйняття вигляді, є геоінформаційні системи (ГІС).

Сучасні концепції управління територіями (складними розподіленими системами) підсистемою якої є ГІС в задачах моніторингу, зокрема ГІС в санітарно-гігієнічного моніторингу (СГМ) ґрунтуються на людино-машинній організації процесів управління, в якій роль прийняття рішень відводиться людині, а машина (комп’ютерна система) забезпечує інформаційну підтримку етапів вироблення і генерації альтернативних варіантів рішень.

(15)

Однак треба зауважити, що ГІС – це засіб підвищення ефективності прийняття рішення, а не інструмент його видачі.

Тому при розв’язку складних управлінських завдань постає проблема розподілення повноважень та сумісного функціонування ГІС і безпосередньо програмного забезпечення, яке реалізує систему підтримки прийняття рішення (СППР) відповідних посадових осіб.

Аналіз, визначень, класифікацій і функцій СППР і ГІС свідчить, що ГІС можна розглядати як клас СППР при управлінні просторовою інформацією [1–3]. ГІС не підміняють

«класичні» СППР, а розв’язують своє коло задач, утворюючи СППР на основі просторових даних. ГІС – це потужний інструментарій, який дозволяє прискорити і підвищити ефективність процедури прийняття рішень, які забезпечують реалізацію запитів і функцій аналізу просторових даних, подання результатів аналізу в наочному і зручному для сприйняття вигляді. Фактично йде інтеграція СППР і ГІС в єдину систему управління територіальними утвореннями. ГІС також може розглядатись як інноваційний інструмент наукового дослідження, технологія і продукт геоіндустрії – типова сучасна ситуація, що характеризує інтеграцію науки і виробництва.

1. Экономическая информатика. Введение в кономический анализ информационных систем / М. И. Лугачев и др:

учеб. – М.: Экон. фак-т МГУ им. М. В. Ломоносова, 2005.

– 958 с.

2. Основы геоинформатики / Е.Г. Капралов и др.: учеб.

пособие. – М.: Академия, 2004. – 352 с.

3. Бурачек В. Г. Геоінформаційний аналіз просторових даних / В. Г. Бурачек, О. О. Железняк, В. І. Зацерковний.–

Ніжин: ТОВ Видавництво «Аспект-Поліграф», 2011. – 440 с.

(16)

Боровий В.О., Зарицький О.В., Олінович А.С.

(Приватний ВНЗ «Університет новітніх технологій», м. Київ, Україна)

ПЛАНУВАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ЗОНІНГУ ТЕРИТОРІЙ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ

СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Сучасний підхід до встановлення та розвитку цивілізованих інвестиційних процесів потребує введення принципово нового виду містобудівної документації - зонінгу. Впровадження ГІС- технологій для зонінгу дозволить вирішити проблему непрозорості в дозвільній діяльності та будівництві.

Актуальність. Правила зонування є основним інструментом визначення іміджу населеного пункту та розвитку інвестиційних процесів. Реалізовані та дієві єдині геометрично-правові правила будуть спонукати до стабільного росту інвестицій в той чи інший регіон, що вже доведено світовою практикою.

Мета дослідження. Оскільки зонінг [1], [2] це сукупність містобудівної документації, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон мета дослідження полягає у визначенні основних засад та розробці проекту зонінгу окремого населеного пункту.

Огляд останніх публікацій. Результати дослідження представлені у вигляді публікацій «Роль земельно-кадастрової інвентаризації в зонуванні населених пунктів» [3],

«Впровадження концепції зонінгу в малих та середніх населених пунктах – шлях до інвестицій в Україну» [4].

Виклад основного матеріалу. Зонінг у повному представленні це складна інформаційна система, що одночасно

(17)

оперує великою кількістю нормативно-правових обмежень і обтяжень, геоданих та синтезує інформацію в якісно нове представлення для більш зручного планування та моніторингу різних процесів або явищ. Для більшої зручності і наглядності подібна геоінформація повинна бути відображена у цифровому вигляді та у вигляді традиційних аналогових карт. Це дозволить в якості фінальних акордів презентувати результати містобудівної діяльності для формування суспільної думки, благоустрою та розвитку територій населених пунктів.

Висновок. Застосовуючи технологію просторового представлення інформації, є можливість відобразити пошарово всі види обмежувальних ліній в кожній окремій житловій підзоні населеного пункту, що визначаються за результатами проекту зонування.

1. About Zoning. [Electronic resource] / Site. — Regime of access: ttp://www.nyc.gov/html/dcp/html/zone/zonehis.shtml.

Заголовок з екрану – 12.04.13.

2. ДСТУ-Н Б Б.1-1-12:2011. Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг). – Введ. 01.06.12 3. Боровий В. О., Зарицький О. В. Роль земельно-

кадастрової інвентаризації в зонуванні населених пунктів //Землевпорядний вісник. – 2013. – № 6. – С. 13-15.

4. Боровий В.О., Зарицький О.В. Впровадження концепції зонінгу в малих та середніх населених пунктах – шлях до інвестицій в Україну / Землевпорядний вісник № 1, 2015.

– С. 27 – 31.

(18)

Брусак І.В.

Науковий керівник: Покотило І.Я., ст. викл.

(Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів, Україна)

ПОРІВНЯННЯ ТОЧНОСТІ РІЗНИХ ЕЛЕКТРОННИХ

ПРИЛАДІВ ДЛЯ НІВЕЛЮВАННЯ ІІІ КЛАСУ

При виконанні польових знімань із забезпечення геодезичної основи для робіт із землеустрою необхідно вибирати електронні геодезичні прилади враховуючи їхню точність та технічні вимоги до робіт.

Актуальність. Проблеми визначення необхідної точності електронних приладів, зокрема нівелірів, на практиці й уточнення інструкцій щодо виконання знімання є надзвичайно важливими для виконавців польових робіт.

Виклад основного матеріалу. Дослідження ґрунтується на польових роботах, виконаних під час навчальної практики з геодезії. Нівелювання ІІІ класу виконано двома різними нівелірами: 1) Sprinter 200M № 2102279 швейцарською фірми Leica у комплекті з 4-ох метровими складуваними кодовими рейками № 741884 (І, ІІ) та 2) DiNi22 №700285 американської фірми Trimble у комплекті з 3-ох метровими складуваними кодовими рейками №LD23 (І, ІІ). Нівелювання виконане за методикою та згідно з інструкціями для ІІІ класу, але з науковою метою використовувались прилади, які не повністю задовольняють ці вимоги. Зокрема, збільшення зорової труби Г=26^х менше за допустиме (Г=30^х), у комплекті з приладами використано несуцільні рейки. Проте на нівелірах встановлено високу дискретність відлічування – 0,1 мм, що на порядок вища при використанні оптичних нівелірів. Прокладений нівелірний

(19)

хід ІІІ класу починається на геодезичному пункті База, пір (Н=+289,750м), та завершується на ґрунтовому репері Rp 23 (Н=+322,315м), висоти відомі з нівелювання ІІ класу. Хід в одну сторону нівеліром DiNi22 складається з 18 секцій та 101 штатив у сумі. При довжині ходу L, що становить 5,328 км отримано абсолютну висотну нев’язку fh= -10,15мм при допустимій висотній нев’язці для ІІІ класу fhдоп.ІІІ=±23,08мм. Отже, приладом DiNi22 навіть зі складуваними рейками можна досягнути вимог щодо точності нівелювання ІІІ класу.

Нівелірний хід для порівняння точності нівелювання приладами Sprinter 200M та DiNi22 умовно поділено на 3 ділянки з різним рельєфом. Розглянемо рівнинну ділянку з ухилом місцевості ν=0°20´ та горбисту ділянку з ухилом місцевості ν=4°00´. Так, на горбистій ділянці 3 абсолютна похибка нівеліра DiNi22 склала fh(DiNi22)=-0,95мм та Sprinter200M – fh(Sprinter200M)=+3,75мм при довжині ходів по L=750 м. Внутрішній контроль між приладами в абсолютній мірі становить f_hвн.=6 мм на 1 км ходу.

Аналогічно внутрішній контроль між приладами на рівнинній ділянці – fhвн.=1 мм на 1 км ходу. Зважаючи на кількість станцій на цих ділянках внутрішній контроль між приладами становить відповідно 0,04 мм та 0,03 мм на 1 км ходу, що відповідає вимогам інструкції нівелювання ІІІ класу.

Висновок. Електронними нівелірами Trimble DiNi 22 та Leica Sprinter 200M можна виконувати нівелювання ІІІ класу не зважаючи на менше за допустиме інструкціями збільшення зорової труби та використання несуцільних рейок, оскільки це компенсується вищою дискретністю відлічування приладів. Є підстави уточнити інструкції та вимоги щодо використання електронних приладів для виконання нівелювання ІІІ класу.

1. Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500. – Київ: ГУГКіК, 1999.

2. Инструкция по нивелированию I, II, III, IV классов. – М.:

Недра, 1990.

(20)

Булишева Д.В.

Науковий керівник: Галушкіна Т.П., д.е.н., професор (ІПРЕЕД НАН України, Одеський державний аграрний університет, м. Одеса, Україна)

«ОЗЕЛЕНЕННЯ» МІСТОБУДІВНОЇ ГАЛУЗІ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ МЕХАНІЗМ РАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ МІСЬКИХ АГЛОМЕРАЦІЙ

Досліджуються основні перешкоди та вектори на шляху до збалансованого сталого розвитку та використання земель міських агломерацій.

Актуальність. Необхідність осмислення та забезпечення необхідності сталого розвитку територій висунула проблематику раціонального землекористування на одне із чільних місць в містобудівній діяльності.

Метою дослідження є визначення основних векторів раціоналізації процесу землекористування приміських зон з врахуванням містобудівного фактору.

Огляд останніх публікацій. Сучасні теоретичні засади забезпечення раціонального використання земель знайшли відображення у дослідженнях таких вчених як Андрійчук В.А., Бистряков І.К., Даниленко А.С., Добряк Д.С., Дороша О.С., Палеха Ю.М., Саблук П.Т., Сохнича А.Я., Третяк А.М., Туниця Ю.Ю., Хвесика М.А. тощо.

Виклад основного матеріалу. Одним з найважливіших завдань сучасного містобудівного процесу є забезпечення сталого розвитку міст та приміських зон як складових міських агломерацій. Сьогодні більшість територіальних утворень використовують принципово нестійкі методи в результаті наявності сукупності таких бар'єрів і обмежень на шляху до

(21)

«озеленення» містобудівної галузі: неузгодженість соціального, економічного, та екологічного аспектів розвитку населених пунктів та прилеглих територій; переважання виробництв з екологічно небезпечними технологіями; деформованість апарату управління та розподілу їх функцій [1]; накладання ієрархічної піраміди інтересів на структурні елементи міських агломерацій;

неможливість повного впровадження рентабельних «зелених»

для окремих міст та приміських зон; нестача інвестицій; мала частка територій природоохоронного, рекреаційного, призначення; зміна інтересів бізнесу в напрямку промислового перевантаження; неприйняття ризику зі сторони суб’єктів містобудівного на землевпорядного сектору в межах співтовариства. Актуальним в зв’язку з цим є впровадження та забезпечення засад "озеленення" містобудівної діяльності та екологізація містобудівної діяльності, яка визначається автором як процес цілеспрямованого і послідовного впровадження основ щодо збереження та поліпшення традиційного сталого характеру навколишнього середовища у діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб у сфері планування, проектування, забудови, визначення видів експлуатації територій і поселень.

Висновок. Містобудівна діяльність і комплексна система регулювання земельних відносин повинні створювати та підтримувати повноцінне життєве середовище шляхом прогнозування розвитку населених пунктів і територій;

забезпечувати планування територій, історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища;

формувати умови для збалансованого розвитку земельних відносин.

1. Третяк А.М. Екологія землекористування: теоретико- методологічні основи формування та адміністрування:

Монографія / А. М. Третяк . – Х.: Грінь Д.С., 2012. – 440 c

(22)

Давиденко В. С., Нечитайло В. В.

Науковий керівник: Ковальчук М. С., д. геол. н., професор (Державний ВНЗ «Національний авіаційний університет», м. Київ, Україна)

НОРМАТИВНА ГРОШОВА ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок є основою для встановлення обґрунтованих платежів за земельну ділянку, зокрема, розрахунку орендної плати та визначення земельного податку.

Актуальність. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок – одна з основ ефективного використання земельних ресурсів. Встановлення основних чинників, які впливають на вартість земельних ділянок та визначення шляхів удосконалення методики розрахунку нормативної грошової оцінки, яка зможе забезпечити збільшення надходжень до місцевих бюджетів і не викликатиме невдоволення платників, є на сьогоднішній день вкрай актуальним.

Виклад основного матеріалу. Нормативна грошова оцінка земелних ділянок різних категорій та форм власності проводиться за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, чи на підставі договору та використовується в основному для цілей оподаткування, я саме для визначення розмірів: земельного податку; орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності;·державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом; вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, втрат

(23)

сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; для розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель [1].

Покладені в основу нормативної грошової оцінки методичні підходи не завжди відповідають сучасним уявленням про вартість землі, і не створюють належні умови для ефективного та об’єктивного оподаткування земельних ділянок.

Авторами, на основі виконання нормативної та експертної грошової оцінки земельних ділянок різного функціонального використання земель в селищі міського типу Стеблів встановлено: відповідність між результатами нормативної та експертної оцінки земельних ділянок; чинники, що мають основний вплив на вартість (нормативну та ринкову) земельної ділянки; універсальні коефіцієнти переходу від нормативної до ринкової вартості земельних ділянок в залежності від політичних, економічних та природних чинників; можливі шляхи удосконалення методики нормативної грошової оцінки, яка забезпечить обґрунтовані платежі за землю.

Висновок. Проведені дослідження дозволять органам місцевого самоврядування ефективно використовувати земельні ресурси та встановлювати обґрунтовані платежі за земельні ділянки.

1. Про оцінку земель: Закон України від 11.12.2003 р. № 1378-IV//Офіційний вісник України. – 2004. – № 1. – С. 7.

2. Методичні основи грошової оцінки земель в Україні // Київ:Видавництво ПП "НВЦ "ПРОФІ", 2006. – 650 с . 3. Дехтяренко Ю.Ф., Лихогруд М.Г., Манцевич Ю.М.,

Палеха Ю.М. Методичні основи грошової оцінки земель в Україні: Наукове видання // Київ: Профі, 2002. – 256 с.

(24)

Джикаєв Є.Г.

Науковий керівник: Новаковська І.О., к.е.н., доцент (Державний ВНЗ «Національний авіаційний університет», м. Київ, Україна)

ЗОНУВАННЯ ЯК ФУНКЦІЯ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ МІСЬКИМИ ЗЕМЛЯМИ

Питання функціонального використання і забудови міських територій безпосередньо пов’язані з загальною проблематикою розвитку міста як соціальної системи, що споживає різнохарактерні ресурси для задоволення потреб населення і просторово-економічних структур.

Актуальність. Одна з основних особливостей правового режиму земель в межах населених пунктів полягає в тому, що серед функцій державного управління цими землями головне місце посідає функція планування та забудови. Тому виникла потреба здійснити зонування земель із врахуванням еколого- економічної придатності земель та потреб суспільства з метою підвищення ефективності, що визначить цінність землі не тільки на теперішній час, а також і на майбутнє.

Мета дослідження. Проведення аналізу зонування міських територій за цільовим призначенням.

Огляд останніх публікацій. Останнім часом проблемою зонування міських територій займаються такі вчені: Л.Я.

Новаковський,В.І. Нудельман, М.ГСтупень,

Виклад основного матеріалу. Розвиток міста та його районів спрямований на раціональне використання територій в межах функціональних зон. Планами (схемами) зонування окремі території міста поділена на функціональні зони: житлової та громадської забудови, промисловості та виробництва,